ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"03" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2251/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
секретар судового засідання: Курко Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (вх.№2-372/23 від 20.03.2023) про відшкодування витрат на правову допомогу по справі №916/2251/22
за позовом: Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б; код ЄДРПОУ 00131713);
до відповідача: Одеської обласної громадської організації інвалідів ВІКТОРІЯ (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 16, кв. 75; код ЄДРПОУ 37351428);
про стягнення 8365,01 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (далі АТ ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№2336/22 від 09.09.2022) до Одеської обласної громадської організації інвалідів ВІКТОРІЯ (далі ГОІ ВІКТОРІЯ), в якій просило суд стягнути з останнього заборгованість за необліковану спожиту електричну енергію в розмірі 7037,98 грн. інфляційні втрати у розмірі 343,83 грн., 3% річних у розмірі 146,93 грн. та пеню у розмірі 836,27 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
23.01.2023 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій АТ ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ вказало, що 03.01.2023 на рахунок останнього надійшла часткова оплата від відповідача у розмірі 7037,98 грн., що була зарахована як оплата по Акту №8021333 від 25.04.2021. Згідно прохальної частини вказаної заяви позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 343,83 грн., 3% річних у розмірі 146,93 грн. та пеню у розмірі 836,27 грн., а також витрати по сплаті судового збору
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 закрито провадження у справі №916/2251/22 в частині стягнення з Одеської обласної громадської організації інвалідів ВІКТОРІЯ на користь Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ заборгованості за недораховану електричну енергію у розмірі 7037,98 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору; позов задоволено частково; стягнуто з Одеської обласної громадської організації інвалідів ВІКТОРІЯ на користь Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ 3% річних у розмірі 146,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 343,83 грн., а також 2232,97 грн. витрат по сплаті судового збору.
20.03.2023 до суду від Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ надійшла заява (вх.№2-372/23) щодо обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/2251/22, в якій заявник просить суд стягнути з Одеської обласної громадської організації інвалідів ВІКТОРІЯ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
АТ ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ у своєму позові навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який зокрема включав витрати на правничу допомогу, які позивач очікував понести у розмірі 10 000,00 грн.
На обґрунтування вказаних вимог, позивачем до позову було додано попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, копію довіреності на підтвердження повноважень адвоката, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Також було повідомлено суд, що позивачем додатково буде надано копію договору про надання правової допомоги, додаткову угоду до Договору та акт наданих послуг, на підтвердження розміру витрат.
Як вбачається судом із матеріалів справи, 25.09.2020 між Акціонерним товариством ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги № 137-ОЕМ від 25.09.2020 року, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (послуги) за окремими письмовими та усними дорученнями останнього.
Згідно п. 4.2 Договору, з урахуванням положень додаткової угоди № 9 від 01.07.2021, розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавались правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Пунктом 4.4 Договору, з урахуванням положень додаткової угоди № 9 від 01.07.2021, передбачено що вартість наданих послуг може визначатись окремо в кожній справі на кожній судовій інстанції (в якій розглядається справа) про що складається відповідний Акт наданих послуг.
Відповідно до п. 4.6 Договору, з урахуванням положень додаткової угоди № 9 від 01.07.2021, оплата наданих Послуг та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаними сторонами Актів наданих послуг впродовж 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу заявник надав суду такі докази:
1. Копія договору про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020.
2. Копія додаткової угоди №9 від 01.07.2021.
3. Копію додаткової угоди №2224-ООЕ/12 від 30.12.2021.
4. Копію акту наданих послуг №70 від 15.03.2023.
5. Копія витягу із Наказу про прийняття на роботу №4-К від 20.01.2021.
6. Копія довіреності на підтвердження права підпису.
Згідно акту наданих послуг №70 від 15.03.2023 АТ ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ та АО ПЕРШИЙ РАДНИК було визначено загальну вартість наданих послуг у розмірі 10 000,00 грн., а саме:
1. Вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів (1 година) - 1 000,00грн.
2. Розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази (1 година) - 1 000,00 грн.
3. Підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява) (4 години) - 4 000,00 грн.
4. Участь у судових засіданнях в суді першої інстанції (4 години) 4 000,00 грн.
Ухвалою суду від 27.03.2023 прийнято заяву (вх.№2-372/23) Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ щодо обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу по справі по справі №916/2251/22 до провадження, розгляд заяви призначено в засіданні суду на 03.04.2023.
У судовому засіданні 26.12.2022 суд підписав вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши заяву (вх.№2-372/22) про відшкодування витрат на правову допомогу по справі №916/2251/22, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке:
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.3 ст.244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями ч.1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Послуги. Загальні положення цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду згідно додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Тобто критерії, визначені ч.4 ст.126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №920/26/21.
У постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява19336/04).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/16322/18.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.
Так, наданий адвокатом детальний опис правових послуг містить опис наданих послуг з правової допомоги та вартість кожної з наданих послуг із зазначенням кількості витраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг.
Між тим, дослідивши та проаналізувавши поданий позивачем акт надання послуг № 70 від 15.03.2023 за договором №137-ОЕМ про надання правової допомоги від 25.09.2020 р., суд вважає, що вказані в пунктах 1, 2 акту послуги із вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналізу судової практики з подібних спорів та розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази охоплюються послугами та діями, зазначеними в п. 3 вказаного акту щодо підготовки та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовної заяви). Вказані послуги є одним безперервним процесом під час надання правової допомоги.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.
Отже на думку суду, підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовної заяви) для кваліфікованого юриста у даному випадку зайняло не більше 2 годин робочого часу.
Як вказано в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2011 р. у справі № 920/39/20, здійснення особистого прийому уповноваженої особи клієнта та збір і опрацювання позовних матеріалів (п. 1 та п. 2) охоплюються пунктом 3 - підготовка відзиву. У даному випадку аналогічно здійснення Адвокатським об`єднанням Перший Радник? вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналізу судової практики з подібних спорів та розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази (п. 1-2) вказаного акту надання послуг охоплюються діями з підготовки і складання позовної заяви п. 3 акту.
Крім того, господарський суд зазначає, що вказана в п. 4 акту № 70 надання послуг від 15.03.2023 кількість часу участі адвоката у судових засіданнях в сукупності 4 години є завищеною. Так, судове засідання по справі №916/2251/22, яке відбулось 19.12.2022., тривало 8 хвилин (розпочалось о 12:22:42 год., закінчилось о 12:29:51год.); судове засідання, яке відбулось 13.03.2023 тривало 10 хвилин (розпочалось о 16:12:46 год., закінчилось о 16:21:40 год.). Таким чином, загальна кількість часу всіх судових засідань з урахуванням підготовки та закінчення судового засідання, у яких представник позивача приймала участь тривали не більше 1 години.
Як вказано в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу у даній справі, що підлягають відшкодуванню відповідачем, є саме вартість послуг адвоката з підготовки та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовної заяви) - 2,00 год. в розмірі 2000,00 грн та вартість участі у судових засіданнях в суді першої інстанції - загалом 1,00 год., що дорівнює 1000,00 грн., що може вважатись розумним і співмірним у заявленому спорі, ціна якого, на момент звернення до суду із позовною заявою, складала 8365,01 грн.
При цьому суд вважає, що ці витрати у розмірі 3000,00 грн на оплату послуг адвоката з підготовки і подання даного позову є співмірними із рівнем складності справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг).
Між тим, враховуючи те, що рішенням суду було частково задоволено позов на користь Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі, відповідно вимоги про стягнення витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково, пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, що дорівнює 2700,08 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 236-238, 240, 241, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1.Заяву (вх.№2-372/23 від 20.03.2023) про відшкодування витрат на правову допомогу по справі №916/2251/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Одеської обласної громадської організації інвалідів ВІКТОРІЯ (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 16, кв. 75; код ЄДРПОУ 37351428) на користь Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) 2700/дві тисячі сімсот/грн 08 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 13 квітня 2023 року.
Суддя Ю.М. Невінгловська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2023 |
Оприлюднено | 17.04.2023 |
Номер документу | 110242756 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Невінгловська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні