Постанова

від 28.03.2023 по справі 911/2446/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2446/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,

за участю представників сторін:

представників позивача - Петраша Ю.Л. (адвокат), Савчука А.В. (адвокат);

представника скаржника - Назаренка Є.О. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя Рябцева О.О.)

від 27.01.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Корсак В.А., суддів - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.)

від 14.12.2022

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Імперіум"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Спліт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Маркет Солюшн"

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень, суть спору

1. 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - Учасник - 1) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 20.09.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (далі - Товариство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Імперіум" (далі - Учасник - 2) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Товариства, що оформлені протоколом від 08.07.2020 № 6/20, з питань 1, 2, 3 та 4 порядку денного, та скасування реєстраційних дій (записів) від 09.07.2020, що вчинені на виконання цього рішення.

2. Позов мотивовано порушенням корпоративних прав позивача. Він мав частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 50 %, але його незаконно виключили та перерозподілили частку на користь іншого учасника. Позивач стверджує, що повністю оплатив свою частку і не отримував повідомлень про необхідність додаткової доплати. Він також не отримував повідомлення про скликання загальних зборів на 07.07.2020, які фактично відбулись без його участі в інший день. Збори не мали необхідного кворуму (60 % голосів), який вимагає статут. Позивач не міг отримувати листи та повідомлення, оскільки з 05.06.2019 до 10.07.2020 перебував на території Республіки Польща.

3. Товариство проти позову заперечувало, оскільки позивач прострочив внесення частини вкладу. Він сплатив лише 30 % частки та не погасив борг у сумі 50000,00 грн. Позивач був попереджений про необхідність додаткової доплати листом від 12.06.2020, але не виконав свої зобов`язання протягом наданого додаткового строку. Збори відбулися 07.07.2020, і позивач про це був належним чином повідомлений. У протоколі зроблено помилку щодо дати зборів, оскільки нотаріальні дії вчинялися 08.07.2020. Позивач пропустив річний строк позовної давності, встановлений пунктом 8 частини другої статті 258 ЦК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 05.06.2003 року проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"(код 32499006), яке діяло на підставі статуту, затвердженого протоколом № 1 від 29.05.2003, зареєстрованого виконавчим комітетом Броварської міської ради 05.06.2003 за № 2758.

5. Відповідно до пункту 4.1 вказаної редакції статуту Товариства, його статутний фонд складає 100 000 грн, частки учасників у якому становлять:

ОСОБА_2 - 30000,00 грн або 30 % статутного фонду;

ОСОБА_3 - 10000,00 грн або 10 % статутного фонду

ОСОБА_4 - 25000,00 грн або 25 % статутного фонду

ОСОБА_5 - 35000,00 гривень або 35 % статутного фонду.

6. Надалі склад учасників Товариства неодноразово змінювався, здійснювався перерозподіл часток, розмір статутного капіталу залишався незмінним.

7. Відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2007, статутний капітал цього Товариства на початок звітного року становив 70000,00 грн, а на кінець становив 100000,00 грн; неоплачений капітал відсутній.

8. У заяві свідка головний бухгалтер Товариства пояснив, що аналіз бухгалтерських проводок за 2007 рік засвідчив, що під час перенесення бухгалтерії з паперової форми в електронну (система 1С бухгалтерія) борг зі сплати статутного капіталу у розмірі 70000,00 грн було відображено на початок року. На кінець року ця заборгованість була скорегована внаслідок здійснення некоректної та безпідставної бухгалтерської проводки, а саме: з дебіту рахунку бухгалтерського обліку № 44 (нерозподілені прибутки) було перенесено у кредит рахунку бухгалтерського обліку № 46 (несплачений статутний капітал) суму 70000,00 грн.

9. Суд першої інстанції визнав недоведеними обставини скорегування заборгованості внаслідок здійснення некоректної та безпідставної бухгалтерської проводки.

10. Відповідно до пункту 5.2 статуту, зареєстрованого 17.03.2008, частки учасників у статутному капіталі становлять:

ОСОБА_2 - 30000,00 грн або 30 % статутного капіталу;

ОСОБА_1 - 70000,00 грн або 70 % статутного капіталу.

11. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статуту, зареєстрованого 19.05.2015, розмір статутного капіталу Товариства становить 100000,00 грн. Частки учасників у статутному капіталі становлять:

ОСОБА_1 - 50000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу;

ОСОБА_6 - 25000,00 грн, що становить 25% статутного капіталу;

ОСОБА_7 - 25000,00 грн, що становить 25% статутного капіталу.

12. 17.02.2020 учасники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали свої частки на користь ТОВ "НВК "Імперіум" за актами прийому-передачі, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2958/20, що 21.09.2021 набрало законної сили.

13. У справі №911/2958/20 розглядався спір за позовом позивача до Товариства та Учасника- 2 про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 14.02.2020, актів приймання-передачі, рішень загальних зборів, скасування реєстраційних дій, визначення розміру частки в статутному капіталі, витребування частки в статутному капіталі, оскільки частка позивача, що становить 50 % статутного капіталу Товариства, вибула поза його волею, оскільки він не уповноважував на укладання договору купівлі-продажу від 14.02.2020 інших осіб, не приймав жодних рішень та не вчиняв дій щодо відчуження у будь-який спосіб належної йому частки.

14. Цим рішенням було встановлено, що позивач не уповноважував представника на відчуження частки. Суд відмовив позивачу у задоволенні вимоги щодо визначення розмірів часток учасників та витребування у ТОВ "НВК "Імперіум" частки в статутному капіталі у розмірі 50000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства, оскільки було встановлено, що рішенням загальних зборів учасників Товариства від 08.07.2020 позивача було виключено із складу учасників з інших підстав, і таке рішення є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або таке рішення не визнано судом недійним.

15. 08.07.2020 відбулись загальні збори учасників Товариства за участі лише Учасника - 2, власника частки у розмірі 50000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу, на яких прийняті рішення, що оформлені протоколом № 6/20 від 08.07.2020.

16. На зборах були прийняті рішення, зокрема, виключити позивача зі складу учасників Товариства як такого, що має заборгованість із внесення вкладу до статутного капіталу товариства, здійснити перерозподіл неоплаченої частки у розмірі 50% між іншим учасником Товариства без зміни розміру статутного капіталу.

17. Позивач не був присутній на цих зборах учасників Товариства.

18. Товариство обставини надсилання позивачеві попередження про прострочення підтверджує такими доказами:

- попередження за вих. № 600/05-20 від 12.06.2020 про прострочення внесення частини вкладу учасника у сумі 50000,00 грн зі встановленням додаткового строку для погашення простроченої заборгованості протягом 15 календарних днів з моменту отримання;

- опис вкладення у поштове відправлення від 13.05.2020, відповідно до якого на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) було направлено попередження за вих. № 600/05-20 від 12 травня 2020 року про прострочення внесення частини вкладу учасника;

- накладна поштового відділення "Укрпошта експрес" № 0315070731631;

- роздруківка з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення та його вручення 18.05.2020.

19. Товариство обставини надсилання позивачеві повідомлення про скликання загальних зборів учасників підтверджує такими доказами:

- лист № 708/06-20 від 05.06.2020, яким повідомлялось про скликання позачергових загальних зборів учасників на 07.07.2020 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- опис вкладення у поштове відправлення від 05.06.2020, відповідно до якого на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) було направлено повідомлення № 708/06-20 від 05.06.2020;

- накладна поштового відділення "Укрпошта стандарт" № 0305715660895 від 05.06.2020;

- роздруківка з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення та його вручення 09.06.2020.

20. 09.07.2020 здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (реєстраційні дії (записи) №13557770033000245 та № 13557770034000245).

21. Відповідно до інформації від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, наданої на запит Слідчого управління ГУНП в Київській області, ОСОБА_1 перетинав державний кордон України:

05.06.2019 виїзд з терміналу Д, аеропорту Бориспіль;

10.07.2020 в`їзд до України з м. Краківець (Польща).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

22. Рішенням Господарського суду Київської області від 27.01.2022 позов задоволено повністю.

23. Суд зробив висновок, що рішення про виключення позивача та перерозподіл частки, прийняте на таких загальних зборах, є недійсним, оскільки Товариство не довело, що статутний капітал не сформовано в повному обсязі, і у позивача наявна заборгованість з внесення частки до статутного капіталу. Права позивача були порушені, оскільки його не повідомили про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства, і він не міг взяти участь у зборах та пояснити свою позицію щодо формування статутного капіталу Товариства.

24. Такі висновки суди обґрунтовані наступним:

- фінансовий звіт, що був доданий Товариством, станом на 31.12.2007 підтверджує, що статутний капітал Товариства на початок звітного року становив 70000,00 грн, а на кінець становив 100000,00 грн; неоплачений капітал відсутній. Покази головного бухгалтера, як свідка, не підтверджують здійснення некоректної та безпідставної бухгалтерської проводки;

- Товариство не довело наявність заборгованості у позивача з внесення вкладу у статутний капітал. Позиція щодо неможливості надати документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують факт формування статутного капіталу лише у розмірі 30%, з посиланням на те, що необхідний додатковий час для їх пошуку у архівах, додатково підтверджує, що станом на час прийняття спірного рішення про виключення позивача зі складу учасників у Товариства були відсутні документи, які б підтверджували, що статутний капітал не було сформовано в повному обсязі;

- позивач заперечує отримання письмового попередження про прострочення, яке передбачено статтею 15 Закону України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон про ТОВ), оскільки перебував за кордоном та не міг його отримати;

- Товариство не довело надсилання та отримання позивачем попередження за вих. № 600/05-20 від 12.06.2020, оскільки відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; надані докази підтверджують надсилання попередження від 12.05.2020, яке відсутнє в матеріалах справи; позивач знаходився за межами території України і не міг отримати адресоване йому поштове відправлення;

- позивач не був повідомлений про позачергові загальні збори учасників Товариства, які відбулися 08.07.2020, оскільки повідомлення про збори, яке надіслане позивачеві, містило неправильну дату скликання - 07.07.2020. Це повідомлення позивач не міг отримати через перебування за межами України. Відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення;

- протокол підписано 08.07.2020 і фіксує, що збори відбулися саме в цей день. У протокол не внесені зміни щодо дати проведення загальних зборів у встановленому порядку, тому були відхилені покази свідків - директорів відповідачів, що дата є технічною помилкою (опискою);

- на зборах був присутній учасник з 50% голосів, що не відповідає кворуму, який в становлений у пункті 7.5 статуту, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів;

- позивач не пропустив річний строк позовної давності, оскільки не брав участь у зборах, і дізнався про них пізніше 01.02.2021 під час ознайомлення з матеріалами іншої справи № 911/2958/20. З Єдиного державного реєстру позивач міг дізнатися, що він не є учасником Товариства з 09.07.2020, але не міг дізнатися причину свого виключення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

25. 15.02.2022 Товариство звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

26. Ухвалою від 22.06.2022 Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження та призначив справу до розгляду, а також ухвалою від 05.09.2022 залучив до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - ТОВ "Голд Спліт" (надалі - Учасник-3), оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру 11.08.2022 відбулась зміна складу засновників Товариства. Новий учасник є власником частки у розмірі 100 % статутного капіталу.

27. Ухвалою від 14.11.2022 суд апеляційної інстанції залучив до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт Маркет Солюшн" (надалі - Учасник-4), оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру 09.09.2022 знову відбулась зміна складу засновників Товариства. Новий учасник є власником частки у розмірі 100 % статутного капіталу.

28. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними рішення загальних зборів залишено без змін, а в частині вимоги щодо скасування реєстраційних дій скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено.

29. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що:

- позивач безпідставно виключений із складу учасників, оскільки фінансовий звіт Товариства станом на 31.12.2007 підтверджує, що неоплачений капітал був відсутній, а Товариство не довело наявність заборгованості із внесення вкладу. Товариство також не довело надсилання листа від 12.06.2020, що доданий до відзиву, з попередженням про прострочення внесення частини вкладу;

- позивач не міг отримати листи у спірний період, оскільки перебував за кордоном;

- корпоративні права та охоронювані законом інтереси позивача порушені через недотримання процедури скликання та проведення загальних зборів. Він не зміг взяти участь у загальних зборах, що призвело до його незаконного виключення зі складу учасників Товариства та перерозподілу часток, та є підставою для недійсності оскаржуваних рішень;

- позивач має право на захист від будь якого втручання у його право власності та обрання не забороненого законом способу захисту такого права або захищеного законом інтересу у тому числі шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства;

- позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту, оскільки у справі № 911/2958/20 позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, серед іншого, з тих підстав, що рішення загальних зборів є правомірними допоки їх недійсність не буде встановлена у судовому порядку;

- позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки про проведення загальних зборів 08.07.2020 та про їх зміст довідався лише 01.02.2021.

30. Суд апеляційної інстанції також вказав, що висновок щодо відсутності кворуму зроблено внаслідок неправильного застосування норми частини третьої статті 15 Закону про ТОВ. Така помилка не вплинула на законність судового рішення, оскільки суд першої інстанції правильно визначив інші підстави для недійсності оскаржуваних рішень загальних зборів.

31. Суд апеляційної інстанції скасував судове рішення в частині скасування реєстраційної дії (записів), оскільки дійшов висновку, що така вимога є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

32. 30 січня 2023 року Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

33. Обґрунтовуючи наявність підстав касаційного оскарження згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає:

- суди попередніх інстанцій зробили висновок щодо відсутності у позивача заборгованості з внесення вкладу до статутного капіталу Товариства без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.08.2020 у справі № 927/718/17, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2, частини третьої статті 13, частини першої та другої статті 74 ГПК України сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), та без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.12.2019 у справі № 908/2516/18, щодо застосування норми частини другої статті 115 ЦК України, статті 13, частини четвертої статті 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 04.04.2002), щодо доказів, якими має підтверджуватися обставини внесення учасником товариства вкладу до статутного капіталу;

- суди попередніх інстанцій порушили норми статей 79, 86 ГПК України, оскільки не дослідили докази Товариства, що підтверджують обставини формування статутного капіталу розміром лише 30 000,00 грн (копію ордеру № 6 від 02.06.2003, копію виписки з рахунку за червень 2003 року, копії касових книг за 2003, 2004,2005 роки); в основу рішення поклали неналежні та недопустимі докази позивача (покази свідка; звіт про фінансовий стан Товариства за 2007 рік); оцінили докази без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17, щодо обов`язку оцінки як кожного доказу окремо, так і сукупності доказів з огляду на їх вірогідність;

- висновок суду першої інстанції щодо відсутності кворуму для проведення загальних зборів зроблено внаслідок неправильного застосування норм частини третьої статті 15, статті 34 та пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ТОВ, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.11.2021 у справі № 910/11992/20;

- суд апеляційної інстанції застосував норми статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 17 Закону про державну реєстрацію без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18, щодо вичерпного переліку способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю;

- суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що строк позовної давності не сплив, оскільки неправильно застосували норм частини першої статті 261, частини четвертої статті 267 ЦК України без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.08.2018 у справі № 922/1425/17, що "при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності".

Позиція інших учасників справи

34. 24 лютого 2023 року представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що:

- висновки судів щодо статутного капіталу ґрунтуються на наявних в матеріалах доказах - щорічній фінансовій звітності та балансах Товариства. Поведінка Товариства є суперечливою та недобросовісною, оскільки в документах, що подавались до фіскальних органів України, останнє звітувало про повне завершення формування статутного капіталу ще до моменту набуття позивачем статусу учасника;

- правовий механізм виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу, може бути застосований виключено у випадку прострочення внесення вкладу чи його частини учасником, що брав участь у створенні товариства (постанова Верховного Суду від 21.07.2020 по справі № 904/562/19);

- позивач не має докази формування статутного капіталу Товариства в розмірі 100 000 грн, який був сформований ще до того, як позивач у 2008 році набув статусу учасника на підставі цивільно-правових угод, укладених з попередніми учасниками. Наявні в матеріалах справа фінансова звітність та щорічні баланси Товариства підтверджують формування статутного капіталу;

- аргументи скаржника щодо надання переваги доказам позивача стосовно обставин формування статутного капіталу Товариства фактично зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції;

- суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності кворуму під час проведення спірних зборів. Такий висновок не означає встановлення факту наявності заборгованості позивача щодо формування статутного капіталу, як помилково вважає скаржник;

- доводи скаржника не спростовують висновки судів щодо порушення порядку скликання та проведення загальних зборів;

- практика Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 не є релевантною, оскільки у цій справі спірні правовідносини не стосуються законності рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства;

- між сторонами існує тривалий корпоративний конфлікт. У справі N 911/2958/20 позивач заявляв вимоги про визначення за ним розміру частки учасника Товариства у розмірі 50 000,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу товариства та витребування цієї частки. Суд відмовив у позові у цій справі, оскільки позивача було виключено із складу товариства і таке рішення загальних зборів від 08.07.2020 є дійсним, допоки його недійсність не буде встановлена у судовому порядку. Тому обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним;

- висновок судів щодо початку перебігу строку позовної давності на вимогу учасника, що був виключений із складу товариства, відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.04.2018 у справі № 914/758/17.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

35. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 117 ЦК України учасники господарського товариства зобов`язані виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

36. Згідно зі статтею 14 Закону про ТОВ кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.

37. Частиною другою статті 100 ЦК України передбачено, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

38. Згідно із статтею 15 Закону про ТОВ якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів (ч. 1).

Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства (ч. 2).

Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті (ч. 3).

39. Верховний Суд сформував наступну судову практику щодо застосування норми статті 15 Закону про ТОВ та способів судового захисту у подібних правовідносинах.

Щодо підстав та порядку виключення:

40. Виключення учасника товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов`язків, є санкцією за невиконання корпоративних обов`язків перед товариством, зокрема обов`язків щодо внесення вкладу до статутного капіталу товариства у визначені законом строки. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами (постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 922/1393/19, від 23.07.2020 у справі № 916/2296/19).

41. Правовий механізм виключення учасника товариства, визначений статтею 15 Закону про ТОВ, може бути застосований виключено у випадку прострочення внесення вкладу чи його частини учасником, що брав участь у створенні товариства (постанова Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 904/562/19).

42. Суд може визнати недійсними рішення загальних зборів, на яких було вирішено питання щодо виключення зі складу учасників товариства, якщо товариство не дотрималось таких вимог закону, як встановлення додаткового строку для погашення відповідної заборгованості, повідомлення про проведення загальних зборів (постанова Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/2120/19).

43. Відсутність повідомлення про прострочення внесення вкладу не є достатньою підставою для задоволення позовних вимог. Суд повинен оцінити порушення вимог частини першої статті 15 Закону про ТОВ у сукупності з іншими обставинами справи, такими як строк, протягом якого учасник не вносив свій вклад, порушення позивачем статуту, прав товариства та його учасників тощо (пункти 32, 40 постанови Верховного Суду від 31.08.2020 у справі № 924/700/21).

44. З огляду на такі висновки та встановлені обставини формування статутного капіталу, набуття позивачем права на частку, наявність фінансових доказів, які складені Товариством, Верховний Суд вважає, що суди дійшли правильного висновку, що позивач був виключений зі складу учасників Товариства за відсутності правових підстав. Тому суд першої інстанції правильно визнав недійсними оскаржуване рішення загальних зборів, хоч і з інших мотивів.

45. Аргументи Товариства щодо недоведеності обставин оплати вкладу учасника Верховний Суд не бере до уваги, оскільки позивач не брав участь у створенні Товариства, тому не повинен доводити такі обставини (постанова Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 904/562/19).

46. Враховуючи те, що Верховний Суд зробив висновок, що позивача, який не брав участь у створенні товариства, взагалі не могло було виключено з підстав невнесення вкладу учасником при його створенні, і це є достатньою підставою для визнання незаконним рішення загальних зборів, відсутні підстави вирішувати питання законності цього рішення ще й з огляду на порушення порядку їх скликання та проведення.

47. Тому Верховний Суд не розглядає інші аргументи скаржника, викладені у касаційній скарзі, що стосуються оцінки доказів у справі та висновків судів щодо порядку повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства. Такі обставини не впливають і не мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Щодо способу захисту:

48. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

49. Якщо після прийняття оскаржуваного рішення зборами товариства до державного реєстру вносилися зміни, зокрема, щодо складу засновників (учасників), розміру їх часток, розміру статутного капіталу, а наявний склад учасників товариства відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач, у разі задоволення позову судове рішення з огляду на баланс інтересів усіх учасників буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників. Задоволення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким виключено учасника зі складу учасників товариства, не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно не матиме наслідком відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оспорюваного рішення загальних зборів. Такий спосіб захисту є неефективний (пункти 5.22, 5.23 постанови Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 924/1304/20).

50. Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (аналогічні висновки щодо балансу інтересів, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16).

51. Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/700/21).

52. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону "Про виконавче провадження" щодо, зокрема: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

53. У частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі № № 907/166/21).

54. Якщо розмір статутного капіталу товариства, склад учасників не змінювалися, то визнання судовим рішенням недійсним рішення загальних збрів та статуту, а також скасування реєстраційного запису поновило би права позивача. Таке судове рішення підлягає виконанню відповідно до статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (пункт 49 постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 912/2620/21).

55. Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанов Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18). У цій справі Велика Палата Верховного Суду визнала належним та ефективним способом захисту вимогу про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, в тому числі щодо перерозподілу часток.

56. Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 ЦК України, слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 8.33 постанов Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

57. Отже, Верховний Суд виходить з того, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо.

58. З огляду на те, що склад учасників змінився вже після ухвалення судового рішення в суді першої інстанції на користь позивача, а також беручи до уваги те, що у справі № 911/2958/20 позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визначення розміру частки позивача у такому товаристві та її витребуванні, серед іншого, з тих підстав, що рішення загальних зборів є правомірними допоки їх недійсність не буде встановлена у судовому порядку, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що обраний спосіб захисту є належним та ефективним. Відповідно до конкретних обставин справи відмова в позові з підстав неефективності обраного способу захисту становитеме порушення права на доступ до суду.

59. З огляду на викладене, у цій справі відсутні підстави для врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладено у постанові від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18, щодо вичерпного переліку способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Щодо застосування позовної давності

60. Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

61. Водночас, у силу приписів частин першої та другої статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

62. Відповідно до пункту 8 частини другої цієї статті позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

63. Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 ЦК України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

64. Верховний Суд України вказав, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач - що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Зазначене є наслідком дії загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, котрі є підставами її вимог і заперечень (постанова від 16 листопада 2016 року у справі № 487/10132/14-ц (6-2469цс16)).

65. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (частина перша статті 10, частина перша статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

66. Оскільки рішенням загальних зборів вирішувалось питання про примусове виключення позивача із складу учасників Товариства, і таке рішення (пункт 10 частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, які є відкритими і загальнодоступними, за загальним правилом початок перебігу позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обчислюється з дня державної реєстрації, оскільки з цієї дати особа, яка не брала участь у зборах, могла довідатися про порушення свого права (права брати участь у товаристві).

67. Відсутність у позивача обов`язку здійснювати моніторинг відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, не спростовує обставини наявності у нього такої можливості, що обумовлює початок перебігу строку позовної давності за заявленими вимогами.

68. Висновок суду першої інстанції, що з Єдиного державного реєстру позивач міг дізнатися, що він не є учасником Товариства з 09.07.2020, але не міг дізнатися причину свого виключення, є помилковим, оскільки закон пов`язує перебіг позовної давності з обізнаністю про порушення свого права (у даному випадку права бути учасником товариства) або особи, яка його порушила, а не з мотивами прийнятого рішення, що оскаржується.

69. Тому Верховний Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що перебіг позовної давності починається від дня, коли позивачу стало відомо про оскаржуване рішення в іншій справі.

70. Водночас Верховний Суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Зазначений Закон України набрав чинності 02 квітня 2020 року.

71. Отже на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені.

72. Постановою № 211 з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин.

73. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України. Станом на дату перегляду вказаної справи розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, режим надзвичайної ситуації продовжено до 31.12.2022.

74. З огляду на норми статей 256, 258, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, дату звернення позивача із даним позовом до суду - 13.08.2021, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 08.07.2020 не пропущена, але з інших підстав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення суду апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

76. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

77. Постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги щодо скасування реєстраційних дій не оскаржується, тому не переглядається.

78. З огляду на наведені вище висновки щодо застосування норм матеріального права, Верховний Суд вважає, що судові рішення в оскаржувані частині слід залишити без змін. але з урахуваннями мотивів, що викладені у цій постанові. Помилкові висновки судів щодо перебігу позовної давності не вплинули на вирішення спору по суті.

Розподіл судових витрат

79. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2022 у справі № 911/2446/21 в оскаржуваній частині - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко