Постанова

від 21.03.2023 по справі 499/383/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3474/23

Справа № 499/383/21

Головуючий у першій інстанції Тимчук Р. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Цюри Т.В.,

за участю секретаря - Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Селянське фермерське господарство «Тілець»,

розглянув в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 30 червня 2022 року у складі судді Тимчука Р.М.,

встановив:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СФГ «Тілець» в якому просив розірвати договори оренди, укладені між ним та відповідачем від 05.08.2016, земельних ділянок за кадастровим номером 5121881200:01:002:0135 та 5121881200:01:002:0266 та стягнути розмір орендної плати і пені.

Як підставу для своїх вимог посилався на те, що СФГ «Тілець» не виплачує позивачу орендну плату за 2020 та 2021 роки.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 30 червня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з СФГ «Тілець» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2021 рік щодо договору оренди землі від 05 серпня 2016 року кадастровий номер 5121881200:01:002:0135 та договору оренди землі від 05 серпня 2016 року кадастровий номер 5121881200:01:002:0266 в розмірі 60 067,88 гривень без урахування податків і зборів, які мають бути утримані відповідачем по справі та сплачені до бюджету та судові витрати у розмірі 992,40 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги про розірвання договорів оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5121881200:01:002:0135, площею 7,7304 га та земельної ділянки з кадастровим номером 5121881200:01:002:0266, площею 7,9341 га від 05.08.2016 та стягнення з СФГ «Тілець» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати та нараховану за прострочення плати пеню у грошовій сумі у розмірі 110 175,75 грн задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скаргамотивована тим,що орендарє відповідальнимза виконаннядоговору орендисаме передорендодавцем.Укладення договорусуборенди незвільняє орендарявід обов`язківз приводувиконання договоруперед орендодавцем,у своючергу суборендарє відповідальнимперед орендарем,оскільки самез ниму суборендарявиникли договірнізобов`язання. З огляду на вищевикладене вбачається, що саме СФГ «Тілець» є належним платником орендної плати та не може посилатись на факт укладання між відповідачем на ФГ «ВАЮД» договору суборенди як на поважні причини порушення зобов`язань за договором оренди землі. Однак, суд не проаналізував належним чином та не врахував вказані положення законодавства, а також практику, що склалась у подібних правовідносинах, відповідно до чого, своїм рішенням від 30.06.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати з орендодавця порушив положення чинного законодавства України, основоположні принципи законності виконання умов договору, що призвело до порушення прав та інтересів позивача. Крім того, вказує, що договір суборенди між СФГ «Тілець» та ФГ «ВАЮД» не створюють будь-яких правовідносин між суборендарем та власником земельної ділянки. Такі правовідносини визначаються виключно сторонами договору оренди землі, а саме ОСОБА_1 та СФГ «Тілець». Таким чином, укладення договору суборенди не звільняє орендаря від обов`язків з виконання договору перед орендодавцем, у свою чергу суборендар є відповідальним перед орендарем, оскільки саме з ним у суборендаря виникли договірні зобов`язання. Також, судом не було досліджено питання порядку підтвердження форс-мажорних обставин для визнання невиконання умов договору поважним, у порядку чинного законодавства. Відповідачем не було подано до суду першої інстанції належного підтвердження настання форс-мажорних обставин у СФГ «Тілець» як сторони договору, встановлених у порядку чинного законодавства, на підтвердження неможливості виконання обов`язків за договором оренди земельної ділянки. Замість цього стороною було надано виписку, що стосується ФГ «ВАЮД», яка не має жодних договірних правовідносин з позивачем. З огляду на те, що орендна плата за договором є істотною умовою договору, а СФГ «Тілець» було порушено вказану умову припинивши сплату за оренду та користування земельної ділянки, можна зробити висновок, що відповідачем було спричинено підстави для розірвання договорів оренди земельної ділянки, укладених між СФГ «Тілець» та ОСОБА_1 . Вважає, що судом під час ухвалення вішення від 30.06.2022 про відмову ОСОБА_1 в частині позовних вимог, було порушено норми процесуального права, рішення є необґрунтованим та таким, що винесене без належного дослідження обставин справи і аналізу чинного законодавства України.

10.10.2022СФГ «Тілець»надало судувідзив наапеляційну скаргута проситьсуд апеляційнускаргу залишитибез задоволення,а рішеннясуду першоїінстанції беззмін,посилаючись нате,що наведеніпозивачем доводияк разом,так ікожен окремо,не свідчатьпро порушенняправ,свобод чизаконних інтересівпозивача,не створюєтакої загрози,не вбачаєтьсяй порушеннянорм моралі,традицій,звичаїв тощо. Відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається будь-якого істотного порушення умов договору оренди. Крім того, звертає увагу суду на те, що позивач по справі отримував орендну плату, будь-яких заперечень щодо розміру такої орендної плати під час отримання не висловлював. Це свідчить про те, що особа, як сторона договору, отримувала те, на що розраховувала укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки.

Представник відповідача в судове засідання 21.03.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок за кадастровими номерами 5121881200:01:002:0135 та 5121881200:01:002:0266.

05.08.2016 між ОСОБА_1 та СФГ «Тілець» укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,7304 га за кадастровим номером 5121881200:01:002:0135.

27.02.2016 до вищевказаного договору укладена додаткова угода, відповідно до якої змінений строк дії основного договору оренди та розмір орендної плати, який став складати 4 (чотири) тони зернових культур (пшениці, ячменю, кукурудзи), 200 (двісті) кілограм насіння соняшника.

05.08.2016 між ОСОБА_1 та СФГ «Тілець» укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,9341 га за кадастровим номером 5121881200:01:002:0266.

27.02.2016 до вищевказаного договору була укладена додаткова угода, відповідно до якої змінений строк дії основного договору оренди та розмір орендної плати, який став складати 4 (чотири) тони зернових культур (пшениці, ячменю, кукурудзи), 200 (двісті) кілограм насіння соняшника.

Згідно з підпунктом 5 пункту 30 договорів оренди орендар має право передавати у суборенду орендовану земельну ділянку або її частину у випадках та умовах, передбачених законом.

16.05.2017 між СФГ «Тілець» та ФГ «ВАЮД» укладено договір суборенди земельної ділянки відповідно до якого СФГ «Тілець» передає, а ФГ «ВАЮД» приймає земельні ділянки в суборенду за кадастровими номерами 5121881200:01:002:0135 та 5121881200:01:002:0266, які належать на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно доумов договорусуборенди зобов`язаннящодо сплатиорендної платиза земельніділянки за кадастровими номерами 5121881200:01:002:0135 та 5121881200:01:002:0266 за узгодженням сторін було покладено на ФГ «ВАЮД».

З матеріалів справи вбачається, що орендну плату відповідач у 2020 році отримував під власний підпис від ФГ «ВАЮД».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Враховуючи, що укладаючи договори оренди сторони обумовили право орендаря передавати земельні ділянки у суборенду, позивач заперечень щодо передання земель у суборенду не надавав, приймав орендну плату від суборендатора ФГ «ВАЮД», тому слід вважати здійснені ФГ «ВАЮД» розрахунки на виконання СФГ «Тілець» умов договорів оренди землі, укладених між сторонами у справі.

Водночас орендна плата не здійснювалася у повному обсязі.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати за 2020 рік послався на форс-мажорні обставини, які підтверджуються випискою з протоколу №16 від 16.06.2020 року позачергового засідання з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Іванівської селищної ради.

Згідно вказаного протоколу було вирішено ситуацію, що склалася в агропромисловому секторі економіки Іванівського району Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов 2019-2020 років, класифікувати як надзвичайну ситуацію природного характеру державного рівня. Створеною комісією за результатами обстеження площ загиблих посівів оформлено акт про загибель озимої пшениці -95,0 га. Озимий ячмінь-100,0га, озимий рапс-45,0 га.

Проте погодитися з висновком суду про те, що існування таких обставин повністю звільняє від обов`язку сплати орендної плати неможна виходячи з наступного.

Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Таке визначення форс-мажорних обставин міститься у Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 N 44 (5).

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі N 915/531/17, від 26.05.2020 у справі N 918/289/19, від 17.12.2020 у справі N913/785/17 зазначено, що статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання і саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини відповідач не надав суду в порядку ст. ст. 77,78 ЦПК України.

Виписка з протоколу №16 від 16.06.2020 позачергового засідання з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Іванівської селищної ради вказує на ситуацію, що склалася в аграрному секторі економіки області у в зв`язку з посухою та може вважатися причиною, яка впливає на врожай, проте не є тим доказом, який безумовно свідчить про існування саме форс-мажорних обставин.

Враховуючи те, що лише настання форс-мажорних обставин є підставою повного звільнення від відповідальності, а належних доказів про таке не надано, то стягненню з відповідача підлягає орендна пата за 2020 рік.

Умовами договорів оренди землі, з урахуванням додаткових угод до них, визначено, що орендна плата за договором становить 4 т зернових культур (пшениці, кукурудзи), 200 кг насіння соняшника (п. 9 договору оренди зі змінами внесеними додатковими угодами).

Враховуючи, що земельні ділянки позивача знаходиться на території Іванівського району Одеської області, до розрахунку застосовуються ціни по Іванівському району Одеської області.

Відповідно до листа Головного управління статистики в Одеській області від 27.04.2021 року щодо середніх цін реалізації культур сільськогосподарських середня ціна продукції сільського господарства. Реалізованої за 2020 рік стосовно Іванівського району Одеської області за 1 тонну складає: пшениця-5094,5 грн.; кукурудза та зерно-4329,2 грн.; ячмінь-4302 грн.; насіння соняшнику-10837,3 грн.

Отже, середня ціна за тонну сільськогосподарських культур становить 4507 грн., з яких: (5094,5 грн. (1т. пшениці) + 4329,2 грн. (1 т. кукурудзи) + 4302 грн. (1 т. ячменю) + 4302 грн. (1 т. ячменю)=18027,7 грн / 4т.

Загальний розмір орендної плати за 2020 рік за одним договором становить 20 195,46 грн. (18027,7 грн. середня ціна за тону + 2 167,46 грн. (0,2 (200 кг насіння соняшнику) * 10837,3 грн. (вартість 1 т. насіння соняшника).

З викладеного слідує, що розмір орендної плати за одним договором у 2020 році становив 20 195,46 грн., відповідно за двома договорами становить 40390,92 грн.

Згідно відомостей видачі грошових коштів в рахунок орендної плати ФГ «ВАЮД» 2020 року, позивач отримав: 1 тонну зерна (сума 5000 грн.); за 1 тону зерна та солому за 2 паї 6000 грн.; 1000 кг. пшениці та 1000 кг. ячменю; оранка за два паї по 250 грн. (500 грн).

Отже,позивач за2020рік орендипо двомдоговорам отримав20896,50грн.,тому розмірзаборгованості зорендної платиза 2020рік становить19494,42грн.(40390,92грн.- 20 896,50).

Умовами п. 14 договорів оренди сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,02% несплачені суми за кожен день прострочення.

Орендна плата вноситься до 15 листопада кожного року (п. 11 договору).

Отже, період розрахунку пені з 15.11.2020 по 10.05.2022 та становить 541 день.

[Розрахункова ставка] = 0,020%

[Пеня] = 19 494,42 грн. (сума боргу) ? 0,02000% (розрахункова ставка) / 100% ? 541 (кількість днів) = 2 109 грн.

Отже, загальний розмір пені за прострочення орендної плати за двома договорами оренди землі за 2020 рік становить 2109 грн.

Апелянтом в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати за 2021 рік будь-яких мотивів непогодження з висновком суду не наведено, тому враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, рішення в цій частині не переглядається.

Щодо вимоги про розірвання договорів оренди земельних ділянок позивач посилається на систематичність невиконання відповідачем умов договору оренди, яке полягає у несплаті орендної плати.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно з умовами договорів оренди, укладених між сторонами, розірвання договору в односторонньому порядку допускається лише у разі систематичного невиконання зобов`язання з боку орендаря.

Виписка з протоколу №16 від 16.06.2020 позачергового засідання з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Іванівської селищної ради вказує на ситуацію, що склалася в аграрному секторі економіки області у в зв`язку з посухою, та свідчить про несприятливі погодні умови протягом 2019-2020 років, які негативно вплинули на врожай.

Отже, враховуючи викладені обставини, а також принцип відповідальності за наявності вини, не вбачається ознак систематичної несплати орендної плати відповідачем та підстав для розірвання договорів оренди землі.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст.374,376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 30 червня 2022 року в частині вимог ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Тілець» про стягнення орендної плати за 2020 рік скасувати.

Стягнути з СФГ «Тілець» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2020 рік в розмірі 19494,42 грн, пеню в розмірі 2109 грн.

В решті в оскарженій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 17.04.2023.

Головуючий:

Судді: