Постанова

від 17.04.2023 по справі 522/21977/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2419/23

Справа № 522/21977/21

Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

переглянувши справу №522/21977/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Модернізм» про визнання недійсним правочину та рішення, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Модернізм» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2021 року у складі судді Шенцевої О.П., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 16 листопада 2021 року до суду з вищеназваним позовом, просив:

визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєльтюковою Є.М. 11 лютого 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №470-471, та рішення №1 одноосібного учасника (засновника) ТОВ «Модернізм», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєльтюковою Є.М. 9 лютого 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №430;

скасувати державну реєстрацію прав, а саме державну реєстрацію права власності ТОВ «Модернізм» на нежитлове приміщення загальною площею 304,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 206569051101, яка проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 лютого 2021 року о 17:50:37 державним реєстратором приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луб І.В., номер запису про право власності: 40537786;

визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 304,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 206569051101 (виділені матеріали: т.1 а.с.1-9).

В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 просив накласти арешт шляхом заборони здійснювати розпорядження на нежитлове приміщення загальною площею 304,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 206569051101, власником якого є ТОВ «Модернізм» (код ЄДРПОУ 43915975).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено; накладено арешт шляхом заборони здійснювати розпорядження на нежитлове приміщення загальною площею 304,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 206569051101, власником якого є ТОВ «Модернізм» (код ЄДРПОУ 43915975) (виділені матеріали: т.1 а.с.87-90).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Модернізм» на ухвалу суду про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ТОВ «Модернізм» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову (виділені матеріали: т.1 а.с.158-165).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Мета заходів забезпечення позову не досягається, застосування арешту не впливає на можливість виконання судового рішення у разі його задоволення та не стосується жодної з трьох вимог; накладення арешту на майно не може бути співмірним заходом забезпечення позову за позовними вимогами немайнового характеру, які не підлягають примусовому виконанню. Задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відбулося без врахування правових позицій Верховного Суду щодо правильного застосування статей 149, 150 ЦПК України. Відсутнє обґрунтування того, що відповідач вчинятиме будь-які дії щодо спірного майна. Станом на дату подання позову відповідач ОСОБА_2 вже не є учасником ТОВ «Модернізм», що є загальнодоступною інформацією. Те, що ТОВ «Модернізм» має намір здійснити та здійснить відчуження майна на користь третіх осіб, є лише бездоказовим припущенням позивача. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд погодився з припущеннями позивача та поклав такі припущення в основу оскаржуваної ухвали. Покладаючи в основу ухвали про забезпечення позову припущення, суд порушив принцип рівноправності сторін, оскільки це призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений. Саме по собі посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для її задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 мав перед ним борг на суму 1 мільйон доларів США і, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду його майновим правам як кредитора, здійснив відчуження нежитлового приміщення з метою уникнення звернення стягнення ОСОБА_1 на його майно в рахунок погашення заборгованості. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд дійшов правильного висновку про те, що предметом спору є повернення нерухомого майна у власність ОСОБА_2 , який будучи боржником з 2018 року позивача ОСОБА_1 за договором позики на дуже значну суму, у лютому 2021 року передав приміщення у власність ТОВ «Модернізм». Обраний позивачем спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову. Суд врахував, що спір носить немайновий характер, а позовні вимоги підлягають примусовому виконанню у разі задоволення позову. Твердження відповідача про те, що суд вжив заходи забезпечення позову за відсутності обґрунтування того, що відповідач вчинятиме будь-які дії щодо спірного майна, безпідставні. На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 9 лютого 2021 року та станом на 11 листопада 2021 року суд встановив, що спірний об`єкт нерухомості вже є відчуженим відповідачем ОСОБА_2 на користь іншої особи відповідача ТОВ «Модернізм». За таких обставин, правильним є висновок суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вчинення нової реєстраційної дії щодо нежитлового приміщення, яке є предметом оспорюваного правочину, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду і захист прав та інтересів у разі задоволення позову. Приведена в апеляційній скарзі судова практика не спростовує доцільності вжиття заходів забезпечення позову (виділені матеріали: т.1 а.с.191-199).

В ході апеляційного перегляду справи представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 надано інформацію про постановлення судом першої інстанції в справі №522/21977/21 ухвали від 22 лютого 2023 року про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення, вжитих на підставі ухвали суду від 29 листопада 2021 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції з урахуванням залишення позову без розгляду дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги частково та скасування ухвали суду про забезпечення позову з огляду на наступне.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, позивача, за захистом яких від звернувся або має звернутися до суду (ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України).

Види забезпечення позову передбачено у частині 1 статті 150 ЦПК України, частиною 3 даної норми процесуального права встановлено вимогу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Пред`явлені ОСОБА_1 вимоги є вимогами немайнового характеру, як наслідок, такі вимоги не підлягають забезпеченню обранням передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України виду забезпечення позову як то накладенням арешту на майно відповідача.

Крім того, накладення арешту шляхом заборони здійснювати розпорядження, не є правильним формулюванням, оскільки, зокрема, позов забезпечується чи накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти (п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України), чи забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Підстави для забезпечення пред`явленого ОСОБА_1 позову із застосуванням обраненого ним виду були відсутні.

Ухвала про забезпечення позову підлягає скасуванню.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року в справі №522/21977/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Модернізм» про визнання недійсним правочину та рішення, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності залишено без розгляду за заявою позивача; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті судом на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2021 року, а саме арешт шляхом заборони здійснювати розпорядження нежитловим приміщенням №101, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 206569051101, власником якого є ТОВ «Модернізм» (код ЄДРПОУ 43915975).

Оскільки позов наразі є таким, що залишений без розгляду за заявою позивача, то за результатами апеляційного перегляду законності ухали про забезпечення позову нове рішення по суті заяви про забезпечення позову не приймається, проте констатується незаконність оскаржуваної ухвали про забезпечення позову.

Справа судом апеляційної інстанції призначалась до розгляду на 28 липня 2022 року, 2 лютого 2023 року, 23 березня 2023 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток/повідомлень дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повідомлень розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 23 березня 2023 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Модернізм» задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2021 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Модернізм» про визнання недійсним правочину та рішення, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2023 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Є.С.Сєвєрова

Т.В.Цюра