Постанова

від 28.03.2023 по справі 507/918/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3319/23

Справа № 507/918/21

Головуючий у першій інстанції Вужиловський О. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Цюри Т.В.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. Івана Піддубного», Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Житниця»,

розглянув в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Житниця» на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 19 квітня 2022 року у складі судді Вужиловського О. В.,

встановив:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Сільськогосподарське підприємство ім. Івана Піддубного», ТОВ «Південна Житниця», та з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просила розірвати договір оренди землі з скасуванням рішення про державну реєстрацію іншого речового права державного реєстратора Гвоздавської сільради Любашівського району Одеської області та договір суборенди, який було укладено на підставі даного договору та стягнути з відповідачів орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 27798,62 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 6.6558 га на території колишньої Познанської сільської ради Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області, кадастровий номер 5123383600:01:002:0020, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 . З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона дізналась, що 01.10.2016 між спадкодавцем ОСОБА_2 та ТОВ «СГП ім. Івана Піддубного» було укладено договір оренди землі, який зареєстровано 05.12.2016 в Державному реєстрі речових прав. Вона успадкувала вказану земельну ділянку, в тому числі і право орендаря на отримання орендної плати за користування земельною ділянкою. Однак, відповідач взагалі не виплачував орендну плату, як за життя ОСОБА_2 , так і після її смерті та має заборгованість за 2019-2021 роки. Крім того, ТОВ «СГП ім. Івана Піддубного» взагалі на даний час не існує, а її земельну ділянку було передано без її відома в суборенду ТОВ «Південна житниця».

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 19 квітня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Договір від 01 жовтня 2016 року оренди землі площею 6.6558 га, кадастровий номер 5123383600:01:002:0020, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство ім. Івана Піддубного», 05 грудня 2016 року у Державному реєстрі речових прав за номером 32844609 розірвано, скасувавши державну реєстрацію права оренди та суборенди на земельну ділянку площею 6.6558 га, кадастровий номер 5123383600:01:002:0020. Стягнуто з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство ім. Івана Піддубного» на користь ОСОБА_1 18 532 грн 43 коп орендної плати, 5816 грн судових витрат, а всього 24 348 грн 43 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Південна Житниця» звернулося до суду з апеляційною скаргою та просить його скасувати, відмовивши в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скаргаобґрунтована тим,що відповіднодо данихв Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань відсутнійзапис проліквідацію абопро процесліквідаційної процедуриТОВ «СГПім.Івана Піддубного».Зазначив,що висновоксуду проте,що наданіпредставником ТОВ«Південна житниця»в судовезасідання списківзгрупованих поштовихпереказів,як доказсплати позивачуорендної платине можебути належнимдоказом виконаннядоговірних зобов`язань,так якпозивач заперечуєфакт отриманнякоштів,а вказанісписки немістять інформаціїпро отриманняпозивачем коштівв рахуноксплати орендноїплати. Надані документи в повній мірі підтверджують факт належного виконання зі сторони суборендаря зобов`язань орендаря по сплаті орендної плати. Апелянт зазначив, що одностороння відмова від прийняття виконання зобов`язання за договором не є підставою для його розірвання.

28.03.2023 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідачі в судове засідання 28.03.2023 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 передала в оренду відповідачу ТОВ «СГП ім. Івана Піддубного» належну їй земельну ділянку площею 6.66 га строком на сім років.

Вказаний договір підписаний сторонами та датований 01.10.2016, зареєстрований 05.12.2016 у Державному реєстрі речових прав за номером 32844609.

Розмір орендної плати визначено на рівні не менше 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується з 01 серпня по 31 грудня року, за який вноситься орендна плата (п. 9 договору оренди).

За умовами п. 16 договору оренди забороняється зміна цільового призначення чи меж земельної ділянки, передача в суборенду земельної ділянки без зміни цільового призначення та меж дозволяється без додаткових погоджень.

Пунктом 27 договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.10.2019 ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 6.6558 га на території Познанської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123383600:01:002:0020.

12.05.2020 здійснено реєстрацію договору суборенди землі, згідно якого ТОВ «СГП ім. Івана Піддубного» передало в суборенду вказану земельну ділянку ТОВ «Південна житниця».

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Орендарем ТОВ «СГП ім. Івана Піддубного» на спростування доводів позивача щодо несплати орендної плати за користування земельною ділянкою у 2019 та 2020 роках будь-яких доказів не надано.

Здійснений поштовий переказ суборендатором ТОВ «Південна житниця» 27.01.2021 на рахунок позивача у розмірі 6 693,10 грн. з зазначенням «орендна плата за пай за 2020 рік», від отримання якого позивач відмовилася, відбувся з порушенням строку оплати, а тому не свідчить про належне виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати ТОВ «СГП ім. Івана Піддубного» за 2020 рік.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду, що наявність заборгованості з орендної плати є підставою для її стягнення за 2019 та 2020 роки.

Скаржником в апеляційній скарзі будь-яких доводів щодо непогодження з розміром заборгованості з орендної плати не зазначено.

Частинами першою-четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі", визначено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Водночас у пункті д частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов`язків по сплаті орендної плати з порушенням строків сплати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановивши, що відповідач ТОВ «СГП ім. Івана Піддубного» не виконувало істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, а саме: за 2019 рік орендна оплата не здійснена; за 2020 рік переказ орендної плати здійснено суборендатором лише 27.01.2021, тобто з порушенням строків, визначених в договорі оренди, що відповідно до положень ст. 651 ЦК України, ст. 141 ЦК України та ст. 32 Закону України "Про оренду землі" є підставою для його розірвання, оскільки носить системний характер та наявні істотні порушення умов договору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розірвання договору оренди, оскільки факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є достатньою підставою для розірвання такого договору, а тому той факт, що суборендатор у січні 2021 року здійснив поштовий переказ на рахунок позивача у розмірі 6693,10 грн. за оренду землі у 2020 році, від отримання якого позивач відмовилася, не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди, оскільки оплата здійснена з порушенням строків, визначених договором. Факт несплати орендарем орендної плати за 2019 рік не спростований останнім.

Водночас висновок суду першої інстанції в частині вимоги про розірвання договору оренди про те, що орендар припинив господарську діяльність з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передав третій особі функцій з її обробітку й оплати оренди, що виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, що також є підставою для розірвання договору оренди, слід виключити з огляду на те, що така інформація не була перевірена судом та як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СГП ім. Івана Піддубного» є діючим підприємством з правом на здійснення господарської діяльності.

Враховуючи, що договір суборенди укладається на строк дії основного договору оренди та в разі розірвання чи визнання недійсним основного договору оренди землі, автоматично втрачає свою силу і відповідний договір суборенди, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації договору суборенди відповідної земельної ділянки.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «Південна Житниця» та наявність підстави для зміни судового рішення в частині мотивів задоволення позову про розірвання договору оренди землі.

Керуючись ст.ст.374,376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Житниця» задовольнити частково.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 19 квітня 2022 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. Івана Піддубного», Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Житниця» про розірвання договору оренди землі змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 17.04.2023

Головуючий:

Судді: