Рішення

від 03.04.2023 по справі 120/1999/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 квітня 2023 р. Справа № 120/1999/23

Суддя Вінницького окружного адміністративний суду Альчук М.П.,

за участі секретаря судового засідання: Компанієць Р.Р.

представників відповідача: Авдєєва О.С., Македонського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс"

до: Вінницької митниці

про: визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Урхімресурс" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000055/2 від 11.10.2022 року та незаконну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/20222/001939 від 18.10.2022 року. Позивач акцентує увагу на тому, що митним органом не враховано обставин справи, зокрема початок повномасштабної війни, що призвело до змін документів, поданих до митної декларації.

Відповідач скористався правом подання відзиву, в якому заперечує проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що в процесі виконання митних формальностей виявлено недостовірні відомості даних щодо складових митної вартості. Відповідач акцентує увагу на тому, що декларантом подано два різні інвойси, що містять різну інформацію про вартість товару, не підтверджену позивачем на виконання вимог Вінницької митниці. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.10.2022 року та рішення про коригування митної вартості товарів від 11.10.2022 року такими, що прийняті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи відповідача, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Укрхімресурс" (покупець) та C.I. INDUTFADE COLOMBIA S.A.S. NIT 900.291.186-3, CRA 24 24 NO. 1A-24 OFICINA 901 PUERTO COLOMBIA, ATLANTICO, COLOMBIA (продавець) укладено контракт № 2 від 01.09.2022 року, відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає товар відповідно до сертифіката аналізів. Найменування товару - "Гліцерин сирий технічний, рослинного походження" у флексі-танках. Кількість товару - 102, 540 т., ціна товару - 302 євро/тонна. Загальна вартість контракту - 3096,08 євро.

Також даним договором встановлено, що умови поставки товару - CRF Burgas, Bulgaria.

15.09.2022 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Вінниця" подано ЕМД типу ІМ 40 ДЕ № UA401020/2022/041742 на товар: "гліцерин сирий технічний, рослинного походження 25980 кг. Складає гліцерол 82,9%, вода 6,305%., зола 6,1, метанол 1,165%. Вміст гліцерину у перерахунку на суху речовину 88,47%. Торговельна марка: немає даних. Виробник: "C.I. INDUTRADE COLOMBIA S.A.S", Колумбія (СО). Країна виробництва: Колумбія (СО)", вагою брутто 26090, нето 25980 кг.

До даної декларації позивачем було додано пакет документів, зокрема інвойс № FEX-397/10.02.2022 від 10.02.2022 року.

Митна вартість задекларованого товару заявлена декларантом на рівні 448825,75 грн, або 0,4724 доларів США за кілограм.

Контролюючим органом за результатами проведення аналізу та оцінки ризиків автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) та на підставі результатів застосування системи управління ризиками (СУР) сформовано перелік митних формальностей, зокрема за кодом 101-1 "Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів".

Інспектором Вінницької митниці на виконання вказаних формальностей було направлено повідомлення щодо необхідності надати оригінали документів, зазначених у графі 44 митної декларації.

На виконання вимог вказано листа, 16.09.2022 року ТОВ "Укрхімресурс" було направлено рахунок-фактуру (інвойс) № FEX-397 від 10.02.2022 року, що містить інформацію щодо вартості товару, умов поставки, витрат на транспортування, проведення страхування багажу, яка відрізняється від вартості товару, вказаній у митній декларації 15.09.2022 року № UA401020/2022/041742, товаросупровідних документах та товарно-трнаспортних документах поданих із цією митною декларацією. Також позивачем додано рахунок фактуру від 12.09.2022 року № LS-4449047, видану ТОВ "Ламанш Шипінг", зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 року № 2, зовнішньоекономічний договір від № 2 від 01.09.2022 року, коносамент від 09.02.2022 року HLCUBO2220215083 тощо.

У зв`язку з виявленням розбіжностей у вказаних документах, зокрема різниці у вартості товару в інвойсі від 10.12.2022 року № FEX-397 та інвойсі поданому разом з митною декларацією № FEX-397/10.02.2022 від 10.02.2022 року, митним органом було направлено повідомлення про витребування додаткових документів.

На вимогу контролюючого органу "Укрхімресурс" не надало інших документів.

У подальшому митний орган виніс рішення про корегування митної вартості № UA 401000/2022/000055/2 від 11.10.2022 року.

Разом з тим, на підставі вказаного рішення, Вінницькою митницею було створено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/001939.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та відмовою у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Суд зазначає, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу вказаних статей МК України слідує, що на декларанта покладено обов`язок подати достовірні відомості про визначення митної вартості на підставі вичерпного переліку документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Разом з тим, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 154 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 361 МК України митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Як свідчать матеріали справи, контролюючим органом за результатами проведення аналізу та оцінки ризиків автоматизованою системою управління ризиками та на підставі результатів застосування системи управління ризиками сформовано перелік митних формальностей, зокрема за кодом 101-1 "Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів".

Судом встановлено, що відомості у документах, які були надані позивачем з метою виконання митних формальностей відрізняються від відомостей у документах, поданих разом з ЕМД типу ІМ 40 ДЕ № UA401020/2022/041742.

Так, позивачем до ЕМД було надано інвойс від 10.12.2022 року № FEX-397/10.02.2022 (а.с. 10) ціна у якому значно перевищує вартість в інвойсі № FEX-397 від 10.02.2022 року, що був поданий додатково (а.с. 20).

Також суд зазначає, що відповідно до інвойсу від 10.12.2022 року № FEX-397/10.02.2022 загальна вартість контракту розрахована в євро. Однак у інвойсі поданому на вимогу контролюючого органу вона розрахована в доларах.

Тобто, позивачем подано два різні інвойси щодо підтвердження митної вартість того самого товару.

Суд зауважує, що інвойс фактично є документом, згідно якого проводиться оплата за товар. Водночас рахунки-фактури не фіксують господарську операцію, а мають тільки інформаційний характер та мають бути підтвердженні іншими даними.

Проте, суд зазначає, що рахунок фактура (інвойс) № FEX-397 від 10.02.2022 року, що містить інформацію щодо вартості товару, умов поставки, витрат на транспортування, проведення страхування багажу, істотно відрізняється від вартості товару, вказаній у цій митній декларації, товаросупровідних документах та товарно-транспортних документах поданих із цією митною декларацією.

Суд встановив, що разом з митною декларацією поданою для підтвердження вартості транспортних витрат декларантом було надано рахунок-фактуру від 12.09.2022 року № LS-4449047, видану ТОВ "ЛАМАНШ ШИПІНГ" (а.с. 52), однак згідно CMR 1/07.09.2022 перевізником товару є ТОВ "КАТРОМ" (ЄДРПОУ 42829702) (а.с. 54).

Вказане також підтверджується відповідачем згідно зазначеної ним інформації з витягу АСМО "Інспектор" щодо пропуску вантажу через митний кордон України від 14.09.2022 року.

Позивач в обґрунтувальній частині позову зазначив, що спочатку договір № EXP-133 від 26.11.2021 року та рахунок-платформа № FEX-397 від 10.02.2022 року містили посилання на умови договору поставки CIF Одеса. Але у зв`язку з воєнними діями, даний танкер через 6 місяців отримав дозвіл на доставку вантажу до порту в Болгарії.

Суд спростовує дану позицію з огляду на наступне.

Як уже було зазначено судом, товар поставлявся на умовах CRF Burgas, Bulgaria, що визначено контракті № 2 від 01.02.2022 року (а.с. 12), однак згідно коносаменту від 09.02.2022 року № HLCUBO2220215083 товар відправлявся в Одесу (а.с. 49-50).

Також у первинно наданому інвойсі № FEX-397/10.12.22 від 10.02.2022 року зазначено місце прибуття Болгарію. Проте у додатково наданому декларантом інвойсі портом призначення вказаний порт Одеса.

Суд акцентує увагу на тому, що повномасштабна війна почалася неочікувано 24.02.2022 року, жодних перепон для здійснення зовнішньоекономічної діяльності та проблем з логістикою до вказаної дати не було.

Таким чином, на момент підписання договору № 2, тобто 01.02.2022 року, неможливо було передбачити остаточний пункт прибуття, про який на момент підписання договору не було відомо, так як товар початково планували доставити до порту Одеси за твердженнями позивача.

Аналіз фактів у сукупності ставить під сумнів автентичність документів ТОВ "Урхімресурс", оскільки зазначені у них відомості не співпадають з відомостями документів, що мають слугувати підтвердженню інформації.

Така позиція суду також підтверджується доданим до матеріалів справи інвойсом № FEX-397 від 10.02.2022 року (а.с. 11), що містить однакові реквізити з інвойсом поданим на вимогу податкового органу, проте відображає різну інформацію щодо вартості товару.

Подані позивачем інвойси до позовної заяви, призводять до заплутування суду. При цьому суд був позбавлений можливості усно уточнити у позивача незрозумілі йому аспекти справи, оскільки у судове засідання представник ТОВ "Укрхімресурс" не з`явився.

Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Також суд акцентує увагу на тому, що митним органом дотримано обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією, що кореспондує повноваженням витребувати додаткові документи.

Так, 30.09.2022 року декларанту було направлене електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України.

Як зазначено відповідачем, та не заперечується позивачем, додаткових підтверджуючих митну вартість документів у встановлений строк на письмову вимогу відповідача від 30.09.2022 року надано не було.

Натомість до матеріалів позову долучено інвойс № FEX-397 від 01.09.2022 року, у якому вказано вартість товару у відповідності до первинно поданого інвойсу та з портом призначення у Бургасі (а.с. 21). Позивач зазначає, що відповідно до цього інвойсу мала бути розрахована митна вартість товару.

Суд ставить під сумнів достовірність даного інвойсу, оскільки у позивача була можливість подати його до Вінницької митниці у передбачений строк.

Крім того суд враховує, що у Вінницькому міському суді на розгляді знаходиться справа керівника ТОВ "Укрхімресурс" про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 485 МК України, у зв`язку із заявленням в митній декларації від 15.09.2022 року № UA401020/2022/041742 неправдивих відомостей необхідних для визначення митної вартості, що призвело до зменшення сплати митних платежів.

Відповідно до інформації, наданої Вінницькою митницею, сума недоборів митних платежів з урахуванням коригування складає 130646,97 грн.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов до висновку, що перенавантаження адміністративного позову різними інвойсами стосовно одного товару спрямоване на перекручення обставин справи задля ухилення від сплати належних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Оскільки здійснені порушення митного законодавства з боку ТОВ "Укрхімресурс" знайшли своє відображення під час розгляду даної справи, суд дійшов до висновку про правомірність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA 401000/2022/000055/2 від 11.10.2022 року

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 6 ст. 54 МК України Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п. 3 ч. 11 ст. 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації, якщо митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Про що, відповідно до ч. 12 цієї статті, посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2022/000055/2 від 11.10.2022 року та відмовляючи у прийнятті митної декларації (про що складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/20222/001939 від 18.10.2022 року), митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені митним законодавством України.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" (22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 1, ЄДРПОУ 32495389) до Вінницької митниці (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович