УХВАЛА
04 серпня 2023 року
м. Київ
справа №120/1999/23
адміністративне провадження № К/990/26212/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс» на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №120/1999/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, товариство посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних обставин (отримання паперової копії рішення суду першої інстанції 24.04.2023, під час ознайомлення із матеріалами справи; розгляд справи здійснювався судом першої інстанції за матеріалами в паперовій формі, що в силу приписів частини одинадцятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язувало Вінницький окружний адміністративний суд направити позивачу копію судового рішення саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак таких дій суд не вчинив, натомість надіслав електронну копію судового рішення до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс»), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.10.2022 №UA401000/2022/000055/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.10.2022 №UA401020/20222/001939.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у задоволенні позову відмовлено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений 03.04.2023.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, товариство 24.05.2023 звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, одночасно порушивши перед судом апеляційної інстанції й питання поновлення строку апеляційного оскарження.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.06.2023, визнавши необгрунтованими наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження, залишив останню без руху та запропонував заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали зазначити інші підстави поновлення строку.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій фактично посилався на ті ж обставини (паперовий примірник оскаржуваного рішення суду першої інстанції позивачу судом не направлявся; паперову копію такого судового рішення товариство мало змогу отримати лише 24.04.2023), якій вже надавалась оцінка в ухвалі суду від 06.06.2023.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, розглянувши подану заяву, визнав неповажними наведені у ній підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні такої заяви та, як наслідок, відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 21.06.2023.
Надаючи оцінку твердженням скаржника щодо пропущення строку звернення із апеляційною скаргою з поважних причин, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2023 доставлена до Електронного кабінету позивача 18.04.2023, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа та не було спростовано позивачем. Отже, в даному випадку днем вручення позивачем повного тексту рішення суду першої інстанції вважається 18.04.2023, а відтак цю апеляційну скаргу заявник мав подати у строк до 18.05.2023, натомість фактично подав - 24.05.2023.
Що ж до посилань скаржника на неможливість звернення із апеляційною скаргою у вказаний термін з причини неотримання від Вінницького окружного адміністративного суду до 18.05.2023 паперової копії рішення від 03.04.2023 суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
Відповідно до частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі також - ЄСІТС).
Частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
У силу положень частини п`ятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
При цьому згідно із частиною сьомою цієї ж статті Кодексу особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Наведена норма також продубльована у пункті 17 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також - Положення про ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
Підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021 року після публікації 04.09.2021 у газеті «Голос України» оголошення Вищої ради правосуддя про прийняття рішення №1845/0/15-21 про затвердження Положення про ЄСІТС.
При цьому відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Водночас порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частина шоста статті 251 КАС України встановлює, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, наведеною нормою права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).
Враховуючи наведене у сукупності Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про неповажність наведених скаржником причин, як таких, що могли перешкодити звернутися із апеляційною скаргою у встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Сьомий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 21.06.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс» на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №120/1999/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.А. Гончарова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2023 |
Оприлюднено | 07.08.2023 |
Номер документу | 112642976 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні