Постанова

від 17.04.2023 по справі 200/11603/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року справа №200/11603/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 200/11603/21 (головуючий суддя І інстанції Крилова М.М.), складеного в повному обсязі 19 жовтня 2021 року в м. Слов`янськ Донецької області, за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява заяви Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанову головного державного виконавця Шмакова Р.С. про накладення штрафу від 20.08.2021 року ВП №66035536 на сумму 5100,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 200/11603/21 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за наслідками аналізу індивідуальної картки платника ТОВ «Дикон» за кодом бюджетної класифікації 18010600 «орендна плата за землю з юридичних осіб» і за кодом бюджетної класифікації 18010500 «земельний податок з юридичних осіб» наявності надміру сплачених сум не встановлено.

Отже, виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року по справі №200/11463/20-а та Вимогу виконавця від 12.08.2021 року № 13388 щодо повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 59566,51 грн. і податку на землю в сумі 15856,68 грн. не є можливим.

Відтак, постанова державного виконавця є протиправною.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у Донецькій області зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України за № 44070187, місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 200/11463/20-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дикон» (ідентифікаційний код: 31615238, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Радянська, буд. 55) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не підготовки і не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про повернення надмірно сплачених податкових зобов`язань із плати за землю Товариству з обмеженою відповідальністю «Дикон».

Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області підготувати і надати органу казначейства, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, висновки про повернення сум надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю в сумі 59 565,51 грн. і податку на землю в сумі 15 856,68 грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дикон» на підставі його заяв.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 200/11463/20-а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 200/11463/20-а залишено без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 200/11463/20-а залишено без змін.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 200/11463/20-а набрало законної сили 14 квітня 2021 року на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

28 травня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом видано ТОВ «Дикон» виконавчий лист № 200/11463/20-а.

01 липня 2021 року ТОВ «Дикон» звернулось до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із листом за вих. № 300 «Про направлення виконавчого листа», відповідно до якого зазначав про направлення на адресу відділу виконавчий лист виданий Донецьким окружним адміністративним судом від 28 травня 2021 року у справі № 200/11463/20-а для відповідного реагування згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

08 липня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шмаковим Романом Сергійовичем винесено постанов про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 200/11463/20-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 28.05.2021 року про зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області підготувати і надати органу казначейства, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, висновки про повернення сум надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю в сумі 59 565,51 грн. і податку на землю в сумі 15 856,68 грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дикон» на підставі його заяв, а також повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Вказана постанова направлена на адресу Головного управління ДПС у Донецькій області та ТОВ «Дикон», що підтверджується супровідним листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 08.07.2021 року № 11285-11286.

В межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 головним державним виконавцем 08 липня 2021 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, відповідно до якої стягнуто з боржника - Головного управління ДПС у Донецькій області витрати пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій в 172,56 грн., а також постанову про стягнення виконавчого збору з боржника - Головного управління ДПС у Донецькій області в розмірі 24 000,00 грн.

Зазначені постанови також були направлена на адресу стягувача та боржника згідно супровідних листів від 08 липня 2021 року № 11287 та № 11288.

Листом від 12.08.2021 року, який був отриманий відповідачем 18.08.2021 року та зареєстрований за вхідним № 4959/02.3-49, Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило відповідача про те, що стягнення коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється відповідно до ст. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 № 845.

12 серпня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) сформовано вимогу виконавця № 13388, відповідно до якої вимагав надати інформації щодо виконання судового рішення у справі № 200/11463/20-а.

Листом від 17.08.2021 року № 17711/5/05-99-04-03-15 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило відповідача про те, що за наслідками аналізу індивідуальної картки платника ТОВ «Дикон» (код з ЄДРПОУ 31615238) за кодом бюджетної класифікації 18010600 «орендна плата за землю з юридичних осіб» і за кодом бюджетної класифікації 18010500 «земельний податок з юридичних осіб» наявності надмірно сплачених сум не встановлено. Отже, виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 200/11463/20-а та вимогу виконавця від 12 серпня 2021 року № 13388 щодо повернення надміру сплачених податкових зобов`язань орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 59566,51 грн. і податку на землю в сумі 15856,68 грн. не є можливим.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі № 200/11463/20-а клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено боржника у виконавчому провадженні з Головного управління ДПС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код ВП: 44070187; адреса 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Італійська (Центральний район), будинок 59).

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дикон» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дикон» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Головним державним виконавцем 20 серпня 2021 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, якою постановив замінити боржника у виконавчому провадженні Головне управління ДПС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515), яка була направлена на адресу ТОВ «Дикон» та Головного управління ДПС у Донецькій області, що підтверджується супровідним листом відповідача від 20.08.2021 року № 13852.

20 серпня 2021 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанов про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання судового рішення на боржника - Головне управління ДПС у Донецькій області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Зазначена постанова направлена на адресу ТОВ «Дикон» та Головного управління ДПС у Донецькій області, що підтверджується супровідним листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 20.08.2021 року № 13853.

Також, з матеріалів справи встановлено, що 15 вересня 2021 року державним виконавцем сформована вимога виконавця № 17037/02.3-50, відповідно до якої просив суд повідомити про вжиті заходи щодо виконання судового рішення.

Позивач не погодившись з прийнятою державним виконавцем постановою від 20 серпня 2021 року про стягнення штрафу в розмірі 5100 грн., звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця є правомірною.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.

За ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Судами встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 200/10463/20-а, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 28 травня 2021 року, на підставі якого відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області підготувати і надати органу казначейства, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, висновки про повернення сум надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю в сумі 59 565,51 грн. і податку на землю в сумі 15 856,68 грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дикон» на підставі його заяв.

В межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем сформовано вимогу виконавця від 12.08.2021 року № 13388 про надання інформації щодо виконання судового рішення у справі № 200/11463/20-а.

Листом від 17.08.2021 року № 17711/5/05-99-04-03-15 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило відповідача про те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 200/11463/20-а та вимогу виконавця від 12 серпня 2021 року № 13388 щодо повернення надміру сплачених податкових зобов`язань орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 59566,51 грн. і податку на землю в сумі 15856,68 грн. виконати не можливо, оскільки в інтегрованій картці платника податків наявності надмірно сплачених коштів не встановлено.

Однак суд вважає, що викладені позивачем у листі від 17.08.2021 року № 17711/5/05-99-04-03-15 доводи щодо неможливості виконання рішення суду № 200/11463/20-а безпідставними, оскільки у рішенні від 18 січня 2021 року у справі № 200/11463/20-а, яке набрало законної сили 14 квітня 2021 року, суди першої та другої інстанції встановили, що з огляду на положення статті 6, 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суб`єктам господарювання скасовується орендна плати за користування державним та комунальним майном, та вони звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період проведення антитерористичної операції в силу прямої дії Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016 року № 1365-VIII, який набрав чинності 08.06.2016 суб`єктів господарювання звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Таким чином, позивач був звільнений від сплати земельного податку та орендної плати в спірний період (2014 рік) починаючи з 14.04.2014 року по 07.06.2016 року, у зв`язку з чим наявна переплату позивача з земельного податку в сумі 59 565,51 грн. та орендної плати в сумі 15 856,68 грн.

В межах справи № 200/11463/20-а приймаючи рішення про те, що у позивача наявна переплата з земельного податку в сумі 59 565,51 грн. та орендної плати в сумі 15 856,68 грн., суд наголошував на наявність такої переплати, у зв`язку зі сплатою ТОВ «Дикон» грошових зобов`язань з земельного податку та орендної плати у період з 14.04.2014 року по 07.06.2016 року, тобто у період коли ТОВ «Дикон» був звільнений від виконання зобов`язань зі сплати податків.

Отже, доводи позивача про відсутність в інтегрованій картці платника податків надмірно сплачених коштів є необґрунтованими, оскільки у рішенні суду від 18 січня 2021 року у справі № 200/11463/20-а встановлена, що ТОВ «Дикон» надмірно сплатив податкові зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 59 565,51 грн. і податку на землю в сумі 15 856,68 грн., у зв`язку з чим суд зобов`язав Головне управління ДПС у Донецькій області підготувати і надати органу казначейства, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, висновки про повернення сум надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю в сумі 59 565,51 грн. і податку на землю в сумі 15 856,68 грн. на поточний рахунок ТОВ "Дикон" на підставі його заяв.

При цьому, товариством подавались до контролюючого органу заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, а саме: - на суму 1243,34 грн. земельного податку, сплаченого 15.04.2014 (квитанція № 2 від 23.11.2020 реєстраційний номер 45906051); - на суму 1243,34 грн. земельного податку, сплаченого 19.05.2014 (квитанція № 2 від 23.11.2020 реєстраційний номер 45906054); - на суму 1243,34 грн. земельного податку, сплаченого 26.06.2014 року (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45906052); - на суму 1243,34 грн. земельного податку, сплаченого 18.07.2014 року (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45906049); - на суму 10469,00 грн. земельного податку, сплаченого 31.01.2017 року (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45906018); - на суму 414,32 грн. земельного податку, сплаченого 13.04.2018 (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45906005); - на суму 4669,05 грн. орендної плати за землю, сплаченої 15.04.2014 року (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45905739); - на суму 4669,05 грн. орендної плати за землю, сплаченої 19.05.2014 року (квитанція № 2 від 23.11.2020 реєстраційний номер 45906053); - на суму 4669,05 грн. орендної плати за землю, сплаченої 26.06.2014 року (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45906050); - на суму 4669,05 грн. орендної плати за землю, сплаченої 18.07.2014 року (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45906046); - на суму 39360,00 грн. орендної плати за землю, сплаченої 31.01.2017 (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45906015); - на суму 1529,31 грн. орендної плати за землю, сплаченої 13.04.2018 року (квитанція № 2 від 23.11.2020 року реєстраційний номер 45906011), про що вказано у рішенні суду по справі « 200/11463/20-а

При цьому, суди вказали, що податковими органами у порушення вимог ст.43 Податкового кодексу України, висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготував та, відповідно, не подав відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів цей висновок, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача (ТОВ «Дикон») на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на прибуток.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Дикон» звертався до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про повернення надмірно сплачених коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на зазначене суд вважає, що викладені позивачем обставини не є поважними причинами невиконання рішення суду.

Крім того позивачем до матеріалів справи, окрім листа від 17.08.2021 року № 17711/5/05-99-04-03-15, який був направлений відповідачу, не надано жодного доказу щодо здійснення дій на виконання рішення суду матеріали справи.

Суд звертає увагу, що формальний підхід до виконання судового рішення, як-то ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними та/або фізичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта про відсутність правових підстав у державного виконавця для винесення постанови про накладення штрафу на боржника є необґрунтованими, тому постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29)

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 271, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 200/11603/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць