Ухвала

від 17.04.2023 по справі 288/666/23

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/666/23

Провадження № 2-з/288/13/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Квітневої сільської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову в якій він вказує, що 15.03.2023 року він звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області із позовною заявою до Квітневою сільською об`єднаною територіальною громадою, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними зобов`язання вчинити дії, якою прошу: 1. Визнати протиправними дії Квітневої сільської об`єднаної територіальної громади, щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він був зареєстрований з 29.11.2011 року. 2. Зобов`язати Квітневу сільську об`єднану територіальну громаду вчинити дії щодо реєстрації обліку та поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 в якому він був зареєстрований з 29.11.2011 року.

Поданий позов обґрунтований тим, що Відповідач протиправно зняв його з реєстрації місця проживання, через відсутність підстав, передбачених статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», та в порушення Правил, реєстрації місця проживання зняття з реєстрації місця проживання особи, а саме не було прийняте рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.

Окрім того судове рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 01.12.2022 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 28.02.2023 року по справі №288/1632/22, якими усунуто перешкоди Позивачу в користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання припиненим права Відповідача на користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , в даний час оскаржені до Верховного Суду Касаційного цивільного суду. Також до верховного суду подано клопотання про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 28.02.2023 року по справі №288/1632/22.

Вважає що в даній справі необхідно забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Квітневої сільської об`єднаної територіальної громади, що призвели до зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 в якому він був зареєстрований з 29.11.2011 року, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення, тому є підстави для задоволення заяви.

Окрім того просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки вважає, що відсутні підстави для його задоволення.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить зупинити дії вчинені Квітневою сільською об`єднаною територіальною громадою, що призвели до зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 в якому він був зареєстрований з 29.11.2011 року - до набранням рішенням законної сили по даній справі, та допустити негайне виконання ухвали.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи в межах поданої заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що означає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Таким чином, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будьякі дії, позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Отже, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Відповідно до змісту статей 12, 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову заходи забезпечення позову та матеріалів справи, Квітневою сільською об`єднаною територіальною громадою Житомирського району Житомирської області на підставі рішення Попільнянського районного суду та постанови Житомирського апеляційного суду 06.03.2023, було проведено реєстраційну дію зняття реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - громадянина ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Заявник звертаючись із заявою про забезпечення позову, не довів наявність підстав для забезпечення позову, не аргументував причини, у зв`язку з якими його потрібно забезпечувати та не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заявником не визначено, в чому полягає за наведених обставин саме істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що згідно ч.2ст. 149 ЦПК Україниє підставою для застосування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки вимога заявника не відповідає вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд вважає що відсутні правові підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 151-153, 197-200, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)

без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко