Ухвала

від 17.04.2023 по справі 357/4545/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4545/23

1-кс/357/944/23

У Х В А Л А

17 квітня 2023 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Біла Церква клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000147 від 02.07.2021 року,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної

прокуратури Київської області ОСОБА_4 ,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор у кримінальному провадженні - начальник Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, про арешт майна, по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000147 від 02.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що в провадження слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42021112030000147 від 02.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що Рішеннями Бирюківської сільської ради Рокитнянського району (на даний час Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району) від 09.09.2020 № 344-40-VII та № 345-40-VII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га.

На підставі вказаних рішень Бирюківської сільської ради, державним реєстратором Рокитнянської районної державної адміністрації ОСОБА_5 31.10.2020 прийнято рішення за індексними номерами 54886463 та 54886508 про реєстрацію за Бирюківською сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки площею 35,8962 га з кадастровим номером 3223780500:05:014:0043 та 62,296 га з кадастровим номером 3223780500:04:010:0035 відповідно.

Однак, вказані вище рішення Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 № 344-40-VII та № 345-40-VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га прийняті з порушенням вимог законодавства.

Зокрема, вищезазначені земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га сформовані за результатами інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Білоцерківське лісове господарство» та використовуються для ведення лісового господарства.

Так, відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 13.07.2021 № 568 та картографічних матеріалів, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га накладається на квартал 160 Томилівського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» і межами його таксаційних виділів відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 року.

Також, згідно інформації Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» № 433 від 22.06.2021 встановлено, що розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації від 02.03.2005 року № 46 та акту приймання-передачі земель лісового фонду від 04.03.2005 року у постійне користування ДП «Білоцерківське лісове господарство» передано земельні ділянки лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для ведення лісового господарства, в тому числі, на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області загальною площею 121,6 га.

Вказані вище земельні ділянки площами 62,296 га та 35,8962 га графічно співпадають із зображеннями на Планшеті лісовпорядкування ДП «Білоцерківський лісгосп» № 2, хоча їх у площі зменшено з 121,6 га до 98,1922 га. Будь-які погодження на вилучення з постійного користування ДП «Білоцерківський лісгосп» не надавались.

Крім того, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.07.2021 року за № 720-ДК/706/АП/09/01/-21 виявлені порушення вимог земельного законодавства, зокрема п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якого рішеннями Бирюківської сільської ради від 09.09.20 безпідставно віднесено земельні ділянки земель лісогосподарського призначення до земель сільськогосподарського призначення та вилучено без згоди постійного користувача.

Таким чином, факт віднесення спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого лісогосподарського державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» повністю підтверджується інформацією і картографічними матеріалами ВО «Укрдержліспроект» від 13.07.2021 № 568, інформацією ДП «Білоцерківське лісове господарство» від 22.06.2021 № 433, розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації від 02.03.2005 року № 46 та актом прийомки-передачі земель лісового фонду від 04.03.2005 року, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.07.2021 року за № 720-ДК/706/АП/09/01/-21 та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року, затвердженими наказом Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства № 92 від 26.07.2019 року та погодженими Міністерством екології та природних ресурсів України за № 5/4.1-15/8289-19 від 26.07.2019 року.

Як наслідок, рішеннями Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 № 344-40-VII та № 345-40-VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось» фактично припинено право постійного користування ДП «Білоцерківське лісове господарство» земельними ділянками з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га лісогосподарського призначення, змінено ї[ цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги ст. ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України.

На даний час у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га, мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки були об`єктами кримінальних протиправних дій та можуть бути використані як доказ фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, а тому необхідно накласти арешт на вказані земельні ділянки.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити за викладених у ньому обставин. Зазначила, що прокуратурою предявлено цивільний позов, однак до даного кримінального провадження він відношення не має. Які слідчі дії були здіснені у даному провадженні з моменту внесення відомостей до ЄРДР повідомити не змогла. Зазначила, що особою було вчинено злочин, однак на даний час підозра не предявлена

Заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000147, за ч. 1 ст. 367 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 02.03.2005 № 46 «Про надання в постійне користування земельних ділянок лісового фонду Білоцерківському держлісгоспу для ведення лісового господарства на території Рокитнянського району» та акту прийому-передачі земель лісового фонду в постійне користування ДП «Білоцерківський лісгосп» було передано земельні ділянки лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для ведення лісового господарства, серед яких, по Бірюківській сільській раді -121,6 га.

Однак, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га, які перебували в постійному користуванні ДП «Білоцерківський лісгосп», наразі вилучені з постійного користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.

Згідно положень ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Прокурор в клопотанні зазначив, що метою арешту вищезазначеного нерухомо майна є збереження його як речового доказу, яке було визнано речовим доказом постановою старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 від 07.04.2023 року.

Однак, сам по собі факт наявності постанови про визнання вказаного майна речовим доказом не є ключовим фактором, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021112030000147 від 02.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Підозру у даному кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

В матеріалах клопотання не міститься даних щодо позовної заява про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

В судовому засіданні прокурором не доведено необхідність задоволення клопотання про накладення арешту, а в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази, що майно може бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, втрачено, передано, перереєстровано чи відчужено.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора є необґрунтованим та безпідставним, наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу та в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення, ініціатором клопотання не зазначено та не доведено доданими до клопотання матеріалами наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України. З огляду на це слідчий суддя вважає, що підстави накладення арешту відсутні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на майно слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 98, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000147 від 02.07.2021 року - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяОСОБА_1