Ухвала

від 15.05.2023 по справі 357/4545/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42021112030000147 від 02.07.2021.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні - начальник Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту, із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, право комунальної власності яких зареєстроване за Бирюківською сільською радою

---

Справа № 357/4545/23 Слідчий суддя - ОСОБА_6

Апеляційне провадження № 11-сс/824/2900/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Рокитнянського району Київської області (ЄДРПОУ 04361806), правонаступником якої являється Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ 04358997).

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор вказував на те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушення вимог кримінального процесуального закону.

Слідчим суддею не обґрунтовано, в чому саме полягає невідповідність вищезазначених земельних ділянок критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, та до яких висновків він дійшов оцінивши додані до клопотання докази.

Також слідчий суддя безпідставно послався на те, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру та відсутній цивільний позов, оскільки клопотання про арешт майна подано на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - начальника Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, слідчим відділом Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000147 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Як зазначено в клопотанні, досудовим слідством встановлено, що рішеннями Бирюківської сільської ради Рокитнянського району (на даний час Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району) від 09.09.2020 № 344-40-VII та № 345-40-VII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га.

На підставі вказаних рішень Бирюківської сільської ради, державним реєстратором Рокитнянської районної державної адміністрації ОСОБА_7 31.10.2020 прийнято рішення за індексними номерами 54886463 та 54886508 про реєстрацію за Бирюківською сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки площею 35,8962 га з кадастровим номером 3223780500:05:014:0043 та 62,296 га з кадастровим номером 3223780500:04:010:0035 відповідно.

Однак, вказані вище рішення Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 № 344-40-VII та № 345-40-VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, прийняті з порушенням вимог законодавства.

Зокрема, вищезазначені земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, сформовані за результатами інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Білоцерківське лісове господарство» та використовуються для ведення лісового господарства.

Так, відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 13.07.2021 № 568 та картографічних матеріалів, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, накладається на квартал 160 Томилівського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» і межами його таксаційних виділів відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 року.

Також, згідно інформації Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» № 433 від 22.06.2021 встановлено, що розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації від 02.03.2005 № 46 та акту приймання-передачі земель лісового фонду від 04.03.2005 у постійне користування ДП «Білоцерківське лісове господарство» передано земельні ділянки лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для ведення лісового господарства, в тому числі, на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області загальною площею 121,6 га.

Вказані вище земельні ділянки площами 62,296 га та 35,8962 га графічно співпадають із зображеннями на Планшеті лісовпорядкування ДП «Білоцерківський лісгосп» № 2, хоча їх у площі зменшено з 121,6 га до 98,1922 га. Будь-які погодження на вилучення з постійного користування ДП «Білоцерківський лісгосп» не надавались.

Крім того, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.07.2021 за № 720-ДК/706/АП/09/01/-21, виявлені порушення вимог земельного законодавства, зокрема п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якого рішеннями Бирюківської сільської ради від 09.09.2020 безпідставно віднесено земельні ділянки земель лісогосподарського призначення до земель сільськогосподарського призначення та вилучено без згоди постійного користувача.

Таким чином, факт віднесення спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого лісогосподарського державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» повністю підтверджується інформацією і картографічними матеріалами ВО «Укрдержліспроект» від 13.07.2021 № 568, інформацією ДП «Білоцерківське лісове господарство» від 22.06.2021 № 433, розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації від 02.03.2005 № 46 та актом прийомки-передачі земель лісового фонду від 04.03.2005, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.07.2021 за № 720-ДК/706/АП/09/01/-21 та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року, затвердженими наказом Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства № 92 від 26.07.2019, погодженими Міністерством екології та природних ресурсів України за № 5/4.1-15/8289-19 від 26.07.2019.

Як наслідок, рішеннями Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 № 344-40-VII та № 345-40-VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось» фактично припинено право постійного користування ДП «Білоцерківське лісове господарство» земельними ділянками з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, лісогосподарського призначення, змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги ст. ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України.

Згідно долучених до клопотання матеріалів, постановою старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 від 07.04.2023 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021112030000147 від 02.07.2021.

14.04.2023 прокурор у кримінальному провадженні - начальник Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із клопотанням, в якому просив накласти арешт, із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, право комунальної власності яких зареєстроване за Бирюківською сільською радою Рокитнянського району Київської області (ЄДРПОУ 04361806), правонаступником якої являється Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ 04358997).

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора зтих підстав, що прокурором не доведено наявність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу та в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення, та не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть бути об`єктами кримінально протиправних дій та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюється під час кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, постановою старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 від 07.04.2023 вище вказані земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021112030000147 від 02.07.2021.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що клопотання прокурора не містить обґрунтування на підтвердження наявності підстав для накладення арешту на вказане майно та його відповідності ознакам речових доказів.

Як постанова старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 від 07.04.2023 про визнання земельних ділянок речовим доказом, так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що зазначені земельні ділянки можуть бути об`єктами кримінально протиправних дій та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюється під час кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути передане чи відчужене.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, право комунальної власності яких зареєстроване за Бирюківською сільською радою Рокитнянського району Київської області (ЄДРПОУ 04361806), правонаступником якої являється Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ 04358997),підлягають арешту з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження № 42021112030000147 від 02.07.2021 та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на зазначені земельні ділянки з метою забезпечення збереження речових доказів.

Посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на відсутність підстав для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), у зв`язку із відсутністю підозрюваних та цивільного позову у даному кримінальному провадженні, за викладених у клопотанні обставин не є підставою для відмови в його задоволенні, оскільки прокурор просив накласти арешт на земельні ділянки з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Вказівка слідчого судді в ухвалі на те, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки викладені у клопотанні прокурора обставини свідчать про достатність підстав вважати, що вказане майно може бути передане чи відчужене.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Разом з тим, положеннями ст.ст. 170, 173 КПК України не передбачено повноважень суду на вирішення питання під час розгляду клопотання про заборону або зобов`язання державних органів та інших установ до вчинення певних дій, про що порушено питання у клопотанні та апеляційній скарзі прокурора.

У зв`язку з цим, апеляційна скарга та клопотання прокурора у частині заборони державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, задоволенню не підлягають.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021112030000147 від 02.07.2021.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 задовольнити частково.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043, площею 35,8962 га, та 3223780500:04:010:0035, площею 62,296 га, право комунальної власності яких зареєстроване за Бирюківською сільською радою Рокитнянського району Київської області (ЄДРПОУ 04361806), правонаступником якої являється Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ 04358997).

В решті вимог клопотання прокурора відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3