Рішення

від 27.03.2023 по справі 757/37986/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37986/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Соколова О.М.,

при секретарі судових засідань: Матвійчуку В.П.,

справа № 757/37986/20-ц

за участю:

представника позивача: ОСОБА_7,

представника відповідача-1: ОСОБА_1

представника відповідача-2: Неманіхіної К.І.

представника відповідача-5: ОСОБА_8

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу №757/37986/20-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ», Громадської організації «Громадське телебачення», Товариства з обмеженою відповідальністю «Продакшн Студія 5 Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-4: ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшлов позов ОСОБА_2 (далі- Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ» (далі-Відповідач-1), Громадської організації «Громадське телебачення» (далі - Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Продакшн Студія 5 Плюс» (далі-Відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК» (далі-Відповідач-4), ОСОБА_3 (далі-Відповідач-5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-4: ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачами в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію про ОСОБА_2 : про причетність Позивача до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та про погрози ОСОБА_2 редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях».

Поширення вказаної інформації про Позивача здійснене у наступних публікацій та фразах відповідачів:

1. ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 год. 01 хв. на веб-сторінці ОСОБА_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 , у наступних фразах:

«Щодо нічного підпалу редакційного автомобіля «Схем», який належить нашому водієві ОСОБА_6 ..

З очевидних думок.. рік тому ОСОБА_2 .. погрожував редакції…

У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу.. у минулу п`ятницю ОСОБА_2 … опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода - продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер»;

2.ІНФОРМАЦІЯ_1:

2.1. о 08 год. 18 хв. на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_15за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 у публікації під назвою ««ІНФОРМАЦІЯ_19 » підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання. Він заперечує», у наступних фразах:

«Схеми» підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання.

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_3 підозрює голову Адміністрації президента часів ОСОБА_9 ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи».

2.2. о 9 год. 17 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_20», у наступних фразах:

«Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки знімальної групи

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_3 підозрює колишнього голову Адміністрації президента … ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи.

… приблизно рік тому ОСОБА_2 …. погрожував редакції».

2.3.о 9 год. 47 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», у наступних фразах:

«Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_3 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_2 до цього.

…. ОСОБА_2 … погрожував редакції».

2.4.о 10 год. 30 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу їхнього автомобіля», у наступних фразах:

«Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу їхнього автомобіля»

Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_3 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_2 до цього.

…. ОСОБА_2 … погрожував редакції».

Поширена Відповідачами інформація є взаємопов`язаною і спрямованою на маніпулювання громадською думкою читачів цих веб-сайтів та створення негативного враження про особу Позивача, оскільки спочатку наводиться інформація про нібито причетність Позивача до підпалу автомобіля журналіста програми «Схеми: корупція в деталях», а потім про нібито причетність Позивача до погроз журналістам цієї програми та наявність кримінального провадження, порушеного за цим фактом.

Так, представник позивача зазначає, що наведена в оспорюваних фразах інформація порушує не тільки честь та гідність Позивача, які гарантовані Конституцією України та Загальною декларацію про прав людини, а і його ділову репутацію, як особи, яка займається правничою діяльністю та відкрито висловлює своє ставлення до порушень не тільки власних прав, але й прав громадян України, зокрема, на недоторканість приватного життя, а тому просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 інформацію про причетність ОСОБА_2 до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та інформацію про погрози ОСОБА_2 редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях», поширену: ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 год. 01 хв. на веб-сторінці ОСОБА_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3, у наступних фразах:

«Щодо нічного підпалу редакційного автомобіля «Схем», який належить нашому водієві ОСОБА_6 ..

З очевидних думок..рік тому ОСОБА_2 .. погрожував редакції…

У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу.. у минулу п`ятницю ОСОБА_2 … опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода - продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер»,

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 08 год. 18 хв. на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_15за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 у публікації під назвою ««ІНФОРМАЦІЯ_23», у наступних фразах:

«Схеми» підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання.

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_3 підозрює голову Адміністрації президента часів ОСОБА_9 ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи».

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 9 год. 17 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_20», у наступних фразах:

«Головна Редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки знімальної групи

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_3 підозрює колишнього голову Адміністрації президента.. ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи.

… приблизно рік тому ОСОБА_2 …. погрожував редакції».

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 9 год. 47 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», у наступних фразах:

Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_3 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_2 до цього.

" …. ОСОБА_2 … погрожував редакції.

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. 30 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12», у наступних фразах:

«Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу їхнього автомобіля»

Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_3 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_2 до цього.

…. ОСОБА_2 … погрожував редакції».

Зобов`язати ОСОБА_3 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сторінці ОСОБА_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом розміщення на веб-сторінці ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язати Громадську організацію «Громадське телебачення» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 у публікації під назвою ««ІНФОРМАЦІЯ_21», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Продакшн Студія 5 Плюс» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_16», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Медіа-ДК» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви.

За наведених обставин ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами позовного (загального) провадження (т.І, а.с. 106).

30.09.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи (т.І, а.с. 113-162).

30.09.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т.І, а.с. 169-176).

03.10.2020 року на адресу суду від представника відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання вказує що Відповідач 2 заперечує проти позовних вимог, викладених Позивачем у позовній заяві, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, та просить суд відмовити в їх задоволенні з огляду на наступне. Так представник відповідача 2 зазначає, що інформація, котру просить спростувати Позивач не є недостовірною та не завдає шкоди Позивачеві, а отже не має складових правопорушення, наявність яких є підставою для задоволення позовних вимог. Відповідач 2 не стверджував і не публікував інформацію про те, що Позивач «винен у вчинені злочину», «причетний до підпалу», є «стороною кримінального провадження», «вчинив суспільно-небезпечну діяльність», тощо. Вказує, що Позивач просить спростувати не стільки фрази, поширені Відповідачем 2, скільки те, яке значення в це висловлювання вкладає сам Позивач. Зазначає, що Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував недостовірність поширеної інформації та те, що внаслідок її поширення права Позивача були порушені (т.І, а.с. 188-215).

08.10.2020 року на адресу суду від представника відповідача 3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що Відповідач 3 заперечує проти позову в повному обсязі, вважає його безпідставним. Необґрунтованим та таким, у задоволенні якого має бути відмовлено, зазначаючи, що інформація, яку Позивач просить визнати недостовірною, стосується думок та переконань фізичної особи ОСОБА_3 , які не можна довести,а отже, не можна спростувати (т.І, а.с.216-227).

08.10.2020 року на адресу суду від представника відповідача 4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначає, що Позивач не довів, що оспорювана інформація є недостовірною та порушує його немайнові права. У тексті позовної заяви містяться лише припущення Позивача та його власна інтерпретація змісту висловлювань. У задоволенні позовної заяви просила відмовити (т.І, а.с.228-246).

20.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача 2, в якій остання зазначає, що Позивачем не оспорюється інформація поширена Відповідачем 2 у публікації, зокрема у фразі: «про погрози ОСОБА_2 редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях», в свою чергу сама публікація містить допис ОСОБА_3 , в якому здійснено таке повідомлення про погрози Позивача редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях», таким чином представник відповідача 2 необґрунтовано вказує на безпідставність пред`явлення Позивачем вимоги до ГО «Громадське телебачення» про визнання недостовірною інформацію про погрози Позивача журналістам. Також необґрунтовано Відповідач 2 вказує, що Позивачем пред`явлено вимоги про спростування такої інформації «відповідачі заявили про вчинення Позивачем суспільно небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України», яку Відповідач 2 не поширював. В позовних вимогах така фраза відсутня, тому вказаний довід є безпідставним. Зазначає, що предметом позову у даній справі є спростування недостовірної інформації, висловленої у формі твердження, а не оскарження критики на адресу Позивача (т.ІІ, а.с. 1-23).

22.10.2020 року на адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що Відповідач 1 позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, так позовна заява не містить належного обґрунтування недостовірності інформації, що була опублікована на сайті телеканалу. Враховуючи відсутність стверджувального факту та приймаючи те, що ОСОБА_3 висловилась у контексті наявності ознак певного факту з ознакою імовірності, а не наполягала на його безумовному існуванні, вважає таку фразу оціночним судженням, що не може бути підставою визнання інформації недостовірною. «Підозра» у будь-якому разі не є констатацією факту вчинення дії певної особи. Посилаючись на ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» представник відповідача 1 зазначає, що Відповідач 1 звільнений від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності (якщо це буде доведено), якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації, просив відмовити в задоволенні позову (т.ІІ, а.с. 24-54).

22.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача 5, в якій остання зазначає, що інформація поширена відповідачами не відповідає дійсності. У Позивача немає жодного процесуального статусу, передбаченого КПК України, який би дозволяв розглядати його як сторону кримінального провадження чи іншого учасника кримінального провадження. Враховуючи недостовірність поширеної Відповідачами інформації про Позивача та відсутність будь-яких підстав для зазначення навіть про ймовірну причетність Позивача до вказаних кримінальних правопорушень, інформація, поширена Відповідачами, є недостовірною та підлягає спростуванню. Таким чином, доводи Відповідача 4 про те, що він «поширив інформацію у формі новин, в яких не вбачає фактичних тверджень, на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 опубліковано пряму мову ОСОБА_3 , висловлювання містить під собою необхідну фактичну основу та підтверджується інформацією з відкритих джерел, зокрема й телеграм-каналу самого Позивача, в позовній заяві Позивач не зазначає в чому він вбачає недостовірність такої інформації та порушення його прав» а також про те, що Позивач просить спростувати не стільки фрази, поширені відповідачем 2, скільки те, яке значення в це вкладає сам Позивач», не відповідає дійсності. Крім того, зазначила, що свобода вираження поглядів не є абсолютною, а підлягає певним обмеженням, спрямованим зокрема, на захист прав інших осіб, тому посилання представника Відповідача 2 на норми міжнародного законодавства щодо висловлювань критики у відношенні до публічних осіб є недоречними та не підлягають застосуванню до спірних правовідносин (т.ІІ, а.с. 55-67).

26.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача 3, в якій вказала, що зі змісту оспорюваних фраз та контексту їх повідомлення вбачається констатація факту про причетність Позивача до протиправної діяльності та порушення ним норм чинного законодавства. Тому, Позивач обґрунтовано просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 (т.ІІ, а.с. 68-87).

26.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т.ІІ, а.с.88-121).

26.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т.ІІ, а.с.122-142).

26.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло уточнене клопотання про витребування доказів (т.ІІ, а.с.143-151).

09.11.2020 року на адресу суду від представника відповідача 3 надійшли заперечення на відповідь на відзив (т.ІІ, а.с.184-195).

10.11.2020 року на адресу суду від представника відповідача 5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі, оскільки ОСОБА_3 не розповсюджувала відносно ОСОБА_2 інформацію про причетність останнього до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (т.ІІ, а.с.196-214).

09.12.2020 року на адресу суду від третьої особи ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, просила відмовити в задоволенні позовних вимог (т.ІІ, а.с.225-226).

11.12.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т.ІІ, а.с.227-243).

14.12.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло уточнене клопотання про витребування доказів (т.ІІІ, а.с.8-12).

15.12.2020 року на адресу суду від представника відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказала, що відповідач 2 виключно повідомив інформацію про те, що «Схеми» і відповідно головка редакторка «Схем» припускає причетність Позивача до ситуації з підпалом авто «Схем», із посилання на першоджерело, а саме на допис Відповідача-5 у мережі Facebook. Оспорювані фрази є достовірними, а отже не можуть бути спростовані в судовому порядку (т.ІІІ, а.с.13-21).

01.11.2021 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (т.ІІІ, а.с. 60).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т. ІІІ, а.с. 61).

23.11.2021 року на виконання ухвали суду від 01.11.2021 року на адресу суду від представника ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» надійшла відповідь на запит, в якому останній вказав, що ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ» є власником веб-сайту https:prm.ua. Крім того, зазначив, що станом на 23 листопада 2021 року заголовок «ІНФОРМАЦІЯ_22» розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.ІІІ, а.с. 75-83).

24.11.2021 року на виконання ухвали суду від 01.11.2021 року на адресу суду від представника ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК» надійшла відповідь на запит, в якому остання вказала, що ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК» здійснювало розміщення інформації на сайті nv.ua «ІНФОРМАЦІЯ_9» ІНФОРМАЦІЯ_8 . Дана публікація є новиною, а відповідно до п. «а» частини 1 ст. 10 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації не відносяться до об`єктів авторського права» (т.ІІІ, а.с.86-88).

24.11.2021 року на виконання ухвали суду від 01.11.2021 року на адресу суду від представника ГО «Громадське телебачення» надійшла відповідь на запит, відповідно до змісту якої вказано, що ОСОБА_11 написала новину (на основі інформації поширеної ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) про яку йде мова у запиті суду; ОСОБА_11 надає ГО «Громадське телебачення» послуги за договором підряду (т.ІІІ, а.с. 92).

02.12.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т.ІІІ, а.с.127а-127з).

01.02.2022 року на адресу суду від представника відповідача 4 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача 4, при розгляд справи просила врахувати відзив на позовну заяву (т.ІІІ, а.с. 128-130).

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 23.02.2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача - 5 ОСОБА_12 про відвід судді Соколова Олексія Михайловича у цивільній справі № 757/37986/20-ц.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача 1 вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача 2 вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача 5 вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання не з`явилися:представник відповідача 3, представник відповідача 4 та треті особи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, представника відповідача 2, представника відповідача 5, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, представник позивача надала суду, зокрема:

-роздруківку публікації від ІНФОРМАЦІЯ_25 на веб-сторінці ОСОБА_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-роздруківку публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_15 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ««ІНФОРМАЦІЯ_23»;

-роздруківку публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_16»;

-роздруківку публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9»;

-роздруківку публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_24».

Суд дослідив указані докази, а також зміст Інтернет-сторінок, які відображаються за результатами переходу по вказаних вище посиланнях, і встановив, таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачами в мережі Інтернет було поширено інформацію про ОСОБА_2 :про причетність Позивача до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та про погрози ОСОБА_2 редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях».

Поширення вказаної інформації про Позивача здійснене у наступних публікацій та фразах відповідачів:

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 год. 01 хв. на веб-сторінці ОСОБА_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 , у наступних фразах:

«Щодо нічного підпалу редакційного автомобіля «Схем», який належить нашому водієві ОСОБА_6 ..

З очевидних думок.. рік тому ОСОБА_2 .. погрожував редакції…

У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу.. у минулу п`ятницю ОСОБА_2 … опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода - продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер»;

ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-о 08 год. 18 хв. на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_15за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 у публікації під назвою ««ІНФОРМАЦІЯ_26», у наступних фразах:

«Схеми» підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання.

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_3 підозрює голову Адміністрації президента часів ОСОБА_9 ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи».

-о 9 год. 17 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_16 » підозрює ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки знімальної групи», у наступних фразах:

«Головна редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки знімальної групи

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_3 підозрює колишнього голову Адміністрації президента … ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи.

… приблизно рік тому ОСОБА_2 …. погрожував редакції».

-о 9 год. 47 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», у наступних фразах:

«Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_3 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_2 до цього.

…. ОСОБА_2 … погрожував редакції».

-о 10 год. 30 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу їхнього автомобіля», у наступних фразах:

«Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу їхнього автомобіля»

Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_3 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_2 до цього.

…. ОСОБА_2 … погрожував редакції».

Зазначені докази суд вважає належними, допустимими і достатніми для встановлення цих обставин.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Преамбули Загальної Декларації прав людини визнання гідності, яка властива всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.

Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно із ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1 (далі - «Постанова Пленуму ВС України №1), юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації (пункт 9 Постанови Пленуму ВС України №1).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Пленум Верховного Суду України у пункті 15 Постанови №1 від 27 лютого 2009 р. зазначив, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Обов`язок доведення факту поширення інформації відповідачем покладається на позивача (п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. №1).

Враховуючи викладене, можна констатувати, що повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачами інформації про Позивача на вищенаведених веб-сайтах в мережі Інтернет є поширенням інформації.

В усіх публікаціях прямо згадується ім`я та прізвище Позивача. При цьому, у публікаціях на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_15 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , крім імені та прізвища Позивача, також вказана колишня посади Позивача в Адміністрації Президента України, а в публікації на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 розміщене також фотографічне зображення Позивача.

Вказане не оспорювалось відповідачами.

Згідно п. 15 Постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 р. недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Інформація про причетність Позивача до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та про погрози Позивача редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях`є недостовірною, що підтверджується наступним.

Загальновизнаним та загальновідомим є факт, що кримінальне правопорушення є суспільно небезпечним діянням, відповідальність за вчинення якого передбачена Кримінальним кодексом України.

Так, відповідно до ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Умисне знищення або пошкодження чужого майна, є кримінально караним діянням, передбаченим ст. 194 КК України. При цьому, знищення аюо пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу є кваліфікуючою ознакою цього кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 194 КК України.

Відповідно до матеріалів справи, з повідомлення, розміщеного на офіційному веб-сайті Прокуратури Київської області за адресою в мережі Інтернет:ІНФОРМАЦІЯ_27 вбачається, що за процесуального керівництва Броварської місцевої прокуратури повідомлено про підозру 23-річному чоловіку за фактом умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб ( ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України).За даними слідства, вночі ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бровари четверо осіб, за попередньою змовою між собою, з метою знищення чужого майна, вчинили підпал автомобіля марки «КІА», що належить водію «Радіо Свобода».На даний час слідством встановлюється місцезнаходження ще трьох осіб, причетних до скоєння злочину. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими Броварського відділу поліції Головного управління Нацполіції в Київській області.

Також відповідно до повідомлення, розміщеного 07.11.2019 на офіційному веб-сайті Національної поліції України за адресою в мережі Інтернет:ІНФОРМАЦІЯ_28, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом висловлювань ОСОБА_2 на адресу журналістів «Радіо Свобода». Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за ч. 2 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та за ч. 1 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

Отже, повідомивши широкому загалу інформацію про причетність Позивача до вчинення кримінальних правопорушень відповідачі заявили про вчинення Позивачем суспільно небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Аналогічні норми закріплені п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 2 ст. 14 Міжнародного Пакту про громадянські і політичні права.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Стаття 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Правовий зв`язок конкретної особи з досудовим розслідуванням можливий лише шляхом наділення її (або набуття нею) конкретного правового статусу, передбаченого КПК України.

З метою ідентифікації особи, як такої, що має відношення до кримінального провадження в силу своєї можливої причетності до вчинення злочину, КПК України передбачено такі процесуальні статуси, як «підозрюваний» та «обвинувачений» (ст. 42 КПК України).

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Жодних інших учасників кримінального провадження і процесуальних статусів, які б особа могла мати до повідомлення їй про підозру і який би одночасно підтверджував хоч якийсь її правовий зв`язок з досудовим розслідуванням, в КПК України не існує.

Інформація поширена відповідачами, а саме про те, що Позивач причетний до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та погрожував редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» не відповідає дійсності.

У Позивача немає жодного процесуального статусу, передбаченого КПК України, який би дозволяв розглядати його як сторону кримінального провадження чи іншого учасника кримінального провадження.

Аналізуючи цей факт у сукупності з конституційним принципом презумпції невинуватості, очевидним є те, що відсутні необхідні правові підстави стверджувати про те, що особа, яка не перебуває в статусі підозрюваного чи в іншому з зазначених вище процесуальних статусів, має відношення до вчинення кримінального правопорушення.

Так, в матеріалах справи міститься відповідь Головного слідчого управління Національної поліції України від 26 жовтня 2020 року № 24/М-784аз, на адвокатський запит адвоката Позивача, в якій повідомлено, що відповідно до даних Єдиного реестру досудових розслідувань, доступних НП України, в кримінальних провадженнях досудове розслідування у яких здійснюється слідчими підрозділів органів НП України, ОСОБА_2 статусу підозрюваного, або іншого статусу не має, відомості щодо направлених обвинувальних актів до суду за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень відсутні.

Зі змісту оспорюваних фраз та контексту їх повідомлення вбачається констатація факту про причетність Позивача до протиправної діяльності та порушення ним норм чинного законодавства.

Завідома неправдивість поширеної Відповідачами інформації підтверджується, зокрема, тим, що станом на дату розповсюдження вищезазначеної інформації відсутні будь-які кримінальні провадження пов`язані з фактами чи обставинами, згаданими відповідачами, в яких Позивач мав би будь-який процесуальний статус, передбачений КПК України. Зокрема відсутній відповідний вирок суду, який би підтверджував правдивість тверджень відповідачів.

Крім того, відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_29 у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_30 від ІНФОРМАЦІЯ_31, 21:00: «Кримінальне провадження було зареестроване за двома статтями Кримінального кодексу України «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Провадження за першою статтею закрили 31 липня 2020, за другою 5 серпня 2020. Підстава закриття у зв`язку з відсутністю складу злочину».

Враховуючи неправдивість поширеної відповідачами інформації про Позивача та відсутність будь-яких підстав для зазначення навіть про ймовірну причетність Позивача до вказаних кримінальних правопорушень, інформація, поширена відповідачами, є недостовірною та підлягає спростуванню.

Оспорювана Позивачем інформація порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений ст. 62 Конституції України, ст. 2 Кримінального Кодексу України, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини та п. 2 ст. 14 Міжнародного Пакту про громадянські і політичні права.

Практика Європейського суду з прав людини стосовно порушення принципу невинуватості до суб`єктів, винних у порушенні цього принципу, відносить не лише осіб, які здійснюють досудове провадження, судовий розгляд кримінальних справ, а й інших осіб, які вважають особу винною у вчиненні злочину ще до ухвалення обвинувального вироку у кримінальній справі (справа Аллене Де Рібемон проти Франції (Allenet de Ribemont v. France) від 10 лютого 1995 року, п.33, п.38, п.41)

Отже, враховуючи практику Європейського суду, до числа осіб, які можуть бути винними у порушенні принципу презумпції невинуватості можуть належати не лише суди, представники правоохоронних органів, а й інші особи, які поширюють інформацію про особу, яка не притягнена до кримінальної відповідальності за обвинувальним вироком суду, як до злочинця.

З огляду на зміст поширеної відповідачами інформації, вона є негативною, оскільки говорить про суспільно-небезпечну діяльність Позивача, створює уявлення про нього, як про злочинця.

Поширена відповідачами інформація є взаємопов`язаною i спрямованою на маніпулювання громадською думкою читачів цих веб- сайтів та створення негативного враження про особу Позивача, оскільки спочатку наводиться інформація про нібито причетність Позивача до підпалу автомобіля журналіста програми «Схеми: корупція в деталях», а потім про нібито причетність Позивача до погроз журналістам цієї програми та наявність кримінального провадження, порушеного за цим фактом.

Оспорювана інформація не була перевірена відповідачами на предмет її достовірності, у публікаціях відсутнє посилання на офіційне джерело інформації, дана інформація порушує особисті немайнові права Позивача, таким чином поширення оспорюваної інформації відбулось з порушенням ст.ст. 2, 28 Закону України «Про інформацію», ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», ст. 302 ЦК України, ст. 3, 28, 32, 62, 68 Конституції України, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, ст. 2 КК України.

Щодо достовірності/недостовірності поширеної інформації, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Статтею 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Однак, інформація, поширена відповідачами про Позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою Позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночними судженнями.

З огляду на характер використаних мовних засобів, інформація, яка була поширена відповідачами, є твердженням про факти: підпал автомобіля та погрози, яких не існувало.

У матеріалах справи відсутні жодні докази про притягнення Позивача до кримінальної відповідальності за скоєння зазначених відповідачами дій, повідомлень про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень або направлення йому обвинувальних актів, постановлення відносно нього вироку суду, вчинення Позивачем зазначених відповідачами дій всупереч вимогам статей 76-84 ЦПК України, не підтверджено жодними доказами.

Інформацію про причетність Позивача до підпалу автомобіля водія Радіо «Свобода» та погрози на адресу редакції Радіо «Свобода» можна перевірити на достовірність, такі відомості про Позивача не можуть бути оголошені навіть правоохоронними органами до набрання законної сили обвинувальним викором суду, в якому такі відомості будуть підтверджені.

Таким чином, оскільки поширена інформація є твердженням про факти, яких не існувало, які не були перевірені відповідачами та які не можуть бути підтверджені з огляду на відсутність кримінальних проваджень, в яких Позивачу було оголошено підозру, оспорювана Позивачем інформація підлягає спростуванню.

Щодо порушення особистих немайнових прав Позивача в результаті поширення недостовірної інформаці, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка грунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Інформація, яка була поширена про Позивача с негативною, оскільки в ній стверджується про порушення останнім норм чинного законодавства, що створює враження про Позивача як про злочинця, що у свою чергу руйнує оцінку його людських, ділових і професійних якостей, оскільки Позивач займається бізнесом, професійною адвокатською діяльністю, впродовж багатьох років був публічною особою, зокрема був народним депутатом України V та VI скликання, заступником Глави Адміністрації Президента України Керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою, Радником Президента України. Першим заступником Глави Адміністрації Президента України, здійснював журналістську діяльність (докази додавалися до позовної заяви), а тому поширення інформації про нього як про особу, яка причетна до скоєння злочинів, однозначно негативно впливає на суспільну оцінку його якостей в очах оточуючих, відтак є такою, що порушує право Позивача на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації.

Щодо твердження Відповідача-2 про неможливість несення відповідальності ЗМІ за розповсюдження інформації іншими особами.

Згідно з приписами ст. 27 Закону України «Про інформацію порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України Статтею 28 Закону України «Про інформацію» закріплено неприпустимість зловживання правом на інформацію, а саме встановлено, що інформація не може бути використана, серед іншого, для посягання на права і свободи людини.

Згідно із статтею 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Разом з тим, статтею 32 Конституції України закріплено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів спосі сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

При цьому, оскільки спростування поширеної недостовірної інформаці не с способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування (п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009).

Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Оскільки оспорювана недостовірна інформація про Позивача була поширена також Відповідачем-2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15, така інформація підлягає спростуванню на підставі ст.ст. 32 Конституції України, ст..ст. 201, ч. 7 ст. 277 ЦК України.

Щодо твердження Відповідача-2 про добросовісність його дій з дотриманням принципу плюралізму думок та свободи висловлювання, що с невід`ємними у демократичному та ліберальному суспільстві.

В публікації Відповідача-2 поширено як власну інформацію, так і допис ОСОБА_3 , відтак в цілому публікація містить весь перелік оспорюваної інформації, яку Позивач просить визнати недостовірною та спростувати.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № від 27.02.2009 передбачено, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сімї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Недостовірною інформацією є інформація, яка не відповідає дійсності. Достовірна інформація не е предметом судового захисту у справах захисту честі, гідності та ділової репутації. При цьому, правом на визначення переліку оспорюваної інформації, яка підлягає визнанню недостовірною в судовому порядку, наділений виключно Позивач.

Тому, посилання Відповідача-2 на відсутність у оспорюваних фразах слів «Він заперечує» або фраз, які не стосуються Позивача, а стосуються інших осіб, є безпідставними та суперечать нормам ЦК України та ЦПК України.

Щодо доводів телеканалу «Прямий» про наявність підстав для звільнення від відповідальності на підставі пунктів «б», «в» частини першої статті 67 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»

Згідно пункту 22 Постанови Пленуму ВС №1 22 наведені у статті 42 Закону про пресу підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають.

При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування.

Положення статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» аналогічні приписам статті 67 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Отже, телеканал «Прямий» на підставі статті 67 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» може бути звільнений від відповідальності лише щодо відшкодування збитків та моральної шкода. Проте позивач не заявляв таких вимог до відповідача 1, а тому й підстави для застосування цієї статті у спірних правовідносинах відсутні.

Щодо доводів телеканалу «Прямий» про наявність підстав для звільнення від відповідальності.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобівмасової інформації і правами журналіста, якщо, зокрема: - вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень субєктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; - вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього.

Враховуючи викладене, Відповідач-4 вважає, що діяв добросовісно, не порушуючи норм законодавства та, відповідно, не може бути притягнутий до відповідальності.

Слід вказати, що Відповідач - 4 здійснив не тільки дослівне відтворення поширеної ОСОБА_3 оспорюваної інформації, а здійснив і власне поширення інформації. Крім того, варто звернути увагу на наступне.

Підстави відповідальності передбачені ст. 41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Згідно зі ст. 41 цього Закону редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні організації та об`єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації.

Порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації, зокрема: порушення положень статті 3 цього Закону, згідно з якою забороняється використання друкованих засобів масової інформації для: заподіяння шкоди честі і гідності особи тощо.

За ці порушення винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно- правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України. Наведені у статті 42 Закону про пресу (2782-12) підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають.

При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної школи. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування (п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009).

Відтак, також безпідставними є посилання Відповідача-4 на рішення ЄСПЛ про роль преси як «сторожового пса суспільства» стосовно того, що покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин.

Стосовно способу захисту порушених прав позивача.

Аргументи відповідачів про те, що позовні вимоги «вирвані» з контексту не заслуговують на увагу, так як звертаючись до суду, позивач самостійно визначає спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який він просить суд визначити в рішенні, а суд згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 161/4098/18.

Частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до норм частин 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію та у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Враховуючи, що порушення особистих немайнових прав Позивача відбулося у результаті поширення про нього недостовірної інформації відповідачами: ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сторінці ОСОБА_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_17 на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_15 , на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 , на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 та на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_10про причетність Позивача до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та про погрози редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях»,то адекватним способом захисту прав Позивача є спростування такої недостовірної інформації у аналогічний спосіб - шляхом розміщення на зазначених веб-сайтахвступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Згідно статей 5, 16 ЦК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, закон визначає (стаття 277 ЦПК України), що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Оскільки особами, які поширили недостовірну інформацію щодо позивача є відповідачі по справі, то кожен з них повинен нести обов`язок щодо спростування відповідної інформації, що буде належним способом захисту порушеного права позивача.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, який однак є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

У статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 вересня 2018 року у справі № 683/1540/16-ц.

Беручи до уваги усі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача у частині, що випливає з мотивів, викладених у цьому рішенні.

У зв`язку з задоволенням позову відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131,141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ», Громадської організації «Громадське телебачення», Товариства з обмеженою відповідальністю «Продакшн Студія 5 Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-4: ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2 інформацію про причетність ОСОБА_2 до підпалу автомобіля водія знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» та інформацію про погрози ОСОБА_2 редакції програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях», поширену:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 год. 01 хв. на веб-сторінці ОСОБА_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3, у наступних фразах:

«Щодо нічного підпалу редакційного автомобіля «Схем», який належить нашому водієві ОСОБА_6 ..

З очевидних думок..рік тому ОСОБА_2 .. погрожував редакції…

У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу.. у минулу п`ятницю ОСОБА_2 … опублікував ось таке: «маргинальное Радио Свобода - продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер»,

- ІНФОРМАЦІЯ_17 о 08 год. 18 хв. на веб-cайті ІНФОРМАЦІЯ_15 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 у публікації під назвою ««ІНФОРМАЦІЯ_23», у наступних фразах:

«Схеми» підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу - злив номер авто та адреси проживання.

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_3 підозрює голову Адміністрації президента часів ОСОБА_9 ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи».

- ІНФОРМАЦІЯ_17 о 9 год. 17 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_20», у наступних фразах:

«Головна Редакторка «Схем» підозрює ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки знімальної групи

Головна редакторка програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» ОСОБА_3 підозрює колишнього голову Адміністрації президента.. ОСОБА_2 у причетності до підпалу автівки водія знімальної групи.

… приблизно рік тому ОСОБА_2 …. погрожував редакції».

- ІНФОРМАЦІЯ_18 рокуо 9 год. 47 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», у наступних фразах:

Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_3 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_2 до цього.

" …. ОСОБА_2 … погрожував редакції.

- ІНФОРМАЦІЯ_17 о 10 год. 30 хв. на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу їхнього автомобіля», у наступних фразах:

«Журналісти «Схем» підозрюють ОСОБА_2 у причетності до підпалу їхнього автомобіля»

Ведуча програми Схеми: корупція в деталях ОСОБА_3 вважає, що за підпалом автівки, якою користувалися журналісти-розслідувачі… та не виключає причетність ОСОБА_2 до цього.

…. ОСОБА_2 … погрожував редакції».

Зобов`язати ОСОБА_3 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сторінці ОСОБА_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом розміщення на веб-сторінці ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язати Громадську організацію «Громадське телебачення» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 у публікації під назвою « «ІНФОРМАЦІЯ_23», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Продакшн Студія 5 Плюс» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_16», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Медіа-ДК» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12», шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 8 408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп., за подання до суду позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ», адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2А, код ЄДРПОУ 04948693.

Відповідач 2 Громадська організація «Громадське телебачення», адреса: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка 4/6, поверх 13, код ЄДРПОУ: 38780085.

Відповідач 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Продакшн Студія 5 Плюс», адреса: 04176, місто Київ, вул. Електриків, будинок 26, код ЄДРПОУ: 38671257.

Відповідач 4 Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК», адреса: 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, буд. 86, код ЄДРПОУ: 39145695.

Відповідач 5 ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_4 , робоча адреса: Громадська організація «Громадське телебачення», 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка 4/6, код ЄДРПОУ 38780085.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-4: ОСОБА_5 , робоча адреса:Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК», 04080, м.Київ, вул. Нахімова, 12.

Суддя О.М.Соколов