Постанова

від 11.04.2023 по справі 6/20-37/27

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2023 р. Справа№ 6/20-37/27

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

Представник заявника апеляційної інстанції: адвокат Кирищук В.П., - довіреність № 71/2022 від 22.04.2022

Представник позивача: не з`явився

Представник відповідача: не з`явився

Учасник справи: Горупасі В.А., - в порядку самопредставництва юридичної особи (Директор)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»,

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 листопада 2022року

у справі № 6/20-37/27 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві,

за участю: Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог:

1.1. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до суду з заявою про заміну боржника - комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві (05757498), на правонаступника - комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (код 31731838)(а.с. 2-5).

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 листопада 2022 року у справі №6/20-37/27 відмовлено ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у задоволенні заяви про заміну боржника - Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві (05757498), на правонаступника - Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (код 31731838). Повний текст ухвали складено та підписано 11.11.2022 (а.с.74-77).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 3/06/4745 від 21.11.2022, в якій просить "Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 по справі № 6/20-37/27 та прийняти нову ухвалу, якою замінити Боржника Комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві (05757498), на його правонаступника Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів» (код 31731838) по справі № 6/20-37/27" (а.с. 86-95).

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. Ухвала Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 по справі № 6/20-37/27 прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, оскільки при розгляді справи судом першої інстанції порушено загальні принципи судочинства, закріплені ст. 86 (без належного з`ясування та обговорення усіх обставин справи), ст.ст.73, 74, 76, 77, 78 (без належного аналізу наданих доказів) ГПК України.

4.2. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про припинення Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві, але станом на сьогоднішній день остаточно не припинено.

4.3. Судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що Боржник взагалі не виконує ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 року про затвердження мирової угоди та здійснив лише часткове погашення заборгованості з порушенням графіку сплати боргу. Стягувач з метою забезпечення можливості виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 року про затвердження мирової угоди був змушений звернутися з заявою про заміну сторони Боржника на його правонаступника.

4.4. Судом першої інстанції не взято до уваги посилання Стягувача на положення ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

4.5. На думку Стягувача судом першої інстанції помилково та в порушення ст. 86 ГПК України взято до уваги та визначено, як поважною підстави затримки тривалістю в чотири роки складання відповідного передавального акту. Суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що Боржник та його правонаступник задля уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами умисно затягують час складання передавальних актів. Суд першої інстанції також не взяв до уваги, що карантинні заходи як такі розпочалися з березня 2020 року, а реорганізація Боржника розпочалася ще в 2018 році. Залишено без належної оцінки той Факт, що за більше ніж чотири роки комісіє з реорганізації було складено передавальні акти лише по трьом комунальним підприємствах з шістдесяти, визначених рішенням КМР №838/4902 від 23.05.2018.

4.6. Судом першої інстанції також не взято до уваги, що рухоме та нерухоме майно, а також житловий фонд який перебував на балансі Боржника станом на 2014 рік, згідно п. З рішення КМР №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» передавався комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва». Дана обставина спростовує посилання правонаступника Боржника на великий об`єм майна, який нібито наявний у Боржника, що потребує передачі.

4.7. Власник якому підзвітні як Боржник так і його правонаступник один це Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) виконавчий орган, якого не може встановити яке саме майно у нього обліковується та одноосібно пролонгує строки здійснення своїх обов`язків визначених п. 4 рішення Київської міської ради № 838/4902.

4.8. На думку Стягувача необхідно звернути увагу суду на ту обставину, що при реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків ти такому виді реорганізації неможливий.

4.9. Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

4.10. Суд першої інстанції не звернув уваги на триваюче порушення прав Стягувача спричинених діями Боржника та його правонаступником, спрямованих на затримку процесу передачі прав і обов`язків та складання передавального акту, що забезпечує можливість не виконувати свої зобов`язання, адже, як вже вище зазначалося власник якому підзвітні як Боржник так і його правонаступник один - це Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація).

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» у відзиві заперечило проти задоволення заяви, оскільки наразі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено записи про припинення комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві та про правонаступників останнього ( а.с.113-120).

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023, в зв`язку зі звільненням головуючого судді Пашкіної С.А. у відставку 28.02.2023 (рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2023), матеріали судової справи № 6/20-37/27 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду від 29 березня 2023 року, справу прийнято до провадження та визначено, що розгляд справи відбудеться 11 квітня 2023 року.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судовому засіданні 11 квітня 2023 року представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив скасувати ухвалу і задовольнити заяву про заміну боржника заявою - комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві (05757498), на правонаступника - комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (код 31731838).

7.2. Представник КП «Центр обслуговування споживачів» заперечив проти апеляційної скарги в повному обсязі з мотивів вказаних у відзиві.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» до комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві про стягнення з останнього заборгованості за договором № 3410 від 10.12.1991.

8.2. 24.02.2009 суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову. 01.06.2009 суд видано наказ.

8.3. 16.03.2017 суд затвердив мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

8.4. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» та приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» подали до суду спільну заяву про заміну стягувача - публічного акціонерного товариства «Київенерго», на правонаступника - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (код 41946011).

8.5. Суд ухвалою від 11.06.2018 задовольнив спільну заяву публічного акціонерного товариства «Київенерго» та приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», замінив стягувача - публічне акціонерне товариство «Київенерго», на правонаступника - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011).

8.6. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до суду з заявою про заміну боржника - комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві (05757498), на правонаступника - комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (код 31731838).

8.7. Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» заперечило проти задоволення заяви, оскільки наразі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено записи про припинення комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві та про правонаступників останнього.

8.8. Суд встановив, що, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, станом на момент подачі заяви про заміну сторони виконавчого провадження, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві не внесено, зазначено статус юридичної особи - в стані припинення. Так само, як і відсутні відомості щодо правонаступників юридичної особи - комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Рішенням Київської міської ради VI сесії VIII скликання реєстраційний номер 08/231-684/ПР від 27.02.2018 року «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» пунктом 1 «Реорганізовано … Комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві, код ЄДРПОУ 05757498 … шляхом приєднання до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» код ЄДРПОУ 31731838 (а.с. 6-12).

9.2. Пунктом 2 вищезазначеного рішення «встановлено, що Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» код ЄДРПОУ 31731838 є правонаступником усіх прав та обов`язків комунальних підприємств, зазначених у пункті 1…».

9.3. Крім того вказаним рішенням ( п. 3, 4.2, 4.3, 4.5) перейменовано Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» код ЄДРПОУ 31731838 у Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів», утворено комісії з реорганізації комунальних підприємств та затверджено їх склад, вирішено затвердити передавальні акти в установленому порядку та закріплено за КП «Центр обслуговування споживачів», на праві господарського відання майно реорганізованих підприємств.

9.4. Пунктом 5 рішення встановлено «строк для заявлення кредиторами своїх вимог до комунальних підприємств протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо реорганізації таких комунальних підприємств».

9.5. Розпорядженням № 1555 Виконавчого органу Київської міської ради ( КМДА) від 27.08.2018 року «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» пунктом 12 «утворено комісію з реорганізації комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві, код ЄДРПОУ 05757498 шляхом приєднання до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» код ЄДРПОУ 31731838 та затверджено її склад». Пунктом 58 розпорядження вирішено комісіям з реорганізації комунальних підприємств, утвореним згідно з пунктами 1-57 цього розпорядження, у встановленому порядку:

« 58.1. провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, зазначених у пунктах 1-57 цього розпорядження;

58.2. за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно комунальних підприємств, зазначених у пунктах 1-57 цього розпорядження, що переходять до Центру, та подати передавальні акти на затвердження виконавчому органу Київської міської ради (КМДА);

58.3 вжити передбачених законодавством заходів з реорганізації комунальних підприємств, зазначених у пунктах 1-57 цього розпорядження, шляхом їх приєднання до Центру.»

Пунктом 59 вказано «Завершити заходи з реорганізації комунальних підприємств зазначених у пунктах 1-57 цього розпорядження, до 01 вересня2020 року» ( а.с. 31, 32 зворот).

9.6. Розпорядженням № 1893 Виконавчого органу Київської міської ради ( КМДА) від 02.09.2021 « Про внесення змін до пункту 59 розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради ( КМДА) від 27.08.2018 року № 1555 завершення заходів реорганізації визначено « 01 вересня 2022 року» ( а.с. 33).

9.7. Апелянт стверджує, що станом на момент звернення Стягувача у вересні 2022 року з заявою про заміну сторони Боржника його правонаступником строк для складання передавального акту створеною комісією з реорганізації пролонгований розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державній адміністрації) №1892 від 02.09.2021 до 01.09.2022 закінчився. Але вже 24.10.2022 року аналогічним розпорядженням строк було пролонговано до 2025 року

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що підстави для задоволення заяви Стягувача про заміну сторони Боржника її правонаступником відсутні, оскільки правонаступництво передбачене рішенням КМР №838/4902 від 23.05.2018 проте акт приймання передавання між Боржником та його правонаступником не складено.

10.2. Підставою для процесуального правонаступництва особи є встановлення наявності безпосередньо у неї правових підстав її наступництва у відповідних матеріальних правовідносинах, що водночас не було доведено заявником та встановлено місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваної ухвали.

10.3. Боржник - комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві, як юридична особа не припинений.

10.4. Зважаючи на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що реорганізація комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві шляхом приєднання до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» не відбулась, комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» не є правонаступником комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Предметом розгляду у цій справі є заява ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», про заміну боржника на його правонаступника.

11.2. У зв`язку з заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та норм ГПК України за заявою заінтересованої особи зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.

11.3. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

11.4. Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи №15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи №34/16, від 21.05.2021 зі справи №922/1995/17.

11.5. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

11.6. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

11.7. Частини друга та третя статті 107 ЦК України до внесення до них змін згідно із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який набрав чинності 13.12.2015, мали таку редакцію: "Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом". Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.

Натомість у редакції, чинній з 13.12.2015, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

11.8. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

11.9. Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

11.10. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

11.11. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

11.12. Зазначене також кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

11.13. Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

11.14. За змістом частин другої та третьої статті 107 ЦК України правонаступництво має підтверджуватися затвердженим засновником (КМДА) відповідним передавальним актом, тоді як ані доказів складання такого акту, ані його затвердження на дату прийняття оспорюваної ухвали.

11.15. При цьому, Суд також враховує, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі №6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі №920/608/17, від 20.11.2018 у справі №925/1143/17, від 18.03.2021 у справі №917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України). У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (стаття 107 ЦК України).

11.16. Прийняття рішення Київською міською радою від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" та прийняття розпорядження Київською міською державною адміністрацією від 27.08.2018 №1555 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" не може засвідчувати набуття Центром статусу учасника спірних матеріально-правових відносин із заявником з підстав правонаступництва прав та обов`язків Підприємства, оскільки відсутні докази наявності затвердженого засновником (КМДА) передавального акта, як того вимагає стаття 107 ЦК України. Колегія суддів звертає увагу, що передавальний акт та розподільчий баланс, які затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення (стаття 107 ЦК України) і є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.

11.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

11.18. Посилання скаржника у апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду, викладені у постановах зі справ №910/5953/17, №922/4519/14, №264/5957/17, №296/443/16-ц щодо застосування положень статей 104 - 109 ЦК України у розгляді заяв про заміну сторони виконавчого провадження, колегією суддів відхиляється, оскільки застосування положень статей 52, 334 ГПК України та обґрунтованості доводів заявника в цій частині, суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується момент встановлення процесуального правонаступництва, підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

11.19. У наведених вище справах Верховний Суд робив правові висновки хоча й при подібному правовому регулюванні, однак з огляду на іншу фактично-доказову, зокрема, з урахуванням підтверджених обставин щодо переходу від первісного боржника до його правонаступника всі активів і пасивів за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо), а відтак за змістовним критерієм такі відносини не є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається.

11.20. У постанові від 16.08.2020 зі справи №910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки щодо застосування положень статей 104 - 109 ЦК України у спорі про стягнення заборгованості і такі висновки стосуються реорганізації ДП "Донецька залізниця" з правонаступництвом цього підприємства акціонерним товариством "Укрзалізниця", створеного за спеціальною процедурою, визначеною законом і окремою Постановою Кабінету Міністрів України, що також виключає подібність правовідносин, як за об`єктом спору так і за змістом цих відносин.

11.21. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у cправі № 910/16900/19.

11.22. Північний апеляційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

11.23. Посилання скаржника що судом першої інстанції також не взято до уваги, що рухоме та нерухоме майно, а також житловий фонд який перебував на балансі Боржника станом на 2014 рік, згідно п. З рішення КМР №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» передавався комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» і дана обставина спростовує посилання правонаступника Боржника на великий об`єм майна, який нібито наявний у Боржника, що потребує передачі є безпідставним. Оскільки рішення КМР №270/270 не є предметом спору та відсутнє в матеріалах справи.

11.24. У справі "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2020 №4241/03, §54, ЄСПЛ) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

11.25. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Станом на день звернення із заявою про заміну сторони право наступником, права заявника не порушені, оскільки боржник - комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у м. Києві, як юридична особа не припинене.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

13.6. Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

13.7. Частиною третьою статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

13.8. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

13.9. У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Отже, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

13.10. Згідно зі статтею 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

13.11. Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

13.12. Відповідно до приписів статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом даної норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною другою статті 334 ГПК України, та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження

13.13. Відповідно до частин першої, четвертої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

13.14. Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України).

13.15. Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

13.16. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

13.17. У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

13.18. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.19. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.20. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України) зокрема в постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 910/16900/19

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала ґрунтується на засадах верховенства права, є законною - ухвалена судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтована - ухвалена на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 листопада 2022 року. у справі № 6/20-37-27 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 листопада 2022 року. у справі № 6/20-37-27 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат:

15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 14, 74, 79, 86, 129, 207, 232, 233, 234, 236, 255, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 334ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 листопада 2022 року. у справі № 6/20-37-27 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 листопада 2022 року. у справі № 6/20-37-27 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».

4. Матеріали справи № 6/20-37-27 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2023 року

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова