Постанова

від 11.04.2023 по справі 910/6807/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2023 р. Справа№ 910/6807/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.04.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" про розподіл судових витрат подану після розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021

у справі № 910/6807/21 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна"

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"

про стягнення банківського вкладу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 800000 доларів США та 2023836, 97 грн.

ВСТАНОВИВ:

У провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_1, судді Шапран В.В., Буравльов С.І. перебувала справа № 910/6807/21.

12.01.2022 Північним апеляційним господарським судом у справі № 910/6807/21 було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6807/21 залишено без змін.

12.01.2022 Північним апеляційним господарським судом у справі № 9106807/21 було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у справі № 910/6807/21 залишено без змін.

19.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій заявник просив прийняти додаткову постанову про стягнення з відповідача на користь позивача 40000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" про розподіл судових витрат у справі № 910/6807/21 призначено до розгляду на 09.03.2022.

Розгляд справи 09.03.2022 не відбувся у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/6807/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" про розподіл судових витрат у справі № 910/6807/21 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1964/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 15.03.2023 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 , з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, для розгляду справи № 910/6807/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 прийнято до провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" про розподіл судових витрат у справі №910/6807/2 у визначеному протоколом авторозподілу складі суду та поновлено провадження, розгляд заяви призначено на 11.04.2023.

11.04.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат, у якому представник просив суд відмовити у задоволенні заяви від 14.01.2022 про розподіл судових витрат у справі № 910/6807/21 у повному обсязі у зв`язку з недоведеністю понесення таких витрат. В судове засідання 11.04.2023р. з`явився представник позивача, який підтримав заяву про розподіл судових витрат і просив її задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений шляхом надіслання процесуальних документів до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 04.04.2023.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. При цьому слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2023, якою повідомлено про призначення справи до судового розгляду в судовому засіданні 11.04.2023 відповідно, була отримана в електронний кабінет АТ «Приватбанк» 17.03.2023. Надсилання судом апеляційної інстанції копій даних ухвал в Електронний кабінет відповідає приписам частин п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України, і зазначені судові рішення вважаються врученими сторонам.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, враховуючи наявність письмових заперечень відповідача на заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду заяви останнього про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній справі за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

19.04.2021 між ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" (клієнт) та Адвокатським бюро "Гончарук та партнери" (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги № 19/04-21, відповідно до умов якого адвокат зобов`язався здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту щодо стягнення у судовому порядку грошових коштів з АТ "КБ "Приватбанк" (боржник), що належить замовнику на підставі договору № 197792 від 13.06.2013 про розміщення коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія", на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору.

Згідно з пунктом 4.1. (підпункт 2) Договору, сторони визначили розмір винагороди (гонорару) адвоката незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі: представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції під час здійснення господарського судочинства у справі щодо стягнення у судовому порядку грошових коштів за договором № 197792 від 13.06.2013 - 40 000, 00 грн.

Сторони погодили, що при визначенні розміру гонорару було враховано складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, тощо (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для на-дання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом на-даних адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" надало копію договору про надання правової допомоги № 19/04-21 від 19.04.2021 та ордер про надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції та детальний опис робіт, викладений у заяві позивача про розподіл судових витрат, відповідно до якого позивач надав наступні послуги:

- вивчення та аналіз апеляційних скарг;

- формування правової позиції позивача;

- підготовка відзиву на апеляційні скарги;

- підготовка до участі в судових засіданнях;

- представництво інтересів позивача при розгляді апеляційних скарг;

- підготовка заяви про розподіл судових витрат за наслідками розгляду апеляційних скарг.

У клопотанні про зменшення судових витрат відповідач заперечував з наступних підстав:

- до заяви про розподіл судових витрат не було надано позивачем квитанції або іншого платіжного документу, який би підтвердив сплату позивачем таких коштів на користь (рахунок) адвоката;

- матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу у даній справі;

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (вказаний правовий висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів оплати коштів адвокату, колегія суддів відхиляє, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом апеляційної інстанції враховано обставини справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог.

З огляду на наявність клопотання про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер спірних правовідносин у цій справі та проаналізувавши детальний опис наданих товариству адвокатом послуг, а також з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає, що заява ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню частково на суму 20 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 244 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" про розподіл судових витрат подану після розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 2, код 31576194) 20 000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції.

Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/6807/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені ГПК України порядку і строки.

Повний текст постанови складено та підписано 17.04.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук