Ухвала

від 18.04.2023 по справі 904/1606/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

18.04.2023р. Справа № 904/1606/22

За позовом: Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, Події, Час", м. Дніпро

До: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

Про: визнання договору оренди поновленим

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Лопатнікова А.В. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

БО «Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Люди, Події, Час» (позивач) в червні 2022р. звернувся з позовом до АТ КБ «Приватбанк» (відповідач) про визнання поновленим на той самий строк та на тих сааме умовах (починаючи з 28.02.19р.) договору оренди адміністративно-громадського комплексу від 19.11.12р. (укладеного між сторонами).

Ухвалою суду від 04.07.22р. відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 19.10.22р. зупинено провадження у справі №904/1606/22 до часу набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у пов`язаній справі №904/2241/19.

Ухвалою суду від 01.03.23р. поновлено провадження у справі №904/1606/22 та суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.03.23р. Ухвала суду була засобами електронного зв`язку направлена на електронну адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві. Факт доставлення електронного листа 02.03.23р. на електронну адресу БО «Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Люди, Події, Час» підтверджується відповідною довідкою (а.с.119).

Ухвалою суду від 07.03.23р. задоволено клопотання відповідача та розгляд справи 21.03.23р. призначено в режимі відеоконференції. Ухвала суду була засобами електронного зв`язку направлена на електронну адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві. Факт доставлення електронного листа 08.03.23р. на електронну адресу БО «Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Люди, Події, Час» підтверджується відповідною довідкою (а.с.127).

Ухвалою суду від 21.03.23р. у зв`язку із неявкою до судового засідання представників позивача відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyCon» на 06.04.23р. Ухвала суду була засобами електронного зв`язку направлена на електронну адресу позивача , зазначену ним у позовній заяві. Факт доставлення електронного листа 22.03.23 р. на електронну адресу БО «Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Люди, Події, Час» підтверджується відповідною довідкою (а.с.131).

У зв`язку з перебування судді Васильєва О.Ю. у відпустці судове засідання 06.04.23р. не відбулося, а ухвалою суду від 10.04.23р. розгляд справи було відкладено в режимі відео конференції на 18.04.23 р. Ухвала суду була засобами електронного зв`язку направлена на електронну адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві. Факт доставлення електронного листа 10.04.23 р. на електронну адресу БО «Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Люди, Події, Час» підтверджується відповідною довідкою (а.с.145).

Але до судового засідання 18.04.23 р. позивач явку повноважних представників не забезпечили, жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило. Відповідач забезпечив явку представника, який на вимогу суду надав докази на підтвердження переходу права власності на спірний об`єкт нерухомого майна до іншої особи ТОВ «Аі ті Корп»

За змістом частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою

Пунктом 1 частиною 2 статті 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, а саме: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

З викладеного слідує, що умисна неявка учасника процесу в судове засідання по справі за позовом, який було подано ним, про яке він був належним чином повідомлений судом, є зловживання своїми процесуальними правами, яке розцінюється як вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 : відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.20р. у справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відтак, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представник позивача, будучи зацікавленою особою, яка подала позовну заяву , та зацікавлена в її розгляді, зловживала своїми процесуальними правами та неодноразово порушила свій процесуальний обов`язок бути присутнім в судовому засіданні.

Між тим, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників процесу та вимоги Конвенції.

Відповідно до частини 4 статті 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Отже, суд зобов`язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

Суд звертає увагу позивача , що відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 226, 234 ГПК України , ст.7 ЗУ «Про судовий збір», господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Залишити позов БО «Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Люди, Події, Час» (позивач) до АТ КБ «Приватбанк» (відповідач) про визнання поновленим на той самий строк та на тих саме умовах (починаючи з 28.02.19р.) договору оренди адміністративно-громадського комплексу від 19.11.12р.без розгляду, судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.