Рішення

від 13.02.2023 по справі 910/6444/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2023Справа № 910/6444/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області (вул. Соборна, буд.67, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08131) в інтересах держави в особі:

1. Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, буд.18, м. Київ, 04053)

2. Комунального закладу "Святопетрівський заклад дошкільної освіти "Буратіно" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (вул. Володимирська, буд. 1-А, с. Святопетрівське, Бучанський район, Київська область, 08141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"(проспект Свободи, буд. 2 Г, літ. А, м. Київ, 04108)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів -

Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області (вул. Володимирська, буд. 33, с. Білогородка, Бучанський район, Київська область, 08140)

про визнання додаткових угод недійними та стягнення 66 202,14 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від прокуратури: Ясир Є.М.;

Від позивача - 1: Омельченко Б.Л.;

Від позивача - 2: Зінченко К.М.;

Від відповідача: Тітов І.С.;

Від третьої особи : Зінченко К.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі 1. Північного офісу Держаудитслужби та 2. Комунального закладу "Святопетрівський заклад дошкільної освіти "Буратіно" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі- позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"(далі- відповідач) про:

- визнання недійсними додаткових угод від 18.03.2021 №ДУ-1/41FB4171163-21, від 18.05.2021 №ДУ-2/41FB417-1163-21, від 18.06.2021 № ДУ3/41FB417-1163-21, від 09.07.2021 № ДУ-4/41FB417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-5/41FB417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-6/41FB417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-7/41FB417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-8/41FB411-21, від 31.08.2021 №ДУ-9/41FB417-1163-21, від 20.09.2021 №ДУ-10/41FB4171163-21, від 20.09.2021 №ДУ-1 1/41FB417-1163-21, від 11.10.2021 №ДУ-12/41FB417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-13/41FB417-1163-21, від 21.10.2021 №ДУ-14741FB417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-15741FB4171163-21, від 21.10.2021 № ДУ-16/41FB417-1163-21 до Договору на постачання природного газу від 08.02.2021 № 41FB417-1163-21, укладених між КЗ "Святопетрівський заклад дошкільної освіти "Буратіно" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБГАЗ ЗБУТ";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБГАЗ ЗБУТ" на користь КЗ "Святопетрівський заклад дошкільної освіти "Буратіно" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області безпідставно надмірно сплачених коштів в сумі 66 202,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

23.08.2022 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та заява про уточнення позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення суму 66 202,14 грн. Вказана заява прийнята судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6444/22, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Білгородську сільську раду Бучанського району Київської області, та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.10.2022.

27.09.2022 через систему електронний суд від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення до участі у справи третьої особи - Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області.

03.10.2022 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення до участі у справи третьої особи - Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 виправлено описку у 14 пункті мотивувальній та 4 пункті резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №910/6444/22.

Розпорядженням Господарського суду міста Києва №16 від 11.10.2022 рекомендовано суддям тимчасово утриматися від розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

З огляду на зазначене, розгляд справи, призначеної на 12.10.2022 суддею Літвіновою М.Є., не відбувся у зв`язку із загрозою ракетних ударів по місту та неможливістю забезпечити безпеку життя та здоров`я відвідувачів і працівників суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 підготовче засідання у справі №910/6444/22 призначено на 31.10.2022.

Представники позивача 1, 2 та представник третьої особи 31.10.2022 у підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 31.10.2022 просив суд поновити строк для подання відзиву.

Судом у підготовчому засіданні 31.10.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про поновлення строку для подання відзиву, заяву від 27.09.2022 та клопотання від 03.10.2022 залишено без розгляду, та підготовче засідання відкладено на 16.11.2022.

02.11.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечує з підстав того, що прокурором не доведено підстав його представництва у суді в межах даної справи, невірно визначено позивачів, обрано неналежний спосіб захисту, в обґрунтування позовних вимог зазначено неналежні норми законодавства, а коливання цін, що стали підставою для укладення спірних додаткових угод, дійсно мали місце та є документально підтвердженим.

15.11.2022 через відділ діловодства суду від представника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області надійшла відповідь на відзив.

Представник позивача - 2 16.11.2022 у підготовче засідання не з`явився, про причини нявки суд не повідомив.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 16.11.2022 просив суд відкласти підготовче засідання.

Судом у підготовчому засіданні 16.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.11.2022.

Крім того, судом у підготовчому засіданні 16.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

28.11.2022 через систему електронний суд від представник позивача-2 надійшли письмові пояснення.

Представник позивача-1 у підготовчому засіданні 30.11.2022 просив суд відкласти підготовче засідання.

Судом у підготовчому засіданні 30.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.12.2022.

06.12.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача-1 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду від 07.12.2022 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2022.

08.12.2022 від прокурора до суду надійшли пояснення по справі.

14.12.2022 від позивача-1 до суду надійшли пояснення по справі.

26.12.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 26.12.2022 оголошено перерву на 11.01.2023.

Судове засідання 11.01.2023 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у період з 02.01.2023 по 13.01.2023 на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду від 16.01.2023 призначено судове засідання на 01.02.2023.

В судовому засіданні 01.02.2022 оголошено перерву на 13.02.2023.

Прокурор та представники позивачів у судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Представники третьої особи підтримали правову позицію прокурора та позивачів.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Комунальним закладом «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу обсягом 35.000 куб. м з періодом постачання з 01.01.2021 - до 31.12.2021, за кодом CPV за ДК 021:2015 - 09120000-6 - Газове паливо (газ природний в газоподібному стані) з очікуваною вартістю 315 000 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro» за номером UA-2020-12-10-008615-a.

У відкритих торгах взяли участь 2 (дві) юридичні особи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» з пропозицією 297 500,00 грн (остаточна пропозиція 297 500,00 грн);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Групп ЛТД» з пропозицією 224 700,00 грн (остаточна пропозиція 224 700,00 грн).

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету від 28.01.2021 б/н Замовником встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «Київоблгаз збут» відповідає умовам закупівлі, учасник подав усі документи та вказане підприємство визнано переможцем відкритих торгів.

08.02.2021 між Комунальним закладом «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (споживач, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (постачальник, відповідач) укладено договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FB417-1163-21 (далі - договір).

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 2.1. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 35.000 куб. м

Згідно п. 2.3. договору плановий обсяг постачання газу по місяцях: лютий - 6 500 куб. м, березень - 5 750 куб. м, квітень 2 000 куб. м, вересень - 2 000 куб. м, жовтень - 5 750 куб. м, листопад - 6 500 куб. м, грудень 6 500 куб. м.

Згідно з п. 3.2 договору ціна 1000 куб. м газу становить 8 500,00 грн з ПДВ.

У п. 3.3. договору сторони погодили, що 3.3. ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього Договору. застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором (п. 3.4. Договору).

Згідно п. 3.5. договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього Договору.

Відповідно до п. 3.6 договору загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 297 500 грн в тому числі ПДВ 49 583,33 грн.

Згідно з п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 08 лютого 2021 року до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (п. 11.5 договору).

В подальшому між позивачем-2 та відповідачем було укладено 16 додаткових угоди до договору (далі - додаткові угоди), у яких збільшено первісну ціну в договорі, яка була визначена за результатами відкритих торгів, а саме:

18.03.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-1/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з березня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 7,63842400грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7,77500000 грн. Податок на додану вартість становить 1,555000000грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 9,33600000грн».

18.05.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-2/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 травня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 8,41512400 грн,, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 8,55170000 грн. Податок на додану вартість становить 1,71034000 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 10,26204000 грн».

18.06.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-3/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 червня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 9,26942400 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 9,40600000 грн Податок на додану вартість становить 1,88120000 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 11,28720000 грн».

09.07.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-4/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 липня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування: податку на додану вартість становить 10,20908300 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 10,34565900 грн. Податок на додану вартість становить 2,06913180 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 12,41479080 грн».

31.08.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-5/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 серпня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 11,24261433 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 11,37919033 грн. Податок на додану вартість становить 2,27583807 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 13,65502840 грн».

31.08.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-6/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 серпня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 12,37939542 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 12,51597142 грн. Податок на додану вартість становить 2,50319428 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 15,01916570 грн».

31.08.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-7/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 серпня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 13,62974100 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 13,76631700 грн. Податок на додану вартість становить 2,75326340 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 16,51958040 грн».

31.08.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-8/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 серпня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 15,00499608 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 15,14157208 грн. Податок на додану вартість становить 3,02831442 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 18,16988650 грн».

31.08.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-9/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417-1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 серпня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 16,44675733 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 16,58333333 грн. Податок на додану вартість становить 3,31666667 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 19,90000000 грн».

31.08.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-10/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417- 1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 вересня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 18,10343233 гри., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 18,24000833 грн. Податок на додану вартість становить 3,64800167 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 21,88801000 грн».

20.09.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-11/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417- 1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 вересня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 19,00000000 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 19,13657600 грн. Податок на додану вартість становить 3,82731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 22,96389120 грн».

11.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-12/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417- 1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 вересня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 20,91174392 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 21,04831992 грн. Податок на додану вартість становить 4,20966398 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 25,25798390 грн».

21.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-13/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417- 1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 жовтня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 23,01447108 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 23,15104708 грн. Податок на додану вартість становить 4,63020942 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 27,78125649 грн».

21.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-14/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417- 1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 жовтня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 25,32726068 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 25,46383668 грн. Податок на додану вартість становить 5,09276734 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 30,55660401 грн».

21.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-15/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417- 1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 жовтня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 27,87109756 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 28,00767396 грн. Податок на додану вартість становить 5,60153479 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 33,60920875 грн».

21.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-16/41FB417-1163-21 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB417- 1163-21 від 08.02.2021, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: «Сторони домовились про узгодження ціни на газ починаючи з 01 жовтня 2021 року. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 30,66906458 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 30,80564058 грн. Податок на додану вартість становить 6,16112812 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 36,96676870 грн».

Укладаючи додаткові угоди, сторони вказали, що підставою для внесення змін до первинного договору є коливання ціни товару на ринку та послалися на відповідний пункт 3.3 Договору від 08.02.2021 №41FB417-1163- 21 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

На виконання договору та додаткових угод відповідачем поставлено, а позивачем-2 отримано та оплачено природний газ у загальному обсязі 17 383,055 куб. м вартістю 213 958,11 грн.

Спір виник в зв`язку з тим, що при укладені позивачем-2 додаткових угод не дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладенні всіх додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору, а тому такі додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними, а сплачені за такими додатковими угодами грошові кошти у розмірі 93.636,07 грн підлягають поверненню на користь бюджету.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Своє звернення до суду з позовом прокурор послався, зокрема на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 та вказав, що правовідносини, пов`язанні з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконне витрачання бюджетних коштів такому інтересу не відповідає. Прокурор послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 та вказав, що порушенням інтересів держави є те, що укладенням оспорюваних додаткових угод порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів. Укладені додаткові угоди призвели до протиправного фінансування видатків державного бюджету, що унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів та порушує фінансово-економічні основи держави і створює загрозу інтересам держави. В даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Прокурор послався на положення законодавства щодо державного регулювання і контролю у сфері закупівель та зазначив, що Північний офіс Держаудитслужби виконує функції захисту державних інтересів у вигляді належного дотримання суб`єктами норм чинного законодавства, тому він наділений правом захищати інтереси держави. Також зазначено, що засновником Комунального закладу ««Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» є Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області. Комунальний заклад є стороною договору, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) № 3-рп/99 від 08.04.99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:

- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);

- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України:

- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, aлe яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Згідно ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. Зокрема, згідно п. 4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби, згідно якого останній підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. Повноваження Північного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Північний офіс Державної аудиторської служби України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Київської області.

Комунальний заклад «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» засновником якого є Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, є стороною договору, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» за рахунок бюджетних коштів.

Оскільки фінансування за договором здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади тощо; проведення процедури державних закупівель та, укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Згідно доданих до позовної заяви листів №1580вих-22 від 09.06.2022 та № 55-1579вих-22 від 09.06.2022 прокуратура зверталась до Північного офісу Держаудитслужби та КЗ «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» про надання інформації щодо вжиття заходів про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів за договором про постачання природного газу № 41FB417-1163-21 від 08.02.2021.

Проте, Північний офіс Держаудитслужби та КЗ «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» заходів щодо усунення виявлених порушень не вжили, що вбачається з наданих ними відповідей № 262613-17/2953-2022 від 30.06.2022 та № 42 від 10.06.2022. Зазначені обставини було розцінено прокурором як бездіяльність, про що він зазначав у позовній заяві обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі наведених осіб.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заступник керівника Києво-Святошинської прокуратури, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Комунального закладу «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Доводи відповідача з приводу відсутності підстав представництва інтересів держави в особі визначених позивачів спростовується викладеним вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі».

Суд застосовує Закон України «Про публічні закупівлі» у редакції станом на момент укладення договору та додаткових до нього угод.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

В силу вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону № 1026-ІХ від 02.12.2020) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону № 1530-IX від 03.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

З укладених між позивачем-2 та відповідачем спірних додаткових угод до договору вбачається, що вказаними додатковими угодами збільшено ціну на природний газ в межах 10% кожного разу по кожній окремій угоді, та відповідно, зменшено кількість природного газу, за рахунок чого дотримано загальну ціну договору.

Згідно з підпунктом 57 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 459 від 20.08.2014 вказане Міністерство надає роз`яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.

Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Закон України «Про публічні закупівлі» не визначає які саме документи можуть підтверджувати коливання ціни товару на ринку та ким видані.

Водночас Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у роз`ясненні № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 відзначає, що відповідно до Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 23.09.2014, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.

Утім перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

В подальшому згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 608 від 02.05.2018 установлено, що ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках; досліджує динаміку цінових процесів на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юктурі світового ринку.

З наданих до матеріалів справи доказів слідує, що підставою збільшення ціни на природний газ згідно укладених додаткових угод є листи ДП «Держзовнішінформ».

Відповідно до висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 10.11.2021 встановлено що КЗ «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області відповідно до додаткових угод змінено ціну за одиницю товару.

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (№ 3304-04-54265-06 від 11.12.2018), зміна ціни на природний газ у публічних закупівлях врегульовується за допомогою формули, яка враховує динаміку курсу ЄВРО, зміну цін на міжнародній біржі (Natural gas NCG Eur/MWh month+1) та цін на українській біржі (УЕБ):

СР = PCP х Кс / Kb + (AvgNCG - NCG bas) x CV x Kc x 0,95 x 1,2 + (Avg UEEx - UEEx bas) x 0,05.

Щоб спростити процес розрахунку, Центр вдосконалення закупівель при Київській школі економіки розробив газовий калькулятор (посилання https://cepJcse.ua/gaz/).

Так, аналізом документів Північним офісом Держаудитслужби у висновку від 10.11.2021 встановлено наступне.

Відповідно до договору від 08.02.2021 № 41FB417-1163-21 ціна за 1000 куб.м газу складала 8500,00 грн з ПДВ.

Додатковою угодою 18.03.2021 № ДУ-1/41FB417-1163-21 до договору Замовником та ТОВ «Київоблгаз Збут» підвищено ціну за одиницю товару (газу) з 8500,00 грн з ПДВ до 9 330,00 грн з ПДВ, або на 9,76%, при цьому коливання ціни на ринку відбулось у бік зменшення на 24,77%.

Додатковою угодою від 18.05.2021 № ДУ-2/41FB417-1163-21 Замовником та ТОВ «Київоблгаз Збут» підвищено ціну за одиницю товару (газу) з 9350,85 грн з ПДВ до 10 262,00 грн з ПДВ, або на 9,74%.

Слід зазначити, що підставою для укладання додаткової угоди була інформаційна довідка від 28.04.2021 № 122/282, видана ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» з ціною за 1000 куб.м газу 9 350,85 грн з ПДВ.

Додатковою угодою 18.06.2021 № ДУ-3/41FB417-1163-21 відносно Додаткової угоди 18.05.2021 № ДУ-2/41FB417-1163-21 Замовником та ТОВ «Київоблгаз Збут» підвищено ціну за одиницю товару (газу) з 10 262,00 грн з ПДВ до 11 287,20 грн з ПДВ, або на 9,99%, при цьому коливання ціни на ринку відбулось у бік зменшення на 7,88%.

Додатковими угодами від 31.08.2021 № ДУ-5/41FB417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-6/41FB417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-7/41FB417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-8/41FB417-1163-2, № ДУ-9/41FB417-1163-21 від 31.08.2021 відносно Додаткової угоди від 09.07.2021 № ДУ-4/41FB417-1163-21 Замовником та ТОВ «Київоблгаз Збут» підвищено ціну за одиницю товару (газу) з 12 414,79 грн з ПДВ до 19 900,00 грн з ПДВ, або на 60,29%, при тому що коливання ціни на ринку відбулося у бік збільшення на 21,70%.

Додатковими угодами від 21.10.2021 № ДУ-13/41FB417-1163-21, від 21.10.2021 від №ДУ-14/41FB417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-15/41FB417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-16/41FB417-1163-21 відносно Додаткової угоди від 11.10.2021 №ДУ-12/41FB417-1163-21 Замовником та ТОВ «Київоблгаз Збут» підвищено ціну за одиницю товару (газу) з 25 257,98 грн з ПДВ до 36 966,76 грн з ПДВ, або на 46,35%, при тому що коливання ціни на ринку відбулося у бік збільшення на 11,51%.

Тобто, фактично в один день 21.10.2021 сторонами чотири рази збільшено ціну газу сумарно на 46,35%.

На запит органу державного фінансового контролю щодо підтвердження коливання ціни за одиницю товару (газу) Замовник повідомив, що коливання цін на газ підтверджено довідками ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ».

Однак, вищевказані довідки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» не підтверджують коливання ціни даних товарів на ринку в період з дати укладання договору (від 08.02.2021) відносно дати укладання додаткових угод (від 18.03.2021, від 18.05.2021, від 18.06.2021, від 09.07.2021, від 31.08.2021, від 20.09.2021, від 11.10.2021 та від 21.10.2021), а лише інформують про середній діапазон ринкової вартості товарів станом на 04.10.2021, 28.09.2021, 06.10.2021, 21.09.2021, 15.09.2021, 05.09.2021, 24.08.2021, 20.08.2021, 17.08.2021.

Враховуючи зазначене Північним офісом Держаудитслужби зроблено висновок, що Замовником не підтверджено коливання ціни на газ за період з лютого 2021 по жовтень 2021.

При цьому суд зазначає, що відповідач не надав жодного доказу в підтвердження, за якими даними визначалася ним ціна природного газу, вказана у тендерній пропозиції, та в договорі на дату його укладення.

Отже, за відсутності доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору від 08.02.2021 позбавляє можливості достеменно порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за період з моменту укладення договору від 08.02.2021 і до внесення до нього змін за спірними додатковими угодами.

Проте дана обставина не спростовує той факт, що внаслідок укладення спірних додаткових угод ціну на природний газ було збільшено більш ніж на 10%, що є порушенням встановленої п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» граничної межі такої зміни.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про те, що необхідність внесення змін у договір спірними додатковими угодами щодо ціни товару не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору, що не було враховано у вирішенні спору судом апеляційної інстанції.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За правилами частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, порушення при укладенні додаткових угод від 18.03.2021 № ДУ-1/41FВ417-1163-21, від 18.05.2021 № ДУ-2/41FВ417-1163-21, від 18.06.2021 № ДУ- 3/41FВ417-1163-21, від 09.07.2021 № ДУ-4/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-5/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-6/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-7/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-8/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-9/41FВ417-1163-21, від 20.09.2021 № ДУ-10/41FВ417-1163-21, від 20.09.2021 № ДУ-11/41FВ417-1163-21, від 11.10.2021 № ДУ-12/41FВ417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-13/41FВ417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-14/41FВ417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-15/41FВ417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-16/41FВ417-1163-21 до договору на постачання природного газу від 08.02.2021 № 41FВ417-1163-21 пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними та вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що прокурором невірно визначено спосіб захисту шляхом визнання додаткових угод недійсними, які в силу закону є нікчемними, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Судам відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Стаття 43 Закону України «Про публічні закупівлі» містить підстави за наявності яких договір вважається нікчемним.

Дана норма не містить таку підставу для нікчемності додаткової угоди як укладення її з порушенням вимог частини 5 статті 41 цього Закону, а отже прокурором шляхом пред`явлення вимоги про визнання недійсними додаткових угод визначено належний спосіб захисту прав.

Прокурор в обґрунтування заявленої вимоги про стягнення коштів в розмірі 66 202,14 грн зазначає, що вони безпідставно сплачені з державного бюджету. Також прокурор у позовній заяві наводить положення ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, яка передбачає повернення сплачених коштів за товар, який поставлений в меншій кількості ніж це визначено договором. Разом з цим, серед переліку норм, якими прокурор керується при пред`явленні позовних вимог зазначено ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин.

Господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Суд приходить до висновку, що положення ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню при спірних правовідносинах щодо повернення коштів в розмірі 66 202,14 грн, оскільки як вірно зазначив відповідач сплачені за фактично спожитий обсяг природного газу за ціною визначеною спірними угодами, а не обсяг природного газу, що передбачений договором, проте не поставлений.

За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однієї із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.

Вказаний правовий висновок міститься у поставі Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 918/101/18.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання додаткових угод відповідачем поставлено, а позивачем-2 отримано природний газ у загальному обсязі 17 383,055 куб., що підтверджується підписаними сторонами договору та скріпленими печатками актами приймання-передачі природного газу № КОЗ81001359 від 24.02.2021, № КОЗ81004587 від 11.03.2021, № КОЗ81006193 від 09.04.2021, № КОЗ81008747 від 11.05.2021, № КОЗ810019780 від 03.11.2021.

Комунальним закладом «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» здійснено оплату вказаного газу на суму 213 958,11 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №38 від 11.03.2021, №76 від 09.04.2021, №108 від 12.05.2021, №338 від 04.11.2021.

Враховуючи, що обсяг спожитого газу за лютий-жовтень 2021 року склав 17383,055 куб. м, а первісна ціна за договором № 41FB417-1163-21 за 1000 куб.м складала 8500,00 грн з урахуванням ПДВ та тарифів на транспортування газу, то Замовник повинен був сплатити за вказаний обсяг спожитого газу 147 755,97 грн. (17383,055 куб.м х 8500,00 грн = 147 755,97 грн), натомість сплатив фактично 213 958,11 грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених коштів складає 66 202, 14 грн (213 958,11 грн - 147 755,97 грн = 66 202,14 грн).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів в сумі 66 202,14 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Комунального закладу «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь Київської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди від 18.03.2021 № ДУ-1/41FВ417-1163-21, від 18.05.2021 № ДУ-2/41FВ417-1163-21, від 18.06.2021 № ДУ- 3/41FВ417-1163-21, від 09.07.2021 № ДУ-4/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-5/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-6/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-7/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-8/41FВ417-1163-21, від 31.08.2021 № ДУ-9/41FВ417-1163-21, від 20.09.2021 № ДУ-10/41FВ417-1163-21, від 20.09.2021 № ДУ-11/41FВ417-1163-21, від 11.10.2021 № ДУ-12/41FВ417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-13/41FВ417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-14/41FВ417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-15/41FВ417-1163-21, від 21.10.2021 № ДУ-16/41FВ417-1163-21 до договору на постачання природного газу від 08.02.2021 № 41FВ417-1163-21, укладені між Комунальним закладом «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 36577983) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39592941).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39592941) на користь (Комунальний заклад «Святопетрівський заклад дошкільної освіти «Буратіно» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 36577983) безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 66 202 (шістдесят шість тисяч двісті дві) грн. 14 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (04108, м. Київ, просп. Свободи, 2Г, літ А, код ЄДРПОУ 39592941) на Київської обласної прокуратури (01014, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 42 177 грн 00 коп. судового збору наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ: МФО- 820172; рахунок отримувача: UA028201720343190001000015641.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.04.2023.

СуддяМ.Є. Літвінова