Ухвала

від 17.04.2023 по справі 910/5563/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.04.2023Справа № 910/5563/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейласс»

2. Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості»

про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації змін відомостей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейласс» (далі - відповідач-1) та Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» (далі - відповідач-2) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 та скасування державної реєстрації змін відомостей про відповідача-1 від 20.07.2018 № 10741070001076616 та від 28.08.2018 № 10747770002076616, проведених на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача-1, оформленого протоколом від 16.07.2018 № 2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейласс», оформленим протоколом № 2 від 16.07.2018, ОСОБА_1 призначено на посаду керівника відповідача-1, проте такі дії відбулись без згоди та відома позивача, а відтак вказане рішення підлягає визнанню недійним, а державна реєстрація відомостей підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Проте, позивачем не зазначено у позовній заяві номера та серії його паспорта.

Крім того, відповідно до приписів 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно із частинами 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

За таких обставин, вбачається, що відповідачем в господарській справі може бути юридична особа або юридична особа в особі відокремленого підрозділу.

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначено відповідачем-2 Київську філію Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості».

Водночас ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження наявності у Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» статусу юридичної особи та можливості бути стороною у господарському процесі.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так у поданій позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що для вчинення реєстраційних дій було використано копію паспорту, що втратив чинність, у зв`язку з обміном на новий паспорт.

Разом з тим, у поданій позовній заяві не зазначено, які докази підтверджують вказані обставини, а копії відповідних доказів не додані до позову.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вирішуючи питання щодо обов`язку позивача сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З поданої заяви вбачається, що позивачем об`єднано три немайнові вимоги (одна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів та дві вимоги про скасування реєстраційних дій), а саме: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1, скасування державної реєстрації змін відомостей про відповідача-1 від 20.07.2018 № 10741070001076616 та від 28.08.2018 № 10747770002076616, проведених на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача-1, оформленого протоколом від 16.07.2018 № 2.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Отже, за подання позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 8 052,00 грн.

З поданих документів на підтвердження сплати судового збору вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн., тобто меншому, ніж підлягає сплаті.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався окремих вимог статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання заяви із зазначенням номера і серії паспорта;

- подання доказів наявності у Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» статусу юридичної особи та можливості бути стороною у господарському процесі;

- подання заяви із зазначенням доказів, що підтерджують обставини, викладені у абзаці 3 сторінки 2 позовної заяви з поданням таких доказів до суду;

- подання доказів сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака