Ухвала

від 08.05.2023 по справі 910/5563/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

08.05.2023Справа № 910/5563/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейласс»

2. Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості»

про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації змін відомостей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейласс» (далі - відповідач-1) та Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» (далі - відповідач-2) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 та скасування державної реєстрації змін відомостей про відповідача-1 від 20.07.2018 № 10741070001076616 та від 28.08.2018 № 10747770002076616, проведених на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача-1, оформленого протоколом від 16.07.2018 № 2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейласс», оформленим протоколом № 2 від 16.07.2018, ОСОБА_1 призначено на посаду керівника відповідача-1, проте такі дії відбулись без згоди та відома позивача, а відтак вказане рішення підлягає визнанню недійним, а державна реєстрація відомостей підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідала вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 17.04.2023 залишив вказану позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення означеної ухвали.

Пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно з частиною 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494334719 копію ухвали господарського суду міста Києва від 17.04.2023 було вручено представникові позивача адвокату Цермолонському Івану Миколайовичу 24.04.2023 року.

За таких обставин, останнім днем строку для подання на адресу суду заяви про усунення недоліків позовної заяви є 04.05.2023 року.

Проте, у встановлений ухвалою суду строк позивачем не подано заяву про усунення недоліків.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частини 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

З огляду на те, що заявником не усунуто недоліків позовної заяви у визначений судом строк, суд, керуючись частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність повернення даної позовної заяви з додатками.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною повернути особі, що звернулася із позовною заявою.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака