Рішення
від 06.04.2023 по справі 916/3388/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3388/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участі секретаря судового засідання Росєєвої А.М.

розглянувши справу № 916/3388/22 за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" /ЄДРПОУ 26472133, адреса - 65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, e-mail: law@infoxvod.com.ua/

до відповідача: обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Салют" /ЄДРПОУ 38296709, адреса - 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 115/

про стягнення 54 984,88 грн

за участі представників сторін:

від позивача: Никисла О.І. на підставі довіреності № 566 від 07.02.2023 року;

від відповідача: адвокат Бойко Г.В. на підставі ордеру ВН 1216216 від 09.01.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

13.12.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» /водоканал, ТОВ «Інфокс», позивач/ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3501/22/ до обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Салют» /ОК ДБК «Салют», відповідач, споживач/ про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку, водовідведення зливових стоків за період з 01.03.2020 року по 01.08.2022 року у розмірі 54 984,88 грн та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 31853 від 23.10.2017 року в частині оплати.

Позов пред`явлено на підставі ст. 55 Конституції України, ст.ст. 20, 193 ГК України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 610-611, 629, 901, 903 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

Ухвалою суду від 19.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3388/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

12.01.2023 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 1062/23/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач просить позивача надати докази беззаперечного існування на балансі відповідача зливових стоків - дощоприймайльних колодязів, які відповідають положенням розділу 8 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація зовнішні мережі та споруди Основні положення проектування». Також відповідач просить зобов`язати позивача надати копію паспорту каналізаційної системи, до якої приєднані каналізаційні випуски відповідача.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що з початку 2020 року позивач почав зазначати у рахунках окрім послуг з водопостачання та водовідведення, ще й послуги водовідведення зливових стоків. Відповідач наголошує, що послуги з водовідведення зливових стоків фактично не надавалися позивачем, оскільки будь-які споруди для забору та направлення зливових стоків у каналізаційну мережу позивача на території відповідача відсутні.

Відповідач зауважує, що між сторонами 30.01.2017 року підписано акт № 8347 обстеження каналізаційної системи та встановлення контрольного (них) колодязя (колодязів) на каналізаційному випуску споживача перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора (додаток № 5 до договору).

Відповідач вважає, що посилання на п. 4.10-4.12 Правил № 190 в редакції, що діяла до квітня 2021 року, як на алгоритм обліку об`єму поверхневих стічних вод є некоректним, оскільки зазначені пункти Правил здійснювали правове регулювання безпосередньо приєднання об`єктів до системи централізованого питного водопостачання та водовідведення, а не облік зливових стоків.

Відповідач зазначає, що у нього як споживача відсутня заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2020 року по 31.08.2022 року, існує суттєва переплата.

Відповідач не визнає вимоги про стягнення заборгованості за абонентське обслуговування та обслуговування та заміну комерційного вузла обліку за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року, оскільки укладений між сторонами договір не передбачає сплати вказаних послуг. Відповідні зміни до договору не вносились.

12.01.2023 року на адресу суду надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача /вх. № 1114/23/, відповідно до якого відповідач очікує понесення витрат на правову допомогу у розмірі 28 000,00 грн.

20.01.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про продовження процесуального строку /вх. № 2077/23/ у справі № 916/3388/22, в якій позивач просить продовжити процесуальний строк для надання відповіді на відзив. Обґрунтування заяви позивач посилається на те, що повітряні тривоги, відключення електроенергії у місті та обмеженою кількістю співробітників позивача не дали змоги вчасно підготувати дану відповідь.

Ухвалою суду від 26.01.2023 року задоволено заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про продовження процесуального строку /вх. № 2077/23 від 20.01.2023 року/ у справі № 916/3388/22; продовжено товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" строк на подання відповіді на відзив до 06.02.2023 року.

02.02.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 3387/23/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач зазначає, що погоджений проект водопостачання, який містить графічний матеріал з нанесенням відповідних інженерних мереж, містить каналізаційну мережу водовідведення відповідача (зливова каналізаційна мережа водовідведення та приймачі зливової системи відсутні) та усі колодязі відповідача, у тому числі і контрольні, через які ним здійснюється відведення стічних вод, у тому числі вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення відповідача через нещільно прилеглі люки усіх його колодязів, тріщини покриттів навколо та біля цих колодязів на мережах водовідведення, які розташовані на території відповідача у загальносплавну систему мереж водовідведення позивача через каналізаційну насосну станцію ТОВ "Інфокс", яка знаходиться на території відповідача та зазначена як КНС.

Позивач зазначає, що відповідач звертався листами про непогодження із рахунками від 29.02.2020 року та від 30.06.2020 року. Вказані листи були розглянуті позивачем та надані відповіді відповідачу.

Позивач вказує, що відповідач не направляв свого уповноваженого представника з відповідними документами для урегулювання розрахунків з плати за абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку та не надсилав/не подавав до ТОВ "Інфокс" з цього приводу заперечення як за спірний період, так і взагалі. А тому, відповідно до п. 3.15 договору ці рахунки вважаються прийнятими до сплати відповідачем та повинні бути ним сплачені.

Позивач рекомендованим листом № 1776ВК-01 від 01.08.2022 року направив відповідачу додаткову угоду № 1 від 29.07.2022 року до договору про доповнення п.4.1 договору щодо плати за абонентське обслуговування, за обслуговування та заміну вузла комерційного обліку води з 01.01.2022 року (п. 3 додаткової угоди). Зазначений лист з додатковою угодою у 2 екземплярах був вручений 06.08.2022 року особисто відповідачу. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" протягом 30 днів відповідач не повідомляв позивача про свою відмову від внесення змін та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до них, а вчиняв дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від позивача (у тому числі здійснював оплату наданих послуг). Таким чином ця додаткова угода вважається укладеною у редакції, запропонованій позивачем.

Позивач зауважує, що у відповідача відсутні вказані ним переплати у відзиві та навпаки існує заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку, водовідведення зливових стоків за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року у загальному розмірі 55 384,88 грн. Надана відповідачем квитанція від 08.09.2022 року на суму 435 грн згідно призначення платежу "рахунок 274398/1769168 від 31.08.2022 року" стосується оплати рахунку за серпень 2022, який не входить до спірного періоду боргу та не має відношення до даного предмету спору. А тому не може бути врахована як оплата боргу за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року.

Із попереднім (орієнтованим) розрахунком суми судових витрат ОК "ДБК "Салют" у розмірі 28 000,00 грн позивач не погоджується.

02.02.2023 року на адресу суду надійшло клопотання позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін /вх. № 3391/23/ у справі № 916/3388/22.

Ухвалою суду від 03.02.2023 року задоволено клопотання позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін /вх. № 3391/23 від 02.02.2023 року/ у справі № 916/3388/22; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін по справі № 916/3388/22 призначено на 15.02.2023 р. о 12:45 год.

У судовому засіданні 15.02.2023 року судом оголошено перерву на 28.02.2023 року о 12:45 год.

24.02.2023 року на адресу суду надійшли заперечення /вх. № 5936/23/ на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу того, що контрольні колодязі нещільно закриті люками, що у покриття біля колодязів або в контрольних колодязях існують такі тріщини, через які можливе попадання води у каналізацію, та що на території відповідача існує такий ухил покриття (ґрунту), який фізично забезпечує збір зливових вод до контрольних колодязів. Відповідач вважає, що за відсутності вказаних доказів доводи позивача є лише припущеннями.

Відповідач вказує, що виставлені позивачем рахунки він не узгоджував, послуги, які не надавалися, ним не оплачувались.

Відповідач вказує, що кооператив не здійснював оплату за абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного обліку, які були зазначені у додатковій угоді. У зв`язку із відсутні правові підстави для задоволення позову у цій частині.

У судовому засіданні 28.02.2023 року судом оголошено перерву на 22.03.2023 року о 14:30 год.

У судовому засіданні 22.03.2023 року судом оголошено перерву на 06.04.2023 року о 10:00 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просива задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 23.10.2017 року між ОК "ДБК "Салют" /споживач/ та ТОВ «Інфокс» в особі Філії «Інфоксводоканал» /водоканал/ укладено договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 31853, відповідно преамбули якого сторони зобов`язуються керуватися "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжитло комунгоспу від 27.06.2008 року № 190, Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

У відповідності з п.1.1, 1.3 договору позивач зобов`язується надавати відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідач зобов`язується оплачувати надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених договором та діючим законодавством. Послуги надаються відповідно до дислокації об`єктів відповідача (Додаток № 2) та Переліку послуг, що фактично отримуються споживачем.

За умовами п. 1.4 договору, послуги надаються водоканалом споживачеві в таких обсягах і межах:

За кодом 36.00.2 (Оброблення та розподілення води трубопроводами - ДК 016-2010):

- в обсягах згідно розрахованих водогосподарських балансів 106,5 куб.м./місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах споживача;

- в межах нормативів якості за ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людиною».

За кодом 37.00.1 (Послуги каналізаційні - ДК 016-2010):

- в обсягах згідно розрахованих водогосподарських балансів 106,5 куб.м./місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах споживача;

- у межах розрахункових додаткових об`ємів дощових і талих стічних вод, визначених у пунктах 4.10. 4.11, 4.12 Правил № 190, по ДСТУ 3013-95 «Правила контролю за відведення дощових і снігових стічних вод з територій міст промислових підприємств», ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», а також в залежності від кількості опадів по даним Гідромедцентру;

- у межах показників ГДК (гранично-допустимі концентрації), встановлених Додатком № 4 до договору та Правилами № 632.

Відповідно п.2.3.2 договору відповідач зобов`язаний здійснювати оплату наданих позивачем послуг та інших витрат, передбачених умовами цього договору вчасно та у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього договору.

Пунктом 2.3.7 договору встановлено, що відповідач з 10 числа по 25 число поточного місяця, в письмовій, встановленій формі, надає відомості про водоспоживання на своїх об`єктах, що зазначені у додатку № 2 до цього договору. У випадку відсутності вказаних відомостей (але не більше ніж за 2 місяці), водоканал проводить розрахунок послуг водопостачання по середньодобових витратах за попередні два розрахункових місяці. Наступне визначення об`ємів водовикористання здійснюється за нормами використання, на підставі водогосподарського балансу (Додатку № 6 до цього договору).

Згідно п. 3.1 договору кількість холодної води, що передається позивачем на об`єкти відповідача, визначається за показниками засобів обліку, встановлених на мережі відповідача, опломбованих і прийнятих в експлуатацію позивачем.

Відповідно п.3.10 договору передбачено, що кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної відповідачем з водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильників або згідно показників засобів обліку стічних вод (якщо такі встановлені), опломбованих і зареєстрованих позивачем.

Згідно п. 3.11 договору щомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території відповідача, у мережі водовідведення відповідача, як при загально сплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулами, згідно п.4.10, 4.11, 4.12 Правил № 190, з урахуванням щомісячних даних Гідрометцентру відносно кількості опадів.

Пунктом 3.15 договору визначено, що у разі незгоди споживача щодо кількості або вартості отриманих послуг, споживач зобов`язаний у 5-денний строк з дня отримання рахунку, направити до водоканалу свого уповноваженого представника, з відповідними обґрунтованими документами для урегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови, рахунки виробника вважаються прийнятими до сплати.

Відповідно п. 4.1 - 4.3 договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 30-го числа поточного місяця на поточний рахунок позивача за встановленими тарифами.

Згідно п. 8.1, 8.2 договору він діє з 28.12.2016 року до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку, в частині розрахунку за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей договір діє до повного погашення заборгованості за ним. Цей Договір автоматично пролонгується на 5 років, у випадку, коли сторони цього договору, за місяць до припинення терміну його дії, не виявлять бажання розірвати цей договір, на підставі письмового повідомлення іншій стороні цього договору. Цей договір може бути розірвано та змінені його умови лише за згодою обох сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 8.3 договору).

Додатком № 1 до договору № 31853 від 23.10.2017 року є акт визначення точки розподілу надання послуг то розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж.

Додатком № 2 до договору № 31853 від 23.10.2017 року є Дислокація об`єктів, згідно якого адресою відповідача є - м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 115.

Додатком № 3 до договору № 31853 від 23.10.2017 року є перелік приладів та засобів обліку.

Додатком № 4 до договору № 31853 від 23.10.2017 року є норми якості стічних вод.

Додатком № 5 до договору № 31853 від 23.10.2017 року є акт № 8347 від 30.01.2017 року обстеження каналізаційної системи та встановлення контрольного (них) колодязя (колодязів) на каналізаційному випуску споживача перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора, згідно якого встановлено, що водовідведення здійснюється трьома каналізаційними випусками діаметром 150 мм з наступним підключенням до КНС. Контрольні колодязі розташовані: 1 - на території КНС, 2 - на території ОК «ДСК «Салют».

Додатком № 6 до договору № 31853 від 23.10.2017 року є водогосподарчий баланс.

Додатком № 7 до договору № 31853 від 23.10.2017 року є додаток для розрахунку обсягу стічних вод, що утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, згідно якого: загальна площа території 2,034 га, з яких: площа забудови - 0,2534 га, площа вдосконаленого покриття - 0,1540 га, площа зелених насаджень - 1,6266 га, система водовідведення (загально-сплавна чи роздільна).

Судом встановлено, що 01.08.2022 року позивач направив відповідачу на підпис додаткову угоду № 1 від 29.07.2022 року до договору № 31853 від 23.10.2017 року /о/р 274398/, згідно якої п. 4.1 договору доповнено абзацом: «та:

- плата за абонентське обслуговування, яка становить 70,38 грн на місяць на один окремий об`єкт споживача;

- плата за обслуговування та заміну вузла комерційного обліку води D=25 мм у розмірі 186,64 грн на місяць.

Зміна розміру плати за абонентське обслуговування, обслуговування та заміну вузла комерційного обліку води у період дії договору відбувається лише за згодою обох сторін, у порядку, передбаченому чинним законодавством України».

Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони поширюють дію цієї додаткової угоди на відносини, що фактично склалися між ними з 01.01.2022 року.

Позивачем в якості доказів направлення відповідачу додаткової угоди № 1 від 29.07.2022 року надано фіскальний чек від 03.08.2022 року. Згідно довідки з трекінгом Укрпошти 6502800084935 вбачається, що відправлення надіслано 03.08.2022 року та вручено особисто 06.08.2022 року за індексом 65038.

Судом досліджено надані позивачем звіти водоспоживання відповідача:

- за лютий 2020 року, обсяг водоспоживання - 12;

- за березень 2020 року, обсяг водоспоживання - 17;

- за квітень 2020 року, обсяг водоспоживання - 86;

- за травень 2020 року, обсяг водоспоживання - 101;

- за червень 2020 року, обсяг водоспоживання - 100;

- за липень 2020 року, обсяг водоспоживання - 95, попередні показники - 09912, останні показники - 10007;

04.08.2020 року складено акт № 16834 опломбування комерційного вузлу обліку відповідача. Згідно якого показання лічильника станом на складання акту - 10027.

- за вересень 2020 року, обсяг водоспоживання - 11;

- за жовтень 2020 року, обсяг водоспоживання - 15;

- за листопад 2020 року, обсяг водоспоживання - 12;

- за грудень 2020 року, обсяг водоспоживання - 2;

- за січень 2021 року, обсяг водоспоживання - 2;

- за лютий 2021 року, обсяг водоспоживання - 10;

- за березень 2021 року, обсяг водоспоживання - 21;

- за квітень 2021 року, обсяг водоспоживання - 20;

- за травень 2021 року, обсяг водоспоживання - 11;

- за червень 2021 року, обсяг водоспоживання - 11;

- за липень 2021 року, обсяг водоспоживання - 15;

- за серпень 2021 року, обсяг водоспоживання - 19;

- за вересень 2021 року, обсяг водоспоживання - 21;

- за жовтень 2021 року, обсяг водоспоживання - 5;

- за листопад 2021 року, обсяг водоспоживання - 5;

- за грудень 2021 року, обсяг водоспоживання - 10;

- за січень 2022 року, обсяг водоспоживання - 12;

- за лютий 2022 року, обсяг водоспоживання - 13;

- за березень 2022 року, обсяг водоспоживання - 9;

- за квітень 2022 року, обсяг водоспоживання - 7;

- за травень 2022 року, обсяг водоспоживання - 7;

- за червень 2022 року, обсяг водоспоживання - 5;

- за липень 2022 року, обсяг водоспоживання - 3.

Відповідно Постанови НКРЕКП № 1250 від 23.10.2018 встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 11,82грн. за 1 м3 з ПДВ (9,85грн. за 1 м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 10,128грн. за 1 м3 з ПДВ (8,44грн. за 1 м3 без ПДВ).

Постановою НКРЕКП № 283 від 04.02.2020 встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 14,472 грн. за 1 м3 з ПДВ (12,06грн. за 1 м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 12,252 грн. за 1 м3 з ПДВ (10,21грн. за 1 м3 без ПДВ).

Згідно Постанови НКРЕКП № 2499 від 16.12.2020 встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 16,44 грн. за 1 м3 з ПДВ (13,70 грн. за 1м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 13,584грн. за 1 м3з ПДВ (11,32грн. за 1м3 без ПДВ).

Відповідно Постанови НКРЕКП № 2841 від 22.12.2021 встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 17,916 грн. за 1 м3 з ПДВ (14,93грн. за 1 м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 17,244 грн. за 1 м3 з ПДВ (14,37грн. за 1мЗ без ПДВ).

Розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року здійснений позивачем на підставі наданих відповідачем звітів про водоспоживання за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020, акту на опломбування від 04.08.2020 року № 16834, звітів за вересень, жовтень, листопад, грудень 2020, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2022, а також за тарифами затвердженими Постановами НКРЕКП від 23.10.2018 № 1250, від 04.02.2020 № 283, від 16.12.2020 № 2499, від 22.12.2021 № 2841.

Позивач вказує, що відповідач не виконував у повному обсязі свій обов`язок щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у нього за період з 01.02.2020 по 01.08.2022 утворилася заборгованість у розмірі 4 855,41грн.

Розрахунок водовідведення зливових стоків з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року здійснений позивачем з урахуванням щомісячних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів за період з лютого 2020 по липень 2022, договору оренди землі від 14.08.2013, а також за тарифами затвердженими Постановами НКРЕКП № 1250 від 23.10.2018, № 283 від 04.02.2020, № 2499 від 16.12.2020, № 2841 від 22.12.2021.

Згідно даних зазначених у договорі оренди землі від 14.08.2013 загальна площа ОК "ДБК "Салют", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, буд. 115 становить 2,034га, з них: площа забудови - 0,2534га, площа вдосконалених покриттів - 0,1540га, площа зелених насаджень -1,6266га.

Матеріали справи містять розшифровку нарахування послуги водовідведення зливових стоків ОК «ДСК «Салют», відповідно до якої, заявлена до стягнення сума боргу була розрахована ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» за формулою Wд = 10 х Нд х ЕF х ф, де Wд - обсяг зливового стоку, 10- коефіцієнт переведення опадів в м. куб. у стоки, Нд - рівень опадів (за даними Гідрометцентру), F - площа забудови, вдосконаленого покриття, ф - 0,6 загальний коефіцієнт стоку для водонепроникаючих поверхонь, ф - 0,2 загальний коефіцієнт стоку для ґрунтових поверхонь. Позивачем також надано довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів, а саме від 12.02.2020 року, 16.03.2020 року, 13.04.2020 року, 20.05.2020 року, 15.06.2020 року, 14.07.2020 року, 10.08.2020 року, 10.09.2020 року, 16.10.2020 року, 17.11.2020 року, 14.12.2020 року, 14.01.2021 року, 09.02.2021 року, 17.03.2021 року, 14.04.2021 року, 18.05.2021 року, 16.06.2021 року, 09.07.2021 року, 12.08.2021 року, 16.09.2021 року, 19.10.2021 року, 11.11.2021 року, 13.12.2021 року, 17.01.2022 року, 22.02.2022 року, 15.03.2022 року, 18.04.2022 року, 12.05.2022 року, 15.06.2022 року, 12.07.2022 року.

Позивач вказує, що відповідач не виконував у повному обсязі свій обов`язок щодо оплати послуг водовідведення зливових стоків, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з 01.02.2020 по 01.08.2022 у розмірі 49 642,15грн.

Позивач вказує, що загальна сума заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку, водовідведення зливових стоків за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року складає - 55 384,88грн.

Позивачем було надіслано відповідачу акт звірки № 102879 від 01.08.2022 року та досудове попередження вих. № 80915 від 01.08.2022 року із зазначенням суми боргу у розмірі 55 384,88 грн, з яких: 746,56 грн - обслуговування та заміна комерційного вузла обліку, 49 642,15 грн - водовідведення зливових стоків, 140,76 грн - абонентське обслуговування, 4855,41 грн - послуги водопостачання, водовідведення. Заборгованість була сплачена частково відповідачем у розмірі 400,00 грн /платіжне доручення № 92226164.1 від 12.08.2022 року з призначенням платежу «рахунок 274398/1744850 від 31.07.2022 року/. У зв`язку з чим залишок заборгованості за вказаний період складає 54 984,88 грн.

Судом також досліджено рахунки, що виставлені позивачем відповідачу, а саме: від 30.11.2019 року, від 29.02.2020 року, 31.03.2020 року, 30.04.2020 року, 31.05.2020 року, 30.06.2020 року, 31.07.2020 року, 31.08.2020 року, 30.09.2020 року, 31.10.2020 року, 30.11.2020 року, 31.12.2020 року, 31.01.2021 року, 28.02.2021 року, 31.03.2021 року, 30.04.2021 року, 31.05.2021 року, 30.06.2021 року, 31.07.2021 року, 31.08.2021 року, 30.09.2021 року, 31.10.2021 року, 30.11.2021 року, 31.12.2021 року, 31.01.2022 року, 28.02.2022 року, 31.03.2022 року, 30.04.2022 року, 31.05.2022 року, 30.06.2022 року, 31.07.2022 року, 31.08.2022 року. Також судом досліджено квитанції про сплату відповідачем грошових коштів на користь позивача, а саме: від 03.03.2020 року, 03.03.2020 року, 08.04.2020 року, 05.05.2020 року, 02.06.2020 року, 07.07.2020 року, 07.08.2020 року, 09.09.2020 року, 02.10.2020 року, 03.11.2020 року, 01.12.2020 року, 04.01.2021 року, 05.02.2021 року, 11.03.2021 року, 13.04.2021 року, 12.05.2021 року, 14.06.2021 року, 14.06.2021 року, 02.07.2021 року, 05.08.2021 року, 03.09.2021 року, 04.10.2021 року, 15.11.2021 року, 06.12.2021 року, 06.01.2022 року, 03.02.2022 року, 05.04.2022 року, 05.04.2022 року, 05.05.2022 року, 07.06.2022 року, 05.07.2022 року, 12.08.2022 року, 08.09.2022 року.

Господарський суд зазначає, що надані відповідачем квитанції про сплату заборгованості відображені у розрахунку заборгованості, що складений позивачем та наданий до позову. При цьому надана відповідачем квитанція від 08.09.2022 року на суму 435 грн згідно призначення платежу "рахунок 274398/1769168 від 31.08.2022 року" стосується оплати рахунку за серпень 2022 року, який не входить до спірного періоду боргу та не має відношення до даного предмету спору. А тому не може бути врахована як оплата боргу за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року.

Судом досліджено листування сторін, а саме:

- лист відповідача вих. № 01/2020 від 26.02.2020 року з незгодою із рахунком № 274398/1097714 від 29.02.2020 року в частині водовідведення зливових стоків. Надану на нього відповідь позивача від 13.03.2020 року, в якій позивач вказує, що водовідведення зливових стоків у лютому 2020 року становить 2 778,72 грн, надається детальна розшифровка.

- лист вих. № 02/2020 від 01.07.2020 року з незгодою із рахунком № 274398/1183490 від 30.06.2020 року в частині водовідведення зливових стоків; відповідач просить надіслати уповноваженого представника для складання акту щодо відсутності водовідведення зливових стоків. Надану на нього відповідь позивача від 12.08.2020 року, в якій позивач вказує, що водовідведення зливових стоків у червні 2020 року становить 4 165,68 грн. Для відома наведено також розшифровку нарахування зливових стоків за період березень - травень 2020 року.

- відповідь на претензію № 2333-4від 28.12.2020 року. У вказаній відповіді відповідач вказує на відсутність підстав для задоволення претензії, оскільки на території відповідача відсутні дощоприймальні колодязі, а два контрольні колодязі не мають на меті прийом дощових стоків.

Судом досліджено технічні умови ТОВ «Інфокс» вих. № 1511-219 від 05.08.2008 року. на перекладку введення водопроводу до дитячої бази відпочинку «Салют».

Матеріали справи містять фотофіксацію контрольних колодязів, розташованих на території відповідача.

Судом досліджено схему каналізаційних мереж відповідача /том 1 а.с. 218/ та проект водопостачання відповідача /том 1 а.с. 217/ за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 115, які надані позивачем до матеріалів справи.

Судом встановлено, що позивач звертався до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОК «Дачно-будівельний кооператив «Салют» заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків за період з 01.02.2020 року по 01.07.2021 року у розмірі 28 583,09 грн.

Господарським судом Одеської області 11.08.2021 року видано судовий наказ про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Салют» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» заборгованості у розмірі 28 583,09 грн та судових витрат у сумі 227 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2021 року скасовано судовий наказ від 11.08.2021 року у справі №916/2359/21 щодо стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Салют» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» заборгованості у розмірі 28 583,09 грн та судових витрат у сумі 227 грн.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку, водовідведення зливових стоків за період з 01.03.2020 року по 01.08.2022 року у розмірі 54 984,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір є договором надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 №30 (далі - Правила №30), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (Правила №190).

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;

колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч.1 ст. 9 названого Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно положень ст.12 названого Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Статтею 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Згідно положень ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання; забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку.

02.08.2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII від 22.06.2017, який визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про комерційний облік» теплової енергії та водопостачання», обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Ст. 2 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що цей закон регулює відносини щодо комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання; розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг.

Згідно зі статтею 6 Закону «Про комерційний облік» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Оператори зовнішніх інженерних мереж зобов`язані формувати і підтримувати в наявності обмінний фонд вузлів комерційного обліку.

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов`язаний забезпечити розподіл, збір та перерахування сплачених споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, коштів на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору.

Відносини між виконавцем комунальної послуги та оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж регулюються договором.

Оператор зовнішніх інженерних мереж використовує кошти, отримані за обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, виключно за цільовим призначенням.

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб`єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови: укладення колективних договорів про надання комунальних послуг; укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем; прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

Так за умовами п. 3.1. укладеного між сторонами договору кількість холодної води, що передається позивачем на об`єкти відповідача, визначається за показниками засобів обліку, встановлених на мережі відповідача, опломбованих і прийнятих в експлуатацію позивачем.

Згідно абзаців 1,3,4 ч.4 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", встановлено, що з пропозицією про внесення змін до договору може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідних змін до договору. Якщо споживач, який отримав проект змін до договору від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від внесення змін та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до них, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), зміни до нього вважаються укладеними у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.

Як встановлено судом вище, 01.08.2022 року позивач направив відповідачу на підпис додаткову угоду № 1 від 29.07.2022 року до договору № 31853 від 23.10.2017 року /о/р 274398/, згідно якої п. 4.1 договору доповнено абзацом: «та:

- плата за абонентське обслуговування, яка становить 70,38 грн на місяць на один окремий об`єкт споживача;

- плата за обслуговування та заміну вузла комерційного обліку води D=25 мм у розмірі 186,64 грн на місяць.

Зміна розміру плати за абонентське обслуговування, обслуговування та заміну вузла комерційного обліку води у період дії договору відбувається лише за згодою обох сторін, у порядку, передбаченому чинним законодавством України».

Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони поширюють дію цієї додаткової угоди на відносини, що фактично склалися між ними з 01.01.2022 року.

Позивачем в якості доказів направлення відповідачу додаткової угоди № 1 від 29.07.2022 року надано фіскальний чек від 03.08.2022 року. Згідно довідки з трекінгом Укрпошти 6502800084935 вбачається, що відправлення надіслано 03.08.2022 року та вручено особисто 06.08.2022 року за індексом 65038.

Господарський суд зазначає, що позивачем надані позивачем докази направлення додаткової угоди відповідачу у своїй сукупності свідчать, що саме 03.08.2022 року за трекінгом Укрпошти 6502800084935 позивачем було направлено відповідачу на підпис примірник додаткової угоди № 1 від 29.07.2022 року, який отримано відповідачем 06.08.2022 року. Суд зауважує, що відповідачем не заявлено будь-яких заперечень в цій частині, також не надано відповідачем доказів направлення позивачем іншого листа в цей період, що свідчило б про невідповідність дій позивача. Матеріали справи не містять і жодних доказів щодо звернення відповідача із запереченнями до позивача із текстом додаткової угоди за період з 07.08.2022 року по теперішній час.

За таких обставин, господарський приходить до висновку, що в силу ст.13 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" додаткова угода № 1 від 29.07.2022 року до договору № 31853 від 23.10.2017 року є укладеною та у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України положення додаткової угоди діють для сторін договору з 01.01.2022 року.

Господарський суд зауважує, що відповідач є споживачем комунальної послуги з водопостачання та водовідведення, яка надається позивачем, до об`єкту, зазначеного в дислокації та в якому відповідач споживає такі послуги для господарсько-питних потреб, а тому у нього виник обов`язок зі сплати внесків на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Позивачем здійснено розрахунок плати за абонентське обслуговування та обслуговування та заміну вузла комерційного обліку саме з 01.01.2022 року, що відповідає умовам додаткової угоди № 1. У зв`язку із чим, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі -Правила №190).

Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1. Правил №190).

Пунктом 1.3. Правил №190 встановлено, що виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

В п. 2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, зазначено, що ці Правила є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення..

Пунктом 3 Правил №190 встановлено, що договірні відносини між виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та споживачем здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Згідно з п. 3.1. Правил №190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п.3.14-3.15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених в наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (в редакції від 26.11.2012р. ) у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Споживачі, що мають власні водозабори і скидають стічні води до мереж централізованого водовідведення, при відсутності засобів обліку стічних вод подають виробнику дані про об`єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору. У випадку ненадання споживачами інформації про обсяг стічних вод плата нараховується за визначеними обсягами водовідведення, зазначеними у договорі.

Згідно із п.1,5 розділу V Правил №190 (в редакції від 13.07.2021р., яка є чинною і в теперішній час) споживачі, які приєднані або мають намір приєднатися до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, зобов`язані забезпечити наявність у них засобів вимірювальної техніки, за умови їх відповідності вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (далі - вузли комерційного обліку). Споживачі, що мають власні водозабори і скидають стічні води до систем централізованого водовідведення зобов`язані встановити комерційний прилад обліку стічних вод у місці приєднання мереж водовідведення споживача до мережі водовідведення виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та надавати щомісячні дані щодо об`єму та показників якості стічних вод відповідно до умов договору.

У відповідності до п.п. 5.1 Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.29 Правил № 190 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками. Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

При загальносплавній системі водовідведення визначається відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 та даними гідрометслужби.

Відповідні дані, стосовно замірів кількості стічних вод (зливових стоків) надаються Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів, які наділені повноваженнями, атестованими приладами і засобами гідрометеорологічних вимірів.

Згідно Держстандарту 3013-95 "Гідросфера" "Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з території міст та промислових підприємств", що затверджені наказом Держстандарста України від 23.02.1995р. № 58, даний Держстандарт розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з території міст та промислових підприємств.

Господарський суд зазначає, що згідно умов п.3.11 договору, п. 4.10, 4.11 Правил № 190 в редакції чинній на момент виникнення боргу в період з 01.02.2020 по 01.07.2021, ДСТУ 3013-95, абз. 1 п. 14 розділу II Порядку № 316 розрахунок водовідведення зливових стоків, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення за період з 01.02.2020 по 01.08.2022 здійснений позивачем на підставі даних зазначених у договорі оренди землі від 14.08.2013 року, двостороннього додатку № 7 до Договору з урахуванням щомісячних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів за період з лютого 2020 по липень 2022, а також за тарифами затвердженими Постановами НКРЕКП № 1250 від 23.10.2018, № 283 від 04.02.2020, № 2499 від 16.12.2020, № 2841 від 22.12.2021. Оскільки водовідведення зливових стоків є послугою водовідведення, то оплата послуги водовідведення передбачена вище переліченими нормативно-правовими актами, пп. 1.1, 1.4, 2.3.2, 3.11, 4.1, 4.3 договору.

Судом перевірено розрахунок заборгованості з послуг водовідведення зливових стоків за період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року, здійснений позивачем, та встановлено його правильність. Так вказана заборгованість становить 49 642,15 грн.

Також судом перевірено розрахунок заборгованості з послуг водопостачання та водовідведення, здійснений позивачем, та встановлено його правильність. Так вказана заборгованість становить 4855,41 грн.

Судом також перевірено розрахунок заборгованості з послуг обслуговування та заміну комерційного вузла обліку, а також абонентське обслуговування, здійснений позивачем, та встановлено його правильність. Так вказана заборгованість становить 746,56 грн та 140,76 грн.

Загалом заборгованість відповідача становить 55 384,88 грн. Однак враховуючи здійснену відповідачем сплату коштів у розмірі 400,00 грн /платіжне доручення від 12.08.2022 року/, господарський суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за спірний період з 01.02.2020 року по 01.08.2022 року становить 54 984,88 грн, що і заявлено позивачем до стягнення.

Згідно із частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надання доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 927/645/19, пункт 7.44).

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного, господарський суд зазначає про те, що суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що докази надані позивачем на підтвердження своїх доводів є більш вірогідними, аніж заперечення відповідача. У зв`язку із чим, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку, водовідведення зливових стоків за період з 01.03.2020 року по 01.08.2022 року у розмірі 54 984,88 грн підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що вбачається із платіжного доручення від 08.12.2022 року та від 30.07.2021 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. підлягає стягненню з відповідача

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Салют" /ЄДРПОУ 38296709, адреса - 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 115/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" /ЄДРПОУ 26472133, адреса - 65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, e-mail: law@infoxvod.com.ua/ борг за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку, водовідведення зливових стоків за період з 01.03.2020 року по 01.08.2022 року у розмірі 54 984,88 грн /п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 88 копійок/.

3. Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Салют" /ЄДРПОУ 38296709, адреса - 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 115/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" /ЄДРПОУ 26472133, адреса - 65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, e-mail: law@infoxvod.com.ua/ судовий збір у розмірі 2481,00 грн /дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення06.04.2023
Оприлюднено21.04.2023
Номер документу110278746
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —916/3388/22

Постанова від 27.06.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 17.05.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 08.05.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Рішення від 06.04.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

Ухвала від 03.02.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

Ухвала від 26.01.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

Ухвала від 19.12.2022

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні