Ухвала

від 18.04.2023 по справі 918/113/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" квітня 2023 р.м.РівнеСправа №918/113/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Фермерського господарства "ГОЛДФІЛД"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ"

про стягнення коштів 168 471,27 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ГОЛДФІЛД" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ" про стягнення коштів 168 471,27 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами Договору підряду на виконання робіт №22.10.25 від 25.10.2022, а саме не виконав роботи на суму 168 471,27 грн., які були оплачені позивачем.

При розгляді вказаної позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що Фермерське господарство "ГОЛДФІЛД" не надало: належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою від 07.02.2023 залишено без руху позовну заяву від 30.01.2023 Фермерського господарства "ГОЛДФІЛД" та надано 10-денний строк з дня отримання даної ухвали подати господарському суду Рівненської області через відділ канцелярії та документального забезпечення оригінал документу (платіжного доручення, квитанції тощо) про сплату судового збору за подання позову майнового характеру у розмірі 2 684,00 грн.

17 лютого 2023 року від позивача надійшли докази сплати судового збору: платіжне доручення №652 від 15.02.2023 на суму 2 684,00 грн.

Ухвалою від 23.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання в засіданні на 15 березня 2023 р. на 09:00 год.

14 березня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ" надійшов відзив на позов та клопотання про долучення доказу про направлення відзиву позивачу.

14 березня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ" надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Фермерського господарства "ГОЛДФІЛД" про стягнення боргу 33 829,43 грн.

Ухвалою від 15.03.2023 залишено без руху зустрічну позовну заяву від 14.03.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ" та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 15.03.2023 розгляд справи відкладено на 05.04.2023 на 09:40 год.

21 березня 2023 року до господарського суду надійшло клопотання Фермерського господарства "ГОЛДФІЛД" про залишення позову без розгляду у справі №918/113/23 на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

Ухвалою від 05.04.2023 залишено позов без розгляду у справі №918/113/23 за заявою Фермерського господарства "ГОЛДФІЛД" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ" про стягнення коштів 168 471,27 грн.

05.04.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ" надійшла заява про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем - за рахунок позивача. Посилається на ч.5 ст.130 ГПК України, за якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Ухвалою від 07.04.2023 розгляд заяви про компенсацію судових витрат призначено на 18 квітня 2023 р. на 12:00 год.

В засідання 18.04.2023 по розгляду заяви про компенсацію судових витрат представники позивача та відповідача не з`явилися. Повідомлені про дату та час судового засідання належним чином. Участь у засіданні судом не визнавалася обов`язковою.

Господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим у ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Частиною 5 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.

Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: ст. 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та ст. 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК України.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду (викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17) очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, ч. 5 ст. 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Як вбачається зі змісту поданої заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, заявник не навів аргументів щодо оцінки дій позивача, у чому ж полягає необґрунтованість його дій, які призвели до залишення позову без розгляду.

При цьому суд зауважує, що подання позивачем позовної заяви (звернення позивача до суду за захистом порушеного права) не може свідчити про необґрунтованість дій позивача, оскільки доступ до суду є правом особи, гарантованим законом.

Відповідно до статей 2, 4, 14, 130, 191 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, а також може вплинути на права та обов`язки осіб третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, яких суд залучив таких осіб до участі у справі, які цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушені звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею.

Слід звернути увагу, що під час перебування справи №918/113/23 у провадженні до моменту залишення позову без розгляду, судом першої інстанції не встановлено того, що позивач діяв недобросовісно, протидіяв вирішенню спору чи мав на меті ущемлення прав та інтересів відповідача.

У відповідності до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом цієї норми зловживанням процесуальними правами є дії сторони, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Ухвала від 05.04.2023 про залишення позову без розгляду приймалася судом на підставі заяви позивача в порядку ч. 5 ст. 226 ГПК України, а не через застосування судом заходів впливу на позивача, у тому числі й за зловживання ним своїми процесуальними правами.

Саме по собі звернення позивача до суду із даним позовом, не свідчить про повністю необґрунтовані дії позивача, тим більше якщо на час звернення до суду позов було обґрунтовано колом тих доказів та обставин, які позивач визначив необхідними для пред`явлення свого позову.

Суд також керується тим, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та гарантується безумовним доступом до правосуддя незалежно від ступеня обґрунтованості позову (на думку іншого учасника спору), обсягу доказів, спливу строку позовної давності та ін.

Також і саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень у його реалізації через необхідність обґрунтування спеціальними причинами. Отже, залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення справи без ухвалення рішення. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви і залишення позову без розгляду за правилами ст. 226 ГПК дає право позивачу повторного звернення до суду після усунення обставин, що його зумовили.

Отже, зі сторони відповідача не надано безспірних доказів необґрунтованих дій позивача при зверненні до суду та на стадії її розгляду, не доведено що позивач діяв на порушення прав та інтересів відповідача, та що при цьому дії позивача були умисними, а підстави захищати свої права у позивача були взагалі відсутніми, тощо.

На підставі викладеного вище у сукупності, в задоволенні заяви відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ" про стягнення з позивача 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 130, ст.ст. 232-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖБУДПРОЕКТ" про компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (прийняття) 18.04.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.