Рішення

від 18.04.2023 по справі 918/231/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/231/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства Міська Лікарня №10 Запорізької міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична Компанія "Прогрес 17"

про стягнення 9 417,80 грн. сплаченого безпідставно ПДВ

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники:

від позивача Богач А.О.

від відповідача не з`явився

Суть спору:

Комунальне некомерційне підприємство Міська Лікарня №10 Запорізької міської ради звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична Компанія "Прогрес 17" про стягнення 9 417,80 грн. сплаченого безпідставно ПДВ.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, заявник посилається на те, що на підставі умов договору №435/2220 від 02.04.2020 Комунальне некомерційне підприємство Міська Лікарня №10 Запорізької міської ради здійснило оплату виробів медичного призначення на загальну суму 143 957 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ 9 417 грн 80 коп. Однак, законом України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)" викладено в новій редакції п.71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію Україну та з постачання на митній території України певних товарів медичного призначення. На підставі вказаних положень Закону операція з постачання відповідачем медичного обладнання за договором №435/2220 від 02.04.2020 не підлягала оподаткуванню податком на додану вартість, а тому відповідач без належних правових підстав отримав від позивача в складі оплати вартості товару ПДВ в сумі 9 417 грн 80 коп. та як наслідок, зобов`язаний повернути ці грошові кошти на користь позивача.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 10.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 04 квітня 2023 р. на 11:00 год.

Ухвалою від 04.04.2023 розгляд справи відкладено на 18 квітня 2023 р. на 11:00 год.

Представник відповідача до суду не прибув. Конверти з ухвалами, що надсилалися відповідачу за адресою м.Рівне, вул.Курчатова, 18ж, офіс 201, повернуті до суду з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд наголошує на тому, що ухвали завчасно надіслані відповідачу за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 18.04.2023 представник позивача позов підтримав.

Судом досліджені докази по справі.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

02 квітня 2020 року між Комунальним некомерційним підприємством Міська Лікарня №10 Запорізької міської ради (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія "Прогрес 17" (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу товару №435/2220 (арк.с. 4-5).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари (медичні матеріали), необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVІD-19) на території України згідно постанови КМУ від 20.03.2020 №225, код за ДК 021 - 2015 (СРV) 33140000-3 Медичні матеріали (рукавички оглядові нітрилові текстуровані без пудри нестерильні, код за НК 024:2019 47174 Непудровані оглядові / процедурні рукавички з синтетичного полімеру, нестерильні) (надалі по тексту - "товар"), в асортименті, кількості, які зазначені у Специфікації (Додаток № 1 До даного договору), яка є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно п.4.1. Договору ціна договору складає 143 957,80 грн., в тому числі ПДВ 9 417,80 грн.

В специфікації до Договору визначено предмет поставки за договором, а саме: Рукавички нетальконані нітрилові (уп. 100 шт.(кількість товару 48 050).

На підставі умов договору № 435/2220 від 02.04.2020 відповідач поставив позивачу вироби медичного призначення на загальну суму 143 957, 80 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 9 417, 80. 00 грн.

Вказане підтверджується наявною у справі видатковою накладною №ФКП00000719 від 06.04.2020 (арк.с. 6).

У свою чергу позивач повністю розрахувався, сплативши на користь відповідача 143 957, 80 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 9 417. 80, 00 грн., згідно наданого суду платіжного доручення № 377 від 06.04.2020. Додатково розрахунки підтверджені банківською випискою (арк.с. 8).

Позивачем 15.07.2021 року стороні відповідача було направлено Претензію №01-12/318 на суму 9 417, 80 грн. У останній позивач вказав, що законом України від 30.03.2020 № 540-14 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО -19)" викладено в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та з 17.03.2020 звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію Україну та з постачання на митній території України певних товарів медичного призначення. На підставі вказаних положень Закону операція з постачання рукавичок за договором не підлягала оподаткуванню податком на додану вартість, а тому відповідач без належних правових підставі отримав від позивача в складі оплати вартості товару ПДВ в сумі 9417, 80 грн., та як наслідок, зобов`язаний повернути ці грошові кошти на користь позивача.

Відповідь на зазначену претензію у суду відсутня.

Тому Комунальне некомерційне підприємство Міська Лікарня №10 Запорізької міської ради звернулося до суду з позовом у даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія "Прогрес 17" коштів у розмірі 9 417,80 грн., сплачених за Договором № 435/2220 від 02.04.2020, як набутих без достатньої правової підстави.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ХІ, який набрав чинності з 02.04.2020, пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України викладений у такій редакції: "71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року".

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Законом України від 30.03.2020 № 540-14 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)" викладено в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від оподаткування податком на додану вартість звільняються такі операції:

- з ввезення на митну територію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

- з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

При цьому норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовуються до операцій, здійснених в період, починаючи з 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" встановлено карантин на всій території України, дія якого продовжується відповідними постановами КМУ.

Таким чином, операції з постачання товарів на митній території України, які здійснюються з 17.03.2020 звільняються від оподаткування незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено чи придбано на митній території України або ввезено на митну територію України (до дати запровадження пільги з оподаткування чи після такої дати).

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Податкового кодексу України не застосовуються, та податкові зобов`язання з ПДВ при здійсненні таких операцій не нараховуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, пунктами 1-3 приміток до Переліку який містить постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 передбачено наступне:

1. Коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

2. Для цілей цього переліку:

1) медичні вироби означають медичні вироби, активні медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048);

2) термін засоби індивідуального захисту вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216), або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046).

3. Для віднесення товарів, зазначених у розділі Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216); або

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Разом з тим, іншою Постановою Кабінету Міністрів України за № 761 від 28.08.2008 затверджено Технічний регламент засобів індивідуального захисту.

Згідно з п. 50-51 даного технічного регламенту передбачено наступне:

50. Оцінку відповідності засобів захисту вимогам цього Технічного регламенту виробник або його уповноважена особа чи постачальник проводить шляхом застосування процедур (модулів оцінки відповідності), визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 ( 1585-2003-п ) "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 41, ст. 2175; 2007 р., N 1, ст. 31).

Оцінка відповідності засобів захисту, що належать до першої категорії, проводиться згідно з модулем A. У разі коли користувач засобів захисту може самостійно оцінити ступінь захисту від мінімальної небезпеки або шкідливої дії та своєчасно виявити таку дію, перевірка на відповідність стандартам з офіційно опублікованого переліку національних стандартів, які відповідають європейським гармонізованим стандартам та добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності засобів захисту вимогам цього Технічного регламенту, не проводиться. { Абзац другий пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 632 ( 632-2013-п ) від 28.08.2013 }

Оцінка відповідності засобів захисту, що належать до другої та третьої категорії, проводиться за вибором виробника відповідно до модуля В у комбінації з модулем C або D.

51. Під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник:

- складає декларацію про відповідність згідно з додатком, яку пред`являє на вимогу призначених органів державної влади;

- маркує кожну одиницю засобу захисту національним знаком відповідності ( 1599а-2001-п ) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 ( 1599-2001-п ) "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188).

Національний знак відповідності, який повинен легко читатися і не стиратися протягом передбачуваного строку служби, наноситься на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці.

Таким чином, одним з критеріїв звільнення товарів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію Україну та з постачання на митній території України на підставі викладеного в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (згідно з Законом України від 30.03.2020 № 540-14 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)" є відповідність товарів медичного призначення переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, та Технічному регламенту засобів індивідуального захисту затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 761 від 28.08.2008 (про яку йдеться в примітках до переліку вказаного в Постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224).

Суд констатує, що операції з поставки товарів медичного призначення, що відображені у договорі №435/2220 від 02.04.2020, а саме: рукавички оглядові нітрилові текстуровані без пудри нестерильні, код за НК 024:2019 47174 Непудровані оглядові / процедурні рукавички з синтетичного полімеру, нестерильні, які поставлені відповідачем на користь позивача на виконання умов згаданого договору, звільнені від оподаткування податком на додану вартість на підставі викладеного в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (згідно з Законом України від 30.03.2020 № 540-14 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)".

Таким чином, сплачене позивачем на користь відповідача в складі вартості товару ПДВ в сумі 9 417,80 грн. з моменту набрання чинності Законом України від 30.03.2020 № 540-14 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)" вважається таким, що набуте без належних правових підстав, а тому на підставі ст. 1212-1213 ЦК України підлягає поверненню відповідачем на користь позивача.

Враховуючи вимоги державних стандартів щодо зазначених медичних виробів, мету проведеної позивачем закупівлі, суд зауважує, що певна відмінність назви товарів яка міститься в специфікації до договору від назви товарів яку містить Перелік що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, не може свідчити про те, що предметом поставки за договором №435/2220 від 02.04.2020 (щодо товару рукавички оглядові нітрилові текстуровані без пудри нестерильні, код за НК 024:2019 47174 Непудровані оглядові / процедурні рукавички з синтетичного полімеру, нестерильні) був інший товар ніж той що вказаний в Переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224.

До того ж за своєю правовою природою податок на додану вартість (ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

В даному випадку, правова підстава для сплати ПДВ щодо товарів (а саме, рукавички оглядові нітрилові текстуровані без пудри нестерильні, код за НК 024:2019 47174 Непудровані оглядові / процедурні рукавички з синтетичного полімеру, нестерильні) у позивача відсутня. За таких обставин, включення ПДВ до вартості товару згідно з умовами договору не відповідає вимогам податкового законодавства.

Суд також зазначає, що у випадку наявності обставин щодо необхідності повернення постачальником на користь покупця товару грошових коштів сплачених покупцем як ПДВ, Державною податковою службою України розроблено відповідний алгоритм, про який зокрема зазначено в інформаційному листі останньої № 10 від 16.04.2020.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Міська Лікарня №10 Запорізької міської ради обґрунтовані та підлягають задоволенню щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична Компанія "Прогрес 17" грошових коштів 9 417,80 грн., отриманих відповідачем без належних правових підстав від позивача в складі оплати вартості товару ПДВ.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач не надав попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична Компанія "Прогрес 17" (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, 18ж, офіс 201, код ЄДРПОУ 43029033) на користь Комунального некомерційного підприємства Міська Лікарня №10 Запорізької міської ради (69001, м.Запоріжжя, бульвар Шевченка, 25, код ЄДРПОУ 05498708) - 9 417 (дев`ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 80 коп. коштів як набутих без достатньої правової підстави, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "18" квітня 2023 року.

Суддя Бережнюк В.В.