Рішення

від 17.04.2023 по справі 948/239/23

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/239/23

Номер провадження 2/948/33/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Дочірнього підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 про стягнення з працівника безпідставно отриманих грошових коштів,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 17.04.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-

у с т а н о в и в :

у січні 2023 року ДП «Нафтогазбезпека» НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду зі вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути зі ОСОБА_2 на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 69851,40 грн, з яких: 29601,40 грн безпідставно отриманий середній заробіток, 40250,00 грн безпідставно отримана матеріальна допомога працівникам, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, мотивуючи тим, що відповідач шляхом зловживання правом отримав зазначені кошти, але в дійсності мобілізований до лав ЗСУ не був та не повідомив про це роботодавця, що призвело до безпідставної виплати йому коштів.

Ухвалою від 07.02.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 57).

02.03.2023 відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що факти, викладені в позовній заяві, не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства України. Стверджує, що позивач сам був ініціатором виплати вказаних коштів і з його боку жодних недобросовісних дій не вчинялося для того, щоб отримати матеріальну допомогу. Він, як це передбачено Положенням про умови оплати праці працівників ДП «Нафтогазбезпека» в умовах воєнного стану, після виклику до районного ТЦК СП та отримання повістки, повідомив про це роботодавця та надав відповідну повістку, яка за цим Положенням є одним з документів, що є підставою для виплати матеріальної допомоги. При цьому він жодним чином не ухилявся від проходження військової служби, постійно з`являвся до ТЦК СП за першим викликом, виконував підготовку з поводження зі зброєю, медичну підготовку тощо, але не був мобілізований до лав ЗСУ, ураховуючи ступінь придатності, морально-ділові якості, а також потребу в подібних до його військово-облікової спеціальності. Зазначає, що систематично приймав участь в добровільному патрулюванні місцевості, яке було спільно організовано громадськістю, органами місцевої влади, поліції та військовими, та в подальшому підписав контракт добровольця територіальної оборони. Щодо стягнення середнього заробітку зазначає, що не виходив на роботу, оскільки його не ставили у графік, а коли в кінці червня на початку липня поставили, він вийшов на роботу. За прогул його ніхто не звільняв, він продовжував працювати та отримувати заробітну плату до 22.02.2023, коли звільнився за угодою сторін. Уважає, що позивачем не надано допустимих доказів на підтвердження наявності нанесення ним матеріальної шкоди та недобросовісності з його боку, також з позовної заяви та доданих документів не вбачається, що позивачем встановлено наявність рахункової помилки (а.с. 64-66).

16.03.2023 позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що якби відповідач не приховав від позивача факт, що він не мобілізований, то, очевидно, він би не був протабельований як за повні робочі дні у цей період і, як наслідок, не отримав середнього заробітку за цей час, в т.ч., позивач не виплатив би йому фінансову допомогу в розмірі 40250 грн. Якщо б відповідач довів до відома позивача в період з 03.08.2023 інформацією, що його не мобілізують, позивач не здійснював би дій, які передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП України, в т.ч., не надавав йому допомогу, яка виплачується виключно працівниками підприємства (призваним на військову службу під час мобілізації). Дії та бездіяльність відповідача, як неповідомлення позивача про відсутність мобілізації, є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, а тому позивач розцінює їх як недобросовісність (виключення 2 з правила ст. 1215 ЦК України), що призвело до безпідставної виплат йому коштів (безпідставного збагачення за рахунок позивача) та дає підстави для стягнення суми безпідставно триманої виплати (коштів) на підставі ст. 1212, 1215 ЦК України. Отже, суд не може брати до уваги аргумент сторони відповідача про відсутність в його діях недобросовісності, оскільки, 03.03.2022 відповідачу було добре відомо про те, що він не відправляється до військової частини з ТЦК, проте зазначену інформацію не довів до відома позивача. Доказів протилежного відповідачем не додано. Інші документи не спростовують безпідставності набуття відповідачем майна позивача в момент його набуття (а.с.94-96).

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові, відповідач позов не визнав та пояснив, що матеріальну допомогу він не вимагав, надав роботодавцю повістку, у зв`язку з чим йому і була виплачена допомога, на службу не був направлений, але брав участь в територіальній обороні, яка в послідуючому була розформована.

Суд, заслухавши сторони та дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 27.12.2021 ОСОБА_2 подав заяву директору ДП «Нафтогазбезпека» НАК «Нафтобаз України» ОСОБА_3 про прийняття його на роботу охоронником відділу стаціонарних об`єктів м. Полтава департаменту охоронної діяльності, на умовах строкового трудового договору з 01 січня 2022 року на строк дії договору між ДП «Нафтогазбезпека» та філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування» від 01.11.2021 № УГВС 304/05-21 (а.с. 82).

Відповідно до Наказу № 3208 к від 28 грудня 2021 року ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) прийнятий на роботу охоронником відділу охорони стаціонарних об`єктів м. Полтава департаменту охоронної діяльності (грейд 8), на умовах строкового трудового договору, з 01 січня 2022 року на строк дії Договору (а.с. 18).

Наказом № 57 ЗД від 01 березня 2022 року затверджене та введене в дію Положення про умови оплати праці працівників ДП «Нафтогазбезпека» в умовах воєнного стану (а.с. 26).

Згідно з п. 1.1., 2.1., 2.1.1., 2.2., 2.2.1. цього Положення воно вводиться з метою впорядкування питань оплати праці працівників ДП «Нафтогазбезпека» у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації та запровадженням на території у України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022та своєчасного нарахування працівникам заробітної плати. Одноразова матеріальна допомога у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні надається у розмірі 50000,00 грн до оподаткування. Допомога виплачується одноразово працівникам, які перебували у штаті підприємства на день такої виплати та прийняті до 10 березня 2022 року. Одноразова матеріальна допомога тим, хто мобілізувався та долучився до територіальної оборони надається у розмірі 50000,00 грн до оподаткування штатним працівникам підприємства, що мобілізувалися до лав Збройних Сил України або долучилися до територіальної оборони. Виплата цієї Допомоги здійснюється на підставі: повідомлення/повістки про призов на військову службу; контракту добровольця територіальної оборони (а.с. 27-32).

Відповідно до наказу № 590 к від 09 березня 2022 року директора Р. Голованьова увільняються від виконання посадових обов`язків, на час проходжень служби зі збереженням місця роботи та середнього заробітку працівників, що були призвані до лав Збройних Сил України або уклали Контракт добровольця територіальної оборони на час воєнного стану, особливого періоду та загальної мобілізації, згідно списку, що додається (Додаток 1), у т.ч., ОСОБА_2 (а.с. 19-20, 21).

Наказом № 613 к від 14 березня 2022 року директора Р. Голованьова у зв`язку зі збройною агресією РФ та запровадженням на території України воєнного стану з метою матеріальної підтримки працівників підприємства виплачено одноразову матеріальну допомогу у розмірі 50000 грн до оподаткування тим, хто мобілізувався до територіальної оборони згідно Додатку 1, у т.ч., ОСОБА_2 (а.с. 22, 23).

Відповідно до Наказу № 1099 к від 20 червня 2022 року директора ОСОБА_4 вважається простоєм з вини працівника період відсутності охоронників відділу охорони стаціонарних об`єктів м. Полтава Департаменту охоронної діяльності, у т.ч., ОСОБА_2 з 04.03.2022 по 30.06.2022 (а.с. 24).

29.06.2022 ОСОБА_2 подав на ім`я начальника відділу охорони стаціонарних об`єктів (м. Полтава) пояснювальну записку, в якій зазначив, що 04.03.2022 він отримав повістку до військкомату, протягом тижня проходив навчання по медицині та користуванню зброєю, потім приймав участь у будуванні блокпостів по території Машівської ОТГ, здійснював патрулювання у денний та нічний час, подав документи до добровольчого формування територіальної громади, 04 червня 2022 року підписав контракт добровольця територіальної оборони (на три роки), де і надалі виконує завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади (а.с. 33).

Як видно з копії повістки, ОСОБА_2 повинен був прибути до ТЦК 04.03.2022 о 09:00 (а.с. 34).

Відповідно до повідомлення Т.в.о. начальника восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 08.08.2022 ОСОБА_2 проходив військово-лікарську комісію 28.02.2022 та 03.03.2022, дійсно отримав повістку на відправлення до військової часини на військову службу по мобілізації, але, враховуючи його ступінь придатності, морально-ділові якості, бажання проходити військову службу, а також потребу в подібних до його військово-облікової спеціальності, станом на сьогодні, не був мобілізований до лав ЗСУ чи інших військових формувань (а.с. 36).

Наказом № 1100 к від 30 червня 2022 р. утримано кошти в сумі 69 850,74 грн зі ОСОБА_2 (а.с. 37-38).

Наказом № 1143 к від 14 липня 2022 р. внесено зміни до наказу від 14.03.2022 № 613 к, зокрема, вилучено рядки 11,19,82 Додатку 1 до наказу (а.с. 39).

Наказом № 1267 к від 10 серпня 2022 р. скасовані накази від 30.06.2022 № 1100 к «Про стягнення надміру виплаченої заробітної плати», від 14.07.2022 № 1143 к «Про внесення змін до наказу від 14.03.2022 № 613 к» (а.с. 40).

Як видно з копій витягів з відомостей на виплату ОСОБА_2 у березні 2022 року нарахована матеріальна допомога в сумі 40250,00 грн, заробітна плата за першу половину березня 2022 року 4172,32 грн, за березень 2022 року 4634,71 грн, за першу половину квітня 2022 року 4392,79 грн, за квітень 2022 року 3993,44 грн, за першу половину травня 2022 року 3993,44 грн, за травень 2022 року 4792,13 грн, за першу половину червня 2022 року 4392,79 грн (а.с. 41-48).

Як видно з розрахункового листка за лютий 2023, ОСОБА_2 виплачено 8872,69 грн, борг за працівником на початок місяця складає 21947,20 грн, борг за працівником на кінець місяця 19186,24 грн (а.с. 58).

Згідно з довідкою в/ч НОМЕР_2 № 260 від 30.06.2022 року ОСОБА_2 є Добровольцем добровольчого форсування № 1 Машівської територіальної громади (а.с. 76, 77-78), та як убачається з копії контракту добровольця територіальної оборони (а.с.77,78), з 04.06.2022 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 36КЗпП України підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1,2,3 статті 119КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України"Провійськовий обов`язокі військовуслужбу" і «Про альтернативну (невійськову) службу", «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Згідно з частиною першою статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим, у статті 1215ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, вказана грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа, яка її сплатила, не доведе, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку або недобросовісності з боку набувача.

Доказів про набуття відповідачем грошової виплати у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини сторона позивача не посилається.

Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншої особи, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 був зобов`язаний повідомити роботодавця про всі зміни щодо мобілізації до військової служби, про що був повідомлений під підпис (а.с. 19,20), однак, після того, як він після проходження медогляду не був мобілізований, відповідач не повідомив про це ДП «Нафтогазбезпека».

Зазначене, на переконання суду, свідчить про недобросовісність поведінки відповідача, дії якого призвели до неправомірного збагачення за рахунок роботодавця ДП «Нафтогазбезпека», який нараховував та виплачував останньому середню заробітну плату, як особі, на яку поширюються гарантії, передбачені частиною 3 статті 119 КЗпП України, хоча такого статусу відповідач не набув, а також виплатив матеріальну допомогу як мобілізованому до лав ЗСУ.

За таких обставин, роботодавцем ДП «Нафтогазбезпека» виплачено відповідачеві ОСОБА_2 середню заробітну плату за період з 04.03.2022 по 30.06.2022, у зв`язку з недобросовісною поведінкою останнього, тому наявні підстави, передбачені статтею 1215 ЦК України, для їх повернення.

Відповідач не заперечує щодо отримання вказаних грошових коштів, що також стверджується наданою ним випискою з банківського рахунку (а.с.69-75).

Суд відхиляє доводи відповідача щодо проведення із ним розрахунку при звільненні, оскільки з`ясування цих обставин немає правого значення для вирішення спору.

Також суд критично ставиться до доводів відповідача про отримання одноразової виплати в розмірі 50000,00 грн як матеріальної допомоги, оскільки відповідач, як і всі працівники ДП «Нафтогазбезпека», отримав матеріальну допомогу у зв`язку з військовим станом у вказаному розмірі, натомість спір виник з приводу отримання одноразової допомоги як мобілізованому працівнику.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

задовольнити позов Дочірнього підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 про стягнення з працівника безпідставно отриманих грошових коштів.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 69851,40 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач Дочірнє підприємство «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», місцезнаходження: вул. Лейпцизька (Печерський район), буд. 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 32253350.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повний текст Рішення складений 18.04.2023.

Суддя С.М.Косик