Рішення

від 17.04.2023 по справі 160/1963/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року Справа № 160/1963/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.10.2022 року про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком з урахуванням стажу роботи на ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з моменту звернення за її перарахунком, тобто з 30.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 16.05.2015 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Під час призначення пенсії, позивачу не враховано стаж роботи позивача на ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» за період з червня 2008 року по квітень 2012 року. У зв`язку з цим, позивач 30.03.2017 року звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою про встановлення факту наявності трудового стажу та зобов?язання внести записи до трудової книжки щодо його роботи у ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт». Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 року позов задоволено, зобов?язано ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» внести запис до трудової книжки позивача та з підприємства стягнуто судовий збір. 30.09.2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням трудової діяльності в ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт». 18.10.2022 року відповідачем прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком, з підстави несплати підприємством страхових внесків. Вказане рішення позивач вважає протиправним з огляду на те, що вказаний період його роботи підтверджено відомостями трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 року відкрито провадження у справі № 160/1963/23 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

12.04.2023 року судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що позивач перебуває на обліку з 16.05.2015 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058). Згідно статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. На сьогодні, в системі персоніфікованого обліку інформація про нарахування Позивачу заробітної плати (доходу) підприємством ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія Малахіт за період з червня 2008 року по квітень 2012 року відсутня. Зазначає, що зарахувати зазначений період роботи до страхового стажу немає підстав. Органи Пенсійного фонду ведуть персоніфікований облік, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб на підставі звітних документів, наданих роботодавцями (страхувальниками) та іншими, за відповідні звітні роки. Страхувальник формує та подає звітність на підставі первинних бухгалтерських документів та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються внески. Відповідальним за правильність, достовірність заповнення та подання звіту є страхувальник. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємство ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія Малахіт(код 25514125), на сьогодні, діюче. Враховуючи зазначене, для вирішення порушеного у зверненні питання, Позивачу необхідно звернутися до зазначеного підприємства, з яким ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах. Також відповідач додатково повідомляє, що частиною 2 статті 14, статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов`язань. Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01.11.2017 по справі № 203/1115/17, яке набрало законної сили 14.11.2017, не було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 16.05.2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Під час призначення пенсії позивачу не враховано період його роботи з 05 червня 2008 року по 12 квітня 2012 року у ТОВ «Виробничо-торгівельній компанії «Малахіт».

Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01.11.2017 року у справі № 203/1115/17, яке набрало законної сили 14.11.2017 року, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу 05 червня 2008 року на посаду водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» та запис про звільнення з 12 квітня 2012 року, а також подати відповідні відомості про застраховану особу до бази даних Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про прийняття та звільнення з роботи та про нараховані доходи.

30.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування», зарахувавши до загального страхового стажу період роботи на посаді водія з 05.06.2008 року по 12.04.2012 року на підприємстві ТОВ «Інженерно-Будівельна компанія «Малахіт», оскільки даний період роботи встановлений рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01.11.2017 року у справі № 203/1115/17, яке набрало законної сили 11.11.2017 року.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 11478-25050/Т-01/8-0400/22 від 18.10.2022 року надало відповідь наступного змісту:

«Згідно статті 24 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

На сьогодні, в системі персоніфікованого обліку інформація про нарахування Вам заробітної плати (доходу) підприємством ТзОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» за період з червня 2008 року по квітень 2012 року відсутня.

Зарахувати зазначений період роботи до страхового стажу немає підстав.

Органи Пенсійного фонду ведуть персоніфікований облік, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб на підставі документів, наданих роботодавцями (страхувальниками) та іншими, за відповідні звітні роки.

Страхувальник формує та подає звітність на підставі первинних бухгалтерських документів та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються внески.

Відповідальним за правильність, достовірність заповнення та подання звіту є страхувальник.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємство ТзОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» (код 25514125) на сьогодні, діюче.

Враховуючи зазначене, для вирішення порушеного у зверненні питання, Вам необхідно звернутися до зазначеного підприємства, в яким Ви перебували у трудових відносинах.

Додатково повідомляємо.

Частиною 2 статті 14, статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених обов`язків.

Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01.11.2017 по справі № 203/1115/17, яке набрало законної сили 14.11.2017, не було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчиняти певні дії.»

Вказану відмову відповідача щодо не зарахування періоду його роботи в ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» та відмову у перерахунку пенсії позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ст .3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Умовами ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, жодних доказів того, що позивач отримував заробітну плату в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» та з неї утримувався єдиний соціальний внесок, ні пенсійному органу, ні суду не надано.

Водночас, рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01.11.2017 року у справі № 203/1115/17, яке набрало законної сили 14.11.2017 року, зобов?язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу 05 червня 2008 року на посаду водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» та запис про звільнення з 12 квітня 2012 року, а також подати відповідні відомості про застраховану особу до бази даних Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про прийняття та звільнення з роботи та про нараховані доходи.

Позивачем надано до суду постанову про відкриття виконавчого провадження № 55471964 від 04.01.2018 року щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 203/1115/17, який повернуто позивачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01.11.2017 року у справі № 203/1115/17 ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» не виконано.

За викладених обставин, позивачем не доведено того, що він отримував у ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» заробітну плату, з якої відраховувались страхові внески за період 05 червня 2008 року по 12 квітня 2012 року.

Таким чином, за відсутності доказів отримання заробітної плати та відрахування з неї страхових внесків, законодавчо встановлені підстави для зарахування періоду роботи позивача в ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» з червня 2008 року по квітень 2012 року» до його страхового стажу та проведення відповідного перерахунку пенсії, відсутні.

Посилання позивача на рішення суду та на відомості трудової книжки у даному випадку не впливають на спірні правовідносини з огляду на те, що у період після 01.01.2004 року, обов?язковою умовою для врахування періоду роботи до страхового стажу працівника, є підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем належним чином доведено правомірність своїх дій та рішення, натомість позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтується його позовна заява.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна