Постанова

від 13.09.2023 по справі 160/1963/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/1963/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року (суддя Луніна О.С.) в справі № 160/1963/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення від 18 жовтня 2022 року про відмову в перерахунку пенсії за віком, зобов`язання повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи в ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт», перерахувати та виплатити пенсію за віком з моменту звернення за перерахунком, тобто з 30 вересня 2022 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволенні позову.

Вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для перерахунку пенсії по стажу через недоведеність отримання позивачем в ТОВ «ВТК «Малахіт» заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за період з 05 червня 2008 року по 12 квітня 2012 року, адже рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року зобов`язано це підприємство внести запис до трудової книжки, цим рішенням підтверджено факт його роботи водієм в цьому підприємстві.

Вважає, що наявність належним чином оформленої трудової книжки повністю підтверджує факт його роботи в цьому підприємстві, а несплата страхових внесків роботодавцем не може впливати на його право на пенсію.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 16 травня 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Під час призначення пенсії позивачу не враховано період його роботи з 05 червня 2008 року по 12 квітня 2012 року у ТОВ «Виробничо-торгівельній компанії «Малахіт».

Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року у справі № 203/1115/17, яке набрало законної сили 14 листопада 2017 року, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу 05 червня 2008 року на посаду водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» та запис про звільнення з 12 квітня 2012 року, а також подати відповідні відомості про застраховану особу до бази даних Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про прийняття та звільнення з роботи та про нараховані доходи.

Позивач 30 вересня 2022 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування», зарахувавши до загального страхового стажу період роботи на посаді водія з 05 червня 2008 року по 12 квітня 2012 року на підприємстві ТОВ «Інженерно-Будівельна компанія «Малахіт», оскільки даний період роботи встановлений рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року у справі № 203/1115/17, яке набрало законної сили 11 листопада 2017 року.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом № 11478-25050/Т-01/8-0400/22 від 18 жовтня 2022 року надало відповідь про відсутність підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу, оскільки в системі персоніфікованого обліку інформація про нарахування заробітної плати (доходу) підприємством ТзОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» за період з червня 2008 року по квітень 2012 року відсутня.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів отримання позивачем заробітної плати в ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» та утримання з неї єдиного соціального внеску та, відповідно, з відсутності законодавчо визначених підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу та перерахунку пенсії з урахуванням цього стажу.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16 травня 2015 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року у справі № 203/1115/17, яке набрало законної сили 14 листопада 2017 року, зобов`язано ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу 05 червня 2008 року на посаду водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» та запис про звільнення з 12 квітня 2012 року, а також подати відповідні відомості про застраховану особу до бази даних Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про прийняття та звільнення з роботи та про нараховані доходи.

На цей час рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська в зазначеній справі не виконане.

Постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 04 січня 2018 року відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/203/705/2017, виданого 18 грудня 2017 року Кіровським райсудом м. Дніпропетровська про зобов`язання ТОВ «Виробнича-торгівельна компанія «Малахіт» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу 05 червня 2008 року на посаду водія та запис про звільнення з 12 квітня 2012 року, а також подати відповідні відомості про застраховану особу до бази даних Лівобережного УПФ України в м. Дніпропетровську про прийняття та звільнення з роботи та про нараховані доходи (а.с. 63).

Постановою державного виконавця № 55471964 від 04 січня 2018 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Трудові книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 (а.с. 19-34) та НОМЕР_2 (а.с. 35-42) не містять відомостей про цей період роботи.

ОСОБА_1 30 вересня 2022 року звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії, просив зарахувати до страхового стажу період роботи на посаді водія з 05 червня 2008 року по 12 квітня 2012 року на підприємстві ТОВ «Інженерно-Будівельна компанія «Малахіт».

Відповідачем листом № 11478-25050/Т-01/8-0400/22 від 18 жовтня 2022 року повідомлено позивача про відмову у задоволенні заяви через відсутність підстав для зарахування до страхового стажу спірного періоду у зв`язку з не підтвердженням факту набуття цього страхового стажу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Позивачем органу, що призначає пенсію, а також суду для підтвердження спірного періоду роботи для зарахування до страхового стажу, не надано жодного з документів, зазначених у пункті 3 Порядку № 637.

Крім того, відсутні будь-які докази, які підтверджують факт виплати позивачу заробітної плати ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» та перерахування за позивача єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату роботодавцем щомісяця страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про правомірність не зарахування відповідачем до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» з 05 червня 2008 року по 12 квітня 2012 року та відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача із врахуванням цього періоду роботи.

Фактично єдиним доводом апелянта є неврахування судом першої інстанції рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року у справі № 203/1115/17, яким зобов`язано ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу 05 червня 2008 року на посаду водія ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» та запис про звільнення з 12 квітня 2012 року, а також подати відповідні відомості про застраховану особу до бази даних Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про прийняття та звільнення з роботи та про нараховані доходи.

У спростування цих доводів суд зазначає, що це рішення не виконано, ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» не внесено до трудової книжки позивача відповідних записів, не подано відомості про виплачений позивачу дохід та сплачені суми єдиного внеску.

Сам факт ухвалення цього судового рішення не призводить до того, що ГУ ПФУ має зарахувати спірний період до страхового стажу, позаяк для цього необхідно, щоб роботодавець це рішення виконав.

Суд звертає увагу, що ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Малахіт» (ЄДРПОУ 25514125) відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не ліквідовано, тому позивач має домогтися виконання цього рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року в справі № 160/1963/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року в справі № 160/1963/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 13 вересня 2023 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2023 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко