Рішення

від 18.04.2023 по справі 400/12615/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 квітня 2023 р.справа № 400/12615/21

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаМиколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001,

проскасування рішення "Про відмову у погодженні проекту землеустрою та відведення в оренду додаткової земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 " від 01.10.21 р. № 10/74; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Миколаївської міської ради (далі відповідач або Міськрада), в якому просить суд:

1) скасувати рішення Міськради від 1 жовтня 2021 р. № 10/74 "Про відмову в погодженні проекту землеустрою та відведення в оренду додаткової земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 ";

2) зобов`язати Міськраду прийняти рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення в оренду додаткової земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:03:064:0005, площею 150 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та відвести цю земельну ділянку позивачу в оренду.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 пояснив, що оскаржене рішення не містить визначеної Земельним кодексом України (далі ЗК України) підстави для відмови в погодженні проекту землеустрою.

У відзиві відповідач зазначив, що підставою для відмови позивачу в погодженні проекту землеустрою послугував висновок департаменту архітектури та містобудування Міськради, згідно з яким проект землеустрою не відповідає вимогам генерального плану м. Миколаєва та Плану зонування, а саме частина земельної ділянки відноситься до зони розміщення об`єктів 5 класу санітарної класифікації, що виключає можливість її надання в оренду.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вважає доводи відзиву помилковими.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вона залишалась без руху.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За клопотанням представника позивача, у справі було призначено судове засідання.

Сторони клопотали про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ст. 194 ч. 3 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наведених приписів, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Рішенням Міськради від 9 лютого 2016 р. № 3/14, ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду додаткової земельної ділянки орієнтовною площею 170 кв. м із земель комунальної власності, до земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 згідно з рішенням Міськради від 18 березня 2015 р. № 46/50, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору по АДРЕСА_2 .

Проект землеустрою розроблено в жовтні 2017 р. та подано позивачем на погодження Міськрадою.

1 жовтня 2021 р. відповідач прийняв спірне рішення № 10/74 "Про відмову в погодженні проекту землеустрою та відведення в оренду додаткової земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 " (далі Рішення № 10/74).

Підставою для відмови визначені ст. 124, 134 ЗК України і висновок департаменту архітектури та містобудування Міськради від 20 серпня 2020 р.

У відповідності до ст. 134 ч. 1, 2 абз. 16 ЗК України, в редакції на час отримання позивачем дозволу на виготовлення проекту землеустрою (9 лютого 2016 р.), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" від 18 лютого 2016 р. № 1012-VIII (далі Закон № 1012-VIII), до ст. 134 ч. 2 ЗК України були внесені зміни, серед яких абзац шістнадцятий ст. 134 ч. 2 ЗК України викладено в такій редакції: "передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва".

Згідно з розділом ІІ п. 2 Закону № 1012-VIII, фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 Земельного кодексу України, що виключаються цим Законом.

Таким чином, наведена норма в первинній редакції визначала, що за загальним правилом, земельні ділянки комунальної власності або право оренди на них, підлягають продажу на земельних торгах, крім випадку, коли така земельна ділянка (право на неї) передаються громадянам для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Законом № 1012-VIII, ця норма була змінена і після набрання чинності змінами, земельна ділянка (право оренди на неї) для цілей ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, набуваються громадянами на загальних підставах, тобто на земельних торгах. Разом з тим, у випадку, коли особа отримала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою до набрання чинності Законом № 1012-VIII, вона має право отримати земельну ділянку (право оренди на неї) без проведення земельних торгів.

Так як дозвіл на виготовлення проекту землеустрою був наданий позивачу рішенням Міськради 9 лютого 2016 р., а Закон № 1012-VIII набрав чинності 3 квітня 2016 р., на позивача розповсюджують приписи розділу ІІ п. 2 Закону № 1012-VIII і він має право на отримання права оренди земельної ділянки без проведення земельних торгів.

За приписами ст. 123 ч. 15 ЗК України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідач зазначає, що згідно з генеральним планом м. Миколаєва, затвердженим рішенням Міськради від 18 червня 2009 р. № 35/18, бажана земельна ділянка частково відносить до території зелених насаджень спеціального призначення, частково - до території гаражного кооперативу, а відповідно до плану зонування м. Миколаєва, затвердженого рішенням Міськради від 17 травня 2018 р. № 36/13, земельна ділянка частково відноситься до зони садибної забудови (Ж-1), а частково до зони розміщення об`єктів 5 класу санітарної класифікації (КС-5).

На переконання відповідача, за таких обставин, затвердження проекту землеустрою суперечитиме генеральному плану м. Миколаєва і Плану зонування.

Суд звертає увагу на те, що управління містобудування та архітектури Міськради, правонаступником якого є департамент архітектури та містобудування Міськради, двічі, в вересні 2016 р. та серпні 2017 р., надавало позитивний висновок про можливість передачі земельної ділянки в оренду позивачу. Окремо у цих висновках управління містобудування та архітектури Міськради наголошувалось на відповідності проекту землеустрою як генеральному плану м. Миколаєва так і Плану зонування.

На противагу, висновок департамент архітектури та містобудування Міськради від 20 серпня 2020 р. містить пояснення, що затвердження проекту землеустрою протирічить генеральному плану м. Миколаєва і Плану зонування.

Таким чином, один і той самий орган Міськради надавав протилежні висновки, при цьому із негативним висновком позивача не було ознайомлено.

Стаття 2 ч. 2 п. 9 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд погоджується з позивачем в тому, що отримавши два позитивні висновки управління містобудування та архітектури Міськради про відповідність проекту землеустрою генеральному плану м. Миколаєва і Плану зонування, він не міг передбачити, що відповідач в особі свого структурного підрозділу повернеться до питання надання висновку, в результаті якого надасть прямо протилежний висновок і саме він стане підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою.

Відповідно до ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до проекту землеустрою, земельна ділянка, яку позивач просить надати йому в оренду, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (ст. 38 ЗК України).

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (ст. 39 ЗК України).

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (ст. 40 ЗК України).

Віднесення земельної ділянки, про оренду якої просить позивач, до території земель зелених насаджень спеціального призначення та садибної забудови, не змінює категорії земельної ділянки як такої, що відноситься до земель житлової та громадської забудови і не виключає можливість її передачі в оренду.

Що стосується доводів відповідача про те, що частково ця земельна ділянка відноситься до зони розміщення об`єктів 5 класу санітарної класифікації, то ним не надано жодних допустимих доказів на підтвердження цього, до того ж, за твердженнями самого відповідача, до такої зони відноситься лише невизначена ним частина земельної ділянки.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що Рішення № 10/74 носить протиправний характер та підлягає скасуванню, як таке, що прийнято без урахування всіх суттєвих обставин.

Позивач просить суд тільки скасувати зазначене рішення, але ст. 5 ч. 1 п. 2 і ст. 245 ч. 2 п. 2 КАС України розглядають визнання протиправним та скасування індивідуального акта, як єдиний спосіб судового захисту та неподільне повноваження суду.

Що стосується іншої позовної вимоги, про зобов`язання відповідача прийняти рішення про погодження проекту землеустрою, то з урахуванням суперечливих висновків управління містобудування та архітектури Міськради та департаменту архітектури та містобудування, така вимога є передчасною.

Стаття 162 ч. 2 КАС України наділяє суд правом прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Використовуючи таке право, суд вважає за доцільне покласти на відповідача обов`язок повторно розглянути питання надання погодження проекту землеустрою позивача.

При цьому суд наголошує, що відповідач позбавлений права повторно прийняти рішення, мотивуючи його тими обставинами, які вже були предметом судового розгляду в цій справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 ч. 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 908 грн., доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судовий збір присуджується позивачу в розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 26565573) задовольнити частково.

2. Рішення Миколаївської міської ради від 1 жовтня 2021 р. № 10/74 "Про відмову в погодженні проекту землеустрою та відведення в оренду додаткової земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 ", визнати протиправним та скасувати.

3. Зобов`язати Миколаївську міську раду (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 26565573) після набрання рішенням суду в цій справі законної сили, на найближчій сесії, з урахуванням висновків суду в цій справі, повторно розглянути питання погодження проекту землеустрою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щодо відведення в оренду додаткової земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:03:064:0005, площею 150 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

4. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Миколаївської міської ради прийняти рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення в оренду додаткової земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:03:064:0005, площею 150 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та відвести цю земельну ділянку ОСОБА_1 в оренду, відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 26565573) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз