Постанова

від 18.04.2023 по справі 420/18677/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/18677/22

Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Дата і місце ухвалення: 02.03.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ №2138 від 16.11.2022р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним та скасувати наказ №1836 о/с від 24.11.2022р. про звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він проходив службу в поліції на посаді заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області. Наказом №1836 о/с від 24.11.2022р. позивача незаконно звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 25.11.2022р. Підставою для видання вказаного наказу зазначено наказ ГУНП в Одеській області від 16.11.2022р. №2138 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Копій зазначених наказів та матеріалів службового розслідування, що стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, позивач не отримав, а тому підстави для їх скасування наведе після ознайомлення з їх змістом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2023р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить скасувати рішення від 02.03.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову з поновленням на посаді та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції обмежився відтворенням висновку службового розслідування, який не є доказом зазначених в ньому обставин. Відповідні матеріали службового розслідування не перевірено судом на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності. У висновку службового розслідування, відповідно, і у оскаржуваному судовому рішенні міститься посилання на результати вивчення відеозаписів з камер відео спостереження, які розташовані на території ТЦ «Метро». Між тим, самих відеозаписів ані в матеріалах службового розслідування, ані в матеріалах справи немає. Отримання грошових коштів ОСОБА_1 матеріалами службового розслідування не підтверджується.

Також, апелянт посилається на те, що мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення, висновок службового розслідування та матеріали службового розслідування не містять жодних обґрунтованих відомостей про наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями поліцейських ОСОБА_2 і ОСОБА_3 під час затримання та доставлення до відділу поліції громадянина ОСОБА_4 та скоєним полковником поліції ОСОБА_5 проступком та його наслідками. Відсутні і посилання на обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність поліцейського. Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку належним чином не доведена.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що повідомлення про підозру, а також ухвали слідчих суддів про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 не є належними та допустимими доказами відповідних обставин. При цьому, із послужного списку ОСОБА_1 вбачається, що за час проходження служби в органах внутрішніх справ він неодноразово заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення скарги позивача виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

15.10.2022р. до УГІ ГУНП надійшла інформація про те, що тієї ж доби приблизно о 17:00 год. в м. Одесі слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, спільно із співробітниками УСБУ в Одеській області та працівниками ОУ ДВБ НПУ в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 28.09.2022р. за №62022150020000458, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, затримано під час отримання неправомірної вигоди заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції ОРУП № 2 ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 ОРУП №2 ГУНП капітана поліції ОСОБА_6 та оперуповноваженого цього ж сектору старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 за невжиття заходів в межах компетенції щодо притягнення до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин.

16.10.2022р. посадовими особами ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, полковнику поліції ОСОБА_1 , капітану поліції ОСОБА_6 та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 вручено письмові повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

17.10.2022р. начальником УГІ ГУНП полковником поліції В. Капуляком керівництву ГУНП подано доповідну записку (вих. УГІ ГУНП № 55/1838) та запропоновано призначити службове розслідування у зв`язку з виявленими порушеннями, допущеними полковником поліції ОСОБА_1 , капітаном поліції ОСОБА_6 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 та їх безпосередніми і прямими керівниками. Водночас, до УГІ ГУНП надійшло подання ОУ ДВБ НПУ щодо призначення за цим фактом службового розслідування (вх. ВДЗ ГУНП від 17.10.2022р. №6498).

Наказом ГУНП в Одеській області від 18.10.2022р. №1896 призначено службове розслідування за фактом затримання 15.10.2022р. працівниками УСБУ в Одеській області заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, полковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_6 та оперуповноваженого цього ж сектору старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №62022150020000458 від 28.09.2022р., внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

За результатами службового розслідування дисциплінарна ГУНП в Одеській області склала висновок службового розслідування від 14.11.2022р.

В ході службового розслідування було встановлено, що 15.10.2022р. близько 14:00 год. Д. Кіхай знаходився біля будівлі торгівельного центру «Metro» за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, просп. Небесної Сотні, 101м. У цей час до нього підійшли старший лейтенант поліції С. Дволітко, капітан поліції С. Луговий та старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №1 ОРУП №2 ГУНП майор поліції К.Калашник. Вказані поліцейські, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, без складання відповідних процесуальних документів, провели особистий обшук ОСОБА_8 , в ході якого виявили у лівій кишені куртки 2 зіп-пакети, у яких містилась порошкоподібна речовина білого кольору.

У подальшому зазначені поліцейські, без виклику слідчо-оперативної групи та складання відповідних процесуальних документів, застосували відносно ОСОБА_8 спеціальний засіб «кайданки» та проти його волі посадили на заднє пасажирське сидіння автомобіля «AUDI А6» чорного кольору, н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться в користуванні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , направились до адміністративної будівлі ВП №1 ОРУП №2 ГУНП, що знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м.Чорноморськ, вул. Хантадзе, 19. Прямуючи до вказаного відділу поліції поліцейські повідомили правопорушнику про необхідність сплати неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Надалі, знаходячись у будівлі ВП №1 ОРУП №2 ГУНП поліцейські провели ОСОБА_8 до службового кабінету, яким користується капітан поліції ОСОБА_10 та почали встановлювати анкетні дані правопорушника. В цей час в кабінет прибув полковник поліції К.Калашник. Знаходячись у вищевказаному кабінеті полковник поліції К. Калашник, капітан поліції ОСОБА_10 та старший лейтенант поліції ОСОБА_11 відібрали у ОСОБА_12 пояснення у двох екземплярах, без дати, на ім`я начальника ВП №1 ОРУП №2 ГУНП підполковника поліції Є.Орлова, у яких примусили правопорушника зазначити відомості про те, що він начебто зберігав при собі з метою збуту наркотичний засіб, а також займається збутом наркотичного засобу іншим особам, а також ще 2 заяви, в яких зазначено, що начебто останній добровільно видав наявні у нього 2 зіп-пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору. У подальшому, полковник поліції К.Калашник, капітан поліції С. Луговий та старший лейтенант поліції ОСОБА_11 повідомили правопорушнику, що йому загрожує кримінальна відповідальність за зберігання та збут наркотичних засобів та почали вимагати від нього неправомірну вигоду за знищення складених документів та невжиття заходів в межах їх компетенції щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

При цьому, вищевказані поліцейські примусили ОСОБА_12 віддати належні останньому грошові кошти, які у нього були при собі, та тим самим отримали першу частину неправомірної вигоди, а саме: 300 доларів США, що станом на 15.10.2022р. згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ складало 10968 грн., та 6000 грн., тобто загалом на суму 16 968 грн. Надалі, у ході розмови, поліцейські дізнались у ОСОБА_12 , що у нього вдома зберігаються грошові кошти, які останній отримав від реалізації належного йому автомобіля. Вирішивши, що отриманих коштів недостатньо, поліцейські направились до місця проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 .

Прибувши за вищевказаною адресою старший лейтенант поліції С. Дволітко за вказівкою полковника поліції К. Калашника залишився у автомобілі. Водночас, полковник поліції К. Калашник та капітан поліції С. Луговий, разом із ОСОБА_13 пройшли до квартири останнього, де у ході несанкціонованого проведення обшуку, у тумбочці біля ліжка виявили належні правопорушнику 2200 доларів США, які забрали у нього у якості другої частини неправомірної вигоди, що станом на 15.10.2022р. згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ складало 80 432 грн. У подальшому капітан поліції С. Луговий, за вказівкою полковника поліції ОСОБА_14 , передав зазначені грошові кошти останньому, які він поклав до своєї сумки та зберігав при собі. Таким чином, загалом 15.10.2022р. полковник поліції К. Калашник, капітан поліції С. Луговий та старший лейтенант поліції С. Дволітко отримали від ОСОБА_12 грошові кошти загальною сумою, еквівалентною 97 400 грн., за невжиття заходів в межах компетенції щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Після цього, поліцейські були затримані співробітниками УСБУ в Одеській області та працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, біля будинку АДРЕСА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

16.10.2022р. полковнику поліції К. Калашнику, капітану поліції С. Луговому та старшому лейтенанту поліції С. Дволітку було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Того ж дня, Київським районним судом м. Одеси стосовно полковника поліції К. Калашника, капітана поліції С. Лугового та старшого лейтенанта поліції С. Дволітка було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до 14.12.2022р. та визначено розмір застави - 501 600 грн. кожному.

Зазначене набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції.

З метою опитування полковника поліції К. Калашника, капітана поліції С. Лугового та старшого лейтенанта поліції С. Дволітка до ДУ «Одеській слідчий ізолятор» надіслано відповідний лист. Крім цього, до вищевказаної установи для ознайомлення даних поліцейських були також надіслані доповідна записка (підстава призначення службового розслідування) та наказ ГУНП в Одеській області 18.10.2022р. №1896 про призначення службового розслідування.

21.10.2022р. із ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до ГУНП в Одеській області надійшли матеріали з особистими поясненнями полковника поліції К. Калашника, капітана поліції ОСОБА_15 та старшого лейтенанта поліції С. Дволітка, які власноруч указали на бланках пояснень, що від надання пояснень відмовляються, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Також, в ході службового розслідування було опитано майора поліції ОСОБА_16 , який пояснив, що перебуваючи 15.10.2022р. у кабінеті №46 спільно зі старшим лейтенантом поліції С. Дволітком, старшим лейтенантом поліції В. Романовським та капітаном поліції С. Луговим, останньому зателефонував полковник поліції К. Калашник, дізнатися хто є на місці. Після чого надав вказівку капітану поліції ОСОБА_17 їхати перевірити інформацію, взявши з собою старшого лейтенанта поліції С. Дволітка та майора поліції ОСОБА_16 , куди саме останньому відомо не було. Прибувши на парковку ТЦ «Метро», капітан поліції ОСОБА_10 був на зв`язку з полковником поліції ОСОБА_18 , через деякий час поліцейські ідентифікували особу, підійшовши представились, надали для ознайомлення службові посвідчення. На прохання надати документи, особа повідомила, що при собі не їх має, вони залишились вдома. Після чого капітан поліції ОСОБА_10 зателефонував полковнику поліції ОСОБА_19 та доповів про це, на що отримав вказівку запросити особу до відділу поліції, на що останній відмовив. Після цього поліцейські прийняли рішення зробити поверхневу перевірку особи, заборонених предметів у останнього виявлено не було. Даного чоловіка поліцейські вмовили поїхати до відділу поліції. Фізичну силу та спеціальні засоби до особи поліцейські не застосовували. Прибувши до відділу поліції, доставленого чоловіка провели до кабінету №44, після чого майор поліції ОСОБА_20 направився до свого кабінету №45 та перевіряв по доступним базам ІПНП доставлену особу та доповів полковнику поліції К. Калашнику про результати перевірки. Після цього майор поліції ОСОБА_20 повідомив керівнику, що йому потрібно відлучитися по особистим питанням, на що отримав дозвіл від керівника. Про затримання поліцейських майор поліції ОСОБА_20 дізнався ввечері від колег. Про намір отримання неправомірної вигоди поліцейськими останній не знав.

Під час проведення службового розслідування було вивчено відеозаписи з камер відео спостереження 15.10.2022р. з 14:17:24 год. до 14:30:37 год., які розташовані на території ТЦ «Метро», за результатами чого встановлено, що до ОСОБА_12 підходять троє осіб в цивільному одязі, як встановлено службовим розслідуванням це майор поліції ОСОБА_20 , капітан поліції ОСОБА_10 та старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , та між ними відбувається розмова. Поліцейські стосовно ОСОБА_12 застосовують фізичну силу, заламуючи руки йому за спину та одягають йому на руки спецзасіб «кайданки». Після чого вони супроводжують його силою до автомобіля «Ауді» чорного кольору, де із застосуванням фізичної сили саджають ОСОБА_12 на заднє сидіння. В подальшому поліцейські також сідають до вказаного автомобіля та їдуть із парковки.

Аналізуючи пояснення майора поліції ОСОБА_16 та зібрані матеріали службового розслідування встановлено, що останній надав дисциплінарній комісії завідомо неправдиве пояснення, чим намагався ввести комісію в оману. Фактичним моментом позбавлення волі (затримання) Д. Кіхая майором поліції ОСОБА_21 , капітаном поліції ОСОБА_22 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_23 є 15.10.2022р. о 14:29.

Вивченням журналу інформування центрів з надання безоплатної правової допомоги затриманим ВП №1 ОРУП №2 ГУНП встановлено, що в ньому жодного запису про інформування такого центру щодо затримання ОСОБА_12 не здійснено, чим порушено поліцейськими п.2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2011р. №1363.

Жоден із поліцейських, в порушення ч.6 ст.45 Закону України «Про Національну поліцію», керівника про застосування до ОСОБА_12 спеціального засобу «кайданок» у письмовій формі не повідомили.

В ході службового розслідування було опитано ОСОБА_24 , який пояснив, що 15.10.2022р. приблизно о 13:00 год. йому зателефонував знайомий та запропонував зустрітись біля торгівельного центру «Метро». Під час очікування знайомого до ОСОБА_12 підійшло троє осіб, раніше йому не відомих. Один із них, підійшовши, сказав: «Привіт, поліція, поїхали». На вказане ОСОБА_8 відповів, що не розуміє, що відбувається і попросив їх пред`явити посвідчення. Після чого поліцейські пред`явили службові посвідчення. Так, прізвище одного із них було ОСОБА_25 , другого - ОСОБА_26 та третього - ОСОБА_27 . Старший лейтенант поліції ОСОБА_11 після цього сказав: « ОСОБА_28 що, ти впевнився що ми працівники? Поїхали по хорошому». Також, поліцейський пригрозив, що якщо ОСОБА_8 не буде більш зговірливий, то він задує його перцевим балончиком. ОСОБА_8 повідомив поліцейським, що його документи знаходяться вдома, на що старший лейтенант поліції ОСОБА_11 зазначив, що зараз воєнний стан та у всіх громадян повинні бути із собою документи. Коли ОСОБА_8 запитав поліцейських в чому саме проблема, вони зазначили, що начебто через те, що в нього немає документів, йому необхідно проїхати спільно з працівниками поліції до відділу поліції. Д. Кіхай показав вміст своїх кишень поліцейським, тобто фактично було проведено поверхневий огляд його речей, кишень куртки та джинсів. Після цього працівники поліції вказали на автомобіль «Ауді А6» чорного кольору та наказали йому сісти у вказане авто, на що він відмовився. Коли ОСОБА_8 у черговий раз відмовився сісти у автомобіль, капітан поліції С. Луговий та старший лейтенант поліції ОСОБА_11 почали його скручувати та намагались завести руки за спину, а майор поліції ОСОБА_20 надів кайданки, після чого всі направились до відділу поліції. По дорозі капітан поліції ОСОБА_10 почав обшукувати кишені ОСОБА_12 та виявив у лівому кармані кишені 2 зіп-пакети із речовиною білого кольору. Одразу після цього поліцейський зателефонував комусь зі свого керівництва та сказав, що все добре, все виявлено. Приїхавши до відділу поліції поліцейські зняли з Д. Кіхая кайданки, після чого капітан поліції С. Луговий приніс до службового кабінету журнал запрошених, відвідувачів та доставлених, до якого вніс дані затриманого та надав йому вказівку проставити свій підпис у ньому про те, що він не має до поліцейських претензій. Старший лейтенант поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_10 почали запитувати затриманого, як він планує виходити із ситуації, що склалась. ОСОБА_8 повідомив, що в нього залишились гроші з продажу автівки. Потім до кабінету зайшов полковник поліції ОСОБА_29 та запропонував варіант оформлення матеріалів, після чого їхати додому до затриманого за грошима. В цей час капітан поліції С. Луговий приніс аркуші паперу (бланки), які вже були зверху заповнені на ім`я начальника відділу поліції (2 бланки заяв та 2 бланки пояснень). ОСОБА_8 під диктовку заповнив бланки, після чого останній спільно з поліцейськими поїхали додому до затриманого. Старший лейтенант поліції ОСОБА_11 залишився у автомобілі, полковник поліції К. Калашник спільно з капітаном поліції ОСОБА_22 та ОСОБА_13 пішли до квартири останнього за грошима, в квартирі поліцейські почали щось шукати у всіх шафах та полицях. Поліцейські, отримавши гроші вийшли із під`їзду, після чого полковника поліції К. Калашника, капітана поліції ОСОБА_15 та старшого лейтенанта поліції С. Дволітка затримали працівники УСБУ в Одеській області та ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві. Того ж дня ОСОБА_8 , у зв`язку із спричиненими йому тілесними ушкодженнями у вигляді пошкоджених пальців правої руки та болі зап`ясть від надмірного застосування «кайданок», звернувся до КНП «МКЛ №1» ОМР (Єврейська лікарня), де йому було надано медичну допомогу.

В ході службового розслідування було опитано відповідального по відділу поліції - заступника начальника сектору превенції відділу поліції №1 ОРУП №2 ГУНП майора поліції М. Сидорчука та оперативного чергового - старшого інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції №1 ОРУП №2 ГУНП капітана поліції В. Габчака , які згідно книги нарядів 15.10.2022р. заступили на добове чергування. Пояснили, що в період з 08:00 год. до 17:00 год. 15.10.2022р. будь-яких повідомлень від працівників сектору кримінальної поліції ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області щодо затримання та доставлення до відділу поліції будь-яких осіб не надходило, за вказаний проміжок часу до чергової частини відділу нікого не доставляли. Однак, о 15:00 год. у оперативного чергового капітан поліції О. Луговий брав книгу запрошених та доставлених, пояснюючи це тим, що він до приміщення карного розшуку запросив громадянина для встановлення особи і його необхідно записати, через 15-20 хвилин повернув книгу із відповідним записом.

В ході службового розслідування встановлено обставини, що обтяжують відповідальність полковника поліції ОСОБА_14 , а саме: вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попередніх стягнень, застосованих наказом ОРУП №2 ГУНП в Одеській області від 17.08.2022р. №456 (зауваження) та наказом ГУНП в Одеській області від 03.11.2022р. №2020 (догана). Обставин, що пом`якшують відповідальність поліцейського, не встановлено.

За висновком службового розслідування, полковник поліції ОСОБА_29 порушив вимоги ч.2 ст.19, ч.ч.3, 5 ст.29, ч.1 ст.30 Конституції України, пунктів 1, 2, 3, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22, частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 13, частини другої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019р. №100, абзаців другого, третього, четвертого та шостого пункту 1 розділу II, пунктів 1, 2 розділу III, пунктів 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, пунктів 2.1, 2.4 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021р. №177, пунктів 1.6, 2.40, 2.41 посадової інструкції, що виразилося в особистій недисциплінованості, недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, не здійсненні належного контролю за службовою дисципліною та профілактичної роботи щодо її зміцнення, що надалі спричинило дисциплінарні порушення з боку підлеглих, невжитті заходів щодо припинення корупційного правопорушення підлеглими, неповідомленні про пропозицію неправомірної вигоди через спецлінією « 102», не складанні відповідного письмового рапорту на ім`я свого безпосереднього керівника під час надходження пропозиції про одержання неправомірної винагороди, нестримуванні поліцейських від учинення правопорушення, неповідомленні невідкладно про отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102», неінформуванні керівника про порушення службової дисципліни, у тому числі іншими працівниками поліції, незаконному проникненні до житла ОСОБА_12 та проведенні в ньому обшуку.

Дисциплінарною комісію рекомендовано застосувати до полковника поліції ОСОБА_14 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Пунктом 1 наказу ГУНП в Одеській області від 16.11.2022р. №2138 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області», керуючись вимогами статей 13, 16, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління поліції начальника кримінальної поліції ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Одеській області від 24.11.2022р. №1836 о/с «По особовому складу» полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління поліції начальника кримінальної поліції ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 25 листопада 2022 року.

Не погоджуючись з правомірністю наказів ГУНП в Одеській області від 16.11.2022р. №2138 та від 24.11.2022р. №1836 о/с ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який встановлений дисциплінарною комісією. А відтак, відповідно до приписів ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, до ОСОБА_1 обґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, враховуючи, що на час застосування дисциплінарного стягнення позивач мав інше діюче дисциплінарне стягнення у вигляді «догани», оголошене наказом ГУНП від 03.11.2022р. №2020.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для їх задоволення. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. №179 (далі - Правила етичної поведінки поліцейських) та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський, серед іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Підстави звільнення поліцейських зі служби в поліції передбачено ч.1 ст.7 Закону №580-VIII.

Зокрема, пункт 6 частини першої цієї статті визначає як підставу звільнення - реалізацію дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції, у преамбулі якого вказано, що цей статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Cлужбова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Водночас, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

За змістом ч.ч.1-2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

В свою чергу, підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських закріплено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до абз.1, 3 п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, керівник органу (підрозділу) поліції повинен:

бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих;

об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на наступному: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

При цьому слід враховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Як вбачається з висновку службового розслідування, у діях позивача встановлені порушення вимог ч.2 ст.19, ч.ч.3, 5 ст.29, ч.1 ст.30 Конституції України, пунктів 1, 2, 3, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22, частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 13, частини другої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019р. №100, абзаців другого, третього, четвертого та шостого пункту 1 розділу II, пунктів 1, 2 розділу III, пунктів 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, пунктів 2.1, 2.4 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021р. №177, пунктів 1.6, 2.40, 2.41 посадової інструкції, що виразилося в особистій недисциплінованості, недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, не здійсненні належного контролю за службовою дисципліною та профілактичної роботи щодо її зміцнення, що надалі спричинило дисциплінарні порушення з боку підлеглих, невжитті заходів щодо припинення корупційного правопорушення підлеглими, неповідомленні про пропозицію неправомірної вигоди через спецлінією « 102», не складанні відповідного письмового рапорту на ім`я свого безпосереднього керівника під час надходження пропозиції про одержання неправомірної винагороди, нестримуванні поліцейських від учинення правопорушення, неповідомленні невідкладно про отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102», неінформуванні керівника про порушення службової дисципліни, у тому числі іншими працівниками поліції, незаконному проникненні до житла ОСОБА_12 та проведенні в ньому обшуку.

Дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року по справі №320/3085/20 зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Порушення моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника Поліції або підривають авторитет Поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 14.03.2023р. по справі №320/1206/21, від 10.04.2023р. по справі №520/5143/21.

Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органу поліції.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним і пропорційним, оскільки під час проведення службового розслідування інформація щодо порушень позивачем службової дисципліни знайшла своє підтвердження.

Наявні в матеріалах службового розслідування докази підтверджують, що позивач вчинив дії, які підривають авторитет та імідж Національної поліції України, а також довіру населення до поліції у цілому, в результаті чого підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.368 КК України.

ОСОБА_1 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що набуло суспільного розголосу та негативно вплинуло на формування суспільної думки відносно органів поліції.

При цьому, в ході службового розслідування ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, посилаючись на ст.69 Конституції України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 стверджує про недоведеність висновків службового розслідування, однак, в свою чергу, не надає та не зазначає про наявність будь-яких доказів, які їх спростовують.

Відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні №62022150020000458, яким би було встановлено його вину у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.368 КК України, не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до пункту 10 частини 1 статті 77 Закону №580-VІІІ, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників поліції, установлені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарного проступку.

Законодавець чітко розмежовує випадки притягнення поліцейського до дисциплінарної та кримінальної відповідальності у якості двох самостійних підстав для звільнення зі служби. Так, у першому випадку рішення про звільнення поліцейського зі служби в Національній поліції ухвалюється на підставі висновку службового розслідування, а у другому - на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Отже, наявність судового рішення про визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення не є визначальною для притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності, адже питання про дисциплінарну відповідальність вирішується за результатами проведення службового розслідування.

Висновки колегії суддів відповідають послідовній правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 26.01.2021р. у справі №2140/1342/18, від 13.08.2020р. у справі №817/3305/15, від 24.11.2020р. у справі №2140/1341/18, від 15.04.2021р. у справі №240/2677/20, від 10.06.2021р. у справі №420/241/20, від 08.12.2022р. у справі №460/2583/19

Наказ ГУНП в Одеській області №2138 від 16.11.2022р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято з урахуванням відомостей, наявних у матеріалах кримінального провадження, але ґрунтується на самостійних правових підставах, у тому числі висновку про результати службового розслідування. Докази, покладені в основу оскаржуваного наказу, отримані відповідачем законно й могли бути враховані під час його прийняття.

В свою чергу установлені комісією за результатами дисциплінарного провадження факти та обставини, пов`язані з поведінкою позивача під час подій, що стали предметом досудового розслідування, мають значення тільки для прийняття рішення щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення. Дисциплінарною комісією не вирішувалось питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у межах кримінального провадження, а лише перевірено відповідність поведінки позивача вимогам Закону №580-VIII, відомчим нормативно-правовим актам та Правилам етичної поведінки поліцейських.

Рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у скоєнні проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду.

Колегія суддів вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст.6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви №1 1882/85). Більше того, гарантована п.2 ст.6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні та інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Дана позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018р. по справі №800/508/17, у постановах Верховного Суду від 29.05.2018р. по справі №800/508/17, від 12.12.2018р. по справі №803/1907/16, від 17.07.2019р. по справі №806/2555/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню колегією суддів при вирішенні даного спору.

Окрім факту затримання позивача в рамках розслідування кримінального провадження №62022150020000458 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, результати службового розслідування ґрунтуються на висновку дисциплінарної комісії про неналежне виконання позивачем вимог посадової інструкції та нормативно-правових актів, якими останній керується в межах своїх посадових обов`язків, оскільки під час перевірки виявлено ряд порушень.

Оцінюючи обраний відповідачем захід дисциплінарного впливу, колегія суддів вважає, що останній не вийшов за межі допустимого розсуду. На думку суду, встановлені під час службового розслідування обставини можуть розглядатись як такі, що об`єктивно завдають шкоди авторитету правоохоронного органу, працівники якого повинні бути прикладом виключно високого рівня правової свідомості та чесності як у робочий, так і у неробочий час.

Обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування, колегією суддів не встановлено.

При обранні позивачу виду дисциплінарного стягнення ГУНП в Одеській області врахувало вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, застосованого наказом ГУНП в Одеській області від 03.11.2022р. №2020 (догана).

А відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що за час проходження служби він до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Що ж до посилання апелянта на отримані відзнаки, то колегія суддів звертає увагу на те, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №810/2073/16.

З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що накази ГУНП в Одеській області №2138 від 16.11.2022р. в частині притягнення заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а також №1836 о/с від 24.11.2022р. в частині звільнення позивача зі служби в поліції є правомірними, обґрунтованими, ухваленими відповідно до критеріїв, визначених у статті 2 КАС України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення суду від 02.03.2023р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа у відповідності до п.1 ч.6 ст.12 КАС України є справою незначної складності та розглядалась судом першої інстанції за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 квітня 2023 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук