Рішення

від 10.04.2023 по справі 496/3508/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3508/21

Провадження № 2/496/197/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

представника позивача - ОСОБА_8

представника відповідача - Самодурової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , до

відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», місцезнаходження: 67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 26,

вимоги позивача: про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати всіх сум під час звільнення,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1. 05.08.2021 року адвокат Павленко Альона Леонідівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 (далі-позивач), звернулася до суду з позовом, який 27.09.2021 року, 27.09.2021 та 22.02.2022 року позивач уточнив, до Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» з вимогами про стягнення: грошових коштів невиплачених при звільненні у сумі 3611,71 грн., середнього заробітку за час затримки виплати всіх сум під час звільнення у сумі 246873,22 грн., витрат, пов`язаних зі сплатою правової допомоги у сумі 10750,00 грн., грошових коштів в рахунок виплати компенсації за невикористану відпустку у сумі 2059,87 грн., моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.12.2020 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до штату Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» на посаду головного інженера з виплатою заробітної плати відповідно до штатного розпису. Штатним розписом Відповідача передбачено посадовий оклад Головного інженера на рівні 19050,00 грн. 21.04.2021 року між ОСОБА_1 та відповідачем досягнуто домовленостей про розірвання трудового договору за згодою сторін. Однак, в день звільнення позивача йому не було сплачено всі суми, які належить сплатити при здійсненні повного розрахунку в розумінні ст.116 КЗпП України. Так, ОСОБА_1 відповідач досі не виплатив грошові кошти в якості оплати лікарняних за рахунок працедавця, а також за рахунок ФСС. В березні 2021 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному 15 календарних днів. В квітні 2021 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному 15 календарних. Згідно довідки про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 сума фонду заробітної плати за січень 2021 року складає 19050,00 грн; за лютий 2021 року складає 19050,00 грн, за березень 2021 року складає 21635,88 грн. При цьому середньоденний заробіток складає 686,62 грн. Виходячи з вказаних в довідці даних, середньоденний розмір заробітної плати Позивача за останні два місяці, що передують місяцю звільнення, складає: березень 2021 - 14 днів, виплачено 8257,44 грн., квітень 2021 - 3 дні, виплачено 1769,46 грн. В березні 2021 року сума коштів в якості тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання (лікарняні) склала 2599,18 грн (5 х 645,76 = 3228,80 грн - 1,5% (військовий збір) - 18 % (ПДФО) = 2599,18 грн. В квітні 2021 року сума коштів в якості тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання (лікарняні) склала 2555,88 грн (5 х 635 = 3175 грн - 1,5% (військовий збір) - 18 % (ПДФО) = 2555,88 грн. За березень 2021 року Відповідач виплатив лікарняні в день звільнення, тобто 21.04.2021 року. За квітень 2021 року Відповідач лікарняні в день звільнення не виплатив. Позивач в телефонному режимі неодноразово нагадував про необхідність виплати вказаної суми. Відповідачем після неодноразових нагадувань самого Позивача сплачено лікарняні: 18.05.2021 року в сумі - 793,37 грн, 21.05.2021 року - 793,37 грн. Отже, Відповідач не доплатив лікарняних за рахунок працедавця в розмірі 967,94 гривень. Також Позивач недоотримав лікарняні за рахунок ФСС. За березень 2021 року Позивач отримав суму в розмірі 5718,21 грн. - 26.05.2021 року. За квітень 2021 року Позивач мав би отримати 5111,75 грн, а фактично отримав суму в розмірі - 3373,46 грн, а саме: 29.06.2021 року ОСОБА_1 отримав суму в розмірі 1586,74 грн; 21.07.2021 року - 1586,72 грн. Отже, Позивач не отримав кошти в якості тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання за рахунок ФСС в розмірі 1738,29 грн. Крім того, зважаючи на те, що Позивачу не були перераховані всі суми при звільненні в повному обсязі та не сплачені на момент звернення з позовом до суду, а тому Відповідач повинен компенсувати його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Виходячи з вище вказаних сум нарахованої та виплаченої заробітної плати, один день середнього розміру заробітної плати сукупно за 2 місяці складає 620,86 грн. Отже, за період з 21.04.2021 року по день звернення до суду з позовом, а саме 26.07.2021 року, складає 97 днів, а тому сума, яка підлягатиме стягненню з Відповідача за порушення строків виплати всіх належних при звільнені сум складає: 96 днів х 620,86 = 60223,42 гривень. Вказана сума буде уточнена в сторону збільшення в разі подальшого порушення прав Відповідачем на сплату всіх сум Позивачу. 27.05.2021 року представником позивача до Відповідача було скеровано претензію щодо виплати всіх належних ОСОБА_1 сум. Претензія отримана Відповідачем 02.06.2021 року. 10.06.2021 року Відповідачем на адресу представника позивача скеровано відповідь на претензію, яким така залишена без задоволення. Відповідь на претензію отримано 14.06.2021 року. 16.06.2021 року представником позивача на адресу Відповідача скеровано адвокатський запит щодо надання розрахунку нарахування, виплати заробітної плати, компенсації за не відбуту відпустку, лікарняних, тощо, ОСОБА_1 в період з 08.12.2020 року до моменту виплати останнього платежу. 29.06.2021 року представником позивача отримано відповідь на вказаний запит. Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 активно наголошує Відповідачу про те, що останні не доплатили йому досі грошові кошти в якості лікарняних за рахунок працедавця, все ж таки Відповідач жодних дій в цьому напрямку не здійснює, продовжує порушувати права позивача на належні йому суми при звільненні. Витрати за даним позовом складаються з оплати гонорару за надання професійного правової допомоги за складення та подання претензії, адвокатського запиту та позовної заяви у справі у розмірі 3750 гривень. Однак, такі витрати можуть бути збільшені в разі необхідності подальшого надання правової допомоги по справі. Орієнтовна сума витрат на правову допомогу може складати 8000 гривень. Так як, досудове врегулювання не призвело до вирішення конфліктної ситуації, ОСОБА_1 змушений звернутись до суду з позовною заявою для захисту порушених прав.

3. 30.08.2021 року від представника відповідача - Н.В. Самодурової надійшов до суду відзив на позов, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що позивач стверджує, що наявні умови, за яких підлягає застосовуванню відповідальність до ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» СГІ-НЦНС», передбачено ст. 117 КЗпП України. Проте, це не відповідає дійсності, з огляду на наступне. 08.12.2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.12.2020 року, ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» СГІ-НЦНС» було видано наказ від 08.12.2020 року № 156 К «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 , на посаду головного інженера з оплатою праці згідно штатного розпису та змін до штатного розпису від 02.12.2020 року. Наказом ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» СГІ-НЦНС» від 21.04.2021 року № 80-К «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 було звільнено з посади головного інженера та проведено розрахунки у відповідності до ст. 116 КЗпП України. Однак, зміст обставин, викладених у позовній заяві та самих позовних вимог свідчить, що Позивач вважає, що Відповідач порушив його право на отримання коштів у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю у повному обсязі, при цьому, Позивач жодним чином не заперечує факт здійснення розрахунку та виплати належних Позивачу сум при звільненні. Відповідачем було проведено розрахунок з позивачем у день звільнення - 21.04.2021 року. Так, з довідки бухгалтера вбачається, що Позивачу було виплачено при звільненні грошові кошти загальною сумою 6744, 01 грн. (з урахуванням податків), що складаються з: 2188, 08 грн. заробітної плати та 6179, 57 грн. компенсації за невикористану відпустку. Представник відповідача наголошує, що даний факт Позивачем не заперечується, а навпаки, визнається. Аналіз доказів, наданих самим же Позивачем лише свідчить про наявність між сторонами спору про розмір грошових коштів, що підлягають сплаті на користь Позивача, внаслідок його тимчасової непрацездатності. Матеріальне забезпечення, що надається особі у зв`язку з її тимчасовою непрацездатністю - є видом державних соціальних гарантій та в жодному випадку не можна вважати жодним із видів винагороди працівнику за працю. Матеріальна допомога у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності призначається та виплачується у строки, встановлені ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування», що виключає застосування даного виду виплат працівнику, у строки передбачені ст. 116 КЗпП України. До того ж, з аналізу положень ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» випливає, що допомога по тимчасовій непрацездатності не може бути віднесена до виплат при звільненні, передбачених статтею 116 КЗпП України, оскільки особливості проведення таких виплат врегульовані спеціальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким чітко регламентована «незалежність» останніх від дати звільнення. Тому у випадку невиплати таких сум при звільненні, роботодавця не можна притягнути до відповідальності за затримку розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП. (а.с. 46-50)

4. 06.09.2021 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовільнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому зазначив, що обставини, викладені у відзиві не відповідають дійсності та свідчать про те, що відповідач ухиляється від виплати ОСОБА_1 грошових коштів, невиплачених при звільненні, а також середнього заробітку за час затримки виплати всіх сум під час звільнення. Позивач заперечує факт повного остаточного розрахунку работодавця з ним на момент звернення до суду з позовом, а не сам факт проведення розрахунку взагалі. Спір виник саме щодо: строків проведення розрахунку; розміру грошових коштів невиплачених при звільненні, що має наслідком також стягнення середнього заробітку за час затримки виплати всіх сум під час звільнення. Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника. В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують факт звернення до відповідача в досудовому порядку з вимогою виплатити всі належні позивачу суми. Цей факт свідчить про те, що роботодавець з позивачем не провів повного розрахунку на момент звільненні. Тому позивач вимушений стягувати невиплачені грошові кошти при звільненні в судовому порядку. Заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). (т. 1 а.с. 64-66)

5. 17.09.2021 року від представника відповідача - Н.В. Самодурової надійшли до суду заперечення, в яких вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначила, що позивач у своїй відповіді на відзив визнає, що спір виник саме щодо розміру грошових коштів невиплачених при звільненні, а не сам факт проведення розрахунку. Як вже було зазначено раніше, особу за таких умов не можна притягнути до відповідальності, передбаченій в ст. 117 КЗпП України. Так, в день звільнення, ОСОБА_1 була виплачена заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку. Також, були нараховані лікарняні, які згодом були виплачені. Згідно листків непрацездатності, тимчасова непрацездатність позивача тривала більше п`яти днів, а отже з шостого дня обов`язок виплати відповідних коштів покладений на Фонд соціального страхування України, робочим органом якого є Управління і основним завдання цього Управління є надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до вказаного Закону. Таким чином, вирішуючи питання про покладення на власника або уповноважений орган відповідальності за несвоєчасну виплату належних працівникові сум при звільненні суд повинен встановити наявність підстав для проведення таких виплат у день звільнення працівника, а також наявність вини відповідної установи. Як вже зазначалось, позивач дійшов висновку про порушення відповідачем вимог статей 116, 117 КЗпП України, внаслідок нібито не проведення при звільненні виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, у день звільнення. Проте, у випадку невиплати допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавця не можна притягнути до відповідальності за затримку розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП. Віднесення допомоги по тимчасовій непрацездатності до виплат при звільненні, передбачених статтею 116 Кодексу законів про працю України, відповідачем здійснено протиправно, оскільки дані виплати врегульовані спеціальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким чітко регламентовано, що виплати по тимчасовій непрацездатності можуть бути виплачені пізніше, та вони не залежать від моменту звільнення. Усі виплати, що провадяться у строки, встановлені статтею 116 Кодексу законів про працю України, було здійснено своєчасно. Допомога по тимчасовій непрацездатності, так само як і премія, не відносяться до обов`язкових платежів від підприємства, які належать до виплати працівнику на момент його звільнення. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що оплата за час тимчасової непрацездатності не підпадає під ознаки сум, належних до сплати працівникові у день його звільнення.( т. 1 а.с. 70-73)

6. 27.09.2021 року ОСОБА_1 надіслав на електронну пошту суду уточнену позовну заяву, та 01.10.2021 року до суду надійшла уточнена позовна заява поштою, в якій зазначив раніше викладені обставини. Однак, уточнив, що позивачу не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку. Відповідно трудового договору, що був укладений з Відповідачем, кількість днів основної відпустки склала 24 дні, додаткової - 7 днів. Відповідно відповіді на адвокатський запит 156 від 25.06.2021 року, розрахунок за сумою компенсації з урахуванням відпрацьованих днів за методикою спеціалістів підприємства дорівнює: Дні компенсації = 134*31/365=11,7=12 днів. Таким чином, сума компенсації повинна розраховуватись та дорівнювати: середньоденний заробіток*кількість днів, що підлягають компенсації дорівнює: 686,62*12=8239,44 гривні. Виплачено позивачу, відповідно відповіді на адвокатський запит, було 6179, 97 гривень. Отже, недоплата компенсації за невикористану відпустку складає 2059, 87 грн. Виходячи з вище вказаних сум нарахованої та виплаченої заробітної плати, один день середнього розміру заробітної плати сукупно за 2 місяці складає 689,59 грн. Отже, за період з 22.04.2021 року по день проведення судового засідання за позовом ОСОБА_1 , а саме 29.09.2021 року складає 161 день, а тому сума, яка підлягатиме стягненню з Відповідача за порушення строків виплати всіх належних при звільнені сум складає: 161 днів х 689,59 = 111 023, 99 грн. Вказана сума буде уточнена в сторону збільшення в разі подальшого порушення прав Відповідачем на сплату всіх сум Позивачу. Витрати за даним позовом складаються з оплати гонорару за надання професійного правової допомоги за складення та подання претензії, адвокатського запиту та позовної заяви у справі у розмірі 3750 гривень. Однак, такі витрата можуть бути збільшені в разі необхідності подальшого надання правової допомоги по справі. Позивач повідомив, що він змінив представника та уклав договір про надання адвокатських послуг № 23/1 з адвокатом Зачепіло О.В. Позивачем, відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг було сплачено 3000 гривень, що підтверджується копією квитанції про оплату адвокатських послуг та копією акту виконаних робіт. Крім цього, протиправними діями Відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, розмір якої складає 100 000 гривень. Внаслідок порушення відповідачем законних прав позивача, а саме невиплати йому заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права на оплату працю, внаслідок чого було порушено звичний уклад життя, позивачу завдало значних моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, останній зазнав втрат також немайнового характеру, тобто завдано моральну шкоду. В результаті затримки з невиплатою заробітної плати при звільненні позивач поніс моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, цей факт також принизив останнього. (т. 1 а.с. 78-85,95-98)

7. 11.10.2021 року від представника відповідача - Н.В. Самодурової надійшов до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому зазначила, що в уточненій позовній заяві вказано: «...в день звільнення позивача йому не було сплачено всі суми, які належить сплатити при здійсненні повного розрахунку в розумінні ст. 116 КЗпП України.» Проте, дане твердження не відповідає дійсності, з огляду на наступне. Наказом ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» СГІ-НЦНС» від 21.04.2021 року № 80-К «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 було звільнено з посади головного інженера та проведено розрахунки у відповідності до ст. 116 КЗпП України. Як вбачається з довідки (наявна в матеріалах справи) щодо розрахунку в день звільнення, 21.04.2021 року, усього позивачу в день звільнення було виплачено 6 744, 01 грн. Однак, зміст обставин, викладених в уточненій позовній заяві та самих позовних вимог свідчить, що позивач вважає, що відповідач порушив його право на отримання коштів у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю та компенсації за невикористану відпустку у повному обсязі, при цьому, позивач жодним чином не заперечує факт здійснення розрахунку та виплати належних йому сум при звільненні. Аналіз ст. 116 та 117 КЗпП свідчить, що відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні настає за наявності умов, а саме: 1) затримки виплати належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП; 2 ) відсутність спору про розмір сум, що підлягають виплаті звільненому працівникові. Відповідачем було проведено розрахунок з позивачем у день звільнення - 21.04.2021 року. Так, з довідки бухгалтера (старшого інспектора з кадрів) (наявна в матеріалах справи) вбачається, що позивачу було виплачено при звільненні грошові кошти загальною сумою 6 744,01 грн. (з урахуванням податків), що складаються з 2 188,08 грн. заробітної плати та 6 179, 57 грн. компенсації за невикористану відпустку. Представник позивача наголошує, що даний факт позивачем не заперечується, а навпаки, визнається. Аналіз доказів, наданих самим же позивачем (наявні в матеріалах справи) лише свідчить про наявність між сторонами спору про розмір грошових коштів, що підлягають сплаті на користь позивача, внаслідок саме його тимчасової непрацездатності та, нібито, компенсації за невикористану відпустку. Отже, склад делікту, що може мати наслідки, про які заявляє позивач може виникнути тільки за наявності з боку відповідача порушення, що буде містити наступні складові: несвоєчасну компенсацію всієї суми за період тимчасової непрацездатності; невиплату компенсації за невикористану відпустку. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Позивач посилається на те, що йому не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку. Випадки, коли можна отримати компенсацію за відпустки, перераховані у ст. 83 КЗпП України. Старшим інспектором з кадрів ОСОБА_2 було здійснено невірний розрахунок, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 відпрацював 130 днів, замість, помилково зазначених у відповіді на адвокатський запит від 16.06.2021 р. № 33/05-2, - 134 днів. Старший інспектор з кадрів ОСОБА_2 не врахувала, що 4 дні це святкові, які не враховуються у розрахунку (25 грудня, 1 січня, 7 січня, 8 березня). Розрахунок кількості днів невикористаної відпустки: 130 * 24 / 355 = 9 (невикористана відпустка). 130 - відпрацьовані дні; 24 - щорічна основна відпустка; 355 - дні за рік (366 - 11 святкових днів за рік). Розрахунок середньої заробітної плати в день: 59 735, 88 грн. / 87 = 686, 62 грн. 59 735, 88 грн. - заробітна плата за січень - лютий - березень; 87 - відпрацьовані дні за січень - лютий - березень; 686, 62 грн. - середня заробітна плата в день. Компенсація за дні невикористаної відпустки: 686, 62 грн. * 9 = 6 179, 57 грн. Отже, можна зробити висновок, що фактична компенсація за невикористану відпустку була виплачена в день звільнення, а саме - 21.04.2021 року. Позивач наголошує, що моральна шкода полягла у невиплаті заробітної плати. По-перше, заробітна плата була виплачена у повному обсязі в день звільнення, про що свідчить довідка (наявна у матеріалах справи) та уточнююча довідка щодо розрахунку грошових коштів, виплачених при звільнені ОСОБА_1 (додається до матеріалів справи). По-друге, керуючись визначенням наданим Верховним Судом України у п.3 постанови пленуму «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, надано визначення моральної шкоди, а саме: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Як вбачається із загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Лише наявність та доведеність всіх 4 елементів такої типової для правопорушення формули дає право на відшкодування моральної шкоди. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Також, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Позивачем не доведена жодна з обов`язкових підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди, представник позивача вважає вимоги позивача безпідставними. Заявлена сума до відшкодування в якості компенсації моральної шкоди не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості. (а.с. 108-115)

8. 19.10.2021 року на електронну адресу суду та 25.10.2021 року поштою надійшла відповідь на відзив на уточнену позовну заяву від позивача, в якій він просив задовільнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому пояснив щодо неправильності проведення розрахунку. У довідці, виданою ОСОБА_2 , наявна велика кількість помилок (в обох варіантах), необхідно навести методику та порядок розрахунку грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні. Середню заробітну плату треба обчислювати за період: січень, лютий та березень 2021 року. Згідно відповіді № 156 від 26.06.2021 року на адвокатський запит № 33/05-2 від 16.06.2021 року, фонд заробітної плати за період з 01.01.22021 року по 31.03.2021 року складає 59735,88 грн. (19050,00 січень + 19050,00 лютий + 21638,88 березень). Кількість календарних днів в період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року складає 90 (31 січень + 28 лютий + 31 березень). Кількість святкових і неробочих днів на цей період становить: 3 дні (1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове (для християн східного обряду); 8 березня - Міжнародний жіночий день). Таким чином, середньоденна зарплата = 59735,88 / (90 - 3) - 686,62 грн. Сума компенсації за невикористані дні відпустки повинна складати = кількість днів невикористаної щорічної відпустки х середньоденну заробітну плату. Сума компенсації - 12 х 686,62 = 8239,44 грн. Проте, відповідач оплатив лише 6179,97 гривень. Отже, недоплата компенсації за невикористану відпустку складає 2059,87 гривень. Отже, за період з 22.04.2021 року по нову дату проведення перенесеного судового засідання за позовом ОСОБА_1 , а саме - 10.11.2021 року складає 203 дні, а тому сума, яка підлягатиме стягненню з Відповідача за порушення строків виплати всіх належних при звільнені сум складає: 203 днів х 689,59 = 139 986,77 гривень. На банківський рахунок позивача надійшов платіж у розмірі 3117, 84 грн. У довідці також вказана оплата 01.09.2021 року - 3117, 84 грн., але ідентифікувати платіж, що це оплата за саме від відповідача неможливо. До позивача ніхто не зателефонував, не написав лист по те, що буде здійснено таку оплату і за що саме. Тобто позивач може вважати, що це його власні грошові кошти, які йому надіслали без призначення платежу. Ніяких пояснень і повідомлень коментарів банк на запит також не надав відповідь. Якщо це дійсно так, то цим платежем відповідач підтверджує свою згоду з тим, що розрахунок був проведений неправильно і не в строк. Також, у довідці, що видало підприємство в особі ОСОБА_2 зазначено, що лікарняний здано 21.04 (в той же день коли позивач писав заяву про звільнення). Це не відповідає дійсності, адже лікарняний був зданий на день раніше, тобто 20.04.2021 р. на що є підтвердження - відеозапис. Лікарняний був зданий в строк - в перший день виходу на роботу після хвороби, тому часу для розрахунку лікарняного було більш ніж достатньо. Витрати за даним позовом складаються з оплати гонорару за надання професійної правової допомоги за складання та подання претензії, адвокатського запиту та позовної заяви у справі у розмірі 3750 гривень. Однак, такі витрати можуть бути збільшені в разі необхідності подальшого надання правової допомоги по справі. Позивач повідомив, що змінив представника та уклав договір про надання адвокатських послуг № 23/1 з адвокатом Зачепіло О.В. Позивачем, відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг, було сплачено 4000 гривень. Тобто, разом, на день проведення судового засідання ця сума складає вже 7750,00 грн. (т. 1 а.с. 124-128, 132-134)

9. 03.11.2021 року від представника відповідача - Н.В. Самодурової надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому пояснила, що у відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач нібито не виплатив йому компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки. Згідно колективного договору від 31.03.2020 року реєстраційний номер 55, існує конкретно визначений перелік посад з ненормованим робочим днем, яким надається щорічна додаткова оплачувана відпустка. Серед переліку немає посади головний інженер, тобто, позивач не входить до категорії осіб, яким надається додаткова відпустка, ані за законодавством, ані за колективним договором. Дійсно, 01.09.2021 року на рахунок позивача було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 3117, 84 грн. У призначені платежу було зазначено: «Лікарняні за серпень 2021». Проте, такий платіж було здійснено помилково. Станом на 01.09.2021 року позивач не є працівником ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» СГІ-НЦНС», про що свідчить наказ ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» СГІ-НЦНС» від 21.04.2021 року № 80-К «Про припинення трудового договору». Тобто, 21.04.2021 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного інженера та припинено усі трудові відносини, що свідчить про неможливість будь-яких грошових нарахувань на корить позивача за серпень 2021 року. Позивачем було безпідставно набуто грошові кошти у розмірі 3117, 84 грн., у зв`язку з чим, у позивача виникає обов`язок повернути відповідачу безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 3117,84 грн. Позивач наголошує, що моральна шкода полягла у невиплаті заробітної плати. Заробітна плата була виплачена у повному обсязі в день звільнення, про що свідчить довідка та уточнююча довідка щодо розрахунку грошових коштів, виплачених при звільнені ОСОБА_1 . Заявлена сума до відшкодування в якості компенсації моральної шкоди не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості. ( т. 1 а.с. 137-143)

10. 08.11.2021 року на електронну адресу суду надійшла від ОСОБА_1 відповідь на заперечення, в якій він просив задовільнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому зазначив, що 23.02.2021, після наради у директора, де були всі ознайомлені з наказом про укладання нового трудового договору, ОСОБА_4 , на той час помічник директора, відправив позивачу на електронну пошту проект нового трудового договору (після його прохання). В цьому документі зазначено посаду, яку ОСОБА_1 обіймав - «головний інженер» з правом отримання додаткової відпустки. Дана інформація міститься в Додатку 3, який має назву «ПЕРЕЛІК посад з ненормованим робочим днем, яким надається щорічна додаткова оплачувана відпустка». Постає питання: якщо новий колективний договір не було затверджено, то за це відповідальні працівники? Па підставі якого документа тоді позивач працював в Державному підприємстві «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»? Право на відпустки мають усі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно віл форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. В додатку № 3 міститься посада «головний інженер», яку позивач і обіймав в Державному підприємстві «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», тому його посилання на невиплачену компенсацію за невикористану додаткову відпустку цілком обґрунтовані. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов`язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров`я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов`язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров`я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290). Крім того, працівникам з ненормованим робочим днем надається додаткова щорічна відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. При цьому, законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток. Позивач звільнився 21.04.2021 року (останній робочий день). День прийняття на роботу - 08.12.2020 року. Працівник має 24 календарних дні основної відпустки і 7 календарних днів щорічної оплачуваної додаткової відпустки, згідно умов колективного трудового договору. З дати прийому на роботу у відпустку не ходив. Позивач відпрацював 135 календарних днів (24 грудень + 31 січень + 28 лютий + 31 березень + 21 квітень за період з 08.12.2020 р. по 21.04.2021 р.). Кількість святкових і неробочих днів на цей період становить: 4 дні (25 грудня - Різдво Христове (для християн західного обряду), 1 січня - Повий рік; 7 січня - Різдво Христове (для християн східного обряду): 8 березня - Міжнародний жіночий день). У розрахунковому робочому році всього 365 календарних днів і 11 святкових і неробочих днів. Розрахунок кількості днів невикористаної щорічної відпустки: 24 х (135 - 4) / (365 -11)= 8.88 « 9 календарних днів щорічної основної відпустки; 7 х (135 - 4)/ (365 - 11) = 2.59 ~ 3 календарних дня щорічної додаткової відпустки. Таким чином, кількість днів відпустки, що підлягає компенсації, повинна дорівнювати 12 (9 календарних днів щорічної основної відпустки + 3 календарних дня щорічної додаткової відпустки). Тобто, сума компенсації за невикористані дні відпустки повинна складати - кількість днів невикористаної щорічної відпустки х середньоденну заробітну плату. Сума компенсації = 12 * 686.62 = 8239.44 грн. Проте, відповідач оплатив лише 6179.97 гривень. Отже, недоплата компенсації за невикористану відпустку складає 2059,87 гривень. Щодо твердження представника Відповідача на помилки в Довідці, що видана старшим інспектором з кадрів ОСОБА_2 позивач зазначив, що через постійні виправлення, помилково нараховані платежі, технічні помилки та ін. суд введено в оману. Зараз складно розібратись в тих документах, що надаються Відповідачем, адже там суцільні помилки. Це не провина позивача в тому, що старший інспектор не врахувала святкові дні або технічно помилилась в своїх розрахунках, позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання своїх професійних обов`язків працівниками Відповідача. Позивач звертає увагу суду, що у Заключній виписці з 01.09.2021 року по 01.09.2021 року зазначено номер банківського рахунку (IBAN) невстановленої особи, але не його. Номер банківського рахунку позивача: НОМЕР_1 , отже оплата була здійснена комусь іншому. Вище в даній виписці видно, що в цей же день на цей самий рахунок отримувача було нараховано заробітну плату у розмірі 750 гривень. Відповідач зобов`язує позивача повернути грошові кошти у розмірі 3117,84 гривні, як безпідставно набуте майно, але при цьому не надає жодних доказів, що цей платіж на його банківський рахунок надійшов саме від Відповідача. При отриманні даних грошових коштів не було зазначено призначення платежу. Позивач не може самостійно без надання додаткової інформації вгадувати за що і коли на його банківські рахунки надходили грошові кошти. Банк не надав ОСОБА_1 інформацію щодо відправника цієї суми. За неналежне виконання своїх професійних обов`язків працівниками відповідача, позивач не повинен нести матеріальну відповідальність. Мало того, що з ним не було проведено повного розрахунку на момент звільнення, так ще вимагають повернути його власні кошти. Відповідач систематично змінює всі докази та факти (наведені у своїх довідках та відповідях), а потім і намагається їх змінити та інтерпретувати на свою користь, посилаючись на допущені помилки. Йде постійна зміна всіх своїх аргументів та відповідей, наведених раніше. Відповідач навмисне наводить неправдиві відомості, чим намагається ввести в оману суд. В силу певних життєвих обставин позивачу довелось звільнитись з посади головного інженера Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту- національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», але з ним не було проведено повного розрахунку на момент звільнення. У зв`язку з цим він вимушений був звернутись до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів, але Відповідач при цьому продовжує активно вводити суд в оману через постійні систематичні помилки своїх співробітників та надає неправдиву інформацію суду. Позивач вимушений постійно нервувати та хвилюватись через те, яке рішення буде винесено суддею. Він вже витратив грошові кошти на отримання правової допомоги адвоката, адже самостійно вести перемовини з Відповідачем не може, тому в нього з кожним судовим засіданням та документом, який надходить від Відповідача тільки додається стресу та переживань, що посилюються кожен раз завдяки неправдивій інформації. Вважає свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди цілком і повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. (т. 1 а.с. 178-182)

11.10.11.2021 року на електронну адресу суду надійшли пояснення від представника відповідача Н.В. Самодурової, в яких вона просила відмовити у задоволенні позову та зазначила, що 23.02.2021 року дійсно була проведена нарада, але на цій нараді розглядалося питання внесення змін до колективного договору. 25.02.2021 року були проведені збори, на яких було прийнято рішення про внесення змін до колективного договору. Зміни № 1 до колективного договору «По державному підприємству «Дослідне господарство «Южний» Одеського селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на 2020 - 2023 роки» були зареєстровані 26.03.2021 року, реєстраційний номер 7, Управлінням соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації. Змін, на які посилається Позивач, здійснено не було, посаду «головний інженер» до переліку посад з ненормованим робочим днем, яким надається щорічна додаткова оплачувана відпустка віднесено не було. Дійсно 23.02.2021 року на електрону пошту Позивача було відправлено проект колективного договору. Проте, вищезазначений документ не відповідає вимогам законодавства. Надісланий колективний договір не містить жодного підпису, не зареєстрований у визначеному законом порядку та, взагалі, є проектом, тобто, для того, аби на підставі нього здійснювалося регулювання правовідносин, він має бути прийнятим та затвердженим у встановленому законом порядку. Наразі, єдиним діючим колективним договором є Колективний договір «По державному підприємству «Дослідне господарство «Южний» Одеського селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на 2020 - 2023 роки» від 30.03.2020 року, прийнятий на зборах 25.03.2020 року. Також, Позивачем разом із «відповіддю на заперечення» було надіслано протокол допиту підозрюваного, який, на думку представника відповідача, не стосується обставин справи та який ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» СП-НЦНС» не може приймати до уваги. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. (т. 1 а.с. 188-194, 211-213)

12. 22.02.2022 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_5 , в якій він зазначив раніше викладені обставини. Однак, уточнив, що виходячи з вказаних в довідці даних (сум нарахованої та виплаченої заробітної плати), середньоденний розмір заробітної плати Позивача за останні два місяці, що передують місяцю звільнення, складає: 689,59 грн. (19050,00 грн (за лютий) + 21635,88 грн (за березень) / (28 д (лютий) + 31 д (березень). Отже, за період з 22.04.2021 року по день проведення судового засідання - 14.04.2022 року, складає 358 день, а тому сума, яка підлягатиме стягненню з Відповідача за порушення строків виплати всіх належних при звільнені сум складає: 358 днів х 689,59 грн = 246873,22 гривень. Вказана сума буде уточнена в сторону збільшення в разі подальшого порушення прав Відповідачем на сплату всіх сум Позивачу. 23.02.2021 року позивачу надіслали лист із проектом нового трудового договору (на його прохання, після наради з приводу нового договору, помічником директора, тобто директором, вони самі це підтвердили у своєму поясненні - якщо нарада була з приводу доповнень, а не змін, як стверджують). ОСОБА_1 , як законослухняний, порядний і відповідальний громадянин, вправі розраховувати на виконання закону, своїх трудових обов`язків та обіцянок (планів) від інших працівників - відповідно так і вважав, що цей проект прийняли та затвердили. Те, що цього не було зроблено, не помилка позивача, або провина. Доповнення до трудового договору, на яке вони посилаються, останній побачив перший раз тільки зараз. 23.03.2021 року, коли його зареєстрували, позивач перебував на лікарняному, після виходу на роботу 03.04.2021 року, 20.04.2021 року, а також і 21.04.2021 року, ніхто йому не повідомив і не повідомив про його існування. Позивач не міг працювати на підприємстві з грудня 2020 року, якщо його посада не входить до трудового договору. Охоронці, слюсарі, підсобні робітники та ін. є, а головний інженер - відсутній. Враховуючи все вищевикладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. (т. 1 а.с. 220-223)

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

13. Представник позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, просив задовільнити їх.

14. Представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову та просила відмовити у повному обсязі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

15. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 року, цивільну справу № 496/3508/21, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.

16. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 10.08.2021 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, а також клопотання представника позивача про витребування доказів залишено без задоволення в зв`язку з недоведенністю здійснення заходів для отримання доказів самостійно та не зазначені причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

17. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 28.07.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

18. Представники сторін відповідно до ухвал суду приймали участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

19. Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 , 08.12.2020 року ОСОБА_1 на підставі наказу № 156-к від 08.12.2020 року було прийнято на роботу до штату Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» ОДСГДС НААН, 18.01.2021 року було змінено назву на Державне підприємство «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» на посаду головного інженера та 21.04.2021 року звільнено з посади за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. (т. 1 а.с. 10-13)

20. Штатним розписом працівників ДП «Дослідне господарство «Южний» ОДСГНААУ передбачено посадовий оклад Головного інженера - ОСОБА_1 у розмірі 19050,00 грн. (т. 1 а.с. 14)

21. Згідно інформації по картці НОМЕР_3 , 19.03.2021 року була поповнена на 7077,81 гривню, 24.03.2021 року від ДП ДГ ЮЖНИЙ ІСГП НААН надійшло 1046,03 гривні, 15.04.2021 року була поповнена на 1179,63 гривень, 21.04.2021 року на 2599,18 гривень та 6744,01 гривень, а також 18.05.2021 року та 21.05.2021 року була поповнена на 793,37 гривень, без зазначення призначення платежу. (т. 1 а.с. 15)

22. 27.05.2021 року за вих. № 33/05-1 від 27.05.2021 року представником позивача ОСОБА_6 було скеровано претензію до Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» з вимогою про негайне проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 . (а.с. 16-17) Претензія отримана відповідачем 02.06.2021 року, що підтверджується підписом у поштовому повідомленні. (т. 1 а.с. 18)

23.10.06.2021 року за вих. № 152 директор Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» - ОСОБА_9 на адресу представника позивача надіслав відповідь на претензію, в якій зазначив, що ДП «ДГ «Южний» здійснило перерахунок взаєморозрахунків по заробітній платі ОСОБА_1 , та дійшло висновку, що заробітна плата на день звільнення останнього виплачена йому в повному обсязі. Після звільнення ОСОБА_1 жодного разу не з`являвся на території ДП «ДГ «Южний» та не повідомляв щодо претензій стосовно недоодержання заробітної плати, та з будь-якого іншого питання. (т. 1 а.с. 19-20) Вказана відповідь була надіслана на адресу представника позивача засобами поштового зв`язку. (т. 1 а.с. 21)

24. 16.06.2021 року за вих № 33/05-2 адвокат Павленко А.Л. на адресу Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» надіслала адвокатський запит щодо надання розрахунку нарахування, виплати заробітної плати, компенсації за не відбуту відпустку, лікарняних, тощо, ОСОБА_1 в період з 08.12.2020 року до моменту виплати останнього платежу. В розрахунку просила зазначити всі суми, які були перераховані останньому за запитуваний період, дату такого перерахування, суми утриманих податків та зборів. (т. 1 а.с. 22-23)

25. 25.06.2021 року за вих. № 156 директор Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» - ОСОБА_9 на адресу представника позивача надіслав відповідь на адвокатський запит та надав розрахунок нарахувань ОСОБА_1 . Так, останньому були здійснені нарахування заробітної плати за період з 08.12.2020 року по 21.04.2021 року, а саме: у грудні 2020 року виплачено за 20 робочих днів - 11890,50 грн.; у січні 2021 року виплачено за 24 робочих дні - 15335,25 грн.; у лютому 2021 року виплачено за 24 робочих дні - 15335,25 грн.; у березні 2021 року виплачено за 14 робочих дня -8257,44 грн.; у квітні 2021 року виплачено за 3 робочих дні - 1769,46 грн. За лікарняний виплачено ОСОБА_1 - 9904,13 грн. Заборгованість по лікарняному по фонду ФСС становить 3173,46 грн. З довідки про нарахування компенсації за невикористану щорічну відпустку при звільненні від 21.04.2021 року вбачається, що розмір відпустки ОСОБА_1 у період з 08.12.2020 року по 21.04.2021 року становить - 9 календарних днів. ОСОБА_1 було сплачено компенсацію за невикористану відпустку у сумі - 6179,57 грн. (т. 1 а.с. 24-28)

27. Між ОСОБА_1 та адвокатом Павленко Альоною Леонідівною 27.05.2021 року було укладено договір про надання правової допомоги № 33/05. (т. 1 а.с. 29-31)

28. З рахунку - фактури № 33/05-1 від 27.05.2021 року вбачається, що вартість наданих послуг адвоката Павленко А.Л., зокрема за складання та подання претензії та адвокатського запиту становить - 1250 грн. (т. 1 а.с. 32)

29. З рахунку - фактури № 33/05-2 від 13.07.2021 року вбачається, що вартість наданих послуг адвоката Павленко А.Л., зокрема за складання та подання до суду позовної заяви становить - 2500 грн. (т. 1 а.с. 33)

30. Згідно меморіального ордеру № 135021441 від 27.05.2021 року, позивачем були перераховані кошти у сумі 1000,00 грн. на рахунок ФОП адвокат Павленко О.А., призначення платежу - надання правової допомоги відповідно до Договору № 33/05 від 27.05.2021 року, а саме: складання та подання претензії. (т. 1 а.с. 34)

31. Згідно меморіального ордеру № 139567614 від 15.06.2021 року, позивачем були перераховані кошти у сумі 250,00 грн. на рахунок ФОП адвокат Павленко О.А., призначення платежу - надання правової допомоги відповідно до Договору № 33/05 від 27.05.2021 року. (т. 1 а.с. 35)

32. Згідно меморіального ордеру № 146509254 від 13.07.2021 року, позивачем були перераховані кошти у сумі 2500,00 грн. на рахунок ФОП адвокат Павленко О.А., призначення платежу - надання правової допомоги відповідно до Договору № 33/05 від 27.05.2021 року. (т. 1 а.с. 36)

33. На підставі наказу Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України № 156-к від 08.12.2020 року, ОСОБА_1 призначено на посаду головного інженера з 08.12.2020 року, оплатою праці згідно штатного розпису та змін до штатного розпису від 02.12.2020 року. (т. 1 а.с. 51)

34. На підставі наказу № 80-к від 21.04.2021 року, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади головного інженера. (т. 1 а.с. 52)

35. Згідно довідки, виданої ДР «Дослідне господарство «ЮЖНИЙ» Селекційно-генетичного інституту «Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» з відповідачем в день звільнення 21.04.2021 року був проведений розрахунок: нараховано за рахунок підприємства-1971,10 гривень, з них утримано: 1063,39 - 18% (ПДФО) та 88,70 - 1,5% (ВЗ) та виплачено за рахунок підприємства: 18.05.2021 року - 793,37 гривень, 21.05.2021 року - 793,37 гривень, а також нараховано за рахунок ФСС-3942,20 гривень, та виплачено за за рахунок ФСС: 29.06.2021 року - 1586,74 гривні, 22.07.2021 року - 1586,72 гривні. (т. 1 а.с. 53)

36. З відомості № 36 за квітень 2021 року та вставного аркуша до додатку № 36, на яких наявні тільки підписи керівника, головного бухгалтера підприємства та ОСОБА_2 , вбачається, що 6744,01 було виплачено ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 54, 55)

37. Згідно платіжного доручення № 1 від 21 квітня 2021 року з рахунку ДП ДГ ЮЖНИЙ ІСГП НААН, банк платника ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у м. Одесі, на рахунок одержувача Цел. Зачис. ДП ДГ ЮЖНИЙ СГІ-НЦНС, банк одержувача ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у м. Одесі, було перераховано 6744,01 гривень, призначення платежу: «Зарплата (розрахункові) за квітень 2021 р. ЄСВ-22%, ПДФО-18%, військовий-1,5% оплачено 21.04.2021 року. (т. 1 а.с. 56)

38. На підтвердження збільшення витрат на правову допомогу позивачем надано копію квитанції № 0.0.2278384374.1 від 23.09.2021 року про сплату 3000 гривень за юридичні послуги (т. 1 а.с. 87, 106) та копію акту виконаних робіт від 20.09.2021 року за договором надання адвокатських послуг № 23/1 від 25.08.2021 року на суму 3000 гривень. (т. 1 а.с. 90, 105)

39. З наданої відповідачем уточнюючої довідки щодо розрахунку грошових коштів, виплачених при звільненні ОСОБА_1 , виданої ДП «Дослідне господарство «ЮЖНИЙ» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» вбачається, що за період з 18.03.2021 року по 02.04.2021 рік (16 днів) нараховано лікарняних - 10332,16 гривень, з яких, станом на 21.04.2021 року, виплачено за рахунок підприємства 2599,18 гривень (3228,80 грн.-1,5%-18%=2599,18 грн.), за рахунок ФСС (не зазначається чи виплачено) - 5718,21 гривень (7103,36-1,5%-18%=5718,21 грн.). Також за період з 05.04.2021 року по 19.04.2021 року - 15 днів непрацездатності. Розрахунок компенсації при звільненні: 2198,08 грн.+6179,57 грн.=8377,65 грн., з яких: заробітна плата за квітень (3 роб.дн.) - 19050 грн./26*3=2198,08 грн.; компенсація відпустки - 130*24/355=9; 59735,88 грн. (з/п за січень-березень)/87 (відпрацьовані дні за січень-березень)=686,62 грн. (середня з/п)*9=6179,57 грн. Виплачено станом на 21.04.2021 року: 8377,65 грн.-1,5%-18%=6744,01 грн. (розрахунок при звільненні). Нараховано лікарняних - 2956,65 грн. Виплачено за рахунок підприємства: 985,55 грн.-1,5%-18%=793,37 грн. (18.05.2021 р.), 985,55 грн.-1,5%-18%-=793,37 грн. (21.05.2021 р.), 3873,09 грн.-1,5%-18%=3117,84 грн. (01.09.2021 р.). За рахунок ФСС (не зазначено що виплачено): 1971,10 грн.-1,5%-18%=1586,74 грн. (станом на 29.06.2021 р.), 1971,10 грн.-1,5%-18%=1586,74 грн. (станом на 22.07.2021 р.). (т. 1 а.с. 116)

40. Також відповідачем було надано письмове пояснення старшого інспектора з кадрів ОСОБА_2 щодо допущеної помилки при розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку при звільненні. (т. 1 а.с. 117)

41. На підтвердження повноважень ОСОБА_2 , надано копію наказу (розпорядження) № 56-К від 10.03.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду старшого інспектора з кадрів ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» ОДСГДС НААН». (т. 1 а.с. 118)

42. На підтвердження поповнення невідомою особою та з невідомих підстав 01 вересня 2021 року рахунку позивача на суму 3117,84 гривень, позивачем надано роздруківку скріншоту сторінки телефону. (т. 1 а.с. 122, 135)

43. Згідно з копією колективного договору по ДП «Дослідному господарство «ЮЖНИЙ» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», договір був прийнятий на зборах від 25 березня 2020 року та зареєстрований Управлінням соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації, реєстраційний номер 55 від 31 березня 2020 року (т. 1 а.с. 147-161), та який відповідав вимогам чинного законодавства і умовам угод більш високого рівня. (т. 1 а.с. 146)

44. Від колективу робітників Колективний договір по ДП «Дослідному господарство «ЮЖНИЙ» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» був підписаний ОСОБА_7 , якого обрали уповноваженим на загальних зборах трудового колективу ДП «Дослідне господарство «ЮЖНИЙ» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», що підтверджується копією протоколу № 3 загальних зборів трудового колективу ДП «Дослідне господарство «ЮЖНИЙ» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» від 25.03.2020 року. (т. 1 а.с. 162)

45. На підтвердження помилкового перерахування на рахунок позивача грошових коштів у сумі 3117,84 гривень, відповідачем надано копію заключної виписки за період з 01.09.2021 р. по 01.09.2021 р., наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( т. 1 а.с. 164-166) та копію відомості розподілу виплат ДП ДГ ЮЖНИЙ СГІ-НЦНС від 01.09.2021 року за № 210901РВ000021432481, виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 09.11.2021 року. ( т. 1 а.с. 206)

46. До колективного договору ДП «Дослідне господарство «ЮЖНИЙ» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» 25 лютого 2021 року були внесені зміни № 1, та зареєстровані Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації, реєстраційний № 7 від 26.03.2021 року (т. 1 а.с. 197, 199-205) які відповідали вимогам чинного законодавства і умовам угод більш високого рівня. (т. 1 а.с. 198)

47. На підтвердження збільшення витрат на правову допомогу позивачем надано копію квитанції № 0.0.2460801300.1 від 16.02.2022 року про сплату 3000 гривень за юридичні послуги (т. 1 а.с. 224) та копію акту виконаних робіт № 23/1 від 25.08.2021 року. (т. 1 а.с. 225)

V. Оцінка Суду.

48. Положеннями статей 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

49. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

50. Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

51. Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

52. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

53. У ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

54. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений ч. 1 цієї статті.

55. З аналізу вищенаведеного слідує, що роботодавець у день звільнення, або якщо працівник у цей день не працював - не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, зобов`язаний виплатити працівнику всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації. При цьому вжита законодавцем конструкція «всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації» дозволяє зробити висновок, що до таких сум відноситься не тільки заробітна плата, а й інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.

56. Згідно п.п. 3.2, 3.3 п. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 4, допомога по тимчасовій непрацездатності, в тому числі оплата перших п`яти днів такої непрацездатності роботодавцем, не входить до складу фонду оплати праці.

57. Далі, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

58. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

59. З наведеного можливо зробити висновок, що оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а оплата решти днів за рахунок Фонду соціального страхування України (ФССУ). Тому лише на оплату перших п`яти днів тимчасової непрацездатності поширюється вимоги ст. 116 КЗпП України щодо строків їх виплати роботодавцем.

60. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з шостого дня такої непрацездатності здійснюється відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, який затверджений постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 12 (далі Порядок № 12).

61. Алгоритм здійснення такої виплати Фондом соціального страхування України виглядає наступним чином: 1) комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства на підставі документів про тимчасову втрату працездатності приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі. Зробити це слід не пізніше десяти днів з дня їх надходження. При цьому, листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати закриття, а отже десятиденний термін починається через сім днів після дати закінчення періоду дії листка непрацездатності; 2) на підставі рішення підприємство нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення; 3) робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку; 4) після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, підприємство зобов`язано здійснити виплату матеріального забезпечення у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

62. Отже, роботодавець може нести відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП України за невчасну виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з шостого дня такої непрацездатності, лише у випадку пропуску ним встановленого строку на прийняття рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі, оформлення заяви-розрахунку та передання її до робочих органів виконавчої дирекції ФСС України, або здійснення виплати не у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

63. Якщо роботодавцем повністю дотриманий алгоритм дій та строки, передбачені Порядком № 21, він не може нести відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП України, оскільки діяв у порядку, визначеному чинним законодавством із соціального страхування.

64. Для розрахунку суми допомоги згідно з листком непрацездатності страхувальнику необхідно визначити страховий стаж працівника, оскільки від правильності його обчислення залежить розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності. Відповідно до частини першої статті 21 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Також до страхового стажу зараховуються такі періоди, за які сплачено страхові внески: відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; період отримання виплат за окремими видами соціального страхування; допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги по вагітності та пологах; допомоги по безробіттю; допомоги внаслідок нещасного випадку на виробництві; пенсії по інвалідності. Час перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною від трьох до шести років до страхового стажу не зараховується. Страховий стаж обчислюється страхувальником за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Держреєстру, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, чинним раніше. Для застрахованих осіб, які працюють на підприємстві страхувальника менше, ніж півроку обов`язково потрібно надати довідку формою № ОК-5 (Індивідуальні відомості про застраховану особу) в разі тимчасової непрацездатності. Довідка № ОК-5 видається органами ПФУ за місцем реєстрації за особистим зверненням працівника. Місяці, за які не сплачений ЄСВ або є борг зі сплати ЄСВ, не можна зараховувати до страхового стажу. Страховий стаж для оплати листка непрацездатності визначають на дату настання страхового випадку в період роботи. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу і становить, відповідно до статті 24 Закону № 1105, за стажу: до 3 років - 50 % середнього розміру зарплати; від 3 до 5 років - 60 %; від 5 до 8 років - 70 %; понад вісім років - 100 %. Таким чином, від правильності визначеного розміру страхового стажу залежить розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності кожної застрахованої особи, а з записів внесених до трудової книжки, копія якої долучена позивачем до позовної заяви, не вбачається розмір робочого дня, кількість робочих днів та відрахування єдиного соціального внеску за робітника.

65. Згідно ст. 4 Закону України «Про відпустки» додатковою відпусткою зокрема є додаткова відпустка за особливий характер праці, яка надається, згідно з п. 2 ст. 8 Закону, працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

66. З наданої відповідачем копії Колективного договору по підприємству, зареєстрованому в установленому законодавством порядку, а саме з Додатку 3 Перелік посад з ненормованим робочим днем, яким надається щорічна додаткова оплачувана відпустка, вбачається, що посада «Головний інженер» не входить до цього переліку.

67. Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

68. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

69. Таким чином, з огляду на викладене вище, виходячи із фактичних обставин справи, умов чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивач не надав суду доказів, які беззаперечно свідчать щодо обов`язку відповідача здійснити вказані виплати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

70. Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 100000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд повідомляє, що згідно з п. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з`ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів порушення його прав, свобод та законних інтересів, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

71. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову не підлягає стягненню з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи.

Керуючись, ст.ст. 12, 13, 76-81, 82, 89, 95, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про відпустки», суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати всіх сум під час звільнення.

2. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Повний текст рішення складено протягом 18.04.2023 року.

Суддя О.П. Галич