справа № 336/1368/23
провадження № 2/336/1119/2023
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10.04.2023, суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Карабак Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Алекс» про розірвання договору та витребування майна з чужого володіння, -
ВСТАНОВИЛА:
На підставі Розпорядження Верховного Суду № 29/0/9-22 від 10.05.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», розгляд справ, які відносяться до територіальної підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області здійснюється Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
16.02.2023 позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 29.05.2017, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Алекс» та витребувати у Фермерського господарства «Алекс» земельну ділянку площею 3,5156 га, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Нестерянська сільська рада, та передати позивачу.
Ухвалою від 23.02.2023 позовна заява залишена без руху, 22.03.2023 надійшла заява про усунення недоліків.
Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень п.п. 5-10 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Подання заяви про усунення недоліків не передбачено вимогами цивільно-процесуального законодавства, тільки в новій редакції позовної заяви можуть бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, яку необхідно надсилати учасникам справи, а не в окремій заяві в єдиному екземплярі для суду, як це зробила позивач.
Крім цього, позивачем пред`явлено до відповідача дві вимоги: розірвати договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 29 травня 2017 року укладеним між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Алекс», а також витребування земельної ділянки та передачі її позивачці.
Тобто пред`явлено вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Однак в порушення вимог п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціну позову, яка у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається дійсною вартістю майна.
Відповідно до ціни позову повинно бути сплачено судовий збір, але позивачем сплачено 1984,80 грн. та не зазначено з чого саме зроблений такий розрахунок, хоча за вимогу немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1073,60грн., а за майновий виходячи з дійсної вартості майна, яка взагалі не зазначена позивачем.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Розміри ставок судового збору визначені у ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.3 ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Водночас, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до Закону України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року, експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.
Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Крім цього, позивачем не зазначено в якій спосіб повинно бути здійснено витребування та передача їй земельної ділянки.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИЛА:
Продовжити строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Алекс» про розірвання договору та витребування майна з чужого володіння, що залишена без руху.
Надати позивачці строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Карабак Л.Г.
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2023 |
Оприлюднено | 20.04.2023 |
Номер документу | 110297815 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Карабак Л. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні