Ухвала

від 13.04.2023 по справі 757/10869/18

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 757/10869/18

Провадження № 2/461/42/23

УХВАЛА

13.04.2023 року Галицький районний суд міста Львова

у складі головуючого судді Мироненко Л.Д.

при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н. Л.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міст ТБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває зазначена цивільна справа.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 жовтня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2021 року, вказану позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 10 грудня 2020 року було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, положення ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що учасники справи зобов`язані, зокрема, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, обов`язок суду полягає у перевірці не лише факту належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання, а й про поважність причин такої неявки, якщо вони були зазначені. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Суд звертає увагу на той факт, що ЦПК України не передбачено відкладення судового засідання з умовою надання доказів поважності причини неявки у майбутньому. Причину неявки потрібно перевірити і встановити безпосередньо у судовому засіданні, якщо така є. Тому для цього необхідно, щоб позивач надав письмову інформацію з доказами про це.

Відтак, сторони зобов`язані надавати докази, що підтверджують поважні причини неявки у судове засідання, про відкладення якого просять суд.

В судові засідання призначені на:

-07 лютого 2022 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.3 арк. 188), подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із здійсненням догляду за хворою матір`ю та зайнятістю в іншому судовому засіданні. До клопотання долучив докази зайнятості в іншому судовому провадженні та докази хвороби матері;

-22 лютого 2022 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, що підтверджується довідкою про направлення повістки на електронну адресу позивача, подав до суду клопотання про відкладення у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. До клопотання долучив докази зайнятості в іншому судовому провадженні;

28 квітня 2022 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, що підтверджується довідкою про направлення повістки на електронну адресу позивача (т.3 арк. 225). Подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із веденням на території України військового стану та необхідністю догляду за хворою матір`ю. В той же час доказів неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції суду не надав.

23 серпня 2022 року позивач не з`явився. Подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю залучення представника та здійсненням догляду за хворою матір`ю. До клопотання долучив докази хвороби матері.

09 вересня 2022 року позивач не з`явився. хоча був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання Подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю залучення представника та неможливістю самостійного налаштування власних технічних засобів для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Жодних доказів поважності причин неявки в судове засідання до клопотання позивачем долучено не було.

11 січня 2023 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.4 арк. 13). Подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із відсутністю електроенергії у м. Києві внаслідок здійснення російською федерацією ракетних обстрілів критичної інфраструктури України,. До клопотання долучив графік відключень світла у м. Києві.

21 лютого 2023 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.4 арк. 61). Подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку зі збоєм програмного забезпечення на комп`ютері та як наслідок неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Додатково повідомив, що став жертвою шахрайства з боку комп`ютерних майстрів, які займались ремонтом його персонального комп`ютера. До клопотання долучив копії заяви про вчинене щодо нього кримінальне правопорушення та копію рапорту дільничного інспектора наявність на перевірці у нього повідомлення на 102 від ОСОБА_1 про можливе вчинення щодо нього неправомірних дій.

16 березня 2023 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.4 арк. 93). Подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку зі збоєм програмного забезпечення на комп`ютері та як наслідок неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. До клопотання долучив копію ухвали слідчого судді про зобов`язання Шевченківського УП ГУНП у м. Києві внести відомості про кримінальне провадження до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про вчинення злочин від 16.02.2023 року.

13 квітня 2023 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, що підтверджується витягом з інтернет сторінки «Укрпошти» із трек-номером поштового відправлення (т.4 арк. 104). Подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку зі збоєм програмного забезпечення на комп`ютері та як наслідок неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. До клопотання долучив копію витягу з ЄРДР, копію повідомлення про відкриття кримінального провадження та клопотання слідчого про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Суд, з розумінням ставиться до клопотань позивача про відкладення судових засідань у зв`язку із оголошенням на території України військового стану, відсутністю у м. Києві електроенергії, внаслідок здійснення російською федерацією ракетних обстрілів критичної інфраструктури України, необхідністю догляду за хворою матір`ю.

Водночас, суд зауважує, що неможливість залучення представника не є поважними причинами неявки у судові засідання, оскільки позивач за наявності для того підстав, не позбавлений можливості звернутися за безкоштовною вторинною правовою допомогою. Враховуючи тривалість судових засідань у вказаній справі, у позивача було достатньо часу для залучення представника.

Крім того, суд не визнає поважними причинами неявки у судові засідання збій у програмному забезпеченні персонального комп`ютера позивача, оскільки у випадку неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, позивач не був позбавлений можливості подати клопотання про проведення такого судового засідання у режимі відеоконференції з одним із судів м. Києва (за місцем проживання позивача).

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому саме на позивача покладається обов`язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.

Таким чином, суд приходить до переконання, що неявка позивача ОСОБА_1 має ознаки повторності, заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходили.

У справі, що переглядається, позивач не довів неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19 звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Верховний Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18) Верховний Суд зазначив, що залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами. Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Відповідно до правового висновку, який викладений у постанові Верховного суду від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору .

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить також з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Судом враховується, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Враховуючи неодноразові неявки позивача в судові засідання, в тому числі неявку на судові засідання 09 вересня 2022 року, 21 лютого 2023 року, 16 березня 2023 року, 13 квітня 2023 року без поважних причин, поведінку самого позивача, наслідком якої стало затягування розгляду справи на понад чотири роки, що перешкодило суду ухвалити рішення по суті, суд приходить до переконання, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 258 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міст ТБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію, залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з того самого питання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко