Ухвала

від 14.04.2023 по справі 183/1288/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1288/23

№ 1-кс/183/1472/23

14 квітня 2023 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до ЄРДР 21.10.2022 року за № 42022042110000067 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

До слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст.. 170 КПК України надійшло клопотання про арешт майна.

В обґрунтуванняклопотання прокурорзазначила,що невстановлена особа протягом січня-квітня 2021 року, шляхом обману незаконно заволоділа земельною ділянкою державної власності, прощею 1,3521 га, кадастровий номер 1223255600:02:061:0502 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Згідно вилученої інформації з ГУ Держгеокадастру у Харківській області встановлено, що ОСОБА_3 , наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14 березня 2018 року №1547-СГ отримав у власність земельну ділянку, площею 2,0000 га, в тому числі пасовища площею 2,0000 га з к/н 6325184500:02:001:0400 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Також, згідно вилученої інформації з ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02 лютого 2021 року №4-1110/15-21-СГ, ОСОБА_3 отримала у власність земельну ділянку, площею 1,3521 га, в тому числі багаторічні насадження площею 1,3521 га, за к/н 1223255600:02:061:0502 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей з Реєстру Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20 квітня 2021 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку з к/н 1223255600:02:061:0502.

В подальшому 08 червня 2021 року право власності за вищевказаною земельною ділянкою зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО-САД», що також підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08 червня 2021 року, який було укладено між представником продавця ОСОБА_4 та покупцем ТОВ «ЕКО-САД» в особі директора ОСОБА_5 за 28.900 грн. 00 коп. Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 .

Разом з тим, згідно інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1223255600:02:061:0502 станом на 06 квітня 2023 року на праві власності належить ТОВ «ЕКО-САД».

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власником земельних ділянок за кадастровими номерами 1223255600:02:061:0502 та 6323783700:01:000:0354 була ОСОБА_3

04квітня 2023 року постановою дізнавача СД Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні земельну ділянку, площею 1,3521 га, за кадастровим номером 1223255600:02:061:0502 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене, з метою припинення протиправної діяльності, забезпечення збереження речових доказів, запобіганню можливості приховування, знищення майна на вказаних земельних ділянках та подальшого незаконного розпорядження і користування самою земельною ділянкою, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження накладені арешту на земельну ділянку, яка постановою дізнавача СД Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна саме на вказану земельну ділянку є запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження земельної ділянки, яка фактично належать державі і не може бути передана до комунальної, приватної власності та в оренду.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, які згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Враховуючи викладенета беручидо уваги,що укримінальному провадженнівищевказана земельнаділянка визнана у встановленому порядку речовим доказом, з метою забезпечення збереження цього речового доказу та недопущення подальшого пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження особами, що причетні до вчинення вказаного злочину та можуть продовжити його вчинювати, необхідно накласти арешт на майно, що зазначено вище, та заборонити усім суб`єктам, які мають право здійснювати повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно вказаної земельної ділянки; заборонити усім центральним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, усім адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, усім держателям Державного земельного кадастру, усім адміністраторам Державного земельного кадастру, усім державним кадастровим реєстраторам та іншим суб`єктам, які мають право здійснювати повноваження щодо ведення, внесення та надання відомостей до Державного земельного кадастру, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру», вчиняти будь-які дії у Державному земельному кадастрі відносно вказаних земельних ділянок (вносити будь-які зміни, надавати відомості по вказаним земельним ділянкам, скасовувати обмеження у їх використанні, а також інші дії, що здійснюються в Державному земельному кадастрі).

Розглянувши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшла до таких висновків.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В своєму клопотанні прокурор не зазначила з якою метою необхідно накласти арешт на зазначене нею майно. Повноваження слідчого судді не дозволяють робити це на власний розсуд, а тільки вирішити питання щодо необхідності такого арешту.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином слідчий суддя вважає, що клопотання не обґрунтоване та таке, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до ЄРДР 21.10.2022 року за № 42022042110000067 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1