Повістка

від 12.04.2023 по справі 907/893/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2023 р. Справа №907/893/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіПлотніцького Б.Д..

суддів Кордюк Г.Т.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянув заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Тракслер Девелопмент - адвоката Ільницького М.П. б/н від 21.03.2023 (вх..№01-04/1995/23 від 22.03.2023) про розподіл судових витрат

за результатами розгляду апеляційної скарги Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради вих..№ 32.01-17/21 від 08.11.2022 (вх. № 01-05/2729/22 від 08.11.2022)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2022 (повний текст рішення складено та підписано 23.09.2022, суддя Ушак І.Г.)

у справі №907/893/21

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракслер Девелопмент", м. Ужгород (раніше - товариство з обмеженою відповідальністю Данте, м. Ужгород, з урахуванням зміни найменування)

про стягнення заборгованості за договором оренди землі на суму 717372,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2022 в задоволенні позову Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Тракслер Девелопмент про стягнення заборгованості за договором оренди землі на суму 717372,86 грн відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради оскаржив таке в апеляційному порядку.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради вих..№ 32.01-17/21 від 08.11.2022 (вх. № 01-05/2729/22 від 08.11.2022) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2022 у справі №907/893/21 залишено без змін.

22.03.2023 на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Тракслер Девелопмент - адвоката Ільницького М.П. б/н від 21.03.2023 (вх..№01-04/1995/23 від 22.03.2023), в якій заявник, зокрема, просить про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги, та стягнути з позивача 19 585 грн 31 коп витрат на професійну правничу допомогу.

03.04.2023 на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Тракслер Девелопмент - адвоката Ільницького М.П. б/н від 03.04.2023 (вх..№01-04/2275/23 від 03.04.2023) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання позивачу заяви про розподіл судових витрат засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 призначено судове засідання по розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Тракслер Девелопмент - адвоката Ільницького М.П. б/н від 21.03.2023 (вх..№01-04/1995/23 від 22.03.2023) про розподіл судових витрат на 12.04.2023 року об 11 год. 00 хв.

11.04.2023 від представника позивача на електронну адресу суду надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, в якій останній зазначає, що заявлена відповідачем сума витрат на професійну правову в розмірі 19 585,31 грн є значно завищеною та не може перевищувати 2 000 грн.

В судове засідання 12.04.2023 сторони не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Тракслер Девелопмент - адвоката Ільницького М.П. б/н від 21.03.2023 (вх..№01-04/1995/23 від 22.03.2023) про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з установленою практикою Великої Палати Верховного Суду не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2021 між відповідачем та Адвокатським бюро "Адвоката Ільницького" був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №136 (далі - договір). В подальшому, АБ "Адвоката Ільницького" 06.09.2022 реорганізовано шляхом перетворення у Адвокатське об`єднання "АВАЛОНІЯ", яке є універсальним правонаступником АБ "Адвоката Ільницького", що підтверджується матеріалами поданої заяви, а саме статутом АО "АВАЛОНІЯ", протоколом установчих зборів АО "АВАЛОНІЯ" від 06.09.2022.

Відповідно до п. 1.6.1. Договору розрахунок гонорару (винагороди) здійснюється по факту надання правової (правничої) допомоги.

Згідно з п. 1.7. Договору оплата гонорару (винагороди), визначеного в пункті 1.6.1. даної Угоди, здійснюється по факту надання правової (правничої) допомоги, згідно виставлених Бюро актів надання правової допомоги.

16.04.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача адвоката Ільницького М.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх..№01-04/256/23 від 16.01.2023), в якому представник відповідача, зокрема, зазначає, що попередній (орієнтований) розмір понесених відповідачем судових витрат складає 8 000 грн, із розрахунку 4 000 грн за 1 робочу годину адвоката (співробітника) АО «Авалонія» .

25.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тракслер Девелопмент» та Адвокатським об`єднанням "Авалонія" складено акт надання правової (правничої) допомоги, згідно з яким сторонами погоджено вартість наданих послуг, зокрема, складання процесуальних документів та судове представництво по справі №907/893/21 на стадії апеляційного провадження, що перебуває на розгляді Західного апеляційного господарського суду - 3 години 16 робочих хвилин, відповідно 19 585 грн 31 коп. (з урахуванням вартості однієї години надання послуг - 6 000, 00 грн).

Відповідно до Звіту про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2023, згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №136 від 28.10.2021 Адвокатським об`єднанням "Авалонія" надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Тракслер Девелопмент» надано правову (правничу) допомогу, що конкретизується наступним чином:

- вивчення та підготовка позиції по апеляційній скарзі ДМІ Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області по справі №907/893/21 1 год 16 хв.;

- підготовка, складення та подання до Західного апеляційного господарського суду процесуальних документів, зокрема, відзиву на апеляційну скаргу ДМІ Ужгородської міської ради по справі №907/893/21.

Згідно ордеру про надання правової (правничої) допомоги серії АО №1077897 від 09.01.2023 представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракслер Девелопмент» в Західному апеляційному господарському суді здійснював адвокат Ільницький М.П.

Проаналізувавши надані представником відповідача докази на підтвердження витрат на професійну правову (правничу) допомогу, колегія суддів, керуючись, зокрема, такими критеріями, як співмірність та обґрунтованість, виходячи з конкретних обставин справи, дійшла висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення, з огляду на наступне.

Щодо зазначення адвокатом у Звіті про надання правової допомоги, зокрема, про вивчення та підготовку позиції по апеляційній скарзі ДМІ Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області по справі №907/893/21 тривалістю 1 год 16 хв., колегія суддів зазначає наступне.

Ознайомившись, під час розгляду справи, з позовною заявою та апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає, що зміст та аргументи, наведені позивачем в позовній заяві та апеляційній скарзі фактично ідентичні. Крім того, на стадії апеляційного розгляду представник відповідача покладався на позицію місцевого господарського суду.

Також, в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу від 13.01.2023, складений представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракслер Девелопмент» - адвокатом Ільницьким М.П. на 6 сторінок (з врахуванням вступної та прохальної частини та зазначенням попереднього (орієнтованого) розміру понесених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу).

Слід зазначити, що аргументи, наведені адвокатом у відзиві на апеляційну скаргу, ідентичні тим, які останнім було наведено у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив. Також, в якості додаткових аргументів, адвокатом наведено висновки, які викладено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Також слід звернути увагу на те, що, зазначаючи у відзиві на апеляційну скаргу про попередній (орієнтований) розмір понесених відповідачем судових витрат, представник відповідача вказує, що вартість 1 робочої години адвоката (співробітника) АО «Авалонія» складає 4 000 грн. А вже після подання відзиву на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що вартість однієї години надання послуг становить 6 000, 00 грн.

Щодо долучених до матеріалів справи доказів залучення до надання правової допомоги по справі працівників/учасників АО "АВАЛОНІЯ", на підставі трудових контрактів, колегія суддів зазначає, що професійна правнича допомога, як вид правничої допомоги у вигляді представництва в суді, може надаватись виключно адвокатом (ст. 16 ГПК України).

Як зазначено вище, відповідно до ордеру про надання правової (правничої) допомоги серії АО №1077897 від 09.01.2023 представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракслер Девелопмент» в Західному апеляційному господарському суді здійснював адвокат Ільницький М.П.

Натомість, долученими до матеріалів справи копіями трудових контрактів підтверджується факт того, що адвокат Пагулич Василь Дмитрович; адвокат Глеба Павло Олександрович; помічник адвоката Анфьоров Іван Андрійович є працівниками/учасниками АО "АВАЛОНІЯ" на підставі трудових контрактів.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що адвокат Пагулич Василь Дмитрович; адвокат Глеба Павло Олександрович; помічник адвоката Анфьоров Іван Андрійович надавали правову допомогу саме у справі №907/893/21.

Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що відзив на апеляційну скаргу, з врахуванням вступної та прохальної частини та зазначенням попереднього (орієнтованого) розміру понесених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу, складається з 6 сторінок, тобто цей відзив має невеликий об`єм. При цьому сама по собі справа за своїм змістом, а також за переліком фактів, які підлягають встановленню, та кількістю документів, що підлягали дослідженню, не є складною та об`ємною.

Тобто, оцінюючи співмірність витрат на складання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів виходить із загальних критеріїв, а не з кількості часу, витраченого на його підготовку.

Апеляційний господарський суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що долучені до матеріалів справи документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Як убачається із матеріалів справи, правова позиція позивача та відповідача не змінювалася в судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Колегія суддів надає оцінку доводам позивача про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що, дослідивши обсяг виконаних робіт представником відповідача по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу у сумі 19 585 грн 31 коп є надто завищеними та неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт в суді апеляційної інстанції, і, у зв`язку з цим, вони не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими вимоги про стягнення 19 585 грн 31 коп як вартості за складання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, співпадають з доводами, які було надано відповідачем до місцевого господарського суду.

Відтак, з огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції до 3 000 грн.

Керуючись ст. 126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Тракслер Девелопмент - адвоката Ільницького М.П. б/н від 21.03.2023 (вх..№01-04/1995/23 від 22.03.2023) про розподіл судових витрат у справі №907/893/21 - задоволити частково.

2. Стягнути з Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Поштова, 3, код ЄДРПОУ - 36541721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКСЛЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ" (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Рилєєва Кіндрата, 4, код ЄДРПОУ - 31335945) витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 18.04.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддіКордюк Г.Т.

Скрипчук О.С.