Ухвала

від 19.04.2023 по справі 487/8511/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8511/21

Провадження № 1-кс/487/1028/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 18.11.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021150010000419, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України. Маючи об`єктивну можливість виїхати на підконтрольну Україні територію, переховується від органну досудового розслідування на тимчасовій території України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Санкцією ч. 3 ст. 365 КК України передбачено основне покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Враховуючи одержані під час досудового розслідування докази причетності ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, наведене дає достатньо підстав вважати, що він розраховує на уникнення кримінальної відповідальності та не бажає настання для себе негативних наслідків у вигляді призначення зазначеного вище покарання. Усвідомлюючи, що вжиті заходи не забезпечили досягнення бажаного результату, а по справі фактично виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, ОСОБА_6 може досягти необхідного йому результату лише шляхом створення таких перешкод у здійсненні досудового розслідування, які б унеможливили звернення до суду з обвинувальним актом. Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру прийняти відповідне рішення, ОСОБА_6 , усвідомлюючи відсутність законних підстав до закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, може розраховувати на зупинення досудового розслідування, яке можливе лише за умови оголошення розшуку підозрюваного, тобто переховування від органів досудового розслідування. За наявності об`єктивної можливості залишитись на підконтрольній Україні території ОСОБА_6 покинув її, не зважаючи на діючу заборону перетину державного кордону чоловіками призовного віку, виїхав на тимчасово окуповану території України (до Херсонської області), залишати яку відмовляється. Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на свідків з числа працівників ДП «Баштанське лісове господарство» та підприємців з якими були укладені договори про спільний обробіток земельних ділянок, які дали покази відносно останнього. Також наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що може свідчити наведений вище вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, за що передбачена кримінальна відповідальність, передбачена ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) та ст. 385 (відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків) КК України. Будучи обізнаним в силу займаної посади та достатнього службового досвіду, набутого внаслідок роботи в правоохоронному органі, ОСОБА_6 достовірно знав про наслідки вчинення ним наведених вище дій, які будуть розцінені як наявність підстав до застосування запобіжного заходу, раніше був засуджений за аналогічний злочин, однак це його не зупинило. Маючи в силу досвіду, набутого внаслідок роботи в правоохоронному органі ОСОБА_6 також обізнаний про порядок доказування, збирання та оцінки доказів у кримінальному провадженні. Як наслідок, він обізнаний про способи протидії розслідуванню, в т.ч. шляхом проведення заходів, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню (оперативно-розшукові заходи). Враховуючи все вищевикладене, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 буде продовжувати негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження, а незастосування до нього такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Незастосування такого запобіжного заходу буде сприяти зміцненню «негативного» авторитету ОСОБА_6 та утворенню у свідків оманливого уявлення щодо стану та перспектив цього розслідування та в свою чергу утворювати передумови для здійснення незаконних дій щодо впливу на свідків або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив про його задоволення.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 просила відмовити у задоволені клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю ризиків, зазначених у клопотанні.

Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст.193 КПК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст.193КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62021150010000419 від 18.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

За версією сторони обвинувачення, наказом Голови Державного агентства лісових ресурсів України № 863-к від 03.12.2020 ОСОБА_6 призначено за контрактом з 08.12.2020 директором Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство».

Частиною 1 статті 2Закону України«Про державнийзахист працівниківсуду іправоохоронних органів» передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, керівник, головний лісничий, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору) охорони і захисту лісу та інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства, входять до складу державної лісової охорони та є посадовими особами державної лісової охорони.

Статтею 4 зазначеного Положення передбачено, що основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства, а також використання лісових ресурсів.

При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст. 19 Конституції України, як службова особа державної лісової охорони ОСОБА_6 зобов`язаний був діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами Держлісагенства та Положенням «Про державну лісову охорону» щодо припинення, запобігання та не допущення лісопорушень. Відповідно до ст.7Лісового кодексуУкраїни ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу та згідно ст.1цього жкодексу перебувають під охороною держави.

Відповідно до укладеного контракту з Державним агентством лісових ресурсів України від 03.12.2020 директор ДП «Березнегуватське лісове господарство», ОСОБА_6 , крім іншого: здійснював поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовував його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечував виконання завдань передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом, забезпечував ефективне використання та збереження майна закріпленого за підприємством державного майна; був повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених актами законодавства, Статутом підприємства; зобов`язаний, забезпечувати цільове та раціональне використання земель лісогосподарського призначення, які знаходяться в постійному користуванні підприємства;

Таким чином, директор Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» ОСОБА_6 , обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст.18КК України являвся службовою особою та працівником правоохоронного органу.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. 25.10.2021 року державними інспекторами-головними спеціалістами відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 2 управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області проведена перевірка з питань дотримання ДП «Березнегуватське лісове господарство» вимог земельного законодавства при використанні земель лісогосподарського призначення. За результатами проведеної перевірки складено акти обстеження земельних ділянок: з кадастровим номером 4821180700:08:000:0350 №596-ДК/818/АП/09/01/-21 від 18.11.2021, акт перевірки вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки №596-ДК/347/АО/10/01/-21 від 18.11.2021, за якими встановлено, що земельна ділянка державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, пасовище яка знаходиться в єдиному масиві земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:08:000:0350, розташована квартал 33 виділ 18 Березнегуватського лісництва, за межами населеного пункту с. Висунь Баштанського району Миколаївської області, загальною площа виділу 34,8 га, яка перебувала на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» на підставі Державного акту на право користування землею серії ЯЯ№194978, використовується не за цільовим призначенням, а як землі сільськогосподарського призначення. У зв`язку з виявленим правопорушенням, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Миколаївській області начальником відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 1 управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання вказаної земельної ділянки площею 34,8 га не за цільовим призначенням. Розмір заподіяної шкоди склав 764174,64 грн; з кадастровим номером 4821155000:09:000:0101 №596-ДК/815/АП/09/01/-21 від 18.11.2021, акт перевірки вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки №596-ДК/344/АО/10/01/-21 від 18.11.2021, за якими встановлено, що земельна ділянка державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, галявина яка знаходиться в єдиному масиві земельної ділянки з кадастровим номером 4821155000:09:000:0101, квартал 11 виділ 18 Березнегуватського лісництва, за межами населеного пункту смт. Березнегувате Березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, загальною площа виділу 15,6 га, яка перебувала на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» на підставі Державного акту на право користування землею серії ЯЯ№195000, використовується не за цільовим призначенням, а як землі сільськогосподарського призначення. У зв`язку з виявленим правопорушенням, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Миколаївській області начальником відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 1 управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання вказаної земельної ділянки площею 15,6 га не за цільовим призначенням. Розмір заподіяної шкоди склав 342561,05 грн; з кадастровим номером 4821155000:13:000:0501 №596-ДК/813/АП/09/01/-21 від 18.11.2021, акт перевірки вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки №596-ДК/342/АО/10/01/-21 від 18.11.2021, за якими встановлено, що земельна ділянка державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, галявина яка знаходиться в єдиному масиві земельної ділянки з кадастровим номером 4821155000:13:000:0500, квартал 3 виділ 15 Березнегуватського лісництва, за межами населеного пункту смт. Березнегувате Березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, загальною площа виділу 12,4 га, яка перебувала на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» на підставі Державного акту на право користування землею серії ЯЯ№194992, використовується не за цільовим призначенням, а як землі сільськогосподарського призначення. У зв`язку з виявленим правопорушенням, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Миколаївській області начальником відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 1 управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання вказаної земельної ділянки площею 12,4 га не за цільовим призначенням. Розмір заподіяної шкоди склав 272292,11 грн; з кадастровим номером 4821180700:07:000:0702 №596-ДК/812/АП/09/01/-21 від 18.11.2021, акт перевірки вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки №596-ДК/341/АО/10/01/-21 від 18.11.2021, за якими встановлено, що земельна ділянка державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, пасовище яка знаходиться в єдиному масиві земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:07:000:0702, розташована квартал 36 виділ 17 Березнегуватського лісництва, за межами населеного пункту с. Висунь Баштанського району Миколаївської області, загальною площа виділу 55,6 га , яка перебувала на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» на підставі Державного акту на право користування землею серії ЯЯ№194989, використовується не за цільовим призначенням, а як землі сільськогосподарського призначення. У зв`язку з виявленим правопорушенням, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Миколаївській області начальником відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 1 управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання вказаної земельної ділянки площею 55,6 га не за цільовим призначенням. Розмір заподіяної шкоди склав 1220922,71 грн.

Відповідно до ст. 19 ЗК України, землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких визначено окремо землі сільськогосподарського призначення та землі лісогосподарського призначення. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення є землі надані для виробництва сільськогосподарської продукції.

До земель лісогосподарського призначення за ст. 55 ЗК України належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Згідно ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель державної власності, якими згідно ст. 56 ЗК України є землі лісогосподарського призначення, провадиться органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, які приймають рішення про надання їх у користування.

Згідно ст. ст. 162, 163 ЗК України, охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Відповідно до ст. 35, 37 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку. Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

В порушення вимог законодавства, а саме статей 20, 96, 162, 163 Земельного кодексу України, статей 35, 37 Закону України «Про охорону земель» щодо дотримання умов використання земельних ділянок за цільовим призначенням, ОСОБА_6 , перевищуючи свої службові повноваження, визначені укладеним з ним контрактом від 03.12.2020, статутом ДП «Березнегуватське лісове господарство», діючи всупереч встановлених вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, прийняв рішення про обробіток частини земельних ділянок державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства (лісорозведення) з кадастровими номерами 4821180700:07:000:0702, 4821155000:09:000:0101, 4821155000:13:000:0501, 4821155000:09:000:0350 для вирощування на них сільськогосподарських культур.

Так, 06.10.2021 ДП «Березнегуватське лісове господарство» в особі його директора ОСОБА_6 уклало договір №51 з ФОП ОСОБА_7 , відповідно до якого сторони договору беруть на себе зобов`язання проводити обробіток землі на земельних ділянках розташованих квартал 3 виділ 15 Березнегуватського лісництва. В подальшому, на виконання вказаного договору силами та засобами ФОП ОСОБА_7 був здійснений обробіток земельної ділянки державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, яка знаходиться в єдиному масиві земельної ділянки з кадастровим номером 4821155000:13:000:0501, розташована у квартал 3 виділ 15 Березнегуватського лісництва, за межами населеного пункту смт. Березнегувате Березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, загальною площею виділу 12,4 га, яка перебувала на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» на підставі Державного акту на право користування землею серії ЯЯ№194991, тобто була використана не за цільовим призначенням (для лісорозведення), а для вирощування на ній сільськогосподарських культур. Наслідком неправомірних дій ОСОБА_6 , який діяв всупереч встановлених вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, завдано шкоди охоронюваним державним інтересам у розмірі 272292,11 грн.

Крім того, 06.10.2021 ДП «Березнегуватське лісове господарство» в особі його директора ОСОБА_6 уклало договір №47 з ФОП ОСОБА_8 , відповідно до якого сторони договору беруть на себе зобов`язання проводити обробіток землі на земельних ділянках розташованих квартал 11 виділ 18 Березнегуватського лісництва. В подальшому, на виконання вказаного договору силами та засобами ФОП ОСОБА_8 був здійснений обробіток земельної ділянки державного лісового фонду з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства, яка знаходиться в єдиному масиві земельної ділянки з кадастровим номером 4821155000:09:000:0101, розташована у квартал 11 виділ 18 Березнегуватського лісництва, за межами населеного пункту смт. Березнегувате Березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, загальною площею виділу 15,6 га, яка перебувала на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» на підставі Державного акту на право користування землею серії ЯЯ№195000, тобто була використана не за цільовим призначенням (для лісорозведення), а для вирощування на ній сільськогосподарських культур. Наслідком неправомірних дій ОСОБА_6 , який діяв всупереч встановлених вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, завдано шкоди охоронюваним державним інтересам у розмірі 342561,05 грн.

Крім того, 11.08.2021 ДП «Березнегуватське лісове господарство» в особі його директора ОСОБА_6 уклало договір №24 з СТОВ ім ОСОБА_9 в особі директора ОСОБА_10 , відповідно до якого сторони договору беруть на себе зобов`язання проводити обробіток землі на земельних ділянках розташованих квартал 33 виділ 18 Березнегуватського лісництва. В подальшому, на виконання вказаного договору силами та засобами СТОВ ім Т.Г.Шевченка був здійснений обробіток земельної ділянки державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, яка знаходиться в єдиному масиві земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:08:000:0350, розташована у квартал 33 виділ 18 Березнегуватського лісництва, за межами населеного пункту с. Висунь Баштанського району Миколаївської області, загальною площею виділу 34,8 га, яка перебувала на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» на підставі Державного акту на право користування землею серії ЯЯ№194978, тобто була використана не за цільовим призначенням (для лісорозведення), а для вирощування на ній сільськогосподарських культур. Наслідком неправомірних дій ОСОБА_6 , який діяв всупереч встановлених вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, завдано шкоди охоронюваним державним інтересам у розмірі 764174,64 грн.

Крім того, 03.08.2021 ДП «Березнегуватське лісове господарство» в особі його директора ОСОБА_6 уклало договір №10 з фізичною особою ОСОБА_11 , відповідно до якого сторони договору беруть на себе зобов`язання проводити обробіток землі на земельних ділянках розташованих квартал 36 виділ 17 Березнегуватського лісництва. В подальшому, на виконання вказаного договору силами та засобами фізичної особи ОСОБА_11 був здійснений обробіток земельної ділянки державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, яка знаходиться в єдиному масиві земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:07:000:0702, розташована у квартал 36 виділ 17 Березнегуватського лісництва, за межами населеного пункту с. Висунь Баштанського району Миколаївської області, загальною площею виділу 55,6 га, яка перебувала на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» на підставі Державного акту на право користування землею серії ЯЯ№194989, тобто була використана не за цільовим призначенням (для лісорозведення), а для вирощування на ній сільськогосподарських культур. Наслідком неправомірних дій ОСОБА_6 , який діяв всупереч встановлених вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, завдано шкоди охоронюваним державним інтересам у розмірі 1220922,71 грн.

Зазначене свідчить про те, що внаслідок перевищення ОСОБА_6 своїх службових повноважень, державним інтересам внаслідок завданої шкоди спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків у розмірі на загальну суму 2599950,51 грн, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

01.02.2023 в рамках кримінального провадження відносно ОСОБА_6 складено письмове повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 365 КК України, а саме: перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, яке вручити в день складення, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, не надалось можливим у зв`язку з переховуванням ОСОБА_6 від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території Херсонської області.

З огляду на викладене, письмове повідомлення про підозру, відповідно до вимог ст.ст. 133, 135 та 297-1 КПК України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», опубліковано 01.02.2023 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр».

Також було опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_6 на 08.02.2023, 13.02.2023 та 14.02.2023 для отримання у кримінальному провадженні № 62021150010000419 від 18.11.2021 письмового повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, допиту в якості підозрюваного та для проведення інших слідчих та процесуальних дій.

Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

В той же час, проведені слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 свідчать про те, що він переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України Херсонської області. Опубліковану в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повістку про виклики на 08.02.2023, 13.02.2023 та 14.02.2023 підозрюваний ОСОБА_6 без поважних причин проігнорував та про причини своєї неявки орган досудового розслідування не повідомив.

Вказане є прямими порушенням підозрюваним ОСОБА_6 вимог ч. 7 ст. 42 КПК України в частині виконання покладених на нього обов`язків щодо явки за викликом до слідчого та свідчить про його переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема, даними: огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 4821180700:07:000:0702, 4821155000:09:000:0101, 4821155000:13:000:0501, 4821155000:09:000:0350, які перебували на праві постійного користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» під час якого встановлені межі та розташування засіяної площі та факт використання вказаних земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції; висновку економічної експертизи №СЕ19/115-21/16566-ЕК від 10.01.2022 відповідно до якої висновки перевірки встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки з кадастровим номером 4821155000:13:000:0501 №596-ДК/813/АП/09/01/-21 від 18.11.2021, акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4821155000:13:000:0501 №596-ДК/342/АО/10/01/-21 від 18.11.2021, та розрахунку шкоди до вказаних актів документально підтверджується у розмірі 272292,11 грн; висновку економічної експертизи №СЕ19/115-21/16571-ЕК від 11.01.2022, відповідно до якої висновки перевірки встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки з кадастровим номером 4821155000:09:000:0101 №596-ДК/815/АП/09/01/-21 від 18.11.2021, акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4821155000:09:000:0101 №596-ДК/344/АО/10/01/-21 від 18.11.2021, та розрахунку шкоди до вказаних актів документально підтверджується у розмірі 342561,05 грн; висновку економічної експертизи №СЕ19/115-22/1125-ЕК від 31.01.2022, відповідно до якої висновки перевірки встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:08:000:0350 №596-ДК/818/АП/09/01/-21 від 18.11.2021, акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:08:000:0350 №596-ДК/347/АО/10/01/-21 від 18.11.2021,та відкоригованого розрахунку шкоди до вказаних актів документально підтверджується у розмірі 764174,64 грн; висновку економічної експертизи №СЕ19/115-22/1124-ЕК від 28.01.2022, відповідно до якої висновки перевірки встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:07:000:0702 №596-ДК/812/АП/09/01/-21 від 18.11.2021, акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4821180700:07:000:0702 №596-ДК/341/АО/10/01/-21 від 18.11.2021, та відкоригованого розрахунку шкоди до вказаних актів документально підтверджується у розмірі 1220922,71 грн; висновку судової експертизи з питань землеустрою №СЕ19/115-23/181-ДЗ від 12.01.2022 відповідно до якої цільове призначення земельних ділянок (землі лісорозведення) з кадастровим номером 4821155000:09:000:0101 розташованої у кварталі 11 виділ 18 Березнегуватського лісництва, загальною площею 15,6 га, з кадастровим номером 4821180700:07:000:0702 розташованої у кварталі 36 виділ 17 Березнегуватського лісництва, загальною площею 55,6 га., з кадастровим номером 4821155000:13:000:0501 розташованої у кварталі 3 виділ 15 Березнегуватського лісництва, загальною площею 12,4 га., з кадастровим номером 4821155000:09:000:0350 розташованої у кварталі 33 виділ 18 Березнегуватського лісництва, загальною площею 56,8 га. не змінено і затвердженню не підлягає; протоколом допиту свідків ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 ; даними договору №51від 06.10.2021 між ДП «Березнегуватське лісове господарство» в особі його директора ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 , договору №47 06.10.2021 між ДП «Березнегуватське лісове господарство» в особі його директора ОСОБА_6 з ФОП ОСОБА_8 , договір №24 від11.08.2021 між ДП «Березнегуватське лісове господарство» в особі його директора ОСОБА_6 та СТОВ ім ОСОБА_9 в особі директора ОСОБА_10 , договору №10 від 03.08.2021 між ДП «Березнегуватське лісове господарство» в особі його директора ОСОБА_6 та фізичною особою ОСОБА_11 про спільний обробіток земельних ділянок які знаходиться в єдиному масиві земельних ділянок з кадастровими номерами 4821180700:07:000:0702, 4821155000:09:000:0101, 4821155000:13:000:0501, 4821155000:09:000:0350.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 3 ст. 365 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 18.04.2023 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 365 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021150010000419 від 18.11.2021 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , у зв`язку з наданням органом досудового розслідування достатніх доказів, які вказують на те, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 3 ст. 365 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи із наведеного обґрунтування клопотання, є недоведеною.

Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватим у вчиненні якого підозрюваному загрожує покарання до десятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 , який народився у 1971 році; має вищу освіту, згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості. Розмір матеріальних збитків, у заподіянні яких підозрюється ОСОБА_6 , складає 2599950 гривень 51 копійка.

Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу.

Згідно ч.6ст.193КПК України,у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років,на данийчас перебуваєна тимчасовоокупованій територіїХерсонської області,у зв`язкуз чимна данийчас ухиляєтьсята вподальшому можеухилитися відорганів досудовогорозслідування тасуду натериторії держави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором(рф),з метоюуникнення кримінальноївідповідальності.Незастосування такоговиключного запобіжногозаходу яктримання підвартою будесприяти зміцненню«негативного» авторитету ОСОБА_6 та утворенню у суспільства оманливого уявлення щодо стану та перспектив цього розслідування та в свою чергу утворювати передумови для здійснення незаконних дій іншими особами. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.

Крім того, обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пологи Запорізької області, підозрюваного у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 18.11.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021150010000419, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_6 не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який. .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1