Ухвала

від 18.04.2023 по справі 920/1027/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"18" квітня 2023 р. Справа№ 920/1027/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Рось»

на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2023, повний текст якого складений 11.01.2023,

у справі № 920/1027/22 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Виконавчого комітету Путивльської міської ради Сумської області

до Приватного підприємства «Рось»

про стягнення 60 093,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Яковлєва М.Л., суддів - Шаптали Є.Ю., Тищенко О.В. перебуває справа №920/1027/22 за позовом Виконавчого комітету Путивльської міської ради Сумської області до Приватного підприємства «Рось» про стягнення 60 093,56 грн. розгляд якої постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 57 599,66 грн., нарахованої за період з 01.08.2021 по 23.02.2023 за договором оренди землі від 28.02.2014, та пені в сумі 2 493,9 грн. пені.

В суді першої інстанції відповідач відзиву на позов не подав, проте у апеляційній скарзі послався на те, що нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, яка була передана позивачем відповідачу в оренду за договором оренди землі від 28.02.2014, ним було продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Вестерн Лан» і 25.09.2020 за останнім таке майно зареєстровано на праві власності, а відтак, в силу положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», з вказаної дати у відповідача автоматично припинилось, а у ТОВ «Вестерн Лан» автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою.

До апеляційної скарги апелянтом додано додатковий доказ, а саме Витяг з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 225768549 від 28.09.2020.

Щодо вказаного додаткового доказу, колегія суддів зазначає про таке.

Враховуючи, що апелянт додав цей документальний доказ під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваного рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частин 4, 8 ст. 80 ГПК України, яка визначає загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи» і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14).

У апеляційній скарзі апелянт не наводить жодних обґрунтувань щодо неможливості подати вказаний доказ до суду першої інстанції, проте при встановлені наявності підстав для доручення до матеріалів справи вказаного доказу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства.

У рішенні від 03.01.2018 «Віктор Назаренко проти України» (Заява №18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява №30428/96, пункти 17, 18, від 06 лютого 2001 року)

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Враховуючи те, що розгляд цієї справи відбувався у період воєнного стану, з огляду на принцип рівності сторін, щодо, зокрема, надання кожному розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною, колегія суддів вважає за доцільне прийняти до розгляду поданий відповідачем до суду апеляційної інстанції доказ та здійснювати розгляд справи з його урахуванням.

За таких обставин, доданий апелянтом під час апеляційного перегляду Витяг з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 225768549 від 28.09.2020 приймається колегією суддів як додатковий доказ по справі.

Водночас колегія суддів, враховуючи предмет та підставу позову, а також з метою встановлення всіх обставин справи та забезпечення повного і всебічного розгляду справи, визнала за необхідне витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестерн Лан» договору купівлі-продажу, серія та номер 2332, виданого 25.09.2020.

Також слід зазначити про таке.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

З матеріалів справи слідує, що за умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі від 28.02.2014 в оренду передається земельні ділянка загальною площею 1,6538 га, кадастровий номер 5923810100:03:012:0130, яка знаходиться за адресою: м. Путівль, вул. Островського, 7.

В свою чергу з Витягу з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 225768549 від 28.09.2020 слідує, що 25.09.2020 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестерн Лан» зареєстровано право власності на майно, яке знаходиться за адресою: Сумська обл., Путивльський р-н, м. Путівль, вул. Островського, 7.

Враховуючи, що при розгляді цієї справи суд має з`ясувати особу, яка на даний час має обов`язок щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1,6538 га, кадастровий номер 5923810100:03:012:0130, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Путивльський р-н, м. Путівль, вул. Островського, 7, колегія суддів вирішила залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестерн Лан» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 5, ідентифікаційний код 43705979).

На підставі викладеного та керуючись статтями 232, 234, 235, 252, 270, 281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залучити до у часті в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестерн Лан» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 5, ідентифікаційний код 43705979).

2. Зобов`язати позивача направити третій особі копії позовної заяви з всіма доданими до неї документами та відзиву на апеляційну скаргу про що надати суду відповідні докази в строк до 02.05.2023.

3. Зобов`язати відповідача направити третій особі копію апеляційної скарги про що надати суду відповідні докази в строк до 02.05.2023.

4. Зобов`язати відповідача в строк до 02.05.2023 надати суду належним чином засвідчену копію укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестерн Лан» договору купівлі-продажу, серія та номер 2332, виданого 25.09.2020 або письмові пояснення в разі неможливості надання вказаного договору.

5. Запропоновувати третій особі у строк до 02.05.2023 подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення по суті спору.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) через систему «Електронний суд» із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Одночасно звертаємо увагу, що після реєстрації в системі «Електронний суд» - повідомлення, повістки, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються учасникам справи в електронному вигляді автоматично.

7. Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко