Постанова

від 05.04.2023 по справі 917/1076/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року м. Харків Справа № 917/1076/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Могильова І.А. (в залі суду) - ордер серія АХ № 1109896 від 04.04.2023;

від відповідача (апелянта): не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича", с.Вирішальне, Миргородський район, Полтавська область (вх. №241 П/2),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 (повний текст складено 30.01.2023) у справі №917/1076/22 (суддя Білоусов С.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрадиція", смт.Мала Данилівка, Харківський район, Харківська область,

до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича", с.Вирішальне, Миргородський район, Полтавська область,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрадиція" (надалі - ТОВ "Агротрадиція") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича" (надалі - ДП "Дослідне господарство "Нектар") про стягнення 1183845,50грн, з яких: 855600,00грн - борг за надані послуги, 157957,70грн - пені, 151441,20грн - інфляційні нарахування та 18846,60грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №01102021Д від 01.10.2021 щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем сільськогосподарських послуг - дискування у два проходи земельних ділянок з кадастровими номерами: 5320482600:00:010:0002; 5320482600:00:007:0005; 5320482600:00:007:0006, загальною площею 713 га, на загальну суму 855600,0грн, факт надання яких (послуг) підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021, а також актом звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021. У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем на суму основного боргу нарахована пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилається на факт підробки первинних бухгалтерських документів, наявність ознак шахрайства з метою заволодіння коштами державного підприємства, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження реального виконання договору та фактичного надання послуг позивачем щодо обробки вказаних земельних ділянок.

Зокрема, в обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає про те, що в.о. директора ДП "Дослідне господарство "Нектар" Сергієнко С.О. не міг підписувати акт звірки взаєморозрахунків у вказану у цьому документі дату (22.10.2021), оскільки він був звільнений 21.10.2021 з одночасним призначенням на цю посаду нового в.о. керівника Дяченко Д.В., у зв`язку з чим відповідачем було подано до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідач ставить під сумнів дійсність вказаних актів та належність підпису на них зі сторони уповноваженої особи ДП "Дослідне господарство "Нектар", оскільки вважає, що він підписаний не в.о. директора Сергієнко С.О., а іншою особою, а самі акти виготовлені пізніше, ніж датовані. З наведених підстав відповідач наголошує на необхідності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також просить призначити у справі комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів.

Також, відповідач посилається на п. 18 Перехідних положень ЦК України та зазначає про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ий строк після його припинення або скасування у разі прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого він має грошове зобов`язання перед кредитором, боржник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитора неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, отже неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитором. Таким чином, відповідач вважає, що нарахування позивачем після 24.02.2022 пені тощо є безпідставним.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/1076/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 855600,00грн заборгованості за надані послуги, 157957,70грн пені, 151441,20грн збитків від інфляції, 18846,60грн 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 757,68грн.

Приймаючи вищевказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи первинним документами, а саме актами надання послуг № 9 від 16.10.2021 та № 10 від 20.10.2021 підтверджується фактичне надання позивачем та прийняття відповідачем послуг на загальну суму 855600,00грн, при цьому, доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією відповідачем не надано.

Суд відхилив заперечення відповідача та відмовив у задоволенні його клопотання про призначення експертизи, мотивуючи свій висновок тим, що акт звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021, на підробку підпису в якому наголошує відповідач, не є обов`язковим документом на підтвердження факту надання послуг з дискування, оскільки в матеріалах справи є первинні документи, а саме: акти виконаних робіт, які підписані директором відповідача - Сергієнко С.О. та скріплені печаткою підприємства, а, отже, ці докази є належними та достатнім підтвердженням виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг відповідно до умов договору.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, а також враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №01102021Д від 01.10.2021, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 855600,00грн, у зв`язку з чим визнав їх такими, що підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку заявлених позивачем сум пені, інфляційних втрат та з% річних, суд встановив, що такі нарахування здійснені вірно, у зв`язку з чим позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач - ДП "Дослідне господарство "Нектар" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/1076/22 від 24.01.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, доводам та доказам, якими відповідач обґрунтовував відсутність підстав для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості за договором.

Зокрема, скаржник вказує, що долучені позивачем до матеріалів справи акти надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 є сумнівними та не є достовірними доказами фактичного надання позивачем послуг, оскільки зазначені документи не містять всіх обов`язкових реквізитів первинного документа (не зазначено кадастрового номеру конкретної земельної ділянки та характеристики послуги), не розкривають суть та зміст господарської операції, необхідність отримання та результати наданих послуг, їх якісні, кількісні показники та не деталізують зміст господарської операції.

Крім того, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наданому позивачем акту звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021 підписаного в.о. директора ДП "Дослідне господарство "Нектар" Сергієнко С.О. Відповідач наголошує, що з огляду на те, що 21.10.2021 в.о. директора ДП "Дослідне господарство "Нектар" Сергієнко С.О. був звільнений і з вказаної дати на цю посаду призначений Дяченко Д.В., відтак колишній керівник Сергієнко С.О. не міг підписувати акт звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021.

З наведеного відповідач вбачає ситуацію підробки документів та шахрайства (за ознаками якої на цей час порушено кримінальну справу), з метою заволодіння коштами державного підприємства. Також, відповідач стверджує, що фактично позивач вказані у договорі земельні ділянки взагалі не обробляв, оскільки, по-перше, обробити 713 га за один день 16.10.2022 та у другий прохід 20.10.2022 - фізично неможливо, а інших належних доказів виконання умов договору позивачем не надано (відсутні докази наявності у позивача власної або орендованої сільгосптехніки техніки, наявності найманих кваліфікованих працівників, ліцензії на зберігання/використання/ придбання палива, договорів на перевезення або дозволів МВС на переїзд негабаритної сільгосптехніки із Харківського району до Гадяцького району (біля 260 км), зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Скаржник також посилається на неврахування місцевим судом положень п. 18 Перехідних положень ЦК України, відповідно до яких стягнення судом першої інстанції нарахованої позивачем з 24.02.2022 пені та інших нарахувань є безпідставним.

В доповнення до викладеного скаржник вказує на те, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Дослідне господарство "Нектар" про призначення експертизи та іншою ухвалою суду від 20.12.2022 зобов`язано позивача надати оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні. Однак, позивач вимогу суду не виконав, оригінали документів на вимогу суду та за клопотанням відповідача не надав, у зв`язку з чим суд першої інстанції на підставі ч. 4 ст. 226 ГПК України мав залишити позов без розгляду.

Апелянт також зазначає, що підставою для звернення до суду є виконання умов договору про надання послуг від 01.10.2021, що позивач підтверджує актами надання послуг від 16.10.2021 та від 20.10.2021, однак, відповідач ставить під сумнів дійсність вказаних актів та належність підпису на них зі сторони відповідача, оскільки вважає, що він підписаний не в.о. директора ДП "Дослідне господарство "Нектар" Сергієнко С.О., а іншою особою, а самі акти виготовлені пізніше ніж датовані.

До предмету дослідження у вказаній справі входять обставини, які стосуються, зокрема підтвердження особи, яка підписала акти, встановлення дійсності відтиску печатки відповідача, а також часу виготовлення актів.

Отже, існує необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, для підтвердження чи спростування обставин на які посилається позивач.

З цих мотивів відповідачем було заявлено до Господарського суду Полтавської області клопотання про проведення експертизи, яке було формально та без наведення достатніх підстав відхилено місцевим судом.

У зв`язку з викладеним скаржник просить апеляційний суд призначити у справі №917/1076/22 комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, доручивши її проведення за наявними матеріалами справи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м.Київ, вул. Смоленська, 6).

На розгляд та вирішення експерта поставити питання:

1) Чи виконаний підпис від імені в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О. в акті від 16.10.2021 на суму 427800,00грн підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., акті від 20.10.2021 на суму 427800,00грн підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., акті звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021 підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О. - тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?;

2) Чи нанесено текст у акті від 16.10.2021 на суму 427800,00грн підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., у акті від 20.10.2021 на суму 427800,00грн підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., акті звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021 підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О. - у той час, яким датовано акти? Якщо ні, то зазначити коли, в який період нанесено текст актів в документі?;

3) Чи нанесено відтиск печатки ДП "Нектар" у акті від 16.10.2021 на суму 427800,00грн, підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., акті від 20.10.2021 на суму 427800,00грн підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., акті звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021 підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О. - у той час, яким датовано документ? Якщо ні, то зазначити коли, в який період, нанесено відтиск печатки в актах?

4) Чи нанесено підпис в.о. директора ДП "Нектар" у акті від 16.10.2021 на суму 427800,00грн, підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., акті від 20.10.2021 на суму 427800,00грн, підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., акті звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021, підписаного в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О. - у той час, яким датовано акти? Якщо ні то зазначити коли, в який період, нанесено підпис в.о. директора ДП "Нектар"?

Попередити експерта про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Витрати по проведенню судової експертизи покласти на відповідача/апелянта, з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

Провадження у справі зупинити на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Зобов`язати ДП "Нектар" надати оригінали будь-яких документів, підписаних в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О., та зразки відтисків дійсної печатки ДП "Нектар".

Після зібрання відповідних матеріалів для проведення експертизи, ухвалу суду разом зі справою та матеріалами для проведення експертизи - направити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м.Київ, вул. Смоленська, 6).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Дослідне господарство "Нектар" на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/1076/22; призначено розгляд справи на 05.04.2023 о 10:45 год.; встановлено учасникам справи строк до 08.03.2023 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень тощо.

07.03.2021 на адресу апеляційного суду від ДП "Дослідне господарство "Нектар" надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 08.03.2023 від ТОВ "Агротрадиція", позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Позивач наголошує, що сам по собі акт звірки розрахунків не є доказом на підтвердження факту здійснення будь-яких господарських операцій (зокрема, надання послуг), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Крім того, позивач вказує, що у підписаному між сторонами акті звірки взаєморозрахунків помилково вказано дату - 22.10.2021, в той час як правильною датою його оформлення є 20.10.2021, про що позивач повідомляв при розгляді справи в суді першої інстанції.

У зв`язку з тим, що підприємство позивача перебувало в районі проведення активних бойових воєнних дій уповноважені особи ТОВ "Агротрадиція" не мали доступу до всіх документів під час розгляду справи у суді першої інстанції. Після отримання доступу до відповідних документів, керівником позивача був виявлений належний акт звірки взаєморозрахунків від 20.10.2021, який подається до суду апеляційної інстанції разом з відзивом.

Незважаючи на наявність помилки у акті взаєморозрахунків, в матеріалах справи містяться підписані між сторонами акти наданих послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 без будь-яких застережень, які відповідають вимогам, що ставлять до первинних документів та передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Посилання відповідача на те, що ТОВ "Агротрадиція" фактично земельні ділянки не обробляло, на думку позивача, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, по-перше, акти наданих послуг підписувались за результатами надання послуг, які надавались з моменту укладення договору, і не обов`язково свідчать про надання послуги в один день (16.10.2021 та 20.10.2021); по-друге, наявність у позивача можливості надавати такі послуги не входить до предмету доказування у цій справі; крім того, позивач надавав суду інформацію та відповідні докази, зокрема, щодо штатної чисельності працівників ТОВ "Агротрадиція", наявності сільськогосподарської техніки тощо; по-третє, ведення бухгалтерського обліку підприємства є відповідальністю уповноважених осіб підприємства, і його неналежне ведення не повинно ніяким чином впливати на контрагентів суб`єкта господарювання.

Щодо посилання апелянта на п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та безпідставність нарахування пені, то позивач зазначає, що зазначені положення законодавства звільняють позичальників від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, сплату неустойки (штрафу, пені) виключно за кредитними договорами, відповідно до яких позичальнику було надано кредит. Проте, між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг, що не є тотожним.

Відносно клопотання відповідача про призначення експертизи, яке обґрунтоване наявністю у ДП "Дослідне господарство "Нектар" сумнів у справжності підпису в.о. директора Сергієнко С.О. (звільненого 21.10.2021) на акті взаємних розрахунків від 22.10.2021, то позивач вказує, що, по-перше, визначення у вказаному акті дати 22.10.2021 це виключно технічна помилка сторін, дійсною датою оформлення цього документу є 20.10.2021; по-друге, позивач обґрунтував позовні вимоги фактом надання послуг, що підтверджено актами наданих послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021, будь-яких підстав вважати неналежними чи наявність сумнівів у дійсності актів наданих послуг відповідачем не наведено.

На думку позивача, відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів на підтвердження того, що акти наданих послуг були підписані не в.о. директора Сергієнком С.О., а іншою особою.

Також, як вказує позивач, матеріали справи не містять документального підтвердження того, що в.о. директора Сергієнко С.О. не мав повноважень станом на момент складення актів, або не підписував такі акти; жодних заяв від в.о. директора Сергієнка С.О щодо не підписання ним актів наданих послуг, акту звірки взаєморозрахунків відповідачем не надано. Відповідачем також не надано доказів на підтвердження викрадення чи втрати печатки ДП "Нектар".

10.03.2023 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Агротрадиція" надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження понесенням позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

16.03.2023 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Агротрадиція" надійшли додаткові пояснення по справі, якими позивач додатково обґрунтував неможливість своєчасного подання до суду виправленого акту звірки взаєморозрахунків від 20.10.2021. Зокрема, як вказує позивач, у зв`язку з пошкодженням житла директора ТОВ "Агротрадиція" від ракетних обстрілів центральної частини міста Харкова, останній лише нещодавно повернувся до місця проживання, де було знайдено частину документів позивача, у тому числі акт звірки взаєморозрахунків від 20.10.2021.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 05.04.2023 була присутня представниця позивача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Уповноважені представники відповідача (апелянта) у судове засідання 05.04.2023 не з`явились; про дату, час та місце розгляду справи всі сторони повідомлені належним чином.

Заявою від 07.03.2021 ДП "Дослідне господарство "Нектар" просило суд проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача (апелянта), у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву з поясненнями, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутньої представниці позивача, судова колегія Східного апеляційного господарського встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2021 між ТОВ "Агротрадиція" (виконавець) та ДП "Дослідне господарство "Нектар" (замовник) укладено договір про надання послуг №01102021Д (договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику за плату сільськогосподарські послуги - дискування у два проходи земельних ділянок з кадастровими номерами: 5320482600:00:010:0002; 5320482600:00:007:0005; 5320482600:00:007:0006, загальною площею 713 га, у порядку та на умовах, а також у строки, що визначені договором, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити їх (п. 1.1. договору).

У пункті 1.2. договору сторони погодили, що виконавець надає послуги власними силами, матеріально-технічними засобами, використовуючи власну сільськогосподарську техніку, обладнання та співробітників.

Для надання послуг по цьому договору виконавець використовує агрегат дисковий для обробки ущільненого ґрунту ЛДП-б причіпний; трактор ХТЗ 24021, №002, 2013р (п. 1.2.1. договору), а також власне паливо (п. 1.2.2 договору).

Пунктом 1.3 договору погоджено, що перший прохід дискування здійснюється виконавцем - 16.10.2021, другий прохід - 20.10.2021.

Права та обов`язки сторін закріплені у розділі 2 договору.

Зокрема, виконавець зобов`язаний: якісно та своєчасно надати замовнику весь обсяг послуг, визначений цим договором (п. 2.1.1. договору).

У свою чергу, виконавець має право: отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим договором (п. 2.2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3.1. замовник зобов`язаний: прийняти від виконавця результати надання послуг шляхом підписання акту про надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору, а також оплатити надані послуги в розмірах і в строк, передбачені цим договором (п. 2.3.2. договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Агротрадиція" зазначає, що передбачені договором послуги з дискування ним були надані вчасно та у повному обсязі, що підтверджується підписаними між сторонами актом надання послуг №9 від 16.10.2021 та актом надання послуг № 10 від 20.10.2021.

Вартість послуг за договором встановлюється у розмірі 600 (шістсот) гривень за кожний га дискування за кожний прохід (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.1.1. передбачено, що договору оплата здійснюється безготівково протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту надання послуг.

Також пунктом 3.2 договору передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх замовником оформлюється актом про надання послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг другого проходу дискування.

Як вбачається з наданих позивачем актів надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 розмір фактично наданих послуг з дискування визначено за загальну площу всіх трьох земельних ділянок - 713 га на загальну суму 855600,00грн за два проходи.

Будь-яких оплат за даним договором замовником не здійснено, що окрім іншого, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 по 22.10.2021, копія якого наявна в матеріалах справи.

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку 24.02.2022 позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову претензію з проханням провести відповідні розрахунки за надані послуги з дискування. Крім того, вказана претензія 25.05.2022 була направлена позивачем на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, однак будь-якої відповіді на момент подання позову позивачем не було отримано.

З наведених підстав позивача вважає, що за відповідачем наявна заборгованість за послуги, що надавались відповідно до актів надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 на загальну суму 855600,00грн.

Порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання послуг №01102021Д від 01.10.2021 в частини повної та своєчасної оплати наданих послуг стало підставою для звернення ТОВ "Агротрадиція" з цим позовом до Господарського суду Полтавської області про стягнення з ДП "Дослідне господарство "Нектар" боргу за надані послуги в сумі 855600,00грн, 157957,70грн - пені, 151441,20грн - інфляційні втрати та 18846,60грн - 3% річних.

Як вже зазначалося раніше, Господарським судом Полтавської області 24.01.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/1076/22, яким позов задоволено повністю з підстав, зазначених вище.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 7 ст. 179 ГК України, передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді питання доведення факту надання послуг та стягнення заборгованості по оплаті, суду, який розглядає справу, потрібно встановити правову природу договору про надання послуги.

Умови та порядок вчинення, укладення правочинів щодо надання послуг регулюється главою 63 ЦК України, зокрема, ст. 901, 903 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

При цьому, наведена вище норма матеріального права (ст. 903 ЦК України) пов`язує обов`язок з оплати послуги замовником з обов`язковим наданням йому такої послуги.

Процес надання послуг є господарською операцією. У зв`язку з чим, на суб`єктів підприємницької діяльності поширюється обов`язок вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність до уповноважених осіб, що у свою чергу є фактичним обґрунтуванням надання виконавцем відповідних послуг замовнику.

Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Так, за ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. До таких документів слід віднести, зокрема, акт про надання послуг, акт виконання робіт.

Тобто, первинні документи є підтвердженням вчинення певної господарської операції - надання послуги.

За ст. 1 Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 №910/4050/17, відповідно до якої оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Крім того, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. За ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, у справі №910/4994/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.07.2019 зазначив, що сам лише факт складання та підписання сторонами актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах. До таких обставин слід віднести: коли особа, яка надає послуги не має фактичних можливостей надати такі послуги у зв`язку з відсутністю необхідної техніки, приладів, знань і т.п.; коли при укладанні самого договору є ознаки фіктивності; ознаки фіктивності притаманні суб`єкту господарської діяльності і т.п. У доказах, які подає особа на підтвердження наданих замовнику послуг, зокрема первинних документах, необхідно чітко визначити вартість, зміст та обсяг фактично наданих послуг. Об`єм вказаних послуг повинен відповідати об`єму послуг, зазначеному в актах виконання робіт (первинних документах). Обов`язково потрібно надати докази отримання відповідачем документів (первинних документів), в яких було вказано обсяг наданих послуг. У разі відсутності такого підтвердження, як наслідок, це може призвести до унеможливлення встановлення обставин надання таких послуг замовнику.

Враховуючи викладене можна зробити висновок, що оцінка господарських операцій з надання послуг повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих робіт чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

При цьому, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин, покладає тягар доказування на сторони й не зобов`язує суд вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Обставина підлягає доказуванню так, щоб задовольнити стандарт переваги більш вагомих доказів, коли висновок про існування обставини на підставі поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Обставина вважається доведеною, якщо докази на її підтвердження є більш вірогідними, ніж докази на її спростування; питання про вірогідність доказів суд вирішує за своїм внутрішнім переконанням, будучи зобов`язаним оцінювати докази, щоб дійти висновку, що факти справи скоріше мали місце, аніж не були.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій надано письмові докази, а саме: договір про надання послуг №01102021Д від 01.10.2021, за яким позивач зобов`язався надати відповідачу за плату сільськогосподарські послуги - дискування у два проходи земельних ділянок з кадастровими номерами: 5320482600:00:010:0002; 5320482600:00:007:0005; 5320482600:00:007:0006, загальною площею 713 га.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищевказаного договору ним було надано відповідачу послуги, що підтверджується відповідними актами:

- актом надання послуг №9 від 16.10.2021 на суму 427800,00грн;

- актом надання послуг №10 від 20.10.2021 на суму 427800,00грн.

Загальна вартість послуг складає 855600,00грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на позивача, у даному випадку, покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, надання відповідачу сільськогосподарських послуг - дискування у два проходи земельних ділянок з кадастровими номерами: 5320482600:00:010:0002; 5320482600:00:007:0005; 5320482600:00:007:0006, загальною площею 713 га, що є предметом договору укладеного між сторонами договору.

На підставі наданих позивачем до матеріалів справи актів надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач фактично надав, а відповідач - прийняв, послуги на загальну суму 855600,00 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься заява ДП "Дослідне господарство "Нектар", подана до Миргородської окружної прокуратури Полтавської області про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 45, т.1).

У вказаній заяві міститься посилання на наявність в провадженні Господарському суді Полтавської області позову керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Національної академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ДП "Дослідне господарство "Нектар" та ТОВ "Агротрадиція" про: визнання недійсним договору про надання послуг №1 від 09.04.2021, укладеного між ДП "Дослідне господарство "Нектар" та ТОВ "Агротрадиція" та зобов`язання ТОВ "Агротрадиція" передати, а ДП "Дослідне господарство "Нектар" прийняти земельні ділянки державної власності з кадастровим номером 5320482600:00:010:0002; кадастровим номером 5320482600:00:007:0005; кадастровим номером 5320482600:00:007:0006, що знаходяться на території Сергіївської ОТГ (справа №917/490/22).

Судом апеляційної встановлено, що у вказаній справі №917/490/22 прокурор, окрім іншого, посилався на те, що усі дії ДП "Дослідне господарство "Нектар" та ТОВ "Агротрадиція" за оспорюваним договором про надання послуг №1 від 09.04.2021 зводяться до фактичної передачі у користування товариству земельних ділянок сільськогосподарського призначення (права на розпорядження якими виконавець не має) для їх використання, що власне і передбачає договір оренди землі.

За твердженням прокурора, спірний договір не є договором надання послуг, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі» та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.12.2022 у справі №917/490/22 у задоволені позову відмовлено.

Однак, постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2022 у справі №917/490/22 скасовано в частині відмови у задоволені позову про визнання недійсним договору про надання послуг № 1 від 09.04.2021, укладеного між ДП "Дослідне господарство "Нектар" та ТОВ "Агротрадиція" та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір №1 від 09.04.2021 на посів, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції, укладений між ДП "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича" та ТОВ "Агротрадиція".

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 13.12.2022 у справі № 917/490/22 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у справі №917/490/22 встановлено, що за умовами оспорюваного договору № 1 від 09.04.2021 на посів, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції, використання земельних ділянок на території Качанівської сільської ради, Гадяцького району Полтавської області, які належать ДП "Нектар" на праві постійного користування відповідно до Державного акта на право постійного користування землею № 602547 від 20.12.1970 року, здійснює безпосередньо ТОВ "Агротрадиція" з метою вирощування сільгосппродукції та отримання прибутку за результатами обробітку землі, що фактично є самостійною господарською діяльністю.

Крім того, судом встановлено, що оспорюваний договір № 1 від 09.04.2021 містить істотні умови договору оренди земельної ділянки: об`єкт оренди земельні ділянки державної форми власності, що перебувають на праві постійного користування в ДП "ДГ "Нектар" загальною площею 713 га; дата укладення та строк дії договору оренди з 09.04.2021 по 31.12.2024; умови оплати ТОВ "Агротрадиція" сплачує ДП "ДГ "Нектар" грошову винагороду у сумі 1777500,00грн на умовах та у порядку, що зазначені в додатку № 2 до договору (графік щомісячних платежів).

Також, оспорюваний договір містить умови, притаманні договору оренди землі, а саме: передача земель, строк дії договору, право власності на продукцію, вирощену на земельних ділянках, переданих в користування ТОВ "Агротрадиція", а також спосіб та умови розрахунків за передані в оренду земельні ділянки площею 730 га.

Оцінивши в сукупності умови договору №1 від 09.04.2021, Східний апеляційний господарський суд у справі №917/490/22 дійшов висновку, що оспорюваний договір є удаваним, оскільки згідно з встановленими обставинами такий договір за своєю суттю не є договором про надання послуг, а вчинений сторонами з метою приховати інший правочин - договір оренди землі для здійснення орендарем господарської діяльності.

Таким чином, у вказаній справі №917/490/22 апеляційний господарський суд встановив, що спірний договір не є договором надання послуг, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору про надання послуг №1 від 09.04.2021, укладеного між ДП "Дослідне господарство "Нектар" та ТОВ "Агротрадиція", підлягають задоволенню.

При цьому, у справі №917/490/22 суд апеляційної інстанції встановив, що договір №1 від 09.04.2021 на посів, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції був розірваний сторонами 13.10.2021, що підтверджується додатковою угодою №1 від 13.10.2021 до договору.

Водночас, при розгляді даної справи №917/1076/22 суд першої інстанцій був обізнаний із наявністю такого спору, однак, не дослідивши обставин такої справи №917/490/22, а також правових підстав користування ТОВ "Агротрадиція" земельними ділянками, виходив з того, що долучені позивачем до матеріалів справи акти надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 є достовірними доказами фактичного надання ДП "Нектар" сільськогосподарських послуг по договору №01102021Д від 01.10.2021.

В процесі розгляді справи відповідач заперечував щодо фізичної можливості позивача виконати вказані у договорі послуги (обробити одним трактором за один день - 16.10.2021 та 20.10.2021 вищевказані три земельні ділянки загальною площею 713 га) та ставив під сумнів в цілому реальність господарської операції.

На вищевказані заперечення позивач як в суді першої, так і в апеляційній інстанції надав свої пояснення, в яких не заперечував проти того, що таку площу земельних ділянок (713 га) неможливо обробити за один день, водночас представниця позивач роз`яснила суду, що фактично акти надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 підписувалися під час оформлення кінцевого результату надання послуг і такі послуги надавались не обов`язково за один день, а протягом всього строку дії договору (з моменту його укладення).

У той же час, як вже вказувалось вище, у справі №917/490/22 Східним апеляційним господарським судом встановлено, що фактично ТОВ "Агротрадиція" самостійно використовувало (обробляло та збирало сільськогосподарську продукцію) у період з 09.04.2021 по 13.10.2021 всі три спірні земельні ділянки на підставі укладеного з ДП "Нектар" договору про надання послуг №1 від 09.04.2021, який фактично за своєю правовою природою не є договором надання послуг, а є прихованим правочином - договором оренди землі.

Як свідчать досліджені матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи №917/1076/22, у наданих позивачем актах надання послуг міститься лише найменування наданої послуги (дискування земельної ділянки) та площа 713 га, однак з них неможливо встановити конкретний проміжок часу (дату та час) надання послуг з моменту укладання між сторонами договору про надання послуг №01102021Д, тобто з 01.10.2021, обсяг проведених робіт та кількість витраченого часу до чи після розірвання договору про надання послуг №1 від 09.04.2021, на підставі якого позивач фактично самостійно використовував спірні земельні ділянки.

При цьому, надані позивачем акти №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 не розкривають чіткий зміст, обсяг наданих послуг та період часу, протягом якого такі роботи виконувались саме на користь ДП "Нектар" (договір «оренди» розірвано 13.10.2021), а не під час використання (обробки, збирання сільгосппродукції) вказаних земельних ділянок ТОВ "Агротрадиція" самостійно у період з 09.04.2021 по 13.10.2021, в той же час, як було вище встановлено із пояснень позивача, ТОВ "Агротрадиція" надавало такі послуги з моменту укладення договору, тобто з 01.10.2021.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Слід також звернути увагу на те, що предметом надання послуг за укладеним між сторонами договором про надання послуг №01102021Д від 01.10.2021 є дискування земельних ділянок, що за своїм цільовим призначенням та метою є заходами основного обробітку ґрунту, які спрямовані на забезпечення раціонального використання, належного догляду за родючістю та зберігання земельних ділянок.

Як вже вказувалося, за змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на момент укладання договору про надання послуг №01102021Д від 01.10.2021, стягнення заборгованості за яким є предметом даного судового розгляду, договір про надання послуг №1 від 09.04.2021 (фактично є договором "оренди", на підставі якого позивач користувався земельною ділянкою) не був розірваний та був чинний до 31.12.2024.

З урахуванням наведених обставин справи та приписів законодавства, колегія суддів зазначає, що укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг №01102021Д від 01.10.2021, а також надання ТОВ "Агротрадиція" на користь ДП "Нектар" сільськогосподарських послуг (дискування земельних ділянок), якими фактично користувався сам позивач, зі строком дії договору оренди до кінця 2024 року, з умовою оплати таких послуг відповідачем (який є державним підприємством), у розумінні ст. 901 ЦК України не призводить до споживання (використання) замовником таких послуг, а також не узгоджується з засадами цивільного законодавства, встановленими ст. 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності.

При цьому позивачем не наведено переконливих аргументів та не надано доказів, які б підтверджували необхідність та доцільність для відповідача взагалі отримувати такі сільськогосподарські послуги (дискування земельних ділянок) за договором №01102021Д від 01.10.2021, в той період часу, коли ТОВ "Агротрадиція" самостійно використовувало ці земельні ділянки, їх обробляло та збирало врожай на підставі іншого договору про надання послуг №1 від 09.04.2021.

У свою чергу, будь-яких доказів на підтверджені початку, закінчення та конкретного періоду (проміжку часу) виконання робіт за договором надання послуг №01102021Д від 01.10.2021 позивач не надав та акти надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 таких відомостей не містять. В той же час, позивач не заперечує, що такі роботи ним виконувались з моменту укладання в період дії договору.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено реальності здійснених позивачем послуг та відповідних фактів надання послуг за договором відповідачу, оскільки як станом на момент укладання договору №01102021Д від 01.10.2021, так і в процесі (частково або повністю) надання ТОВ "Агротрадиція" таких послуг земельні ділянки використовував саме позивач, а не відповідач.

Наявності підстав для укладання договору, необхідності та доцільності отримання відповідачем таких послуг, а також самої можливості ДП "Нектар" отримувати (споживати) результат таких послуг у розумінні ч. 1 ст. 901 ЦК України як замовником, який не користувався земельними ділянками, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Водночас, слід зазначити, що сам лише факт складання та підписання сторонами актів надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021 не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором №01102021Д від 01.10.2021, оскільки інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах.

Отже, аналізуючи первинні документи, зокрема акти надання послуг №9 від 16.10.2021 та №10 від 20.10.2021, з яких (з урахуванням пояснень позивача) чітко не вбачається, коли саме такі послуги надавались позивачем та кому саме (в той час, коли позивач сам користувався земельними ділянками, тобто послуги надав собі особисто, чи після припинення орендних правовідносин з відповідачем), що унеможливлює зробити однозначний висновок про правомірність (точність) заявленого до стягнення з відповідача розміру заборгованості, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про неналежність таких доказів.

Однак, суд першої інстанцій, ухвалюючи оскаржуване рішення, зазначеного не врахував, обставин фактичного надання позивачем відповідачу послуг за договором на суму 855600,00грн належним чином не досліджував, як і не звернув уваги на предмет, підстави позову та фактичні обставини, що встановлювались у справі №917/490/22, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу за договором.

З огляду на викладене колегія суддів відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 855600,00грн основного боргу за договором про надання послуг №01102021Д від 01.10.2021.

Враховуючи відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основаної заборгованості, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у стягненні відповідних сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача та його клопотання про призначення експертизи, які обґрунтовані неналежністю як доказу акту звірки взаєморозрахунків від 22.10.2021, з огляду на те, що його підписант в.о. директора ДП "Нектар" Сергієнко С.О. був звільнений з посади 21.10.2021 та призначений в.о. директора Дяченко Д.В., а також аргументів позивача про помилку у вказаному акті та дійсну дату його оформлення 20.10.2021, колегія суддів зазначає, що акт звірки розрахунків в будь-якому випадку не є первинним обліковим документом, виконує в бухгалтерському обліку допоміжну функцію для спрощення взаємних розрахунків за договорами і звірки фактів сплати коштів, використовується виключно в бухгалтерських службах і підлягає оцінці та перевірці судом нарівні з іншими документами у справі. Акт звірки взаєморозрахунків сам по собі не є первинним документом та може бути належним доказом на підтвердження наявності заборгованості лише за наявності первинних документів. У зазначеному аспекті суд апеляційної інстанції застосовує висновки Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах від 10.09.2019 по справі №916/2403/18, від 19.09.2019 по справі №910/14566/18 та від 04.12.2019 по справі №916/1727/17.

Таким чином, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих сторонами доказів та пояснень, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ДП "Дослідне господарство "Нектар", скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/1076/22 та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку із задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича" на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/1076/22 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/1076/22 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрадиція" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича" про стягнення 1183845,50грн - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрадиція" (62341, Харківська область, Харківський район, смт. Мала Данилівка, вул. Зелена, буд. 26, код ЄДРПОУ 39165800) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" Національного наукового центру "Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича" (37263, Полтавська область, Миргородський район, с.Вирішальне, код ЄДРПОУ 00729557) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 21309,22грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.04.2023.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов