Постанова

від 29.03.2023 по справі 912/457/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2023 рокум. ДніпроСправа № 912/457/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Фермерського господарства «Промінь» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2022 (суддя Коваленко Н.М.; повне рішення складено 05.09.2022) у справі № 912/457/22

за позовом Фермерського господарства «Промінь», с. Костянтинівка, Онуфріївського району, Кіровоградської області

до Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області, смт Онуфріївка, Олександрійського району, Кіровоградської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 , с. Костянтинівка, Олександрівського району, Кіровоградської області

про скасування рішення селищної ради та повернення в постійне користування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Фермерське господарство «Промінь» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про скасування рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області № 3916 від 25.01.2022, яким припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 35,3354 га для ведення фермерського господарства, яка перебуває в постійному користуванні відповідно до державного акта серії Б № 050654 від 1993 року. Також позивач просить суд повернути Фермерському господарству «Промінь» в постійне користування земельну ділянку загальною площею 5,0055 га, з кадастровим номером 3524686200:02:000:9147, для ведення фермерського господарства, що залишилась після розпаювання земель господарства.

Позовна заява мотивована відсутністю встановлених Земельним кодексом України підстав для припинення права постійного користування Фермерським господарством «Промінь» земельною ділянкою площею 35,3354 га, оскільки єдиною підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такого фермерського господарства.

Позовна вимога про повернення у постійне користування земельної ділянки площею 5,0055 га мотивована тим, що зазначена земля залишилася після розпаювання 35,3354 га земель, що знаходились у постійному користуванні позивача, тому й має бути йому повернута.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2022 в задоволенні позову у справі № 912/547/22 відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване добровільною відмовою від права користування спірною земельною ділянкою площею 35,3354 га особою, якій надано сертифікат на право постійного користування, що відповідає положенням статті 141 Земельного кодексу України, які визначають підстави припинення права користування земельною ділянкою, однією з яких є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Фермерське господарство «Промінь» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2022 у справі № 912/457/22 скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Скаржник зазначає, що з заявою про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою звернулася неуповноважена на те особа, оскільки заява подана громадянином ОСОБА_1 , а не фермерським господарством, яке є користувачем цієї земельної ділянки з моменту його створення, тому орган місцевого самоврядування неправомірно задовольнив заяву особи, яка в силу закону не є землекористувачем спірної землі.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Онуфріївська селищна рада Кіровоградської області у відзиві заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржене рішення місцевого господарського суду без змін.

Відповідач вважає правомірним прийняття ним рішення про припинення права користування спірною земельною ділянкою, оскільки у відповідності до положень статті 141 Земельного кодексу України, воно ухвалене після отримання добровільної відмови землекористувача від права користування землею.

Відповідач заперечує проти вимоги позивача щодо передачі фермерському господарству у постійне користування 5,0055 га ріллі, оскільки згідно з частиною другою статті 92 Земельного кодексу України фермерські господарства не віднесені до переліку суб`єктів, які можуть набувати права постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2022 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Промінь» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2022 у справі № 912/457/22.

У судовому засіданні 29.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі № 912/457/21.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Державним актом на право користування землею серії Б № 050654 від 1993 року підтверджується, що ОСОБА_1 у постійне користування надано земельну ділянку загальною площею 35,4 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ 13.03.1995 створено Фермерське господарство «Промінь», засновником та головою якого є ОСОБА_1 .

У пункті 6.1 статуту Фермерського господарства «Промін» зазначено, що землі господарства складаються, у тому числі з земельної ділянки з кадастровим номером 3524686200:02:000:9042 площею 35,3354 га, яка надана господарству на підставі Державного акту на право користування землею серії Б № 050654.

Витягом з Державного земельного кадастру підтверджується, що земельна ділянка площею 35,3354 га з кадастровим номером 3524686200:02:000:9042 знаходиться в державній власності та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення для ведення селянського (фермерського) господарства.

Голова Фермерського господарства «Промінь» ОСОБА_1 звернувся до Онуфріївської селищної ради з нотаріально завіреною заявою від 11.06.2021 про згоду на вилучення земельної ділянки площею 35,3354 га ріллі, з кадастровим номером 3524686200:02:000:9042, яка надана йому у постійне користування для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області для розпаювання вищевказаної площі між членами господарства.

Рішеннями Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 26.07.2021 № 2090, № 2091, № 2092, № 2093, № 2094, № 2095, № 2096, № 2097, № 2098, № 2099 членам Фермерського господарства «Промінь» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Після виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам Фермерського господарства «Промінь» залишилася вільна земельна ділянка орієнтовною площею 5,0055 га ріллі.

Рішенням від 16.11.2021 № 2949 Онуфріївська селищна рада Кіровоградської області відмовлено громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,0055 га в оренду, у зв`язку з чим, що відсутні відомості про реєстрацію припинення права постійного користування (державний акт на право постійного користування Б №050654 від 1993 року) щодо цієї земельної ділянки.

Рішенням Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 25.01.2022 № 3916, на підставі заяви громадянина ОСОБА_1 про припинення права постійного користування земельною ділянкою, припинене право постійного користування земельною ділянкою площею 35,3354 га, наданої у постійне користування на підставі Державного акту серії Б № 050654 від 1993 року. Відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 5,0055 га ріллі (залишок після розпаювання) для ведення фермерського господарства.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За змістом статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ від 20.12.1991 селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником (частина п`ята статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ від 20.12.1991).

Згідно із частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ від 20.12.1991 на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України № 561-ХІІ від 18.12.1990 користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з частиною першою статті 23 Земельного кодексу України № 561-ХІІ право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України № 561-ХІІ громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Наведені норми права свідчать про одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянського фермерського господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського фермерського господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такої юридичної особи.

Державним актом серії Б № 050654 від 1993 року підтверджується, що громадянинові ОСОБА_1 надано в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства 35,4 га землі, яка розташована на території Попівської сільської ради народних депутатів Онуфріївського району Кіровоградської області.

В подальшому ОСОБА_1 створене та зареєстроване Селянське фермерське господарство «Промінь» до складу якого увійшла надана у постійне користування відповідно до Державного акту серії Б № 050654 від 1993 року земля.

19 червня 2003 року прийнято новий Закон України № 937-IV «Про фермерське господарство», яким Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Таким чином, законодавство чинне на момент ухвалення спірного рішення органу місцевого самоврядування також пов`язує можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 23.06.2020 у справі № 922/989/18) також зазначила про необхідність відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 922/3312/17 і акцентувала, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що з моменту створення Фермерського господарства «Промінь» до нього перейшли правомочності володіння і користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії Б № 050654 від 1993 року.

Пунктом 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України 2001 року встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України в частині щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 набули у постійне користування земельні ділянки, можуть використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Разом з тим, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Враховуючи наведене, підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності юридичної особи селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства). У земельному законодавстві (як чинному на час створення Фермерського господарства «Промінь», так і з 01.01.2002 і дотепер). Правове становище селянського (фермерського) господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 904/284/19.

Статтею 35 Закону України «Про фермерське господарство» встановлено, що діяльність фермерського господарства припиняється у разі:

1) реорганізації фермерського господарства;

2) ліквідації фермерського господарства;

3) визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом);

4) якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Положеннями статті 36 названого Закону визначено порядок припинення діяльності фермерського господарства, відповідно до частини першої якої рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається:

а) власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства - відповідно до закону та Статуту фермерського господарства;

б) у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом;

в) у разі банкрутства фермерського господарства відповідно до закону.

Рішенням Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 25.01.2022 № 3916 припинено право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства у постійне користування відповідно до Державного акту серії Б № 050654 від 1993 року, у зв`язку поданням громадянином ОСОБА_1 заяви про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою.

Відмову у задоволенні позову у даній справі, місцевий господарський суд мотивував положеннями підпункту а) частини першої статті 141 Земельного кодексу України, пославшись на добровільну відмову від землекористування особи, якій таку земельну ділянку надано в постійне землекористування.

Водночас місцевий господарський суд не врахував, що спірна земельна ділянка надана громадянинові ОСОБА_1 у постійне користування для ведення фермерського господарства і після створення відповідного фермерського господарства саме ця юридична особа набула правомочностей щодо володіння і користування спірною землею.

Матеріали справи не містять доказів припинення діяльності Фермерського господарства «Промінь», у користуванні якого знаходиться спірна спірною земельна ділянка, правоволодіння та користування якою перейшло до нього з моменту створення юридичної особи.

Крім того, з заявою про припинення права постійного користування землею до органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 звернувся не голова Фермерського господарства «Промінь», як громадянин, якому дана земельна ділянка надана у постійне користування, в той час, як зазначено вище, з моменту створення юридичної особи, відбулася фактична заміна землекористувача з особи, якій така земля надана у постійне користування, на новостворену юридичну особу, відповідне фермерське господарство, задля чого і надавалася спірна земля фізичній особі у постійне користування.

Таким чином, приймаючи рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою Фермерського господарства «Промінь», яке є безстроковим та набуте згідно з державним актом, Онуфріївська селищна рада Кіровоградської області без належних на те законодавчо встановлених підстав порушила та припинила право постійного користування земельною ділянкою господарства.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга в частині скасування рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області № 3916 від 25.01.2022 підлягає задоволенню.

Водночас позовні вимоги про повернення Фермерському господарству «Промінь» у постійне користування земельної ділянки площею 5,0055 га, яка залишилась після розпаювання землі площею 35,3354 га між членами фермерського господарства, задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності відповідних територіальних громад належать до органів місцевого самоврядування.

Матеріали справи не містять доказів ухвалення рішення про передачу земельної ділянки площею 5,0055 га з кадастровим номером 3524686200:02:000:9147 Фермерському господарству «Промінь», в той час як суд не може підміняти інший орган державної влади чи місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань з розпорядження землями державної та комунальної власності.

Крім того, як зазначено вище, відповідно до частини другої статті 92 Земельного кодексу України фермерські господарства не віднесені до переліку суб`єктів, які можуть набувати права постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення місцевого господарського суду і ухвалення нового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, покладаються на відповідача.

Повне судове рішення підписане після виходу з чергової відпустки судді-члена колегії Вечірка І.О.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Промінь» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2022 у справі № 912/457/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2022 у справі № 912/457/22 скасувати частково.

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області № 3916 від 25.01.2022, яким припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 35,3354 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту серії Б № 050654 від 1993 року, розташована на території Онуфріївської селищної ради, Олександрійського району, Кіровоградської області.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області (вул. Центральна, 7, смт Онуфріївка, Олександрійського району, Кіровоградської області, 28100, код ЄДРПОУ 04366347) на користь Фермерського господарства «Промінь» (вул. Зарічна, 1, с. Костянтинівка, Онуфріївського району, Кіровоградської області, 28104, код ЄДРПОУ 23097137) 6202,50 грн судового збору за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 19.04.2023

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяІ.О. Вечірко