Рішення

від 05.04.2023 по справі 905/2266/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.04.2023 Справа №905/2266/21

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

при секретарі судового засідання Павлюкові Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Правди, будинок №80-А; код ЄДРПОУ 37793512)

про визнання недійсним договору та додаткової угоди, -

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

С У Т Ь С П О Р У

ОСОБА_1 , звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» про визнання недійсними договору оренди нежитлового приміщення від 03.05.2017.

В обґрунтування позову заявник посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгоблднання» та Фізичною особою-підприємцем Михайловою Валентиною Миколаївною укладено договір оренди нежитлового приміщення №03052017 від 03.05.20217. Під час розгляду господарської справи №905/734/21 заявнику стало відомо про існування другого примірника договору №03052017 від 03.05.2017 з іншими умовами, зокрема розміром орендної плати, які сторони не узгоджували.

Ухвалою суду від 14.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2266/21, позов вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2022; відкладено вирішення питань щодо витребування доказів та призначення у справі почеркознавчої експертизи; запропоновано відповідачу надати оригінали договору оренди від 03.05.2017, Акту приймання-передачі від 03.05.2017 та додаткової угоди до договору від 01.02.2018 для долучення до матеріалів справи до закінчення розгляду справи; висловити свою позицію щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, у разі необхідності, запропонувати питання, які мають бути поставлені на вирішення експерта; запропоновано позивачу: надати суду копії належної якості (придатні для читання) всіх примірників договору оренди від 03.05.2017, Акту приймання-передачі від 03.05.2017 та Додаткових угод до спірного договору від 01.02.2018, від 28.12.2018; письмове підтвердження щодо можливості здійснення оплати за проведення судової почеркознавчої експертизи.

20.12.2021 до суду надійшов супровідний лист з додатками позивача на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2021.

12.01.2022 на адресу суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», у відповідності до якого відповідач заперечив проти доводів позивача та наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

13.01.2022 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про уточнення позовних вимог з доказами надіслання на адресу відповідача, в якому ОСОБА_1 просить суд визнати договір оренди нежитлового приміщення №03052017 від 03.05.2017 з ціною орендної плати у розмірі 10172,54 грн та додаткову угоду до договору №03052017 від 01.02.2018 недійсними, а також відповідь на відзив.

На підставі ухвали суду від 17.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено розгляд справи на 02.02.2022; відкладено вирішення питання щодо витребування доказів та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

21.01.2022 до суду надійшли заперечення №4/1 від 19.01.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», за змістом яких відповідач заперечив проти доводів позивача викладених у відповіді на відзив.

26.01.2022 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 26.01.2022 позивача про відкладення розгляду справи.

Як зазначалось, ухвалою суду від 17.01.2022, зокрема, відкладено розгляд клопотання позивача про витребування доказів. У вказаному зверненні заявник позову просив суд витребувати оригінали наступних документів:

- договору оренди №03052017 від 03.05.2017;

- акту приймання-передачі від 03.05.2017;

- додаткової угоди від 01.02.2018.

Як встановлено судом, до матеріалів відзиву №3/1 від 10.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» було долучено оригінали вищезазначених документів. За таких обставин, судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 02.02.2023 відкладено підготовче засідання на 22.02.2022, клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи залишено відкритим.

08.02.2022 до суду від позивача надійшов лист-згода б/н від 03.02.2022 на здійснення оплати для проведення почеркознавчої експертизи.

18.02.2022 до суду від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 22.02.2022 відкладено підготовче засідання на 09.03.2022.

У зв`язку із військовим вторгненням Росії в Україну, а також запровадженням Верховною Радою в державі воєнного стану, підготовче засідання, яке було призначено на 09.03.2022, не відбулось.

Ухвалою суду від 11.05.2022 учасників справи повідомлено, що судове засідання у справі № 905/1353/20 буде призначено відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу проведення судових засідань у приміщенні суду.

Беручи до уваги опубліковані Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, тимчасово до усунення вищезазначених обставин:

- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Донецької області, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;

- учасники судових засідань та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі «Електронний суд», а у разі неможливості - електронною поштою на е-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).

13.06.2022 зборами суддів Господарського суду Донецької області з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові вирішено: при процесуальній необхідності проводити судові засідання в приміщенні суду в режимі відеоконференції, продовжити обмеження доступу відвідувачів до приміщення суду, запропонувавши дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Ухвалою суду від 05.01.2023 призначено підготовче засідання на 02.02.2023 У судовому засіданні в протокольній формі розглянуто клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та відмовлено у його задоволення з огляду на предмет та підстави позову, достатність наявних у матеріалах справи доказів для вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 02.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2023, зобов`язано позивача надати докази сплати судового збору в розмірі 2 481,00 гривень.

У судове засідання 14.03.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце повідомлялись належним чином.

Судом було досліджено наявні в матеріалах справи докази та у зв`язку з неявкою представників сторін вирішено відкласти судове засідання до 05.04.2023 для надання сторонам можливості підготуватись до судових дебатів.

У судове засідання 05.04.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце повідомлялись належним чином.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість її розгляду по суті заявлених вимог за наявними у ній матеріали в даному судовому засіданні, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Щодо строків розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 195 ГПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (частина чотирнадцята статті 32 ГПК України).

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «Товариство з обмеженою відповідальністю «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» зазначено, що суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В даному випадку, вихід за межі встановленого статтею 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Так, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, тобто до 19.02.2023.

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж, вихід з ладу систем зв`язку та Інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

За об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

03.05.2017 між фізичною особою-підприємцем Михайловою Валентиною Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» підписаний договір оренди нежитлового приміщення (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає та орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, площею 300,00 кв.м. та зобов`язується сплачувати орендну плату.

Пунктом 2.1 Договору встановлене цільове призначення приміщення передається в оренду для подальшої передачі в оренду (суборенда).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендодавець протягом 10-ти днів передає орендатору в користування приміщення, яке орендується та оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами. З цього моменту орендарю нараховується орендна плата.

Орендатор протягом 10 днів після закінчення строку оренди повертає, а орендодавець приймає орендне приміщення, що оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Орендна плата нараховується до дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 (п. 4.1 Договору).

Згідно з п.п 10.4-10.5 Договору зміни в нього можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, якщо інше не передбачене самим Договором. Такі зміни набувають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди к цьому Договору.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.11.2020 внесено запис про припинення ФОП за її рішенням.

У травні 2021 року ТОВ «Спецторгобладнання» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оренду приміщень, інфляційних витрат та 3% річних, про що було відкрито провадження у справі №905/734/21.

У поданих ТОВ «Спецторгобладнання» до суду документах містився примірник договору оренди №030520217 від 03.05.2017, акт приймання-передачі нежитлового приміщення, додаткові угоди від 01.02.2018 та 28.12.2018, згідно яких договір було пролонговано.

За твердженням ОСОБА_1 , вищевказані документи нею не підписувались (окрім додаткової угоди від 28.12.2018).

Договори оренди, містять розбіжності, а саме відповідно до п. 5.1 Договору, на дійсності примірнику якого наполягає позивач, розмір орендної плати за один місяць складає 5 086,27 гривень. Разом з цим, згідно з п. 5.1 Договору №030520217 від 03.05.2017, на дійсності примірнику якого наполягає відповідач, розмір орендної плати за один місяць складає 10 172,54 гривень.

Кожна зі сторін наполягає, що підписувала саме надану до суду редакцію договору.

За твердженнями відповідача, сторонами за Договором також були підписані:

- Додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2018 (п. 2), якою було продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2018, а також змінено суму орендної плати та яка з моменту підписання додаткової угоди складає 7 200,00 грн. (п. 2);

- Додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 28.12.2018, якою було продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2019.

Позивачем не заперечується факт існування договірних відносин між сторонами, нею оспорюється факт фізичного підписання договору №030520217 від 03.05.2017, додаткової угоди від 01.02.2018, якою було продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2018, а також змінено суму орендної плати.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення».

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Спірний договір оренди, виходячи з тверджень позивача, є неукладеним, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

При цьому слід зауважити, що відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеннм, не є способом захисту прав та інтересів, установленим Законом.

Разом з тим, в п. 7.26 вказаної постанови зазначено, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначена норма кореспондується з ч.ч. 2,3 ст. 215 ЦК України та висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд наголошує, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц зокрема зазначено, що з урахуванням предмета та підстав позову суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення.

Наявність порушеного права (спору) позивачем обумовлена провадженням у господарській справі №905/734/21, предметом спору якої є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» до ФОП Михайлової В.М. про стягнення заборгованості з орендної плати за договором №030520217 від 03.05.2017.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.12.2021 у справі №905/734/21, зміненим в мотивувальній частині постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022, у задоволенні вказаного позову відмовлено. У постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі №905/734/21 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» не мало право 03.05.2017 передавати майно в оренду, яке не належить йому на праві власності, на яке у нього відсутні майнові права та на передачу якого в оренду відсутні доручення власника. Також, вказаною постановою визначено відсутність у ТОВ «Спецторгобладнання» права на стягнення орендної плати за договором оренди від 03.05.2017.

Приймаючи до уваги вирішення у справі №905/734/21 спору щодо порушеного права позивача договором №030520217 від 03.05.2017, який, в свою чергу, за твердженням позивача, є не укладеним, суд доходить висновку щодо відмови в задоволенні даного позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Позивачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в позові з урахуванням поданих уточнень, пояснень тощо, не спростовують висновків господарського суду.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Щодо судового збору.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У позові заявлено немайнову вимогу про визнання недійсним договору оренди від 03.05.2017.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року складає 2270,00 гривень.

Через підсистему «Електронний суд» 13.01.2022 надійшла уточнена позовна заява, яка фактично є заявою про збільшення позовних вимог, адже заявлено додатку немайнову вимогу щодо визнання недійсною додаткової угоди від 01.02.20218 до договору оренди №03052017 від 03.05.2017.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року складає 2481,00 гривень.

За таких обставин, належна до сплати сума судового збору за заявленими позовними вимогами мала бути сплачена: 2 270,00 + 2 481,00 = 4751,00 гривень.

Ухвалою суду від 02.02.2022 заяву про збільшення позовних вимог прийнято судом.

При цьому, у додатках до заяви судом не виявлено доказів сплати (доплати за другу вимогу немайнового характеру) судового збору в розмірі 2481,00 гривень.

Судом неодноразово пропонувалось позивачу подати докази сплати (доплати за другу вимогу немайнового характеру) судового збору в розмірі 2481,00 гривень.

Враховуючи неподання відповідних доказів, судовий збір в розмірі 2481,00 гривень відповідно до норм ст.129 ГПК України слід стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» про визнання недійсними договору оренди нежитлового приміщення №03052017 від 03.05.2017 та додаткової угоди до договору №03052017 від 01.02.2018 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України 2 481,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 05.04.2023 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2023.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Правди, будинок №80-А; код ЄДРПОУ 37793512)

Суддя С.М. Фурсова