Рішення

від 19.04.2023 по справі 907/639/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/639/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява, Закарпатська область

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд", с. Сасівка, Закарпатська область

про стягнення 730 370,46 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участі представників сторін:

від позивача Павлич В.М., представник в порядку самопредставництва;

від відповідача Бобаль І.І., адвокат, ордер серії АО № 1074132 від 16.11.2022;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Свалявська міська рада Закарпатської області звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" з вимогою про стягнення заборгованості на суму 730 370,46 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, а саме неотриманого доходу у вигляді орендної плати, завданої внаслідок незаконного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Позов заявлено з посиланням на статті 623, 1212, 1166 Цивільного кодексу України та ст. 120, 125, 206 ЗК України.

Ухвалою суду від 13.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 29.09.2022 надійшло клопотання вх. №02.3.1-02/4995/22, за наслідками розгляду якого суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.

Ухвалою суду від 03.10.2022 судом відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від позивача на адресу суду 11.10.2022 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 14.10.2022 постановлено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 907/639/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.10.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

08.11.2022 позивач подав відповідь на відзив.

16.11.2022 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

28.11.2022 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог. Ухвалою від 14.12.2022 постановлено заяву позивача від 28.11.2022 про уточнення позовних вимог задоволити. Відтак, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд» на користь Свалявської міської ради Закарпатської області суму 730 370,46 грн безпідставно збережених коштів.

Ухвалою суду від 23.02.2023 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи по суті.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 10 955,56 грн судового збору.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що Свалявська міська територіальна громада недоотримала кошти у розмірі 730 370,46 грн у вигляді орендної плати за землю, які могла б реально одержати у випадку належного виконання відповідачем своїх обов`язків по оформленню землекористування.

Згідно частини 5 статті 120 Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на час придбання Товариством нерухомого майна) визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Позивач зазначає, що в порушення ст. ст. 12, 80, 116, 120, 122, 124 та Перехідних положень Земельного Кодексу України на даний час Товариством з обмеженою відповідальністю «Крук Вуд» право користування земельною ділянкою належним чином не оформлено, земельна ділянка за кадастровим номером 2124010100:02:041:0019 загальною площею 4,1927 га використовується без оформлення документів, що посвідчують право власності чи право користування нею. Плата за земельну ділянку до бюджету не сплачується.

Позивач вказує, що з 04.06.2019 року по 07 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд» до Свалявської міської ради із зверненнями щодо укладення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 2124010100:02:041:0019) за адресою м.Свалява, вул.Робітнича, 754, загальною площею 4,1927 га, не зверталося. Лише 07 липня 2022 року (вх. №1690/02-10) ТОВ «Крок Вуд» звернулося до Свалявської міської ради з заявою про намір укласти договір оренди вищезазначеної земельної ділянки.

Вказане свідчить про наявність з боку відповідача протиправної поведінки, що має своє вираження в неоформленні права користування земельною ділянкою, на якій находяться належні йому на праві власності будівлі з червня 2019 року.

Правова позиція відповідача

Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з тим, що саме позивачем вчинялись дії, які перешкоджали в оформленні відповідачем прав на земельну ділянку.

19 лютого 2021 року Свалявською міською радою зареєстровано заяву ТОВ «КРОК ВУД» від 17.02.2021 року №35 про надання дозволу на викуп у власність земельної ділянки, яка знаходиться в місті Свалява, вул. Робітнича, 754. В листі Свалявської міської ради від 20.06.2022 року №1266/02-10 вказано про відсутність прийнятого Свалявською міською радою рішення стосовно поданої ТОВ «КРОК ВУД» заяви.

За переконанням відповідача, якщо б у встановлений законодавством місячний строк позивачем було прийнято відповідне рішення, ТОВ «КРОК ВУД» здійснило б викуп земельної ділянки, що позбавило б необхідності позивача заявляти позов про відшкодування шкоди за використання земельної ділянки без правовстановлюючого документу.

Також відповідач зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.2022 (індексний номер витягу: 262202356), право власності на земельну ділянку за кадастровим №2124010100:02:041:0019 зареєстровано за Свалявською міською радою 14.06.2021. Тому, у Свалявської міської ради лише з 14.06.2021 року виникло право на стягнення недоотриманих коштів.

Відтак, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

З метою захисту майнових прав Свалявської міської ради від несумлінних землекористувачів, що ухиляються від вчасного укладання договорів оренди, недопущення безоплатного використання земельних ділянок комунальної власності, що призводить до втрат міського бюджету, визначення та відшкодування збитків, завданих Свалявській міській раді, власникам землі та землекористувачам в наслідок порушення порядку землекористування, виконавчий комітет Свалявської міської ради прийняв рішення від 15.06.2022 року №132 «Про створення комісії з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам».

За результатами роботи комісії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі Постанова КМУ №284) складено Акт №6 від 07 липня 2022 року Комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам та 12 липня 2022 року затверджено Акт №6 рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради №157 «Про затвердження акту №6 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам».

Комісією встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд», відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна від 04.06.2019 (реєстраційний номер 607) придбало нерухоме майно за адресою м.Свалява, вул.Робітнича, 754.

Нерухоме майно розміщене на земельній ділянці Свалявської міської ради, комунальної форми власності, кадастровий номер: 2124010100:02:041:0019, загальна площа, що використовується 4,1927 га за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код. 11.02).

Згідно Акту №6 «Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується 4,1927 га ТОВ «Крок Вуд», що знаходиться за адресою: м.Свалява, вул.Робітнича, 754 (кадастровий номер: 2124010100:02:041:0019) складає 730 370, 46 грн.

Представник ТОВ «Крок Вуд» для ознайомлення з розміром нарахованих збитків, заподіяних Свалявській міській раді, на засідання Комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам не з`явився, хоч і був належним чином повідомлений (лист - повідомлення Свалявської міської ради від 27.06.2022р №91321/02-10).

Відтак, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд» на користь Свалявської міської ради Закарпатської області суму 730 370,46 грн безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги Свалявської міської ради Закарпатської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів у розмірі 730 370,46 грн орендної плати за використання земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно за адресою м. Свалява, вул. Робітнича, 754.

Відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що оскільки Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, то він і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Щодо характеру спірних правовідносин

Свалявською міською радою у мотивувальній частині позову зазначено як підставу позову частину першу статті 1212 ЦК України, а саме особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно, тобто фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (наведена правова позиція неодноразово викладена у постановах Великої Палати Верховного Cуду).

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Судом встановлено наявність таких умов: 1. Відповідач зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою. 2. Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Також відсутні правові підстави для звільнення від сплати орендної плати за землю. 3. Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м.Свалява в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Отже, в даному випадку наявні усі три названі умови кондикційного зобов`язання.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відтак, кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати, а саме стягнення з ТОВ «Крок Вуд» на користь Свалявської міської ради Закарпатської області безпідставно збережених коштів.

Щодо доводів відповідача про відсутність прийнятого Свалявською міською радою рішення стосовно заяви ТОВ «Крок Вуд» про надання дозволу на викуп у власність земельної ділянки

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Вказане підтверджується позицією Верховного суду від 13.07.2022 року по справі №922/246/21.

Таким чином, посилання відповідача на тривале ненадання дозволу на викуп у власність земельної ділянки є необґрунтованим в контексті застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо земельної ділянки, яка є предметом доказування у справі

Як вбачається з матеріалів справи, основним питанням даного спору є те, з якого моменту орган місцевого самоврядування (стягувач безпідставно збережених коштів) набув правомочностей власника стосовно створеного (сформованого) об`єкта - земельної ділянки в межах населеного пункту та з якої дати у територіальної громади виникає право власності на цей об`єкт.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд», відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.06.2019, реєстраційний номер 607, придбало нерухоме майно за адресою м.Свалява, вул. Робітнича, 754. Відповідно до п.9 Договору, нерухоме майно, яке відчужується за цим договором, розташоване на земельній ділянці площею 4,4747 га, кадастровий номер якої 2124010100:02:041:0002.

У зв`язку з поділом земельної ділянки кадастровий номер якої 2124010100:02:041:0002 площею 4,4747 га, 19.08.2020 року було сформовано земельні ділянки в межах її площі з кадастровим номером 2124010100:02:041:0019 площею 4,1927 га, місце розташування земельної ділянки: м.Свалява, вул. Робітнича, 754 та з кадастровим номером 2124010100:02:041:0020 площею 0,2820 га місце розташування земельної ділянки : м.Свалява, вул. Робітнича, 754. Зазначене підтверджується наданим позивачем Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, де в розділі Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки зазначено: Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, тобто причиною формування земельної ділянки кадастровим номером 2124010100:02:041:0019 став поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0002. Вказане також підтверджується рішеннями Свалявської міської ради від 28.05.2019 року №309 «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності» та від 29.01.2021 року №96 «Про затвердження поділу земельної ділянки комунальної власності».

За доводами відповідача, у Свалявської міської ради лише з 14.06.2021 року виникло право на стягнення недоотриманих коштів, оскільки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.2021 року (індексний номер витягу 262202356), право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 2124010100:02:041:0019) зареєстровано за Свалявською міською радою з 14.06.2021 року.

На противагу доводам відповідача, відповідно до висновків постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, з уведенням у дію 01.01.2002 нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.

Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Обов`язок щодо спростування цієї презумпції належними, допустимими та достовірними доказами покладається саме на ту особу, яка її заперечує, а оцінка таких доказів здійснюється судами з урахуванням вимог статті 86 ГПК України. При цьому для особи, яка заперечує цю обставину, не достатньо лише послатися на те, що спірна земельна ділянка не є комунальною власністю, переклавши тягар доведення на орган місцевого самоврядування (у цій справі на Свалявську міську раду), а необхідно саме спростувати зазначену презумпцію.

При цьому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 ЗК України не впливає ні на її розмір, ні на обов`язок власника будівлі сплачувати за користування цією земельною ділянкою.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, ЗК України і пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI, міськрада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту м. Сваляви, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Як встановлено приписами ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124010100:02:041:0002 площею 4,4747 га (була належним чином сформована як об`єкт цивільних прав та право власності на неї було зареєстровано за Радою), земельна ділянка з кадастровим номером 2124010100:02:041:0019 площею 4,1927 га (сформована внаслідок поділу ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:041:0002), розташовані у м. Свалява, вул. Робітнича, 754, є сформованими відповідно до вище наведених норм законодавства (визначено їх площу і межі, їм присвоєно кадастровий номер, відомості про них внесено до Державного земельного кадастру).

Твердження про користування меншою площею земельної ділянки (лише тією, на якій розташована нежитлова будівля), суд вважає недоречними, оскільки спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами. Така позиція висловлена у постанові Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 08.08.2022 у справі 922/2060/20.

Також судом враховано висновки у постановах Верховного Суду від 24.02.2023 у справі №910/4978/21, від 31.01.2023 у справі 916/3508/21, від 18.10.2022 у справі 916/2158/21, від 09.11.2022 у справі 908/2269/21, згідно яких принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані.

Відтак, наведене повністю спростовує твердження відповідача про те, що право комунальної власності на конкретну земельну ділянку в межах населеного пункту виникає з моменту державної реєстрації цього речового права, і лише з цього моменту земельна ділянка набуває статусу об`єкта цивільних прав.

Щодо суми безпідставно збережених коштів

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Частиною другою статті 20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до усталених правових висновків Верховного Суду та чинного земельного законодавства, в тому числі статті 20 Закону України "Про оцінку земель", не міститься обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначається про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.

При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.02.2021 №224/0/201/21, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 769 911,64 грн. Також зазначено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 2020 - 1,00, 2019 - 1,00; 2018 - 1,00; 2017 - 1,00. Також згідно листа ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 25.08.2022 №18-7-0.4-2434/2-22, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Свалява, вул. Робітнича, 754 за 2019 рік становить - 7769911,64 грн, за 2020 рік становить - 7769911,64 гривень.

Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за вказані роки залишається тією самою 7 769 911,64 грн.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.06.2022 №10511/221-22, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році складає 8 546 818,95 грн.

Рішенням 10 сесії 6-го скликання Свалявської міської ради від 13.12.2013 року №9809 затверджено розмір орендної плати за земельні ділянки по Свалявській міській раді 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (пункт 28. Інші землі промисловості).

Отже, розмір безпідставно збережених коштів становить: 1. За 2019 рік (7 місяців): розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (7 769 911,64 грн), тобто 233 097,35 грн : 12 місяців = 19 424,78 грн щомісячно. За 7 місяців (з червня по грудень) 2019 року 19 424,78 грн Ч 7 місяців = 135 973,46 грн. 2. За 2020 рік (12 місяців) : розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (7 769 911,64 грн.), тобто 233 097,35 грн. 3. За 2021 рік (12 місяців) : розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (7 769 911,64 грн) становить 233 097,35 грн. 4. За 2022 рік (6 місяців) розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки (8 546 818,95 грн), тобто 256 404,57 грн : 12 місяців = 21 367,05 грн щомісячно. За 6 місяців 2022 року 21 367,26 грн. х 6 місяців = 128 202,30 грн.

Загальний розмір збитків становить: 135 973,46 грн + 233 097,35 грн + 233 097,35 грн + 128 202,30 грн = 730 370,46 грн

Суд перевірив вказані розрахунки на відповідність нормативно-правовим актам у сфері визначення вартості земель і технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та дійшов висновку, що розрахунок правильний, здійснений з урахуванням чинних коефіцієнтів, які були застосовані при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

При цьому матеріали справи не містять доказів про подання відповідачем будь-якого контррозрахунку щодо проведеного міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених товариством грошових коштів.

Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 730 370,46 грн безпідставно збережених коштів.

Розподіл судових витрат

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 10 955,56 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов - задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" (89308, Закарпатська область, Мукачівський район, село Сасівка, будинок 12, код ЄДРПОУ 36586411) на користь Свалявської міської ради Закарпатської області (89300, Закарпатська область, м. Свалява, площа Головна, будинок 1, код ЄДРПОУ 04053884) 730 370,46 грн (сімсот тридцять тисяч триста сімдесят гривень 46 коп.) безпідставно збережених коштів, а також судовий збір у розмірі 10 955,56 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 56 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 19.04.2023

Суддя Андрейчук Л. В.