Рішення

від 19.04.2023 по справі 916/618/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/618/23

Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом Благдійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "МАРКУС ФУНДЕЙШН" (Вул. Мишуги Олександра, буд. 10, оф. 405,Київ 89,02089) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (проспект Академіка Глушко, буд. 29, офіс 228,Одеса,Одеська область,65104) про стягнення 259496,38 грн.;

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Благодійна організація "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "МАРКУС ФУНДЕЙШН" звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" 259496,38 грн. заборгованості, з яких 237424грн. - сума коштів яка підлягає поверненню, 19278,83грн. - пеня, 1131,58грн.- 3% річних та 1661,97грн. - інфляційні витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору купівлі- продажу №КП02/11-22 від 02.11.2022р..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/618/23, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

11.04.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву в якому не згоден з позовними вимогами.

Обгрунтовуючи відзив, відповідач посилається на те, що товариство не отримувало повідомлення від 17.01.2023 про розірвання договору купівлі-продажу.

Також відповідач зазначає, що не виконання обов`язків по договору купівлі-продажу пов`язано з тим, що контейнер незаконно утримується ТОВ «Мультімодал Карго Термінал» і тому в провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/101/23 за позовом ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" до ТОВ «Мультімодал Карго Термінал» про зобов`язання передати контейнери.

Крім того, відповідач зазначає, що товариство не заперечує факту отримання коштів від позивача та планує здійснити поставку контейнеру по результатам розгляду справи №916/101/23.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

02.11.2022 року між Благодійною організацією «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «МАРКУС ФУНДЕЙШН» (далі - БО «БФ «МАРКУС ФУНДЕЙШН», Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» (далі - ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ», Продавець) укладено Договір купівлі-продажу Товару № КП02/11-22 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар в асортименті та за цінами відповідно до п. 2 Договору, а Покупець - прийняти і оплатити його згідно умов даного Договору.

У п.п. 2.1. п. 2 Договору зазначається, що Продавець передає Товар у власність Покупцеві згідно виставленого Продавцем рахунку-фактури в асортименті і за відповідними цінами, зазначеними у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Специфікація №1 від 02.11.2022 року, яка є невід`ємною частиною Договору, містить опис Товару, що поставляється згідно Договору, загальну вартість, термін поставки Товару та інші умови, погоджені сторонами.

Сторони у Специфікації № 1 погодили умови поставки Товару, а саме: 20 футового ізотермічного контейнера, б/в загальною вартістю 237424,00 гривень.

У п. 2 Специфікації № 1 визначено, що поставка Товару здійснюється Продавцем, у термін 40 календарних днів, з моменту' отримання 100% передоплати від загальної вартості Товару на розрахунковий рахунок Продавця.

Положеннями п.п. 3.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює передоплату' за Товар у розмірі 100% від загальної вартості Товару.

У відповідності до умов Договору, Продавцем було надіслано Покупцю рахунок на оплату №414 від 02.112022 року на суму 237 424 гривень.

04.11.2022 року на виконання умов Договору Покупець сплатив на банківський рахунок Продавця суму попередньої оплати за Товар згідно вказаного вище рахунку у розмірі 237 424,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №420 від 04.11.2022 року.

Згідно положень п.п. 4.2. п. 4 Договору та Специфікації №1 до Договору, Товар повинен був бути поставлений Продавцем протягом 40 календарних днів від дня отримання передоплати від Покупця, тобто кінцевою датою поставки є 14.12.2022 року.

Проте, в порушення вищевказаних положень Договору. Відповідач зобов`язання щодо поставки Товару не виконав.

Відповідно до п.п. 7.1. п. 7 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Так, у зв`язку з порушенням ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» своїх зобов`язань з поставки Товару за Договором, 20.01.2023 року БО «БФ «МАРКУС ФУНДЕЙИІН» було направлено на адресу реєстрації місцезнаходження ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» вимогу від 17.01.2023 року про повернення суми попередньої оплати року.

Як зазначає позивач, на момент звернення Позивача до суду з позовною заявою Товар Відповідачем не поставлений Позивачу, а попередня оплата так і не повернута.

Отже, позивач вважає, що Відповідач зобов`язання щодо поставки Товару не виконав, тому сума коштів яка підлягає поверненню складає 237424грн.

Також, позивачем нараховано 19278,83грн. - пеню, 1131,58грн.- 3% річних та 1661,97грн. - інфляційні витрати.

Враховуючи вищевикладено, Благодійна організація "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "МАРКУС ФУНДЕЙШН" звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" 259496,38 грн. заборгованості, з яких 237424грн. - сума коштів яка підлягає поверненню, 19278,83грн. - пеня, 1131,58грн.- 3% річних та 1661,97грн. - інфляційні витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої етапі 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, 02.11.2022 року між Благодійною організацією «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «МАРКУС ФУНДЕЙШН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» укладено Договір купівлі-продажу Товару № КП02/11-22.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар в асортименті та за цінами відповідно до п. 2 Договору, а Покупець - прийняти і оплатити його згідно умов даного Договору.

У п.п. 2.1. п. 2 Договору зазначається, що Продавець передає Товар у власність Покупцеві згідно виставленого Продавцем рахунку-фактури в асортименті і за відповідними цінами, зазначеними у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

У відповідності до умов Договору, Продавцем було надіслано Покупцю рахунок на оплату №414 від 02.112022 року на суму 237 424 гривень.

04.11.2022 року на виконання умов Договору Покупець сплатив на банківський рахунок Продавця суму попередньої оплати за Товар згідно вказаного вище рахунку у розмірі 237 424,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №420 від 04.11.2022 року.

Згідно положень п.п. 4.2. п. 4 Договору та Специфікації №1 до Договору, Товар повинен був бути поставлений Продавцем протягом 40 календарних днів від дня отримання передоплати від Покупця, тобто кінцевою датою поставки є 14.12.2022 року.

Проте, в порушення вищевказаних положень Договору. Відповідач зобов`язання щодо поставки Товару не виконав.

20.01.2023 року Позивач направив на адресу реєстрації місцезнаходження Відповідача, як це передбачено умовами Договору, вимогу від 17.01.2023 року про повернення попередньої оплати.

Згідно з відомостями на інформаційному ресурсі АТ «Укрпошта», за штрихкодовим ідентифікатором № 0105493605751, вказана вище Вимога Відповідачем не отримана.

Отже, суд вважає, що Відповідач зобов`язання щодо поставки Товару не виконав, тому позовна вимога щодо повернення суми коштів в розмірі 237424грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 19278,83грн. - пені, 1131,58грн.- 3% річних та 1661,97грн. - інфляційні витрати.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, відповідно до п.п. 7.2. п. 7 Договору, у разі прострочення поставки Товару згідно розділу 4 цього Договору Продавець сплачує Покупцю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення поставки.

Наданий позивачем розрахунок суми позову, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом пеня в розмірі 19278,83грн., 3% річних в розмірі 1131,58грн. та інфляційні витрати в розмірі 1661,97грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та невиконання відповідачем умов договору щодо поставки товару, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (проспект Академіка Глушко, буд. 29, офіс 228, Одеса, 65104, код 42163494) на користь Благдійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "МАРКУС ФУНДЕЙШН" (Вул. Мишуги Олександра, буд. 10, оф. 405, Київ, 02089, код ЄДРПОУ 44804009) 237424грн. - суму коштів яка підлягає поверненню, 19278,83грн. - пеню, 1131,58грн.- 3% річних, 1661,97грн. - інфляційні витрати та 3892,45грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2023 р.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов