Ухвала

від 19.04.2023 по справі 916/1553/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"19" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1553/23

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№1610/23 від 14.04.2023)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Моцарт Готель Груп» (вул. Гагарінське плато, № 5, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 38848373)

про визнання трудових відносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моцарт Готель Груп», в якому просить суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Моцарт Готель Груп» з 20.03.2023 у зв`язку зі звільненням позивача на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Моцарт Готель Груп» скликав загальні збори учасників товариства з метою розгляду питання про його звільнення з посади директора за власним бажанням. Загальні збори учасників товариства не відбулись у зв`язку із неявкою єдиного учасника товариства. Оскільки прийняття рішення про звільнення керівника товариства з обмеженою відповідальністю є виключною компетенцією учасників такого товариства, позивач звернувся до суду з позовом про визнання трудових відносин між ним та відповідачем припиненими.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги до позовної заяви, викладені у статті 162 та статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява має містити, серед іншого, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Між тим, позивачем всупереч вищенаведених вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України, не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти учасників справи.

Окрім того, згідно п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Проте, в порушення наведених вимог позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.

При цьому, відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний цент проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що копія паспорту ОСОБА_1 , долучена позивачем до позову, взагалі не містить відмітки про засвідчення, а решта документів не містять дати засвідчення копії, відсутня назва посади особи, яка засвідчує копію та її власного імені та прізвища, а отже, в порушення вказаних вимог, позивачем не засвідчено належним чином копії документів долучених до позовної заяви.

Додатково суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви вказано третю особу ОСОБА_2 .

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України поділяє третіх осіб на: третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 49 ГПК України) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ст. 50 ГПК України).

Між тим, позивач жодним чином не обґрунтував підстави, за яких необхідно залучити до участі у справі зазначених осіб.

Варто зазначити, що саме лише зазначення в позовній заяві певної особи, установи чи організації як третьої особи без обґрунтування необхідності її залучення участі у справі, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Відповідно до ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги це такі особи, які вступають або залучаються в процес на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обв`язки щодо однієї з сторін. Їх залучення у процес може здійснюватися за заявою учасника справи.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Як вбачається з поданої заяви, позивачем не зазначено як рішення суду може вплинути на права та обов`язки зазначеної третьої особиб щодо однієї із сторін та на яких підставах вказаних осіб належить залучити до участі у справі.

Враховуючи вимоги ст. 50 ГПК України, суд звертає увагу позивача на обов`язок обґрунтування підстав залучення третьої особи та як рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 (вх. № 1610/23 від 14.04.2023) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 1610/23 від 14.04.2023) залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 , у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 14.04.2023 за вх.№1610/23.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 19.04.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський