Постанова

від 19.04.2023 по справі 479/606/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

19.04.23

22-ц/812/308/23

Справа №479/606/22

Провадження № 22-ц/812/308/23

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 квітня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Ковальським Є.В.,

без участі осіб, повідомлених про дату, час та місце розгляду справи належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2023року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Репушевською О.В., повний текст складено того ж дня, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любашівський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення пені по аліментах

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любашівський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Одеса), про стягнення пені по аліментах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що 06 грудня 2021 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області ухвалено рішення, відповідно до якого зі ОСОБА_1 стягнуто аліменти на її користь на утримання дітей - ОСОБА_3 , 2011 року народження, ОСОБА_4 , 2018 року народження, у твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 серпня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Виконавчий лист перебуває на виконанні в Любашівському відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Починаючи з серпня 2021 року відповідач не сплачував аліменти, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 47375,46 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 07 липня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене просила стягнути із ОСОБА_1 на свою користь 15491,80 грн. пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з серпня 2021 року по липень 2022 року.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , 2011 року народження, ОСОБА_4 , 2018 року народження, за період з 01 серпня 2021 року по 01 липня 2022 року в розмірі 14229,49 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 911,53 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що дане рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказував, що згідно наданого позивачем до суду розрахунку розмір пені за прострочення сплати аліментів, за період з серпня 2021 року по 01 липня 2022 року склав 15491,80 грн.

При здійсненні судом власного розрахунку пені від суми несплачених аліментів за період з 01 серпня 2021 року по 01 липня 2022 року (згідно розрахунку заборгованості з аліментів, який наданий державним виконавцем Любашівського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Одеса) Зорівчак А.В.), суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів в розмірі 14229,49 грн.

Проте з такими висновками суду він погодитися не може так як судом не враховано, що розрахунок заборгованості та пені зроблені без урахування часткової сплати аліментів, застосовано не вірну формулу та вихідні дані, що призвело до не вірного встановлення суми як заборгованості, так і розміру пені.

Також звертає увагу суду на те, що відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В даному випадку більша частина заборгованості по аліментам виникла під час запровадження в Україні воєнного стану, а тому вважаю що це окремо прямо вказує на не правильність розрахунку як самої заборгованості так і пені.

Частина заборгованості, яка виникла ще до запровадження воєнного стану виникла через відсутність заробітку та будь-якого доходу. Аліменти ним сплачувалися у розмірі, який він максимально міг фізично сплачувати.

Правом на подачу відзиву позивач та третя особа не скористалися.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа - Любашівський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі на підставі наявних матеріалів справи.

Вищенаведене в силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2010 року, який заочним рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2021 року розірвано ( а.с.6).

Від шлюбу сторони мають двох дітей: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.4,5).

Заочним рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06 грудня 2021 року, зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , 2011 року народження, ОСОБА_4 , 2018 року народження, у твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 серпня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Виконавчий лист перебуває на виконанні в Любашівському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Одеса), виконавче провадження №68224221.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Любашівським відділом державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 07 липня 2022 року за вих. №3456, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , 2011 року народження, ОСОБА_4 , 2018 року народження, яка за період з 27 серпня 2021 року по 01 липня 2022 року становить 47375,46 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначала, що розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2021 року по 01 липня 2022 року складає 15491,80 грн. При цьому розрахунку не надала, а навела лише формулу розрахунку пені.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання.

Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції, правильно застосував до спірних правовідносин положення статті 196 СК України та дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивачки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Разом із тим, розмір неустойки (пені) суд першої інстанції обчислив неправильно, не вірно встановлено період, за який з відповідача слід стягнути пеню за несвоєчасну сплату аліментів, а також наведений судом першої інстанції розрахунок пені за прострочення сплати аліментів та обрахована сума пені не узгоджується з порядком обчислення неустойки (пені), викладеним у правовій позиції постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому, стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Колегія суддів вважає, що сума заборгованості зі сплати аліментів у ОСОБА_5 утворилась з його вини, який своєчасно належним чином не виконував свої обов`язки, що тягне відповідно відповідальність у вигляді неустойки. Доказів того, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів державним виконавцем, тощо матеріали справи не містять, а тому, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_2 набула право на стягнення з відповідача неустойки, виходячи із розміру заборгованості за аліментами, яка існувала на час звернення до суду з цим позовом.

Наявність сплаченої відповідачем заборгованості у червні 2022 року у розмірі 3431 грн. не усуває цивільно-правової відповідальності відповідача за прострочення ним сплати аліментів.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість по аліментам на користь позивача на утримання дітей відповідачем в повному розмірі не сплачена, розмір заборгованості підтверджено розрахунком державного виконавця Любашівського відділу ДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 07 липня 2022 року, який відповідачем не спростовано, не надано відповідачем доказів і того, що він оспорював розмір заборгованості зі сплати аліментів, не довів підстав для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам та неустойки (пені).

Розмір заборгованості 47375 грн.46 коп. вказана державним виконавцем з відрахуванням із загальної суми заборгованості за цей період 50806 грн.46 коп., суми аліментів сплачених відповідачем у червні 2022 року у розмірі 3431 грн.(50806.46-3431=47375.46).

Обчислюючи розмір неустойки (пені), апеляційний суд виходить із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, а також позовних вимог, відповідно до яких позивачка просила стягнути пеню по аліментам за період з 27 серпня 2021 року ( з часу звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів) по 01 липня 2022 року, а не з 01 серпня 2021 року як помилково вважав суд.

Розраховуючи розмір пені, колегія суддів виходить із висновків викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21), відповідно до яких, при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць.

Таким чином, пеня по аліментам розраховується наступним чином:

серпень 2021 року (з27по 31серпня 2021року): нараховані аліменти-806.46грн., платіж 806,46 грн. зараховано з платежу 3431 грн. ( 3431-806.46=2624.54), який сплачено у червні 2021 року, кількість днів прострочення з 01 вересня 2021 року по 31 травня 2022 року - 273 дні, пеня: 806.46 х 273 х 1%=2200 грн. 38 коп.;

за вересень 2021 року: нараховані аліменти 5000 грн., платіж 2624.54 грн. зараховано з платежу 3431 грн., кількість днів прострочення: 242 дні (01 жовтня 2021 року по 31 травня 2022 року, пеня 2624.54 *243* 1% = 6377 грн.64 коп.;

залишок за вересень 2375.46 не сплачено: пеня 2375.46 *30* 1% = 712 грн.64 коп.;

жовтень 2021 року: нараховані аліменти 5000 грн., платежі відсутні, кількість днів прострочення: 242 дні (01 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року); пеня: 5000 * 242 * 1% = 12100 грн.;

листопад 2021 року: нараховані аліменти 5000 грн.,платежі відсутні, кількість днів прострочення: 212 дні (01 грудня 2021 року по 30 червня 2022 року); пеня: 5000 * 212 * 1% = 10600 грн.;

грудень 2021 року: нараховані аліменти 5000 грн., платежі відсутні, кількість днівпрострочення:181день (01січня по30червня 2022року),пеня: 5000 х 181 х 1% = 9050 грн.;

січень 2022року: нараховані аліменти 5000 грн., платежі відсутні, кількість днів прострочення: 150 день (01 лютого по 30 червня 2022 року),пеня: 5000 х 150 х 1% = 7500 грн.;

лютий 2022 року:нараховані аліменти 5000 грн., платежі відсутні, кількість днів прострочення: 122 день (01 березня по 30 червня 2022 року), пеня:5000 х 122 х 1% = 6100 грн.;

березень 2022 року: нараховані аліменти 5000 грн., платежі відсутні, кількість днів прострочення: 91 день (01 квітня по 30 червня 2022 року), пеня:5000 х 91 х 1% = 4550 грн.;

квітень 2022 року:нараховані аліменти 5000 грн., платежі відсутні, кількість днів прострочення: 61 день (01 травня по 30 червня 2022 року), пеня:5000 х 61 х 1% = 3050 грн.;

травень 2022 року:нараховані аліменти 5000 грн.,платежі відсутні, кількість днів прострочення: 30 днів (01 по 30 червня 2022 року), пеня: 5000 х 30 х 1% = 1500 грн.

За червень 2022 року пеня не нараховується, оскільки розмір пені за місячним платежем розраховується виходячи із заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць та кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню неустойка (пеня), нарахована за період з 27 серпня 2021 по 01 липня 2022 року у розмірі 63741 грн.92 коп.

Ураховуючи вищенаведене слушними є доводи апеляційної скарги щодо не врахування того, що розрахунок пені зроблені без урахування часткової сплати аліментів, застосування не вірної формули та вихідних даних, що призвело до не вірного встановлення розміру пені.

Проте, суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

В позовній заяві позивач просила стягнути із ОСОБА_1 на свою користь 15491 грн.80 коп. пені за несвоєчасну сплату аліментів.

Задовольнивши позовні вимоги частково суд першої інстанції привів власний розрахунок та стягнув з відповідача на користь позивачки пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 14229 грн.49 коп.

Рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 не оскаржувала, погодилася із сумою пені, яку стягнено судом першої інстанції, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення в частині розміру задоволених вимог.

А відтак, стягненню підлягає саме 14229 грн.49 коп. пені за прострочення сплати аліментів.

Посилання в апеляційній скарзі на пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, як на підставу для звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, колегією суддів відхиляється, оскільки у даному випадку пеня за несплату аліментів передбачена Сімейним кодексом України, який на час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційної інстанції не містить норми щодо не нарахування пені за несплату аліментів.

Крім того, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"», який набрав чинності 26 квітня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Проте в цій же нормі Закону № 2129-ІХ прямо передбачено, що зазначене обмеження не стосується рішень про стягнення аліментів.

Отже, це означає, що положення статті 196 СК України, яка передбачає відповідальність за прострочення сплати аліментів, зокрема у вигляді стягнення за рішенням суду неустойки (пені), продовжують застосовуватися і під час дії воєнного стану.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відтак, у зв`язку із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права оскаржуване рішення в частині періоду, за який з відповідача слід стягнути пеню за несвоєчасну сплату аліментів, розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та обрахована сума пені, на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України слід зміні, виклавши його мотивувальну частину, в редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оскільки судове рішення змінено в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину щодо періоду, за який із ОСОБА_1 слід стягнути пеню за несвоєчасну сплату аліментів, розрахунку пені за прострочення сплати аліментів та обрахування суми пені, в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 19 квітня 2023 року.