Рішення

від 10.04.2023 по справі 632/2283/21

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/2283/21 провадження № 2/632/76/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Библіва С.В., при секретарі Кузьменко М.В., за участю представника позивача, адвоката Лозовського С.В., та представника відповідача, адвоката Захарова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що 30 травня 2020 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 12000,00 доларів США (що еквівалентно 322800,00 грн. на момент складення розписки) та зобов`язався повернути його до 01 жовтня 2021 року, на підтвердження чого надав власноручно написану розписку. У зазначений строк грошові кошти так і не були повернуті. Оскільки відповідач відмовляється у добровільному порядку повернути грошові кошти, позивач був вимушений звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з нього 322800,00 грн.

07.12.2021 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням першого судового засідання на 12.01.2022 року. 10.01.2022 року від відповідача надійшла заява про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, яке ухвалою суду від 12.01.2022 року було задоволене, справу визначено розглядати в порядку загального позовного провадження з призначенням її до підготовчого засідання на 23.02.2022 року. 22.02.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке було відкладене на 06.04.2022 року.

Зокрема у відзиві зазначено, що, дійсно, 30.05.2020 року між сторонами був укладений договір позики, згідно якого його довіритель взяв у борг у позивача суму грошових коштів в розмірі 12000,00 доларів США з датою повернення до 01.10.2021 року. Проте вказав, що з вересня 2020 року по грудень 2021 року відповідач згідно усної домовленості сплатив на користь позивача кількома банківськими переказами грошові кошти загальною сумою 57397,00 грн., яку при подачі позову до суду позивач чомусь не врахував та на підтвердження вказаних банківських операцій надав дублікати квитанцій, отриманих у електронному банківському додатку Пиват24. Вимогу про сплату боргу від позивача його довіритель не отримував. Тому, просив суд врахувати цей факт при ухваленні рішення.

Через повномасштабне воєнне вторгнення росії в Україну розгляд справи не призначався, а 21.10.2022 року позивач надав уточнення до позову, в якому просив стягнути суму боргу не у гривнях, а у доларах США в розмірі 12000,00. 28.10.2022 року позивачем надано відповідь на відзив. 21.02.2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 10.04.2023 року.

У судове засідання позивач не прибув, але його представник, адвокат Лозовський С.В., вважав за можливе провести його без довірителя, бо його інтереси належним чином будуть ним представлені. У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольни у повному обсязі та додав, що визнає факт отримання його довірителем від відповідача у період з вересня 2020 року по грудень 2021 року суму коштів кількома платежами на загальну суму 57397,00 грн., проте вказані кошти були перераховані відповідачем позивачеві не в рахунок боргу за договором позики. Його довіритель викладає єдиноборства і надавав майстер класи ОСОБА_2 , за що і отримував винагороду. У квитанціях Приватбанку у графі призначення платежу зазначено відповідачем «Перевод личных средств», що унеможливлює ідентифікувати вказані платежі із погашенням заборгованості саме за борговою розпискою. Умови із повернення грошових коштів, які погодили його довіритель та відповідач, як це вбачається із розписки, полягають у поверненні саме всієї суми боргу і саме доларів США, а не в гривні, одноразово до 01.10.2021 року, а не в розстрочку певними частинами та за певним графіком.

Відповідач у судовому засіданні не був присутнім, але належним чином був представлений його представником, адвокатом Захаровим О.С., який частково погодився з позовними вимогами з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, встановив обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Зокрема, судом встановлено, не оспорюється сторонами та підтверджується матеріалами справи, що 30 травня 2020 року ОСОБА_2 під розписку у борг отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 12000,00 доларів США на строк до 01 жовтня 2021 року, що підтверджується розпискою від 30 травня 2022 року (а.с.6).

Відповідно до копії вимоги від 16 листопада 2021 року (а.с.9) ОСОБА_1 поштовим зв`язком (а.с.13) направив ОСОБА_2 вимогу про повернення суми боргу за розпискою від 30 травня 2020 року, якому відправлення, зі слів сторони відповідача, не було вручене під час доставки.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від виконання зобов`язання, в силу положень ст. 525 ЦК України, не допускається. Отже, неотримання відповідачем вимоги про сплату боргу у даному випадку не має правового значення для вирішення цієї справи, так як термін повернення зазначено у самій розписці.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Так, відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Гривня, як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України, такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року по справі №373/2054/16-ц (14-446цс18). Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 14-134цс18.

Згідно розписки від 30 травня 2020 року, встановлено, що відповідач зобов`язався повернути позивачу борг у сумі 12000,00 доларів США, що було еквівалентно 322800,00 грн. на момент складення розписки, проте на день розгляду справи, як і на день подачі позову до суду, борг відповідачем не повернуто, навіть частково.

Так, стороною відповідача на підтвердження часткового погашення заборгованості за договором позики надані копії дублікатів квитанцій з електронного банківського додатку Пиват24 за період з вересня 2020 року по грудень 2021 року (а.с.74-83,86) на загальну суму 57397,00 грн., отримання якої не оспорює сторона позивача. Проте, на вказаних квитанціях Приватбанку у графі призначення платежу зазначено відповідачем «Перевод личных средств», що унеможливлює ідентифікувати вказані платежі із погашенням заборгованості за борговою розпискою, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, умовами договору було повернення боргу у доларах США, а не в гривнях, разовим платежем з конкретним кінцем строком, а не у розстрочку. Таким чином, у суду немає підстав вважати, що виплачена позивачеві сума грошових коштів є саме сумою боргу, яка частково погашена відповідачем.

Отже, у зв`язку з не виконанням зобов`язань за договором позики (розпискою) від 30 травня 2020 року відповідач ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 12000,00 доларів США.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право на повернення грошових коштів у загальному порядку, окрім судового.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши всі надані докази, приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає повернення суми позики, посилаючись на договір позики та норми чинного законодавства, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 551, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.9-13, 81-82, 141, 200, 206, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договорами позики від 30.05.2020 року 12000,00 доларів США, а також судовий збір у сумі 4388,30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня виготовлення його повного тексту.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 19.04.2023 року.

Суддя:С. В. Библів