Рішення

від 19.04.2023 по справі 340/603/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/603/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд» (вул. Маловисківське шосе, б. 13, с. Грузьке, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27632, ЄДРПОУ 05418247)

до відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в особі (вул. Героїв Маріуполя, б. 102, м. Кропивницький, 25004, ЄДРПОУ 39816845)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311861 від 10 січня 2023 року.

Позовна заява обґрунтована протиправністю рішення відповідача щодо встановленого порушення позивачем вимог статей 39, 48 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон №2344-ІІІ). Вказує, що господарська операція з перевезення вантажу 22.11.2022 автомобілем Renault Magnum 440 номерний знак серія НОМЕР_1 , причіп Minегvа Еuго 2000 номерний знак серія НОМЕР_2 , здійснювалося за участю ТОВ «Будагрошлях» як перевізника на підставі Договору №3 перевезення вантажу від 04 січня 2021 року, укладеного між ТОВ «Будагрошлях» та Дочірнім підприємством «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд». Водій транспортного засобу ОСОБА_1 є водієм ТОВ «Будагрошлях» (перевізника). З урахуванням того, що відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, позивач не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином завіренні докази на обґрунтування підстав прийняття постанови № 311861 від 10 січня 2023 року.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач зазначає, що статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством. Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку. Вказує, що під час перевірки виявлено відсутність протоколу перевірки та адаптації до тахографу, чим порушено вимоги ст. 48 Закон №2344-ІІІ. Водій з актом перевірки ознайомився, від підпису та пояснень відмовився. Зазначає, що позивач на розгляд справи не з`явився, пояснень та заперечень, щодо порушень відображених в акті не надав. За результатами розгляду справи до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 грн. Таким чином доводи позивача про те що він не є суб`єктом відповідальності є безпідставними. З урахуванням викладеного просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 32-56).

Позивачем надано відповідь на відзив, за змістом якої вважає наведені доводи у відзиві необґрунтованими та просить скасувати протиправно винесену постанову (а.с 57-62).

Відповідач правом подати заперечення на відповідь не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіка проведення рейдових перевірок проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників.

Так, 22.11.2022 інспекторами о 10 год. 15 хв. на автодорозі М-05, 452 км 811 м, було зупинено транспортний засіб марки Renault Magnum 440, держаний номерний знак серія НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .

Під час здійснення перевірки водій не надав старшому державному інспектору протокол перевірки та адаптації до тахографу, що є порушенням вимог статті 48 Закону №2344-ІІІ. Виявлені порушення відображено в акті, складеному за результатами перевірки, №318765 від 22.11.2022 року. Водія зі змістом акту ознайомлено, однак, як вказано в акті від пояснень та підпису він відмовився.

На виконання вимог пункту 26 Порядку №1567 підрозділом Укртрансбезпеки надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи 30.11.2022 за № 44005/31/24-22 (а.с. 42), в якому зазначалося про необхідність явки на розгляд справи 20.12.2022. Відповідно до інформації з офіційного сайту, вказане повідомлення вручено позивачу 27.01.2023 року (а.с. 48).

На розгляд справи 20.12.2022 року представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим відповідач вирішив відкласти розгляд справи на 10.01.2023 року, про що направив позивачеві повідомлення за номером 48623/31/24-22 від 22.12.2022 року.

Обидва повідомлення позивач отримав 27.01.2023 року (а.с. 43, 46).

На виконання пункту 27 Порядку №1567 виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду контролю у Кіровоградській області було проведено розгляд справи без участі представника позивача та винесено постанову №3311861 від 10.09.2022 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ДП «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд», у сумі 17 000 грн.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копію постанови надіслано позивачу 12.01.2023.

Не погоджуючись з даною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Закону №2344-ІІІ.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до частини 3 Закону №2344-ІІІ, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Частиною 11 статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком №1567.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності). У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункти 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно пункту 26 та пункту 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З аналізу наведених правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок розглянути справу про порушення суб`єкта господарювання не пізніше двох місяців з дня його виявлення та за наявності підстав - винести постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу положень вказаної статті випливає, що вказаний вище перелік документів згідно статті 48 Закону №2344-ІІІ не є вичерпним.

Відповідно до статті 18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі по тексту - Інструкція).

Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух. Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (пункт 1.2 розділу І Інструкції).

Відповідно до пункту 2.5 вищезазначеної Інструкції, тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії, відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Окрім цього, згідно з п. 2.6. Інструкції тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (пункт 2.7. Інструкції). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів або вантажу застосовується саме до перевізників.

Таким чином, ключовим питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону №2344-ІІІ.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах (стаття 29 Закону №2344-ІІІ).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажу.

Так, судом досліджено, що 04.01.2021 між ТОВ «Будагрошлях» (Первізник) та Дочірнім підприємством «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд» (Замовник) укладено Договір №3 перевезення вантажу.

Судом встановлено та підтверджено товарно-транспортною накладною від 22.11.2022 №б/н (а.с. 14-15), що у якості автомобільного перевізника, замовника та вантажоодержувача зазначено - Дочірнє підприємство «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд», автомобіль Renault Magnum 440 номерний знак серія НОМЕР_1 , причіп Minегvа Еuго 2000 номерний знак серія НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 , постачальник ВП «Знам`янський кар`єр», вантаж отримав водій/експедитор ОСОБА_1 здійснювалось перевезення відсіву масою 39,0 т. Вказана накладна засвідчена підписами уповноважених осіб постачальника та вантажоодержувача.

Тобто перевезення здійснювалось автомобілем, що належить ТОВ «Будагрошлях» та водієм цього ж підприємства ОСОБА_1 , за яким він закріплений відповідно до наказу №12 від 20.10.2021 року, на виконання умов договору №3 від 04.01.2021 року, однак відповідно до наданої позивачем ТНТ від 22.11.2022 №б/н перевізником вказано позивача Дочірнє підприємство «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд».

Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (далі - Правила №363) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Так, відповідно до визначень термінів встановлених у розділі І Правил №365:

договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання;

експедитор транспортний - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів;

замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни;

замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів;

товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.09.2022 року №346148 позивача притягнуто до відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за відсутність у позивача, як автомобільного перевізника, «документів, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інших документів, передбачених законодавством», при цьому в якості способу порушення вказаної норми права відповідач в Акті від 22.11.2022 року №308765 вказав «відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа». В акті перевірки, та в подальшому перевізником вказано позивача відповідно до даних ТНТ на перевезення вантажу.

Відповідно до пункту 11.3 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовником, відповідно до ТНТ, також є позивач.

Тобто позивач власноручно, при виготовленні супровідних документів на вантаж, зазначив себе перевізником вантажу та надав такий документ під час проведення перевірки працівникам Укртансбезпеки. Інших документів, які б свідчили на момент проведення перевірки, що перевізником було ТОВ «Будагрошлях», первіряючим надано не було, а належність транспортного засобу товариству не є ознакою того, що останнє є перевізником.

Водночас, порядком №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач повідомлення про розгляд справи направляв на адресу позивача двічі, на підтвердження чого відповідачем надано відповідні докази. Так, поштове відправлення про розгляд справи 20.12.2022 року, відповідно до трекінгу перевірки статусу відправлення, очікувало на отримання з 05.12.2022 року, друге повідомлення про розгляд справи 10.01.2023 року очікувало на поштовому відділенні адресата з 27.12.2022 року. Водночас такі повідомлення отримані були лише 27.01.2023 року, вже після винесення спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

При цьому згідно пункту 25 Порядку справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно акту від 22.11.2022 року №318765 ймовірне порушення позивачем було виявлено 22.11.2022 року, тобто розгляд справи про таке порушення мав відбутися не пізніше 21.01.2023 року.

Отже, відповідач не повідомив належним чином позивача про час і місце розгляду справи та виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Викладені дії вказують на недотримання відповідачем вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи про застосування до відповідача адміністративно-господарського штрафу, що свідчить про протиправний характер його дій, оскільки саме відповідачем створено ситуацію, за якої позивача фактично було позбавлено можливості взяти участі у розгляді вказаної справи, надати свої пояснення та висловити заперечення.

Відповідно, суд відхиляє аргументи відповідача, згідно яких позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді, оскільки в дійсності саме через дії відповідача позивач об`єктивно був позбавлений можливості отримати повідомлення про розгляд відповідної справи до моменту її розгляду.

Окрім викладеного, суд також враховує, що у статті 1 Закону 2344-III транспортно-експедиторські послуги - послуги, пов`язані з підготовкою та відправленням вантажів, організацією та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням і одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків;

При цьому згідно частини 1 статті 47 Закону 2344-III, до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування. До комплексу допоміжних операцій, пов`язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать, зокрема, транспортно-експедиційні послуги.

Таким чином, законодавцем в межах статті 33 Закону №2344-III визначено автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Позивачем надано суду низку документів на підтвердження свого статусу саме як замовника на момент виявлення вказаного порушення. Відповідач, заперечуючи проти таких доводів зазначив, що в товарно-транспортній накладній від 22.11.2022 року №б/н позивача вказано саме як перевізника.

Водночас, на думку суду, інших документів чи пояснень на підтвердження такого статусу позивач надати відповідачу не зміг саме через протиправні дії останнього під час направлення повідомлення про розгляд справи, що були описані вище.

Суд погоджується з аргументами позивача щодо відсутності у спірних правовідносинах у нього статусу перевізника, в зв`язку з чим він не відповідає правовому статусу, передбаченому статтею 33 Закону №2344-III, а тому не є суб`єктом відповідальності за статтею 48 цього закону.

Відповідно, суд приходить до висновку про протиправність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №311861 від 10.01.2023 року про застосування адміністративно господарського штрафу відносно Дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд», в зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (а.с. 27).

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 162 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в особі про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №311861 від 10.01.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно Дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд».

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнє підприємство «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд» (ЄДРПОУ 05418247) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО