Постанова

від 16.08.2023 по справі 340/603/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 340/603/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/603/23 (головуючий суддя першої інстанції Науменко В.В.) за позовом Дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 15.02.2023 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 10 січня 2023 року №311861 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №311439 від 01 лютого 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно Дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зауважує, що відповідачем здійснено всі залежні від нього заходи для належного повідомлення позивача про розгляд справи, зокрема позивач двічі запрошувався для участі у розгляді справи за процедурою, передбаченою Порядком №1567. Зазначає, що надані позивачем документи не спростовують фактичних обставин щодо допущеного порушення, яке зафіксоване в акті проведення перевірки.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Дочірнє підприємство «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд», ЄДРПОУ 05418247, є юридичною особою, дата державної реєстрації 08.04.1992 року, основним видом економічної діяльності за КВЕК є 23.63 виробництво бетонних розчинів, готових до використання. (а.с. 7-10).

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про автомобільний транспорт» повноваження.

22.11.2022 інспекторами о 10 год. 15 хв. на автодорозі М-05, 452 км 811 м було зупинено транспортний засіб марки Renault Magnum 440, держаний номерний знак серія НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 (а.с. 25, 26).

Під час здійснення перевірки водій не надав старшому державному інспектору протокол перевірки та адаптації до тахографу, що є порушенням вимог статті 48 Закону №2344-ІІІ. Виявлені порушення відображено в акті, складеному за результатами перевірки, №318765 від 22.11.2022 року. Водія зі змістом акту ознайомлено, однак, як вказано в акті - від пояснень та підпису останній відмовився (а.с. 41).

На виконання вимог пункту 26 Порядку №1567 підрозділом Укртрансбезпеки 03.12.2022 року надіслано позивачу рекомендоване повідомлення про розгляд справи від 30.11.2022 року за №44005/31/24-22, в якому зазначалося про необхідність явки на розгляд справи 20.12.2022 року з 9.00 год. по 12.00 год..

Відповідно до інформації з офіційного сайту, вказане повідомлення знаходилось на поштовому відділенні адреси позивача з 06.12.2022 року та вручено позивачу 27.01.2023 року (а.с. 42 - 44).

На розгляд справи 20.12.2022 року представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим відповідач відклав розгляд справи на 10.01.2023 року, про що направив позивачеві 23.12.2022 року повідомлення за номером 48623/31/24-22 від 22.12.2022 року.

Відповідно до інформації з офіційного сайту, вказане повідомлення знаходилось на поштовому відділенні адреси позивача з 27.12.2022 року, та вручено позивачу 27.01.2023 року (а.с. 45- 47).

На виконання пункту 27 Порядку №1567 виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду контролю у Кіровоградській області проведено розгляд справи без участі представника позивача та винесено постанову №311861 від 10.01.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ДП «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд» в сумі 17000 грн. (а.с. 21, 40).

Копію постанови надіслано позивачу 12.01.2023 року відповідно до приписів пункту 29 Порядку №1567 (а.с. 48).

Не погодившись з постановою про стягнення адміністративно-господарського штрафу, позивач оскаржив таку постанову до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не повідомив належним чином позивача про час і місце розгляду справи та виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Суд першої інстанції зазначив, що у позивача у спірних правовідносинах відсутній статус перевізника, в зв`язку з чим він не відповідає правовому статусу, передбаченому статтею 33 Закону №2344-III, а тому не є суб`єктом відповідальності за статтею 48 цього закону.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Повноваження відповідача щодо проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалось вище, згідно тексту акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.11.2022 року №318765 водій транспортного засобу Renault Magnum 440, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не надав старшому державному інспектору протокол перевірки та адаптації до тахографу, передбачений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 41).

Водій зі змістом вказаного Акту був ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився, про що посадовою особою відповідача зроблено відповідний запис.

Вказані в акті перевірки обставини щодо суті порушення (не надання водієм інспектору у вказаному місті, день та час протоколу перевірки та адаптації до тахографу), а також обставин щодо складання акту перевірки (ознайомлення водія з актом перевірки та відмови останнього від пояснень та підпису) позивачем не заперечуються та не спростовуються.

Розглядаючи зазначену справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не є перевізником у спірних правовідносинах, а тому не може бути суб`єктом накладення адміністративно-господарського штрафу.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується з огляду на таке.

Згідно товарно-транспортної накладної від 22.11.2022 року №б/н автомобільним перевізником зазначено Дочірнє підприємство «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд», автомобіль Renault Magnum 440 номерний знак серія НОМЕР_1 , причіп Minегvа Еuго 2000 номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , постачальник ВП «Знам`янський кар`єр», вантаж отримав водій/експедитор ОСОБА_1 здійснювалось перевезення відсіву масою 39,0 т. Вказана накладна засвідчена підписами уповноважених осіб постачальника та вантажоодержувача. (а.с. 14-15).

Як зазначено в рішенні суду першої інстанції позивач власноручно, при виготовленні супровідних документів на вантаж, зазначив себе перевізником вантажу та надав такий документ під час проведення перевірки працівникам Укртансбезпеки. Інших документів, які б свідчили на момент проведення перевірки, що перевізником виступає інша юридична чи фізична особа, позивачем не надавалось та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що посадовими особами контролюючого органу при складанні акту перевірки з наданої під час проведення перевірки ТТН встановлено, що Дочірнє підприємство «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд» є перевізником.

Будь-яких зауважень чи пояснень щодо факту порушення чи заповнення ТТН водієм ОСОБА_1 в акті перевірки не зазначено та протилежного позивачем не доведено.

Посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, що перевізником на підставі Договору перевезення вантажу №3 від 04.01.2021 року є ТОВ «Будагрошлях» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки посилання на цій договір відсутнє в ТТН, і такий договір позивачем не надавався посадовим особам контролюючого органу ані при складанні акту перевірки, ані при розгляді справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи відповідача щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи та мав можливість бути присутнім під час такого розгляду.

З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.

В апеляційній скарзі та у відзиві на позов зазначено, що відповідач двічі направляв повідомлення про розгляд справи на офіційну адресу позивача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 43, 46).

Відповідно до пункту 26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі по тексту - Порядок №1567) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

З матеріалів справи вбачається, що підрозділом Укртрансбезпеки 03.12.2022 року надіслано позивачу рекомендоване повідомлення від 30.11.2022 року за №44005/31/24-22 про розгляд справи, в якому зазначалося про необхідність явки на розгляд справи 20.12.2022 року з 9.00 год. по 12.00 год..

Відповідно до інформації з офіційного сайту, вказане повідомлення знаходилось на поштовому відділенні адреси позивача з 06.12.2022 року та вручено позивачу 27.01.2023 року, тобто отримано позивачем через 50 днів після надходження повідомлення на поштове відділення (а.с. 42 - 44).

Вказане свідчить про своєчасність доставлення рекомендованого повідомлення на поштове відділення позивача та про небажання позивача своєчасно отримувати таке рекомендоване повідомлення.

На розгляд справи 20.12.2022 року представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим відповідач відклав розгляд справи на 10.01.2023 року, про що направив позивачеві 23.12.2022 року повідомлення за номером 48623/31/24-22 від 22.12.2022 року.

Відповідно до інформації з офіційного сайту, вказане повідомлення знаходилось на поштовому відділенні адреси позивача з 27.12.2022 року, та вручено позивачу 27.01.2023 року, тобто отримано позивачем через 30 днів після надходження повідомлення на поштове відділення (а.с. 45- 47).

Вказане свідчить про своєчасність доставлення рекомендованого повідомлення на поштове відділення позивача та про небажання позивача своєчасно отримувати таке рекомендоване повідомлення.

Апеляційний суд вважає, що саме позивач мав вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Отже, свідоме неотримання кореспонденції, яка направлялась відповідачем на офіційну адресу позивача у відповідності до вимог Порядку №1567, не може розцінюватись судом як порушення прав позивача.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.02.202 року у справі №820/4624/17.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, виконано всі вимоги, визначені Порядком №1567 щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи шляхом направлення повідомлення засобами поштового зв`язку двічі.

Позивач на думку апеляційного суду належним чином повідомлявся про час, дату і місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, проте своїм правом прийняти участь у розгляді справи не скористався. Отже порушень з боку відповідача в цій частині не встановлено.

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Щодо висновку суду першої інстанції про недотримання відповідачем положень п. 25 Порядку №1567, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до акту від 22.11.2022 року №318765 порушення законодавства про автомобільний транспорт з боку позивача було виявлено 22.11.2022 року, а тому розгляд справи про таке порушення мав відбутися не пізніше 21.01.2023 року.

Оскаржувана постанова прийнята 10.01.2023 року, тобто в межах двомісячного строку, передбаченого Порядком №1567.

Відтак, висновок суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованим.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції належить скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції, не вірно встановив обставини, які мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про задоволення позову, допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки дана справа судом першої інстанції визнана незначною, розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/603/23 задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/603/23 скасувати.

В задоволенні позову Дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградшляхбуд» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко