Рішення

від 17.04.2023 по справі 400/13122/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2023 р. Справа № 400/13122/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Малих О.В. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласкардо», вул. Адміральська, 16, кв. 25, м. Миколаїв, 54001, до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001; вул. Херсонське шосе, 48/8, м. Миколаїв, 54024, про:визнання протиправними та скасування припису від 29.11.2021 № 156/2 і постанови від 07.12.2021 № 26/564/22.02-13,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласкардо» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача № 156/2 від 29.11.2021 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 26/564/22.02-13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.2021 року, якою на позивача накладено штраф у сумі 223290 грн.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 20.12.2021 року.

Ухвалою від 10.01.2022 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 18.04.2022 року справу прийнято до свого провадження та постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не допущено порушення норм законодавства у сфері містобудування, проектна документація містить розділ щодо доступності маломобільних груп населення у складі пояснювальної записки, даний розділ викладений саме там згідно Додатку «Д» пункту «Д1» п.п. 8 «Доступність об`єкта будівництва для маломобільних груп населення». Крім того, постанова щодо накладення на позивача штрафу винесена з порушенням процедури, а саме прийнята раніше дати призначення розгляду адміністративної справи (з урахуванням дати перенесення).

Від відповідача надійшов відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було встановлено порушення позивачем норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН, тому за наслідками перевірки відповідачем правомірно прийнято оскаржуваний припис та винесено оскаржувану постанову.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Наказом начальника управління від 09.11.2021 року № 338 призначено проведення позапланової перевірки достовірності даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 08.11.2021 року № МК 051211102814 на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень офісу та квартири АДРЕСА_1 під непродовольчий магазин по пр. Миру, 11 у м. Миколаєві» (далі Об`єкт) у період з 16.11.2021 року по 29.11.2021 року.

Інформація про проведення позапланового заходу була розміщена на офіційному сайті орану державного архітектурно-будівельного контролю, а також додатково надіслана до кожного суб`єкта містобудування, враховуючи позивача, який є проектною організацією.

За результатами перевірки було складено акт від 29.11.2021 № 219/2021, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, що відповідно до договору на виконання робіт № 01/07 від 19.07.2021 ОСОБА_1 доручила ТОВ «Ласкардо» виконання проектно вишукувальних робіт на Об`єкті. Згідно акту приймання передачі ТОВ «Ласкардо» передало ОСОБА_1 проектну документацію, але ця проектна документація не містила окремого розділу вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп людей, обов`язковість якого чітко визначена п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі Порядок №45). Відтак, відповідач дійшов висновку про порушенням позивачем норм чинного містобудівного законодавства.

Також, відповідач виніс припис від 29.11.2021 року № 156/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, яким зобов`язано позивача усунути порушення шляхом приведення проектної документації до вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Термін до 29.12.2021 року.

Відповідачем складено протокол, відповідно до якого призначено розгляд справи щодо виявленого під час перевірки порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності на 07.12.2021 року.

Від підпису матеріалів перевірки позивач відмовився, у зв`язку з чим ці матеріали були надіслані відповідачем поштою.

Позивачем 07.12.2021 під час розгляд справи щодо порушення ним законодавства у сфері містобудівної діяльності заявлено клопотання про перенесення його розгляду.

Відповідачем прийнято рішення про перенесення розгляду справи щодо порушення позивачем норм законодавства у сфері містобудівної діяльності на 10.12.2021 року об 11.15.

07.12.2021 року відповідачем винесено постанову № 26/564/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 223 290 грн.

Позивач не погоджуючись із приписом та постановою, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Частиною 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 41 зазначеного Закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду (ч. 7 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

В свою чергу, п. 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, згідно вказаного пункту Порядку, є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Таким чином, аналіз вказаних норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 свідчить про те, що у разі наявності підстав для проведення позапланової перевірки орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням суб`єктами містобудування, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Позивач, як проектувальник, є суб`єктом містобудування.

В свою чергу, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно форми Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», у такому повідомленні зазначаються відомості про наявність проектної документації, її розробника та особи, яка її затвердила.

Пунктом 11 зПостанови № 446 передбачено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів визначає Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року № 45 (далі Порядок № 45).

Вказаним Порядком передбачено, що Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23.06.2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.09.2017 року за № 1111/30979, нормативних документів, обов`язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом) (п. 9 Порядку).

Пунктами 10 та 15.5 зазначеного вище Порядку також передбачено, що склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.т Проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

Таким чином, в ході здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у вигляді, зокрема, і позапланової перевірки, контролюючий орган має право перевіряти додержання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі і проектувальником.

В даному випадку в ході проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради було здійснено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі, при розробленні проектної документації, вказаної у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, відповідності вказаної документації вимогам будівельних норм, стандартів та правил. Відтак, позапланова перевірка проводилась у межах наданих органу ДАБК повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані:

додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;

не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;

не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Частиною 1 статті 2 Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб (проектна організація).

Як вже зазначалось вище, відповідач за результатами проведення позапланового заходу дійшов висновку про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що виразилось у здійсненні проектування об`єкту будівництва та передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, яка розроблена з порушенням вимог законодавства, а саме проектна документація не містить окремого розділу вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп людей, обов`язковість якого чітко визначена п. 9 Порядку № 45.

Однак, до суду відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем даного порушення, тоді як позивачем доведено, що розділ щодо доступності маломобільних груп населення був у складі пояснювальної записки, даний розділ викладений саме там згідно Додатку «Д» пункту «Д.1» підпункту 8 «Доступність об`єкту будівництва для маломобільних груп населення», зазначене підтверджено матеріалами справи (копія робочого проекту «пояснювальна записка», Акт приймання передачі проектної документації по Об`єкту).

З огляду на зазначене, висновок відповідача про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства при розробленні проектної документації не відповідає дійсності та не знайшов своє підтвердження в ході розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірних припису та постанови.

Також, щодо спірної постанови, то матеріалами справи підтверджено і порушення Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, адже постанову про правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято до дати розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, з листа відповідача «Про розгляд звернення» вбачається, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності перенесено на 10.12.2021 року об 11:15, тоді як постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена відповідачем 07.12.2021 року.

Такий підхід суперечить принципу об`єктивності та неупередженості здійснення державного контролю, оскільки позбавляє суб`єкта перевірки доводити свою позицію, у тому числі щодо притягнення його до відповідальності.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5619,35 грн. судового збору та 20030 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи по'`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 9 ст. 139 КАС України).

З огляду на вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем не надано доказів, що підтверджують надання правничої допомоги саме відносно даної справи, так з наданих позивачем витягом з договору, акту наданих послуг від 20.12.2021 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 42 від 17.12.2021 року не можливо встановити надання послуг щодо розгляду даної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, оскільки позивачем не надано до суду належних доказів надання правничої допоомги та сплати позивачем цих послуг саме у цій справі.

Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації заявлених витрат позивача на правничу допомогу.

Судовий збір розподіляється відповідно ст. 139 КАС України та підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласкардо» (вул. Адміральська, 16, кв. 25, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 35786854) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001; вул. Херсонське шосе, 48/8, м. Миколаїв, 54024, код ЄДРПОУ 41256954) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 156/2 від 29.11.2021 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласкардо».

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 26/564/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.2021 року, якою на товариство з обмеженою відповідальністю «Ласкардо» накладено штраф у сумі 223290 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001; вул. Херсонське шосе, 48/8, м. Миколаїв, 54024, код ЄДРПОУ 41256954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласкардо» (вул. Адміральська, 16, кв. 25, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 35786854) судові витрати у сумі 5619,35 грн. (п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 35 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.04.2023 року.

Суддя О.В. Малих