Постанова

від 10.10.2023 по справі 400/13122/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/13122/21

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

повний текст судового рішення

складено 17.04.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача:Танасогло Т.М.,

суддів:Бітова А.І., Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласкардо» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови,-,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласкардо» (далі позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача № 156/2 від 29.11.2021 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 26/564/22.02-13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.2021 року, якою на позивача накладено штраф у сумі 223290 грн. (надалі позивачка) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-2), в якому просила суд.

В обґрунтування позову вказав, що ним не допущено порушення норм законодавства у сфері містобудування, проектна документація містить розділ щодо доступності маломобільних груп населення у складі пояснювальної записки, даний розділ викладений саме там згідно Додатку «Д» пункту «Д1» п.п. 8 «Доступність об`єкта будівництва для маломобільних груп населення». Крім того, постанова щодо накладення на позивача штрафу винесена з порушенням процедури, а саме прийнята раніше дати призначення розгляду адміністративної справи (з урахуванням дати перенесення).

Відповідач проти задоволення позову заперечував мотивуючи тим, що відповідач мав передбачені законом підстави для прийняття оскаржуваних припису та постанови з огляду на порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудування.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року позов ТОВ «Ласкардо» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 156/2 від 29.11.2021 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласкардо».

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 26/564/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.2021 року, якою на товариство з обмеженою відповідальністю «Ласкардо» накладено штраф у сумі 223290 грн.

Стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на зазначене рішення суду подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відому у задоволенні позову.

В обґрунтування свої апеляційної скарги відповідач вказав, що суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки доводам управління щодо спростування змісту вимог позову та підстав їх відхилення, зазначивши лише, що Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення Позивачем порушення. У мотивувальній частині рішення суду відсутні будь-які правові обґрунтування підстав для скасування припису управління №156/2 від 29.11.2021. також, на думку скаржника, суд першої інстанції не зазначив, які норми містобудівного законодавства України були порушені/недотримані управлінням, що в наслідку призвело до винесення незаконних постанови та припису. Отже в цілому, на думку відповідача у справі, розгляд справи № 400/13122/21 було проведено неповно, не об`єктивно, без належного дослідження та оцінки всіх наявних доказів. При цьому, апелянт наголошує на правомірності прийняття оскаржуваних товариством припису та постанови з огляду на те, що при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було встановлено порушення позивачем норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про необґрунтованість та хибність доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та зазначає, що апеляційна скарга не містить спростувань висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

На підставі ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів скаржника, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом начальника управління від 09.11.2021 року № 338 призначено проведення позапланової перевірки достовірності даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 08.11.2021 року № МК 051211102814 на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень офісу та квартири АДРЕСА_1 під непродовольчий магазин по пр. Миру, 11 у м. Миколаєві» (далі Об`єкт) у період з 16.11.2021 року по 29.11.2021 року.

Інформація про проведення позапланового заходу була розміщена на офіційному сайті орану державного архітектурно-будівельного контролю, а також додатково надіслана до кожного суб`єкта містобудування, враховуючи позивача, який є проектною організацією.

За результатами перевірки було складено акт від 29.11.2021 № 219/2021, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, що відповідно до договору на виконання робіт № 01/07 від 19.07.2021 ОСОБА_1 доручила ТОВ «Ласкардо» виконання проектно вишукувальних робіт на Об`єкті. Згідно акту приймання передачі ТОВ «Ласкардо» передало ОСОБА_1 проектну документацію, але ця проектна документація не містила окремого розділу вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп людей, обов`язковість якого чітко визначена п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі Порядок №45). Відтак, відповідач дійшов висновку про порушенням позивачем норм чинного містобудівного законодавства.

Також, відповідач виніс припис від 29.11.2021 року № 156/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, яким зобов`язано позивача усунути порушення шляхом приведення проектної документації до вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Термін до 29.12.2021 року.

Відповідачем складено протокол, відповідно до якого призначено розгляд справи щодо виявленого під час перевірки порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності на 07.12.2021 року.

Від підпису матеріалів перевірки позивач відмовився, у зв`язку з чим ці матеріали були надіслані відповідачем поштою.

Позивачем 07.12.2021 під час розгляду справи щодо порушення ним законодавства у сфері містобудівної діяльності заявлено клопотання про перенесення його розгляду.

Відповідачем прийнято рішення про перенесення розгляду справи щодо порушення позивачем норм законодавства у сфері містобудівної діяльності на 10.12.2021 року об 11.15.

07.12.2021 року відповідачем винесено постанову № 26/564/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 223 290 грн.

Позивач не погодившись із приписом та постановою, вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства при розробленні проектної документації не відповідає дійсності та не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, у зв`язку із чим суд вбачав наявними підстави для скасування спірних постанови та припису.

Окремо, суд першої інстанції зазначив про порушення відповідачем Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено окремими положеннями ст.41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Згідно з п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі-Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, згідно вказаного пункту Порядку, є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Аналогічні положення містять і у ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності.

З огляду на викладене, у разі наявності підстав для проведення позапланової перевірки орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням суб`єктами містобудування, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як вірно вказав суд першої інстанції, позивач як проектувальник, є суб`єктом містобудування.

Згідно ч.1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI), проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно форми Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», у такому повідомленні зазначаються відомості про наявність проектної документації, її розробника та особи, яка її затвердила, у відповідності до до п.11 якої передбачено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На виконання ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Наказом від 16.05.2011 № 45 Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі - Порядок № 45).

Відповідно до п.9 Порядку №45, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року №1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за №1111/30979, нормативних документів, обов`язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Згідно з пунктами 10, 15.5 Порядку №45, склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.т Проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

Отже, у ході здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у вигляді, зокрема, і позапланової перевірки, контролюючий орган має право перевіряти додержання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі і проектувальником, про що ґрунтовно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.

Виходячи з викладеного, оскільки як свідчать матеріали справи, в спірном випадку, в ході проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю відповідачем було здійснено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі, при розробленні проектної документації, вказаної у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, відповідності вказаної документації вимогам будівельних норм, стандартів та правил, апеляційний суд вважає слушним висновок суду першої інстанції про те, що позапланова перевірка проводилась у межах наданих органу ДАБК повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані:

додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;

не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;

не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

За приписами ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

В силу вимог ч.1 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб (проектна організація).

Як було зазначено вище, пунктом 9 Порядку №45 чітко визначено, що вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у даному випадку архітектором питання вимог щодо створення умов для безперешкодного доступу до осіб з інвалідністю оформлено у вигляді розділу 6, у томі 2 "Пояснювальна записка".

Відповідно до матеріалів справи виконавцем цього проекту, відповідно до укладеного договору, було визначено архітектора Догадову Л.В., яка має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури за професією архітектор, та працює в ТОВ "Ласкардо", уклала з ним відповідний договір.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що згідно акту приймання-передачі проектної документації на об`єкт: Реконструкція нежитлових приміщень - офісу та квартири АДРЕСА_2 ТОВ Ласкардо (керівник Антоненко А.А.)передано замовнику ОСОБА_1 проектна документація на зазначений об`єкт згідно завдання на проектування, яка задовільняє умовам договору та належним чином оформлена, а саме: Технічне обстеження ТО (1505.21-00); Пояснювальна записка ПЗ (1505.21-00); Генеральни план ГП (1505.21-00); Архітектурно-будівельні рішення АБ (1505.21-00); Опалення та вентиляція ОВ (1505.21-00); Водопровід та каналізація ВК (1505.21-00); Електричне освітлення ЕО (1505.21-00); Силове електрообладнання ЕМ (1505.21-00); Система пожежної сигналізації ПС (1505.21-00); Проект організації будівництва ПОБ (1505.21-00).

У томі 2 "Пояснювальна записка", міститься розділ 6. Доступність об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Колегія суддів з даного приводу також враховує приписи ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Система проектної документації для будівництва. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ ТА РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ».

Так, у відповідності до п.5.1 ДСТУ Б А.2.4-4:2009, проектну документацію, комплектують у томи, як правило, за окремими розділами. Кожний том нумерують арабськими цифрами. За необхідності томи діляться на частини.

За змістом п. 10.9 ДСТУ Б А.2.4-4:2009, першим розділом загальної пояснювальної записки проекту повинен бути розділ з найменуванням "Загальні положення" і з шифром "ЗП". Кожний перший аркуш розділу проекту (робочого проекту), який включений в том (книгу) пояснювальної записки, оформляють основним написом за формою 5, наступні аркуші за формою 6 додатка Д. Кожному розділу проекту надають позначення, яке складається з позначення документа і через крапку марка або шифр розділу проекту відповідно до додатка А.

У кожному розділі пояснювальної записки, які включені до одного зброшурованого тому (книги), на першому аркуші в основному написі за формою 5 додатка Д у графі 10 та 11 повинні бути проставлені підписи авторів розділів проекту

Тобто, ДСТУ Б А.2.4-4:2009, не ототожнює окремий том проектної документації, з окремим розділом проектної документації, і навіть пояснювальна записка, як частина проектної документації, може включати в себе окремі розділи.

ДБН А.2.2-3:2014 «Склад і зміст проектної документації на будівництво» містить додаток Е (довідковий), Склад проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, який передбачає у томі Е.1 Пояснювальна записка, розділ 14. Доступність об`єкта будівництва для маломобільних груп населення.

Таким чином, ДБН прямо передбачає, що окремий розділ проектної документації, щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зазначається у томі «Пояснювальна записка». Вимога щодо викладення цього розділу, окремим томом проектної документації, жодний нормативно-правовий акт не містить.

Отже, матеріалами справи (копія робочого проекту «пояснювальна записка», Акт приймання-передачі проектної документації по Об`єкту) підтверджено, що розділ щодо доступності маломобільних груп населення був у складі пояснювальної записки, даний розділ викладений саме там згідно Додатку «Д» пункту «Д.1» підпункту 8 «Доступність об`єкту будівництва для маломобільних груп населення», зазначене підтверджено матеріалами справи.

Як вже було вказано вище, проектна документація розроблена проектною організацією ТОВ «Ласкардо», головний архітектор проекту ОСОБА_2 .

Під час вирішення даної справи, судова колегія враховує, що 10 грудня 2021 року уповноваженою особою УДАБК Миколаївської міської ради на підставі протоколу від 29 листопада 2021 року, винесено постанову №142 по справі про адміністративне правопорушення, якою архітектора даного проекту ОСОБА_2 , яка працює у ТОВ «Ласкардо», притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу за ч.1 ст. 96-1 КУпАП за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта та Припис №156/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на адресу архітектора ОСОБА_2 .

Вказані постанову та припис ОСОБА_2 оскаржила до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023р. у справі №420/13122/21, позовну заяву ОСОБА_2 до УДАБК Миколаївської міської ради задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис УДАБК Миколаївської міської ради №156/1 від 29 листопада 2021 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Визнано протиправною та скасовано постанову УДАБК Миколаївської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №143 від 10 грудня 2021 року, якою накладено на ОСОБА_2 штраф у розмірі 51 000 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УДАБК Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 21 846 грн.

Під час розгляду вказаної справи, судами було встановлено, що архітектор даного проекту ОСОБА_2 виконала вимоги п.9 Порядку №45, а тому в її діях відсутній склад правопорушення передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, апеляційний суд вважає таким, що не відповідає дійсності та не знайшов своє підтвердження в ході розгляду даної справи висновок відповідача про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства при розробленні проектної документації, а саме п.9 Порядку №45.

Отже, припис відповідача щодо усунення виявленого порушення та постанова про накладення штрафу є такими, що прийняті безпідставно.

Також, колегія суддів також погоджується з висновками суду суду щодо порушення відповідачем визначеної законодавством процедури притягнення позивача до відповідальності.

Порядком №244 визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Аналіз приписів Порядку №244 свідчить, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, неявка такого суб`єкта не перешкоджає розгляду справи. Проте, особа, що її розглядає зобов`язана упевнитись у тому, що такого суб`єкта повідомлено про час та місце розгляду справи, встановити наявність клопотань у такого суб`єкта, вивчити заперечення за наявності, з`ясувати чи мало місце правопорушення та чи винний конкретний суб`єкт містобудування у вчиненні такого правопорушення.

Вказане відповідає висновкам ВС у постанові від 26.04.2023р. у справі №380/1418/22.

З наявного в матеріалах справи листа відповідача «Про розгляд звернення» слідує, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було перенесено на 10.12.2021 року об 11:15.

При цьому, оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідач прийняв - 07.12.2021 року, тобто до визначеної (та про яку повідомляв позивач) дати розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів погоджується з зауваженням суду першої інстанції, що такий підхід суперечить принципу об`єктивності та неупередженості здійснення державного контролю, оскільки позбавляє суб`єкта перевірки доводити свою позицію, у тому числі щодо притягнення його до відповідальності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ТОВ «Ласкардо».

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до вимог ст.139 КАС України стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений за подання позову судовий збір.

Загалом доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують, загалом стосуються переоцінки висновків суду першої інстанції з приводу спірних обставин, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було винесене законне та обґрунтоване рішення, яке не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315-317, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №400/13122/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді А.І. Бітов Ю.М. Градовський