Ухвала

від 19.04.2023 по справі 640/10576/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10576/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 квітня 2023 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адель Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії-,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адель Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки подана після закінчення строків апеляційного оскарження.

Частиною 1 статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року подається відповідачем до апеляційного адміністративного суду вже вдруге. Вперше подана 28 червня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга була повернута апелянту 01 вересня 2022 року з підстави несплати судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги, поданої наразі до суду востаннє 01 грудня 2022 року, апелянтом оскаржується рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року.

Таким чином апелянтом був пропущений строк апеляційного оскарження, визначений в статті 295 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Дане клопотання обґрунтоване тим, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строків звернення до суду, однак у апелянта були відсутні кошти на сплату судового збору. Таким чином, за твердженням апелянта, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Крім того зазначає, що повторно апеляційна скарга подана в межах річного строку, встановленого КАС України, а тому є всі підстави для відкриття апеляційного провадження. Також апелянт зазначає, що в умовах воєнного часу судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановлення різного роду строків.

Проте, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Крім того, суд не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання та поновлення пропущеного строку на оскарження рішення і з огляду на відсутність у органу коштів, призначених для сплати судового збору, оскільки невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.

Також, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до норм статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921, 00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2019 року.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2881, 50 грн. (1921 грн. * 150%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване запровадженням на території України воєнного стану у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Також відповідач посилається на те, що постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 №245 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" та від 01.04.2022 №401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатком, та збільшити обсяг видатків за програмою 3511030 "Резервний фонд" на 50 863 945,8 тис. гривень та 73 324 506,8 тис. гривень відповідно.

Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами ст. 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року №333 (далі - Інструкція) за кодом 2800 "Інші поточні видатки" здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі для судових витрат.

Суд враховує доводи заявника про те, що Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (далі - Порядок №590) визначено особливий режим виконання Казначейством та органами Казначейства повноважень, пов`язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів в умовах воєнного стану в Україні.

Так, положеннями п. 18 Порядку № 590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками. Видатки, що здійснюються за кодом 2800 "Інші поточні видатки" не віднесені до таких, за якими відкриття асигнувань із державного бюджету здійснюються першочергово.

Разом з тим у матеріалах справи відсутні доводи та докази, які б вказували на те, що на час звернення до суду із відповідним клопотанням асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки залишаються не відкритими для Головного управління ДПС у м. Києві з огляду на встановлену в п. 18 Порядку № 590 черговість вчинення відповідних дій.

Також п. 19 Порядку № 590 встановлено черговість, за якою Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.

За змістом п. 19 Порядку № 590 платежі, пов`язані з оплатою судових витрат, здійснюються тільки після проведення платежів, що визначені як першочергові.

Зазначені положення Порядку № 590 дійсно вказують на те, що оплата витрат на сплату судового збору в умовах воєнного стану в Україні може потребувати більше часу з огляду на необхідність забезпечення черговості проведення платежів. Разом з тим п.п. 18, 19 Порядку № 590 не містять в собі обмежень, які б вказували на заборону здійснення платежів за кодом 2800 "Інші поточні видатки" в період дії правового режиму військового стану.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що Головне управління ДПС у м. Києві не надало доказів звернення до органів Казначейства із платіжним дорученням про сплату судового збору в цій справі, проведення платежу за яким потребувало б додаткового часу з огляду на необхідність дотримання черговості, встановленої п. 19 Порядку № 590.

Дослідивши додатки до постанов Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" та від 01 квітня 2022 року № 401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету", суд встановив, що ними дійсно передбачено скорочення видатків на керівництво та управління у сфері податкової політики, однак виключно за видатками на розвиток та за видатками на споживання, у тому числі на оплату праці.

Суд наголошує на тому, що посилаючись на скорочення видатків з державного бюджету, заявник не надав доказів фактичної відсутності коштів на рахунку, призначеному для сплати судового збору (виписку по рахунку тощо) на час звернення до суду з відповідним клопотанням чи інших доказів, які б підтверджували наявність інших перешкод для сплати судового збору.

За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність з боку заявника того, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору в цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адель Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для зазначення підстав поновлення пропущеного строку та надання доказів сплати судового збору.

У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Файдюк В.В.