Постанова

від 13.04.2023 по справі 756/2429/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 756/2429/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/866/2023

Головуючий у суді першої інстанції: Диба О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.

секретар - Ольшевський П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Сервіс Плюс» про стягнення безпідставно отриманих коштів,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року,

встановив:

у лютому 2020 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті кошти в розмірі 20 000 дол. США, посилаючись на те, що 05 червня 2018 року між нею та ОСОБА_3 було укладено Договір на проектування системи автономного газопостачання, а 22 червня 2018 року Договір щодо придбання матеріалів для будівництва. Однак, грошові кошти за договорами нею були помилково сплачені не на користь ОСОБА_3 , а відповідачу ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», у якому ОСОБА_3 є директором. З урахуванням того, що договірні відносини з відповідачем у неї відсутні, просила стягнути сплачені кошти як безпідставно набуті.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала, що між нею та ОСОБА_3 05.06.2018 було укладено Договір на проектування системного автономного газопостачання в с. Микуличин на об`єкті «Броварня». 22.06.2018 між ними було укладено Договір про придбання матеріалів для будівництва автономної системи газопостачання. 07.07.2018 відповідач пред`явив їй вимогу сплатити йому кошти в сумі 20 000 дол. США, які вона того ж дня перерахувала на ТОВ «Бета-сервіс плюс», а не ОСОБА_3 . Між нею та ТОВ «Бета-сервіс плюс» не було договірних відносин, а тому товариство отримало їх без правових підстав. В зв`язку з цим вона просила стягнути вказану суму з відповідача.

Рішенням Оболонського районного суд м. Києва від 18 лютого 2022 року в задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та ТОВ «Бета-сервіс плюс» існували договірні відносини щодо проектування та будівництва системи газопостачання котельні зрідженим газом. На виконання вказаних робіт за договірними відносинами позивачем сплачувались кошти, а тому відсутні підстави для застосування положень ст. 1212 ЦК України.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення ст. 11, 177, 202, 205, 207, 1212 ЦК України.

Доводи, викладені представником позивача в апеляційній скарзі є аналогічними доводам, зазначеним в позовній заяві, всі були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну парову оцінку.

Як видно з матеріалів справи, ТОВ «Бета-сервіс плюс» присвоєно код ЄДРПОУ 43141267, директором є ОСОБА_3.

ТОВ «Бета інженерінг ЛТД» присвоєно код ЄДРПОУ 21491551, директором є ОСОБА_3.

12.06.2018 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Бета-сервіс плюс» було укладено Договір підряду на проведення проектних робіт №02/06, предметом якого є розробка Робочого проекту «Автономна система газопостачання зрідженим газом котельні», вартість робіт становить 130 000 грн.

09.07.2018 між ТОВ «Бета-сервіс плюс» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу №04/07, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю ємність для зберігання зрідженого газу в кількості 2 шт. загальною вартістю 180 000 грн.

09.07.2018 між ТОВ «Бета-сервіс плюс» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу №03/07, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю випарник електричний вартістю 180 000 грн.

10.12.2018 за Актами здачі-приймання проектної документації ОСОБА_1 було передано 4 примірника проектної документації «Автономна система газопостачання зрідженим газом котельні».

Відповідно до Посвідчення про відрядження в період з 10.12.2018 по 25.12.2018 відбувались монтажні роботи за договором №07/12 від 03.12.2018.

З наявних в матеріалах справи розписок, видно, що 05.06.2018 ОСОБА_3 отримав від позивача кошти в сумі 100 000 грн. для проектування системи автономного газопостачання в с. Микуличин.

22.06.2018 ОСОБА_3 отримав від позивача кошти в сумі 1 000 дол. США за матеріали для будівництва автономної системи газопостачання.

03.07.2018 ОСОБА_1 внесла на рахунок ТОВ «Бета-сервіс плюс» 100 000 грн. за договором №03/07 від 09.07.2018.

В квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 07.07.2018 ТОВ «Бета-сервіс плюс» прийнято від ОСОБА_1 кошти в сумі 20 000 дол. США, підстава - купівля обладнання. Позивач визначає, що вказана сума була еквівалентна за курсом НБУ 528 600 грн.

11.12.2018 ОСОБА_3 отримав від позивача кошти в сумі 9 000 дол. США за матеріали.

22.10.2018 за Платіжним дорученням ФОП ОСОБА_1 внесла на рахунок ТОВ «Бета-сервіс плюс» 130 000 грн., підстава платежу - договір підряду №02/06 від 12.06.2018.

Позивач стверджувала в ході розгляду справи в суді першої інстанції, що станом на 07.07.2018 між нею та ТОВ «Бета-сервіс плюс» не існувало договірних зобов`язань і договори не передбачали внесення передоплати.

В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_2 вказує, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Бета-сервіс плюс», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Бета-сервіс плюс», ОСОБА_1 та ТОВ «Бета інженерінг ЛТД» виникли різні договірні відносини. При цьому представник позивача вказує, що між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існували інші правовідносини, однак не вказує які саме.

Також в апеляційній скарзі представник позивача визнає, що 03.12.2018 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Бета інженерінг ЛТД» було укладено Договір підряду №010/12, предметом якого є виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт для будівництва автономної системи газопостачання зрідженим газом котельні, вартість робіт - 300 000 грн.

Водночас представник посилається на те, що за господарськими договорами передбачалось лише проведення проектних та монтажних робіт, а не придбання обладнання, а тому у ОСОБА_1 як фізичної особи були відсутні договірні відносини з ТОВ «Бета-сервіс плюс».

Однак вказані доводи є безпідставними, оскільки судом першої інстанції було правильно зроблено висновок щодо правовідносин, які склались між ОСОБА_1 та ТОВ «Бета-сервіс плюс». З матеріалів справи та пояснень ОСОБА_3 слідує однозначний висновок, що ОСОБА_1 замовила в червні 2018 року у товариства проект системи автономного газопостачання, після чого проводились роботи щодо придбання та встановлення відповідного обладнання. Монтажні та пусконалагоджувальні роботи за договором з ОСОБА_1 виконувались ТОВ «Бета інженерінг ЛТД», директором якого також є ОСОБА_3 в період до 25.12.2018.

Тому версія позивача про те, що вона помилково 07.07.2018 сплатила кошти в сумі 20 000 дол. США на рахунок ТОВ «Бета-сервіс плюс» є неспроможною.

Та обставина, що частина коштів сплачувалась безпосередньо ОСОБА_3 готівкою не спростовують факту існування договірних відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Бета-сервіс плюс». Факт сплати коштів до укладення договорів 09.07.2018 також не спростовує сплати за поставлене 12.07.2018. Також не впливає на загальний висновок суду та обставина, що в Договорах купівлі-продажу обладнання ОСОБА_1 вказана як фізична особа, а не ФОП. Вказане обладнання було отримано ОСОБА_1 за видатковими накладними від 12.07.2018 та було призначено для будівництва автономної системи газопостачанння.

При наданні пояснень в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнала, що звернення з вказаним позовом до суду викликано тим, що передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розроблена з порушенням вимог законодавства, за що встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 96 КУпАП та п. 2 ч. 2 ст. 2 та абз. 2 ч. 1 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності». До апеляційної скарги представник позивача додала копію Акту №447/1009/m.7/2019 за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, складений 12.11.2019 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

За положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В чч. 1-3 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України, в якій врегульовано способи захисту цивільних прав, передбачено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Загальні положення про правочини врегульовано в стст. 202-214 ЦК України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, позивачем не доведено, що кошти були сплачені відповідачу без достатньої правової підстави, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на те, що відповідачем було неналежним чином виконано її замовлення на розробку проектної документації, не може бути підставою для стягнення коштів відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, § 23).

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2023 року.

Головуючий

Судді