Постанова

від 30.10.2023 по справі 756/2429/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 756/2429/20

провадження № 61-7711 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Сервіс Плюс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва

від 18 лютого 2022 року у складі судді Диби О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у складі колегії суддів:

Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Сервіс Плюс» (далі - ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», товариство) про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 05 червня 2018 року між нею

та ОСОБА_3 , як проєктувальником, було укладено договір на проєктування системи автономного газопостачання у с. Микуличин у м. Яремче Івано-Франківської області «Броварня» на 436 кв. м.

22 червня 2018 року між нею та ОСОБА_3 , як підрядником, укладено договір щодо придбання матеріалів для будівництва автономної системи газопостачання.

07 липня 2018 року ОСОБА_3 пред`явив до неї вимогу про сплату грошових коштів у розмірі 20 000 доларів США.

У цей самий день вона помилково сплатила грошові кошти у розмірі

20 000 доларів США, не ОСОБА_3 , з яким виникли договірні правовідносини,

а ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», директором якого є ОСОБА_3 .

Між нею та ТОВ «Бета-Сервіс Плюс» не виникало договірних правовідносин, тобто у відповідача були відсутні правові підстави для набуття вищевказаних грошових коштів. У добровільному порядку відповідач відмовляється повернути їй безпідставно набуті кошти.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути

з ТОВ «Бета-Сервіс Плюс»на її користь безпідставно набуті кошти у розмірі

20 000 доларів США.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами виникли та існували на момент здійснення позивачем спірної оплати відповідачу у розмірі 20 000 доларів США договірні відносини щодо проєктування та будівництва автономної системи газопостачання зрідженим газом котельні, а саме щодо виконання робіт та придбання устаткування, що підтверджується розписками про отримання коштів ОСОБА_3 , який є директором ТОВ «Бета-Сервіс Плюс»,

а також укладеними договорами.

Належними доказами підтверджено, що договори щодо проєктування та будівництва автономної системи газопостачання зрідженим газом котельні виконані, позивач користується встановленим устаткуванням. Крім того, позивачем не спростовувалися обставини щодо готовності автономної системи газопостачання.

Оскільки позивачем не доведено відсутність договірних правовідносин з відповідачем на момент сплати спірної суми, роботи були завершені, підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України немає.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачкою відповідними доказами не підтверджено, що нею були сплачені кошти відповідачу без достатньої правової підстави. Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачем було неналежним чином виконано її замовлення на розробку проєктної документації, не може бути правовою підставою для стягнення коштів відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов

ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 756/2429/20 з Оболонського районного суду м. Києва. Підставою відкриття касаційного провадження були пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що 07 липня 2018 року позивачем

було помилково сплачено ТОВ «Бета-Сервіс Плюс» грошові кошти у розмірі

20 000 доларів США, оскільки фактично між ОСОБА_1 та товариством договірних правовідносин не виникало, тому останнім безпідставно набуто спірні грошові кошти, які у добровільному порядку воно повернути відмовляється. У нею існували правовідносини з ОСОБА_3 щодо проєктування системи автономного газопостачання.

Станом на 07 липня 2018 року у ОСОБА_1 не виникало зобов`язань щодо сплати на користь ТОВ «Бета-Сервіс Плюс» грошових коштів на купівлю обладнання, тому не є належним доказом квитанції до прибуткового касового ордеру від 07 липня 2018 року № 1, згідно з якою позивачкою сплачено товариству 20 000 доларів США, підстава - купівля обладнання. Отже, суди належним чином обставини справи не встановили та не врахували, що відповідачем набуто кошти позивачки без достатніх правових підстав.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що 12 червня 2018 року між фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 та ТОВ «Бета-сервіс плюс», директором якого

є ОСОБА_3 , було укладено договір підряду на проведення проєктних робіт

№ 02/06, предметом якого є розробка робочого проєкту «Автономна система газопостачання зрідженим газом котельні», вартість робіт становить 130 000 грн.

09 липня 2018 року між ТОВ «Бета-сервіс плюс» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № 04/07, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю ємність для зберігання зрідженого газу у кількості 2 штуки загальною вартістю 180 000 грн.

09 липня 2018 року між ТОВ «Бета-сервіс плюс» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № 03/07, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю випарник електричний вартістю 180 000 грн.

10 грудня 2018 року за актами здачі-приймання проєктної документації

ОСОБА_1 було передано чотири примірника проєктної документації «Автономна система газопостачання зрідженим газом котельні».

Відповідно до посвідчення про відрядження у період з 10 грудня 2018 року

по 25 грудня 2018 року відбувалися монтажні роботи за договором від 03 грудня 2018 року № 07/12.

05 червня 2018 року ОСОБА_3 , як директор ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», отримав від позивачки кошти у сумі 100 000 грн для проєктування системи автономного газопостачання у с. Микуличин, що підтверджується розпискою ОСОБА_3

22 червня 2018 року ОСОБА_3 , як директор ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», отримав від позивачки кошти у сумі 1 000 доларів США за матеріали для будівництва автономної системи газопостачання.

03 липня 2018 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Бета-сервіс плюс» 100 000 грн за договором від 09 липня 2018 року № 03/07.

У квитанції до прибуткового касового ордеру від 07 липня 2018 року № 1

ТОВ «Бета-сервіс плюс» прийнято від ОСОБА_1 кошти у сумі 20 000 доларів США, підстава - купівля обладнання.

11 грудня 2018 року ОСОБА_3 , як директор ТОВ «Бета-Сервіс Плюс», отримав від позивачки кошти у сумі 9 000 доларів США за матеріали.

22 грудня 2018 року відповідно до платіжного доручення ФОП ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Бета-сервіс плюс» 130 000 грн, підстава платежу - договір підряду від 12 червня 2018 року № 02/06.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України

від 02 жовтня 2013 року № 6-88 цс 13 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження

№ 12-182 гс 18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32 цс 19).

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшли обґрунтованого висновку про те, що між сторонами

у справі виникли договірні правовідносини, а саме позивачка

у червні 2018 року замовила у ТОВ «Бета-сервіс плюс», директором якого був ОСОБА_3 , проєкт системи автономного газопостачання, після чого проводились роботи щодо придбання та встановлення відповідного обладнання. Монтажні та пусконалагоджувальні роботи за договором з ОСОБА_1 виконувались ТОВ «Бета інженерінг ЛТД», директором якого також був

ОСОБА_3 .

Отже, посилання позивачки, у тому числі у касаційній скарзі, на те, що вона помилково 07 липня 2018 року сплатила 20 000 доларів США на рахунок

ТОВ «Бета-сервіс плюс» є безпідставними. Той факт, що частина коштів сплачувалась позивачкою безпосередньо директору товариства -

ОСОБА_3 готівкою, не спростовує існування договірних відносин

між ОСОБА_1 та ТОВ «Бета-сервіс плюс». У цих діях ОСОБА_3 діяв

як директор ТОВ «Бета-сервіс плюс».

Таким чином, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Ураховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про відмову

у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги про те, що позивачкою помилково сплачено спірні кошти на користь відповідача, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними висновками судів першої та апеляційної інстанції, у тому числі існуванням договірних правовідносин між сторонами, які підтверджені оціненими судом доказами.

Отже, доводи касаційної скарги в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно із частинами першою, сьомою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положення підпункту в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, зокрема, із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник