Постанова

від 18.04.2023 по справі 143/144/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 143/144/23

Провадження № 22-ц/801/830/2023

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 рокуСправа № 143/144/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області 07 березня 2023 року, постановлену суддею Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С.М.,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Погребищенське» про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, припинення речового права та повернення земельної ділянки.

В ході розгляду справи позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, акредитованим суб`єктам до набуття законної сили рішенням суду вчинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь яких реєстраційних (перереєстраційних) дій щодо земельної ділянки площею 3,4375 га, кадастровий номер 0523484700:13:000:0005, розташованої на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_1 .

Мотивувала заявутим,що відповідачможе вчинятибудь -які діїщодо перереєстраціїправ нанерухоме майнов Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно,оскільки позивачнеодноразово зверталасьдо ТОВ«Погребищенське» зповідомленнями щодоприпинення Договоруоренди землі,однак відповідачне реагувавна вказаніповідомлення.Проте позивачустало відомо,що уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно міститьсярішення продержавну реєстраціюіншого речовогоправа від16.12.2022року таречове правовід 13.12.2022року,внесене державнимреєстратором щодоправа орендиземельної ділянкиплощею 3,4375га,розташованої натериторії Розкопанськоїсільської радиПогребищенського районудля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва заТОВ «Погребищенське».Документами,які булоподано длядержавної реєстраціїдержавному реєстраторубули Додатковаугода від21.10.2022,яку позивачніколи небачила тане підписувала,оригінал зміндо Договоруоренди від04.12.2012,оригінал Договоруоренди від12.01.2008.Виникнення спірнихправовідносин обумовленонаявністю міжпозивачем таТовариством зобмеженою відповідальністю«Погребищенське» спорущодо праваоренди належноїїй земельноїділянки,оскільки,за твердженнямпозивача,оскаржувану додатковуугоду доДоговору орендиземлі вонане підписувала,а отжебуло відсутнєїї волевиявленняна укладаннятакого правочину.Державна реєстраціятакого правочинупорушує їїправа накористування тарозпорядження власністю. Таким чином, дії відповідача можуть утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.

Вказані обставини стали підставою для звернення з даною заявою до суду.

Ухвалою Погребищенськогорайонного судуВінницької області07березня 2023 року в задоволені заяви було відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою позивач ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що вона постановлена судом з порушення норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому не повно з`ясовані обставини справи, ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, помилковою, тому просить її скасувати.

В якості основного доводу скаржник посилалася на ту обставину, що суд першої інстанції під час вирішення заяви не з`ясував обставини про порушення умов договору оренди землі від 12.01.2008 щодо самовільної перереєстрації додаткової угоди від 21.10.2022. Тому позивач не впевнена, що відповідач повторно може здійснити перереєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди. Суд першої інстанції не з`ясував обставин про порушення умов договору щодо сплати орендної плати, що є порушенням додаткової угоди від 21.10.2022.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

В судове засідання ТОВ «Погребищенське» не з`явилось, було повідомлено про дату і час судового розгляду.

Суд визнав причини неявки відповідача неповажними та враховуючи строк розгляду апеляційної скарги, вирішив розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістомст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Таким вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Постановляючи ухвалусуд першоїінстанції свійвисновок мотивувавтим, заява не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки. Водночас позивачем не надано жодних доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ «Погребищенське» вчиняє ті чи інші дії, спрямовані на перереєстрацію права оренди земельної ділянки, як-то отримання Витягу з Державного земельного кадастру, звернення до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно із відповідною заявою тощо. На даний час право оренди на згадану земельну ділянку зареєстровано саме за ТОВ «Погребищенське». Відтак, вжиття заходів забезпечення позову в зазначений спосіб за своїм змістом вочевидь були б неспівмірними із заявленими позовними вимогами та тотожними їх задоволенню, що суперечить вимогам частин 3,10 ст.150 ЦПК України.

Вінницький апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду.

Згідно ізстаттею 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно з пунктом 1 частини першоїстатті 150 ЦПК Українивизначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3ст. 150 ЦПК України).

Згідно п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний кодексне зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігти ситуації, в якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України,обов`язковимє поданнядоказів наявностіфактичних обставин,з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Між сторонами даної справи існує спір щодо права оренди належної позивачу земельної ділянки.

Позивач в позові просила скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права та усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Звернувшись досуду іззаявою прозабезпечення позову,позивачем зазначено,що відповідачможе укластиінший договірі здійснитиперереєстрацію праваоренди,що станеперешкодою дляналежного таефективного захиступорушених,невизнаних правпозивача запозовом.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, земельна ділянка площею 3,4375 га, кадастровий номер 0523484700:13:000:0005 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Між позивачем та відповідачем укладено 12.01.2018 договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 15 років та строк дії якого закінчується 12.01.2023. В свою чергу, позивач неодноразово зверталась до ТОВ «Погребищенське» з повідомленнями щодо припинення Договору оренди землі.

Проте як вбачається із довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачем здійснено перереєстрацію даного договору та додаткової угоди.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між позивачем та відповідачем спору щодо права оренди належної позивачу земельної ділянки, оскільки позивач стверджує, що не підписувала оскаржувану додаткову угоду до договору оренди землі, а отже відсутнє її волевиявлення на укладення такого правочину, державна реєстрація такого правочину порушує її права на користування та розпорядження власністю.

Колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову є співмірними заявленим вимогам, а також є необхідними та достатніми для забезпечення виконання рішення суду.

Судом першої інстанціїненаданоналежної оцінки наданим заявником доказів, що призвело до помилкового висновку про недоведеність існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що заявником наведено як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтованонеобхідність їх вжиття, томувисновок суду про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову є неправильним, і не відповідаєвимогам закону.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що задоволення заяви про забезпечення позову не являється фактичним вирішенням справи по суті і не порушує права відповідача, а лише обмежує його у здійсненні права на вчинення реєстраційних дій та відповідно розпорядження земельною ділянкою.

Відмовляючи в забезпеченні позову суд першої інстанції на зазначені обставини належної уваги не звернув, що призвело до неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.

Так, частина 1ст. 76 ЦПК Україниприписує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують обставини, які мають значення для вирішення справи. Виходячи з цього припису підтвердити доказами можна тільки обставини, дії та (або) події, що мали місце у минулому, або які мають місце натепер; підтвердити доказами обставини, дії та (або) події, що матимуть місце у майбутньому, не є можливим.

В той же час частина 2ст. 149 ЦПК Українидозволяє (допускає) забезпечення позову у разі обґрунтованого припущення позовної сторони можливості істотного ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Отже для задоволення заяви про забезпечення позову необхідно і (або) достатньо встановити обґрунтованість припущення позовної сторони можливості істотного ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог у разі незабезпечення позову.

Враховуючи підстави і предмет позову по даній цивільній справі та доводи заяви, апеляційний суд приходить до висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії з земельною ділянкою.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.369, 374,379,381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області 07 березня 2023 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Погребищенське» про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, припинення речового права та повернення земельної ділянки, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, акредитованим суб`єктам до набуття законної сили рішення суду вчинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь яких реєстраційних (перереєстраційних) дій щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки площею 3,4375, кадастровий номер 0523484700:13:000:0005, розташованої на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Судупротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 квітня 2023 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало