Рішення

від 20.04.2023 по справі 183/2789/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2789/22

№ 2/183/823/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 року місто Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Зозулі В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новомосковську Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю, суд -

в с т а н о в и в :

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якій вона просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 2000 року вона відкрито, добросовісно та безперервно володіє квартиру АДРЕСА_1 . За час проживання вона підтримує житлове приміщення у належному стані, здійснює поточний ремонт будинку, оплачує комунальні послуги. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Відзиву на позов не подано.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2022 року позов залишений без руху та наданий час для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

27 жовтня 2022 року ухвалою суду відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання.

Ухвалою від 07 лютого 2023 року підготовче засідання закрите та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засідання позивач підтримала позовні вимоги та, посилаючись на ті ж підстави, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Прудовський В.Д. також підтримав позов та, посилаючись на підстави, визначеній в ньому просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у своїй заяві просили розглянути справу за відсутності їхнього представника, вирішити справу відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні за клопотанням позивача також було допитано ряд свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які кожний в окремості підтвердили факт постійного проживання позивача у квартирі АДРЕСА_1 разом з сім`єю чоловіком та двома дітьми з кінця 2002 року до сьогодні.

В останнє судове засідання особи, що беруть участь у справі не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач та її представник позов підтримали. Відповідач просить розглянути справу відповідно до чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника, показання свідків, а також дослідивши матеріали цивільної справи та інвентаризаційної справи на кв. АДРЕСА_1 , в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до рішення колишнього господарства КСП «Видвиженець» сім`ї ОСОБА_1 було надане у користування житлове приміщення, а саме квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 164 від 29 жовтня 2008 року, виданою директором ТОВ АФ «Відродження» Сітковським Ф.П., та наданою суду у засвідченій представником позивача копії. Згідно відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1 , не зареєстровано. Інформація про реєстрацію права власності на вказану квартиру у КП «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» - відсутня. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 липня 1995 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з актом про встановлення факту не проживання від 30 червня 2021 року, складеного депутатом Перещепинської міської ради Булавою С. С. за підписами жителів будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , за фактом здійсненої перевірки 30 червня 2021 року, установлено, що у житловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований ОСОБА_5 , 1975 року народження, але за вказаною адресою не проживає з 1998 року, також не зареєстровані, але постійно проживають ОСОБА_1 , 1982 року народження, ОСОБА_7 , 1982 року народження, ОСОБА_8 , 2004 року народження та ОСОБА_9 , 2007 року народження. Зазначені обставини встановлені рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/5648/20 від 06 жовтня 2021 року.

Вказаним судовим рішенням за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням спірною квартирою. Рішення суду набрало законної сили.

Згідно з інформацією наданою Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області № 04-07/492-22 від 01.02.2022 року на обліку в ЄДРПОУ по Дніпропетровській області перебував суб`єкт під ідентифікаційним кодом 00847713 з найменуванням Колективне сільськогосподарське підприємством «Видвиженець», котрий у червні 2000 року було перейменовано на Сільськогосподарський виробничий кооператив «Любимівка» та у листопаді 2007 року було знято з обліку з ЄДРПОУ.

З листа КП «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області вбачається, що інвентаризація та право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 рік до вступуЗУ "Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" відсутня.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано.

З квитанцій про оплату комунальних платежів вбачається, що позивачем протягом 2007-2021 р.р. сплачуються комунальні платежі за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді № 225-2643 від 19.12.2022 року Перещепинською міською радою повідомлено, що відомості щодо перебування будинку АДРЕСА_3 відсутні.

Відповідно дотехнічного паспортускладеному 28жовтня 2022року замовникомтехнічної інвентаризаціїквартириза адресою: АДРЕСА_2 зазначено ОСОБА_1 .

З копії трудової книжки позивача вбачається, що вона 25 жовтня 1997 року була прийнята на роботу КСП «Видвиженець», звідки звільнена 27 липня 1998 року. 06 вересня 2002 року прийнята на роботу до Сільськогосподарського ТОВ «Бора», звідки звільнена 31 грудня 2002 року. 02 січня 2003 року прийнята на роботу ТОВ Агрофірма «Відродження».

Позивач таїї представникпосилаються нате,що ОСОБА_1 протягом більше десяти років володіє спірною квартирою добросовісно, відкрито та безперервно, підтримує її у належному стані, оплачує комунальні послуги, а тому просить визнати за нею право власності на вказану квартиру за набувальною давністю.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першоюстатті 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно достатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 328 ЦК Українипередбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першоїстатті 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина четвертастатті 344 ЦК України).

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником вказаного майна.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

При цьому необхідно враховувати, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Позивачі, як незаконні володільці, протягом всього часу володіння майном повинні бути впевнені, що на це майно не претендують інші особи і вони отримали це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. У такому випадку при вирішенні питання щодо визнання права власності на майно в порядку набувальної давності слід виходити з того, що задоволення таких вимог можливе лише за наявності необхідних умов, а саме: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто, об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто, є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьоїстатті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений уЦивільному кодексі Українистрок, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18).

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц, провадження № 61-19156св18, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних з набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

З огляду на викладене, за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалася на те, що вона постійно, добросовісно користується спірною квартирою, починаючи з 2000 року по даний час, тому має право на набуття права власності на цей будинок на підставіст.344 ЦК Україниза набувальною давністю. Спірна квартира була надана їй для проживання КСП «Видвиженець».

В той же час право власності на вказану квартиру не зареєстровано.

Суд зазначає, що зазначені обставини не дають підстав для визнання за позивачем права власності на цю квартиру на підставіст.344 ЦК Україниза набувальною давністю, оскільки позивач не є добросовісним набувачем, а відкритість і безперервність користування спірним майном не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правиламистатті 344 ЦК України.

Положення наведеної статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань, чи у будь-який інший передбачений законом спосіб.

Крім того, суд зазначає, що позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Разом із тим з матеріалів справи вбачається, що спірне житло позивач отримала від КСП «Видвиженець» у користування.

Право власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку в КП «Новомосковське БТІ ДОР» до 31.12.2012 рік до вступуЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"не зареєстровано. Також, встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на спірну кватиру за жодним власником не зареєстроване.

Таким чином, позивач просить визнати право власності на нерухоме майно, яке не було зареєстроване у встановленому законодавством порядку, що не передбачено нормами чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач не має підстав для набуття права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю, оскільки право власності на спірне майно в установленому законом порядку не було зареєстровано, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положеньстатті 344 ЦК України.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду, не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,76-83,141,247,259,263- 265,274,279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доПерещепинської міськоїради Новомосковськогорайону Дніпропетровськоїобласті провизнання прававласності занабувальною давністю - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ).

Відповідач: Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338463, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 43, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 20 квітня 2023 року.

Суддя І.Г.Дубовенко